Б) Онхоцерка (Onchocerca volvulus) 1 страница

До лікаря поступив хворий зі скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні і при рухах очей, кволість, температуру, набряк повік і обличчя. При опитуванні з’ясувалося, що хворий їв свинину, куплену у приватної особи.

а) Який гельмінтоз можна запідозрити?

б) Який паразит викликає дане захворювання? Вкажіть його морфологічні особливості.

в) Вкажіть інвазійну стадію та локалізацію даного гельмінта в організмі людини.

г) В чому полягає патогенна дія виявлених гельмінтів?

д) Вкажіть лабораторну діагностику при даному захворюванні.

Еталон відповіді:

а) Трихінельоз.

б) Трихінела (Trichinella spiralis). Статевозріла особина має попереково посмуговану кутикулу. Довжина самки 3-4 мм, самця 1,4-1,6 мм. Передня половина тіла самки звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Самки живородні, з непарним статевим апаратом.

в) Інвазійна стадія – личинка. Локалізація: Статевозрілі особини – тонка кишка, личинки – скелетні м’язи.

г) Виражена алергічна реакція організму в період міграцій личинок; травмуюча дія личинок у період міграції; інтоксикація продуктами життєдіяльності паразита.

д) Серологічні реакції , які обов’язково проводять повторно, з огляду на динаміку наростання титру антитіл; лярвоскопія (виявлення личинок) у біоптаті м’язів хворого (частіше досліджують надсухожильну ділянку литкового м’яза).

VII. Короткі методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті.

а) Методика проведення заняття

На початку заняття проводиться перевірка вихідного рівня знань студентів у вигляді тестового контролю та письмової відповіді на питання. Розглядаються теоретичні питання даної теми, в обговоренні якої беруть участь всі студенти під керівництвом викладача. Після чого студенти виконують самостійну навчально-дослідницьку роботу і вирішують індивідуальні ситуаційні задачі.

В кінці заняття проводиться перевірка кінцевого рівня знань студентів, аналіз результатів роботи з перевіркою протоколів і виставленням відповідної оцінки і балів.

б) Організаційна структура заняття (технологічна карта)

в) Зразки тестових завдань для перевірки кінцевого рівня знань

1. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку ришти:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща, з непарним статевим апаратом

B. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща, з парним статевим апаратом

E. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Неживородяща

2. Циркадні міграції мікрофілярій Wuchereria Bancrofti, Brugia malayi з глибоких кровоносних судин в периферичні в найбільшій кількості між 22 і 4 годинами доби є ознакою:

A. Пристосування паразита до добової активності переносника;

B. Пристосуванням до розповсюдження збудника;

C. Пристосуванням до зміни температурного режиму впродовж доби;

D. A + B;

E. A + B + C.

3. Міграція мікрофілярій Loa loa з глибоких кровоносних судин, де вони локалізуються вночі, в периферичні судини – на денний період доби є пристосуванням до:

A. Денного активного способу життя проміжного хазяїна (Сulex, Aёdes);

B. Денного активного способу життя проміжного хазяїна – ґедзів (із родини Chrysops);

C. Зміни добових температур;

D. Зміни концентрації вуглекислоти в крові;

E. Всі варіанти вірні.

4. Хворий знаходився у відрядженні в Ємені. Через 2 тижні після повернення поступив у лікарню зі скаргами на біль і набрякання правої ступні. На ступні під шкірою видно шнуроподібний утвір, на кінці якого є міхурець, діаметром 1 см. Хворий іноді пив некип’ячену воду. В місцевості, де тимчасово мешкав хворий не було централізованого водопостачання. Поставте діагноз:

A. Онхоцеркоз;

B. Лоаоз;

C. Дракункульоз;

D. Анкілостомоз;

E. Некатороз.

5. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку трихінели:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

B. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

E. Самка 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Неживородяща

6. Діагноз онхоцеркоз встановлюється і підтверджується на основі:

A. Симптомокомплексу;

B. Епіданамнезу;

C. Біопсії вузлів (онхоцерком), або шкірних зрізів;

D. Мікроскопії товстої краплі крові;

E. A + B + C.

7. Підтвердження діагнозу на основі знаходження мікрофілярій в товстій краплі крові, забарвленої методом Романовського-Гімзи, використовується при:

