ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА СТРУКТУРИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

 

У комплексній курсовій роботі з дисциплін «Аналіз господарської діяльності» та «Аудит» студент зобов’язаний з науковим обґрунтуванням розкрити зміст теми та показати глибокі знання теоретичного матеріалу. При написанні курсової роботи студент повинен самостійно пись­мово викласти матеріал з теми роботи, показати при цьому знан­ня здобуті в навчальному процесі, вміння використовувати наукові до­слід­ження для поглибленого вивчення отриманого матеріалу. Важливою вимогою, що пред’являється до курсової роботи є самостійність збору необхідного матеріалу і його опрацювання.

Курсова робота, яка містить пряме списування матеріалу із різних джерел: підручників, монографій, методичних рекомендацій, журналів, оцінюється незадовільно, а студентам, які подали такі роботи затверджується нова тема.

Комплексна курсова робота виконується у відповідності до розробленої і затвердженої тематики. У курсовій роботі студент демонструє рівень знань і вмінь до самостійного творчого наукового пошуку та розв’язання актуальних проблемних завдань, що поставлені в роботі.

Курсова робота ґрунтується на теоретичних знаннях та практичних навичках, отриманих студентом протягом навчання і самостійної науково-дослідної роботи, яка свідчить про вміння узагальнювати теоретичний і практичний матеріал.

Зміст курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми та мети дослідження;

- формулювання завдань, які потрібно вирішити, щоб досягти поставленої мети;

- вичерпну характеристику об’єкту та предмету дослідження;

- оцінку сучасного стану розв’язання проблем на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної літератури та проблем, що є актуальними на даний час досліджень;

- самостійне використання методів та методики дослідження проблем, а також їх інформаційного, апаратного та методичного забезпечення;

- аналіз і узагальнення результатів досліджень і розрахунків та надання пропозицій щодо ефективного впровадження їх в практику господарювання вітчизняних підприємств.

Курсова робота є самостійним навчально-науковим завданням, що виконується на основі вивчення літературних джерел та аналізу практичного (статистичного) матеріалу об’єкту дослідження, а також результатом наукового дослідження. Саме тому, написання курсової роботи повинно починатись із вивчення літератури з даної теми. Аналітичний огляд літератури є початковим етапом наукового дослідження студента.

Комплексна курсова робота складається із:

Титулу (Дод. В);

Плану, затвердженого керівником (Дод. Б);

Змісту (Дод. Г);

Вступу;

Теоретичної частини;

Практичної частини;

Висновків та пропозицій;

Списку використаних інформаційних джерел;

Додатків.

Кожне питання курсової роботи розміщується з нової сторінки, а підпункт починається на тій же сторінці, на якій закінчувався попередній. Обсяг курсової роботи повинен складати 35–40 сторінок друкованого тексту (без додатків).

Змістрозміщується після плану і має наступні складові: вступ, найменування всіх пунктів, висновки та пропозиції, список використаних інформаційних джерел, додатки. В змісті позначається номер сторінки початку кожної складової курсової роботи

Вступдо курсової роботи розміщується на новій сторінці. У вступі викладаються:

- оцінка сучасного стану проблем на основі аналізу інформаційних джерел та практичного вирішення існуючих проблем досліджуваного підприємства;

- обґрунтування актуальності курсової роботи шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими підходами до вирішення проблеми необхідно обґрунтувати актуальність і доцільність роботи. Для з’ясування стану розробки обраної теми обов’язково слід вказати у працях яких науковців досліджується ця проблема;

- світові тенденції вирішення поставлених проблем;

- мета й завдання курсової роботи. Доцільно розпочинати визначення мети як «теоретичне обґрунтування … та надання пропозицій і рекомендацій з удосконалення…». Реалізація завдань сприяє досягненню мети дослідження. Завдання дослідження перекликаються із назвою пунктів курсової роботи і зазначаються у формі перерахунку: «дослідити…», «описати…», «встановити…», «виявити…», «обґрунтувати…» тощо;

- коротка характеристика об’єкту та предмету дослідження та невирішені проблеми для даного об’єкту дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що обрано для дослідження. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження і визначає тему курсової роботи;

