Загальні вимоги до розв’язку задач

1. Наявність короткого запису умови задачі за допомогою загальноприйнятих у генетиці символів та позначень. Невідомий генотип записують у вигляді фенотипного радикалу (наприклад: А-, В-, А-В-).

2. Наявність схеми схрещування з дотриманням установленого порядку:

а) у першому рядку після літери Р пишуть жіночий, а потім чоловічий генотипи;

б) у другому рядку в колонку записують і обводять гамети батьківських форм;

в) у третьому рядку після літери F записують через кому генотипи потомства (гібридів); при значній кількості гамет, а, отже, і генотипів;

3. Нижче проводять фенотииний і генотипний аналіз одержаного потомства (моно- та дигібридне схрещування); за наявності у потомстві більше 4 (чотирьох) генотипних класів зазначають тільки їх кількість.

4. У комбінованих задачах у разі одержання значної кількості потомства (понад 4-х генотипних і фенотипних варіантів) їх аналіз наводиться в решітці Паннета з наступним висновком.

5. Задачі, які підпорядковані законам Менделя чи аналізуючого схрещування, розв’язуються і (або) пояснюються у всіх можливих варіантах, тобто раціональним і нераціональним методом.

6. Наявність повної, біологічно грамотної відповіді із зазначенням типу задачі.

 

Хід роботи

1. Пригадаємо основні закони спадковості організмів та їх цитологічні основи.

2. Розглянемо алгоритм розв’язання задач на моногібридне схрещування.

Записати символи, що використовуються для позначення кожного гена.

Встановити генотипи батьків, визначаючи їх за фенотипами нащадків та користуючись таблицею домінування.

Записати усі типи гамет (яйцеклітин і сперматозоїдів), що утворяться у кожного із батьків у результаті мейозу.

Враховуючи всі можливі варіанти випадкового запліднення, встановити генотипи нащадків.

Визначити співвідношення у потомстві різних генотипів та фенотипів.

Усі запропоновані задачі є задачами на моногібридне схрещуван­ня, але вони різні за типами, оскільки для кожної задачі необхідно знайти свій алгоритм розв'язання, спираючись на знання законів Менделя.

3. Розглянемо приклади розв’язуваннязадач на моногібридне схрещування.

Задача 1. У людини далекозорість — домінантна ознака (А), нормальний зір - рецесивна ознака (а). Який генотип можуть мати: а)люди з нор­мальним зором; б)далекозорі люди?

Розв’язок

Дано

А – ген далекозо­рості а – ген нормально­го зору	а) аа б) Аа, АА
F – ?

Задача 2. У людини багатопалість — домінантна ознака (В), нормальна кількість пальців - рецесивна ознака (в). Які типи гамет може проду­кувати: а)людина з нормальною кількістю пальців; б)гомозиготна багатопала людина; в) гетерозиготна багатопала людина.

Розв’язок

Дано

В – ген багатопа­лості а – ген нормальної кількості пальців

а) вв, гени в б) ВВ В в) Вв В, в

Задача 3. Стійкість вівса до сажки домінує над сприйнятливістю до цієї хвороби. Який нащадок утвориться від схрещування гомозигот­них імунних особин із рослинами, що вражаються сажкою?

Орієнтир до розв'язання задачі Необхідно відразу обумовити правила запису розв'язання ге­нетичних задач, тому що студенти зазвичай записують їх недбало, а у зв'язку з цим часто неправильно.

1) Введення (тобто позначення) генів.

А — ген, що визначає стійкість вівса до сажки, а — ген, що ви­значає сприйнятливість вівса до сажки.

2) Позначення генотипів.

Генотип гомозиготних імунних особин — АА, генотип рослин, що вражаються сажкою,— аа.