A. Bухереріозі;

B. Онхоцеркозі;

C. Лоаозі;

D. Бругіозі;

E. A + C + D.

8. Трихінельоз є природно-осередковим гельмінтозом. Циркуляція збудника в природі проходить між:

A. Дикими кабанами;

B. Борсуками, норками, ласками, видрами, ондатрами;

C. Білим, бурим ведмедями, вовками, тиграми, лисицями;

D. Пацюками, лісовими та польовими мишами, ховрашками;

E. Всі відповіді вірні.

9. У військовій частині захворіли 720 солдат. Хвороба почалась гостро з підвищенням температури до 38 – 39°С, болями в животі, диспепсичними розладами. На 3-й – 4-й день з'явились набряки повік, обличчя, еозинофілія крові. Із анамнезу встановлено, що декілька днів тому солдати вживали свинячу варену ковбасу. У переважній більшості випадків клінічний перебіг хвороби був легкої і середньої важкості, а у 9-ти пацієнтів закінчився летально. На базі клінічних симптомів і анамнестичних даних, попередній діагноз у хворих може бути:

A. Теніоз;

B. Цистицеркоз;

C. Трихінельоз;

D. Онкоцеркоз;

E. Бругіоз.

10. В околицях м. Загорська захворіла група людей, які їли сире свіжопросолене м'ясо та сало вбитого на полюванні борсука. При мікроскопічному дослідженні м'яса борсука виявлені личинки різної ступені зрілості: спірально закручені без сполучнотканинної капсули, лимонноподібні інкапсульовані, звапняковані капсули. На підставі мікроскопічних даних був поставлений діагноз:

A. Трихінельоз;

B. Теніаринхоз;

C. Вухереріоз;

D. Теніоз;

E. Онкоцеркоз.

11. М'язова форма трихінельозу починається з часу занесення личинок трихінели в попереково-посмуговані м'язи на:

A. 6-й –7-й день після зараження;

B. 25-й – 30-й день після зараження;

C. Після скручування личинки в спіраль;

D. Після ураження і некротичних змін м’язових волокон;

E. Всі варіанти вірні.

12. Онхоцеркоми – це вузли, утворені:

A. Розростанням сполучної тканини шкіри навколо загиблих або живих гельмінтів;

B. Раптовим, щільним набряком шкіри і підшкірної клітковини;

C. Мігруючими в шкірі мікрофіляріями;

D. Мігруючими в шкірі статевозрілими філяріями;

E. Вірної відповіді не має.

13. В епідеміології трихінельозу розрізняють синантропні і природні осередки. В синантропних осередках циркуляція трихінел відбувається між:

A. Собаками;

B. Кішками;

C. Свинями;

D. Пацюками і домовими мишами;

E. Всі варіанти вірні.

14. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку філярії Банкрофта:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

B. Самка довжиною 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща

E. Самка довжиною до 55 мм, шириною 0,16 мм. Живородяща

15. За вказаними морфологічними особливостями вкажіть самку філярії Бругії малайської:

A. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща.

B. Самка довжиною 70-120 см, шириною 0,9-1,7 мм. Живородяща

C. Самка довжиною 8-10 см, шириною 0,2-0,3 мм. Живородяща

D. Самка довжиною 3-4 мм. Передня половина тіла звужена. У ротовій капсулі розміщений стилет. Живородяща.

E. Самка довжиною до 55 мм, шириною 0,16 мм. Живородяща

Заняття № 32

Тема : Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні (Arachnoidea). Кліщі (Acarina) – збудники хвороб і переносники збудників захворювань людини

І. Актуальність теми.Членистоногі характеризуються складною будовою і добре пристосовані до існування в різних умовах. Серед них велике значення для медицини мають ракоподібні і павукоподібні, зокрема прісноводні раки і краби є проміжними хазяями деяких трематод. Циклопи - проміжні хазяї стьожака широкого і ришти.

Серед павукоподібних зустрічаються постійні і тимчасові паразити людини, збудники інвазійних і переносники збудників трансмісивних хвороб. Іксодові, аргасові, гамазові кліщі поширюють енцефаліти, туляремію, бруцельоз, кліщевий висипний тиф та інші. Кліщі при ковтанні з їжею можуть викликати гострі шлунково-кишкові захворювання, а при потраплянні в дихальні шляхи - катаральні і астматичні явища. Пилові кліщі стають причиною алергічних ринітів і астми.