- методи досліджень та інформаційне забезпечення роботи. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої у роботі мети, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось за допомогою того чи іншого методу. Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти; укази Президента; Постанови Кабінету Міністрів України; офіційні документи та методичні матеріали Державної служби статистики України; наукова література; статті вітчизняних і зарубіжних вчених у періодичних виданнях із питань обліку, аналізу, аудиту і контролю; довідково-інформаційні видання; дані з мережі Інтернет; облікові, статистичні дані суб’єкта дослідження та результати власних спостережень автора;

- відомості про обсяг і структуру курсової роботи – наводиться інформація про кількість сторінок, таблиць, рисунків, використаної літератури, додатків .

Обсяг вступу - до 3-х сторінок тексту.

Питання щодо сутності об’єкта дослідження, значення та інформаційне забезпечення його аналізу та аудиту є теоретичною і науково-методичною основою для розробки прикладних аспектів дослідження, які студент повинен розкрити у наступній частині курсової роботи.

У першому (теоретичному) питанні курсової роботи має бути огляд літератури за обраною темою, характеристика методик, методів та моделей досліджень, розкривається значення та джерела аналізу та аудиту за конкретним об’єктом дослідження, формулювання власної думки щодо розв’язання даної проблеми. Ця частина курсової роботи виконується студентом на основі аналізу різних підходів щодо обраної теми дослідження, які висвітлені в літературних джерелах вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріалах періодичних видань та законодавчих нормативно-правових актів.

В першому питанні здійснюється огляд зовнішніх та внутрішніх джерел для аналізу та аудиту за об’єктом дослідження. При вивченні зовнішніх джерел досліджуються нормативно-правові акти України, Міжнародні стандарти обліку та аудиту, які регулюють питання обліку, аналіз та аудиту за об’єктом дослідження. Результати дослідження оформлюються в додатках у вигляд таблиці «Характеристика нормативно-правового забезпечення обліку, аналізу та аудиту (вказати об’єкт дослідження)». Таблиця повинна включати такі структурні елементи: назва та номер нормативного акту, дату та орган, який затвердив документ; номер у списку інформаційних джерел; коротка характеристика; положення, що використовуються при регулюванні (вказати об’єкт дослідження).

В першому питанні також здійснюється огляд інформаційно-аналітичних джерел за темою дослідження. Отримані результати систематизуються в таблиці «Огляд інформаційно-аналітичних джерел щодо аналізу та аудиту (вказати об’єкт)». В таблиці здійснюється узагальнення інформації за результатами опрацювання монографій, статей у фахових та спеціалізованих виданнях, статистичних довідників, Інтернет ресурсів, авторефератів.

В кінці теоретичної частини повинен бути зроблений обґрунтований перехід до практичної частини роботи. Обсяг теоретичної частини – до 6 сторінок.

У практичній частині роботи повинен бути проведений аналіз конкретного об’єкту дослідження за матеріалами діяльності конкретного підприємства на основі зібраної і обробленої інформації, якою можуть бути: плани роботи підприємств, річні звіти, статистична та фінансова звітність, інша технічна і службова документація. Характер і обсяг матеріалу залежить від особливостей обраної теми та методики досліджень.

У другому питанні «Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства, стану системи внутрішнього контролю та постановки аналітичної роботи» необхідно охарактеризувати:

- галузь діяльності підприємства, тенденції її розвитку, використавши офіційну статистичну інформацію Державної служби статистики України;

- структуру підприємства та органів його управління;

- вказати форму власності, основний вид діяльності;

- зазначити особливості діяльності, що впливають на побудову системи обліку, аналізу і аудиту.

При здійсненні характеристики суб’єкта господарювання необхідно обов’язково врахувати вимоги МСА 315 (переглянутий) «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища». При характеристиці діяльності суб’єкта господарювання необхідно описати питання, зазначені в п. 11 та додатки Д 24-Д 26 МСА 315 (переглянутий)

При здійсненні аналітичний процедур за три роки аналізується виробнича, фінансова та загально-економічна інформація, на підставі якої визначається рівень ефективності діяльності підприємства; подається характеристика майна підприємства та джерел його формування; розраховуються показники, що характеризують фінансову стійкість і ліквідність, ділову активність і рентабельність діяльності, виявляються тенденції їх розвитку; надається комплексна оцінка фінансового стану.

