Визначення основних об’ємів робіт по спорудженню земляного полотна

4.4.1 Визначення середньої висоти насипу

Протяжність лінійних земляних робіт визначається за формулою:

(4.1)

де

- довжина лінійних земляних робіт (сума пікетажного розташування згідно завдання)

- довжина траси

- довжина зосереджених земляних робіт (сума пікетажного розташування згідно завдання).

Середня площа поперечного перерізу насипу, для лінійних земляних робіт визначається за формулою:

, (4.2)

де

- середня площа поперечного перерізу насипу

- об’єм лінійних земляних робіт ( колонки №2 таблиці 4.1.)

- довжина лінійних земляних робіт

Визначаємо середню площу поперечного перерізу насипу, з урахуванням висоти корита за формулою:

, (4.3)

де

- середня площа поперечного перерізу насипу , з урахуванням висоти корита

- середня площа поперечного перерізу насипу

- ширина проїзної частини з укріплювальними смугами

- висота корита (сума товщин шарів покриття).

- величина укосу насипу (1:m).

Для визначення середньої висоти насипу складається квадратне рівняння:

(4.4)

4.4.2 Визначення розмірів бокових резервів.

Зведення насипів земляного полотна із ґрунту бокових резервів забезпечує у більшості випадків мінімальні затрати на переміщення ґрунту та найбільш низьку вартість земляних робіт. Тому в курсовому проекті запропоновано зведення насипів із бокових резервів.

Внутрішній укіс резерву є продовженням укосу насипу. Зовнішній укіс резерву робиться пологим, з крутизною 1:6 для того, щоб після закінчення будівництва була б можливість використовувати земля в сільському господарстві.

Глибина резерву забезпечується з умов стоку води і повинна бути не більше 1,5 м, але і менше 1м глибину резерву приймати не доцільно. (Приймається в межах від 1м до 1,5м).

Площа резерву дорівнює половині площі насипу і визначається за формулою:

(4.5)

Площа резерву з урахуванням коефіцієнту відносного ущільнення ґрунту району будівництва дороги (згідно завдання) визначається за формулою:

(4.6)

Ширина резерву по верху визначається за формулою:

(4.7)

Ширина резерву по низу визначається за формулою:

(4.8)

4.4.3 Визначення середньої дальності перевезення ґрунту з бокового резерву графічним методом

Для визначення середньої дальності перевезення ґрунту із резерву в насип, розбивають площу резерву і напівнасипу на геометричні правильні фігури, для кожної з фігур визначають відстань від центру тяжіння до підошви насипу, а потім визначають відстань від підошви насипу до центра тяжіння резерву і до центру тяжіння напівнасипу.

Поперечний профіль земляного полотна креслиться в масштабі 1:100 на міліметровому папері і згідно схеми визначають середню дальність перевезення ґрунту із резервів в насип.

4.4.4 Визначення пошарових об’ємів робіт для технологічної карти

Машини для ущільнення земляного полотна приймають в залежності від виду ґрунту, його вологості, способу зведення земляного полотна.

Ущільнення ґрунтів в насипу доцільно виконувати пневмоколісними катками, які забезпечують високу якість і необхідний коефіцієнт ущільнення. Визначення необхідного коефіцієнту ущільнення ґрунту визначається згідно ДБН В.2.3 – 4-2000 С.32 таблиця 4.10.

Оптимальна маса катку для ущільнення ґрунту – 25-30т. Згідно технічних характеристик пневмоколісних катків приймається тип машини для ущільнення.

Для кращого ущільнення ґрунту товщина шару приймається в межах 30-35 см. і згідно цього розраховується кількість шарів насипу.