Знання морфофізіологічних особливостей ракоподібних і павукоподібних - це необхідна передумова для профілактики захворювань, які поширюються ними.

ІІ. Цілі навчання:

Загальна ціль - уміти:

1. Визначати належність представників членистоногих до класів ракоподібних та павукоподібних.

2. Ідентифікувати за систематичними ознаками імаго кліщів.

3. Розрізняти на мікропрепаратах личинку, німфу та імаго кліщів.

4. Обґрунтовувати заходи особистої та громадської профілактики хвороб, збудники яких переносяться кліщами.

5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.

Конкретні цілі - yміти:

1. Інтерпретувати поняття про специфічних і механічних переносників збудни­ків інфекційних хвороб.

2. Порівняти значення членистоногих як збудників і переносників збудників інфекційних хвороб.

3. Співвідносити значення трансоваріальної та трансфазової передачі збудників інфекційних хвороб із їхньою розповсюдженістю у популяціях людей.

4. Обґрунтувати приналежність паразитарних хвороб людини до групи трансмісивних і природноосередкових.

5. Трактувати біологічні та інші принципи боротьби з трансмісивними та природноосередковими хворобами людини.

ІІІ. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь

А.Література:

Основна:

1. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2009. – стор. 415-422, 510-520./

2. Медична біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – стор. 547-557.

3. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001(книга ІІ). – стор. 287-297.

4. Пискун Р.П., Николаенко О.А. Паразитология: Пособие для иностранных студентов. - Винница. 2003. – 102 с., стор. 70-83.

5. Медична біологія. Посібник з практичних занять / За ред. О.В.Романенка - Київ: «Здоров’я» 2005, С. 396-308.

6. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Бу­лах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.

Додаткова:

1.Лекції з біології.

2. Генис Д.Е. Медицинская паразитология.- М.: Медицина, 1991.

3. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – с.225-250.

4. Чебышев Н.В., Гринева Г.Г., Козарь М.В., Гуленков С.И. Биология (Учебник). – М.: ВУНМЦ, 2000. – 592 с.

5. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Меди академія, 2004. – 579 с.

6. Пішак В.П., Булик Р.Є., Захарчук О.І. Лабораторна діагностика паразитарних інвазій. – Чернівці: Мед. університет, 2007. – 284 с.

7. Пішак В.П., Бойчук Т.М.. Бажора Ю.І. Клінічна паразитологія. – Чернівці: Мед академія, 2003. – 344 с.

8. Паразитарные болезни человека: Монография ( Лукшина Р.Г., Локтева И.М., Павликовская Т.Н.) / Под общей ред. Р.Г. Лукшиной. – 2-е изд., пере раб. И доп. – Х: Издательский дом „ИНЖЭК”, 2005.- 472 с.

9. Пішак В.П., Бажора Ю.І., Волосовець О.П., Булик Р.Є. Паразитарні хвороби у дітей. – Чернівці: БДМУ, 2007. – 452 с.

10. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби / у 3-ох томах – Київ: „Здоров’я”, 2001. – 846 с.

Б. Тестові завдання для перевірки вихідного рівня знань

Завдання 1.

Прісноводні раки і краби у країнах Сходу є проміжними хазяями для:

A. Opisthorchis felineus;

B. Paragonimus ringeri;

C. Fasciola hepatica;

D. Dicrocoelium lanceatum;

E. Trichinella spiralis.

Завдання 2.

Збудником корости є:

A. Dermacentor pictus;

B. Ornithodoros papillipes;

C. Sarcoptes scabiei (Acarus siro);

D. Ixodes ricinus;

E. Demodex folliculorum.

Завдання 3.

Циклопи - проміжні хазяї:

A. Diphyllobothrium latum;

B. Paragonimus ringeri;

C. Clonorchis sinensis;

D. Trichinella spiralis;

E. Strongyloides stercoralis.

Завдання 4.

До якого підтипу членистоногих відносять кліщів?

A. Трахейні;

B. Хеліцерові;

C. Зябродихаючі;

D. Безчерепні;

E. Личинковохордові;

Завдання 5.