Після цього характеризується постановка облікової та аналітичної роботи на підприємстві, критично оцінюється облікова політика підприємства та визначається її вплив на показники фінансової звітності, проводиться оцінка системи внутрішнього контролю.

При оцінці системи внутрішнього контролю студентом необхідно обов’язково врахувати вимоги МСА 315 (переглянутий) «Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвого викривлення через розуміння суб’єкта господарювання і його середовища» і розробити тест оцінки системи внутрішнього контролю, який прикладається в додатки.

Обсяг питання не повинен перевищувати 6 сторінок.

У питанні «Аналіз….» доцільним є використання порівняльного та прогнозного аналізу, позитивного зарубіжного й вітчизняного досвіду за темою дослі­дження. Важливими елементами цих питань є: аналіз стану та дина­міки об’єкта дослідження, розрахунок впливу на зміну показників окремих факторів, виявлення резервів, обґрунтування варіантів управ­лінських рішень, прогнозування наступних змін у майбутньому. З цією метою необхідно, за допомогою відповідних методів, обробити інформацію базового підприємства, згрупувати її за суттєвими озна­ками, виявити певні напрями зміни та можливого розвитку економіч­ного явища.

Аналіз показників за темою дослідження повинен розглядатися у взаємозв’язку з іншими показниками, що характеризують фінансово-господарську діяльність підприємства. Слід зіставити фактичні показ­ники досліджуваного явища базового підприємства з аналогічними показниками інших підприємств даної галузі, а також із середньогалузевими показниками. Бажано здійснити порівняння з показниками кращих вітчизняних та зарубіжних досягнень із проблеми аналізу об’єкта дослідження.

Необхідно широко використовувати вихідну інформацію зі спе­ціальних періодичних видань, статистичних довідників. Доцільно використовувати порівняння фактичних показників роботи підпри­ємства з теоретично можливими даними. При цьому слід пам’ятати, що проведення економічного аналізу повинно здійснюватись на підставі аналітичних таблиць, які слід застосовувати для наочного використання методики аналітичних розрахунків, отриманих резуль­татів аналізу, групування показників і виявлених резервів.

Обсяг питання – 8-10 сторінок.

У питанні «Планування аудиторської перевірки …»висвітлюється процес аудиту та його стадії.

При розкритті питання студент повинен обов’язково ознайомиться із МСА 210 «Узгодження умов завдань з аудиту» та МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності».

У роботах, які стосуються зовнішнього аудиту описується процедура замовлення аудиторських послуг, розробляється і підкладається в додатки лист-пропозицію, лист-зобов’язання та договір на проведення аудиту (відповідно до додатків, наведених у МСА 210).

У роботах, які стосуються внутрішнього аудиту, вивчається доцільність організації відділу внутрішнього аудиту, розкривається порядок організації внутрішнього аудиту на підприємстві.

Після цього, за результатами отримання розуміння суб’єкта господарювання і його середовища та оцінки системи внутрішнього контролю (результат виконання другого питання) та проведених аналітичних процедур (результат виконання третього питання) студент оцінює розмір аудиторського ризику та приймає рішення про обрання підходу до аудиту, розробляє план і програму аудиту.

План розробляється з використання методу дедукції, від загального до часткового, від вивчення облікової політики, форм фінансової звітності до первинних документів і подається за формою, наведеною в табл. 1.

Таблиця 1

Аудиторська фірма _____________

Підприємство, що перевіряється_______________

План аудиту назва об’єкта аудиту

За період 01.01.2015 31.12.2015) рр.

у термін з 01.02.2016 р. по 28.02.2016 р.

№ з/п Завдання аудиту Термін проведення Виконавці Примітки
      (можна зазначати власне ПІБ) Цей стовпчик залишається пустим

 

Завдання аудиту у плані можуть включати:

1. Ознайомлення із загальними та установчими документи

2. Вивчення змісту наказу про облікову політику стосовно об’єкта дослідження

3. Перевірка даних звітності щодо обліку об’єкта між собою та інформації синтетичного та аналітичного обліку.