Ixodes ricinus переносить збудників:

A. Тайгового енцефаліту;

B. Весняно-літнього енцефаліту;

C. Холери;

D. Кліщового висипного тифу;

E. Кліщового поворотного тифу.

Завдання 6.

Які захворювання називаються трансмісивними?

A. Передаються при контакті з хворою людиною;

B. При контакті з особистими речами хворого, предметами побуту;

C. Передаються при участі організму облігатного переносника;

D. Передаються без участі облігатного переносника;

E. Передаються через статеві органи.

Завдання 7.

Вкажіть латинську назву собачого кліща:

A. Ixodes ricinus;

B. Ixodes persulcatus;

C. Ornithodorоs papillipes;

D. Acarus siro;

E. Dermacentor marginatus.

Завдання 8.

Серед названих кліщів збудниками захворювань є:

A. Dermacentor pictus;

B. Demodex folliculorum;

C. Ixodes ricinus;

D. Ixodes persulcatus;

E. Ornithodoros papillipes.

Завдання 9.

До якого підряду відносять коростяних кліщів?

A. Іксодові;

B. Аргазові;

C. Акаріноморфні;

D. Гамазові;

E. Паразитоморфні.

Завдання 10.

Вкажіть відповідні місця проживання коростяного свербуна:

A. Відкриті ділянки лісових масивів - кущі, трава, поверхня ґрунту;

B. Печери, нори, щілини будівель;

C. В шкірному епідермісі людини і деяких тварин;

D. Брови, вії;

E. В жировій клітковині.

Завдання 11.

Які з перелічених кліщів здатні переносити збудників туляремії?

А. Собачій кліщ;

B. Тайговий кліщ;

C. Селищний кліщ;

D. Коростяний кліщ;

E. Гамазовий кліщ.

Завдання 12.

У хворого, який страждає вуграми і запальними змінами шкіри обличчя, при мікроскопії матеріалу з осередків ураження виявлені живі членистоногі, червоподібної форми, довжиною до 0,4 мм. Тіло одягнене прозорою кутикулою. Ноги дуже короткі закінчуються парою кігтиків. Причиною такого стану може бути:

А. Короста;

B. Педикульоз;

C. Демодекоз;

D. Алергія;

E. Дерматит.

Завдання 13.

До лікаря звернувся пацієнт з приводу сильної сверблячки шкіри, особливо між пальцями рук, у пахових западинах, на нижній частині живота. При огляді шкіри хворого помічені звивисті ходи білувато-брудного кольору з крапинками на кінцях. Який діагноз міг передбачити лікар?

А. Скабієс;

B. Педикульоз;

C. Дерматотропний лейшманіоз;

D. Демодекоз (вугрова залозниця);

E. Міаз.

Завдання 14.

При обстеженні хворого встановлено діагноз – кліщовий поворотний тиф. Яким шляхом міг заразитися хворий?

А. Через укус селищного кліща;

B. Через укус малярійного комара;

C. Через укус тайгового кліща;

D. Через укус москіта;

E. Через укус собачого кліща.

Завдання 15.

Трансмісивні хвороби бувають:

А. облігатно-трансмісивні;

B. факультативно- трансмісивні;

C. природні;

D. А+B;

E. Усі варіанти вірні.

IV. Зміст навчання

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

-----------КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИРОДНИХ ОСЕРЕДКІВ------

природні синантропні антропургічні змішані

існують в населеному виникають в результаті

пункті, де циркулює перетворення природного

збудник здійснюється осередку людиною

за рахунок людини

кліщовий короста опісторхоз в місцях штучно енцефаліт трихінельоз створених водоймищ

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ

Царство: Тварини (Animalia)

Тип ЧЛЕНИСТОНОГІ (ARTROPODA)

Підтипи

Зябродидихаючі Хелицерові Трахейні

Класи

Ракоподібні Павукоподібні Комахи

 

 

Підкласи

Нижчі раки Вищі раки

Ряди Фаланги, таргани, клопи,

скорпіони, павуки воші, блохи,

Кліщі двокрилі

Підряди Акаріноморфні Паразитоморфні

Родина Іксодові, Аргасові, комарі, метелики,

Гамазові мухи, мошки,

мокреці, оводи