4. Перевірка операцій щодо руху об’єкта (за видами операцій та класифікацією об’єкта дослідження)

5. Узагальнення матеріалів аудиту

Термін проведення аудиту визначається за кожним із завдань і повинен міститися у межах загального терміну перевірки, який вказано над таблицею. На узагальнення результатів аудиту відносять 2-3 останні дні перевірки.

На основі плану розробляється Програма аудиту, яка деталізує завдання аудиту, зазначені в плані.

В курсовій роботі необхідно описати важливість і доцільність розробки програми аудиту, охарактеризувати склад аудиторської документації та шляхів отримання аудиторських доказів. З цією метою студент детально ознайомлюється з вимогами МСА 230 «Аудиторська документація» та МСА 500 «Аудиторські докази».

Форма програми аудиту наведена в табл. 2.

Таблиця 2

Аудиторська фірма _____________

Підприємство, що перевіряється_______________

План аудиту назва об’єкта аудиту

За період 01.01.2015 31.12.2015) рр.

у термін з 01.02.2016 р. по 28.02.2016 р.

№ з/п Завдання та процедури аудиту Аудиторські докази Термін проведення Виконавці Примітки
        (можна зазначати власне ПІБ) Цей стовпчик залишається пустим

 

У графу 2 «Завдання та процедури аудиту» програми аудиту завдання аудиту слово у слово переносяться із плану аудиту за цілими числами. Кожне із завдань повинно бути у програмі деталізовано за подвійними числами (наприклад завдання один включатиме під завдання 1.1, 1.2 і т.д.). Перше число визначає номер завдання, а друге число – порядковий номер процедури, яка буде застосовуватися для реалізації зазначеного завдання.

Аудиторські докази визначаються до кожної процедури аудиту, використовуючи розглянуті у першому питання джерела інформації (від звітності до первинного документа) за об’єктом перевірки.

Програма аудиту як правило становить 3-5 сторінок, а тому її доцільно розміщувати у додатках.

Обсяг питання не повинен перевищувати 5 сторінок.

У питанні «Методика аудиту …та узагальнення його результатів..»розкривається методика проведення аудиту об’єкта дослідження відповідно до складеної у попередньому питання програми аудиту. Описується порядок проведення аудиту, розробляються тести по суті, робочі документи аудитора для отримання достатніх та прийнятних аудиторських доказів по об’єкту аудиту.

При розкритті методики проведення аудиту обов’язковим є посилання на розташовані у додатках форми звітності, регістри обліку, зведені та первинні бухгалтерські документи.

При розкритті порядку узагальнення результатів аудиту описують види аудиторських звітів, причини їх модифікації, детально опрацьовуються вимоги МСА 450 та МСА 700-799. На основі раніше проведеного дослідження студентом самостійно обирається вид аудиторського звіту, який доцільно видати за результатом аудиту об’єкта дослідження. Студентом розробляється аудиторський висновок (Звіт незалежного аудитора) і прикладається в додатки.

Необхідно зауважити, що в аудиторському звіті (як за результатами внутрішнього, так і за результатами зовнішнього аудиту) повинен бути розділ щодо рекомендацій підприємству щодо виявлених напрямів удосконалення обліку та діяльності підприємства в цілому. Зазначені напрями удосконалення повинні бути обґрунтованими і базуватися на проведених у другому та третьому питанні аналітичних процедурах та на робочих документах аудитора, розроблених у четвертому і п’ятому питаннях.

Обсяг питання не повинен перевищувати 8-10 сторінок.

У питанні «Типові та можливі порушення в обліку… …..»систематизуються типові та виявленні порушення обліку при аудиті об’єкта дослідження. Для цього розглядаються питання помилки і шахрайства в аудиті, детально опрацьовується МСА 240 «Відповідальність аудитора. Що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності».

Студент на основі опрацювання наукових праць за об’єктом дослідження узагальнює всі типові та можливі порушення і з’ясовує чи було виявлено на досліджуваному підприємстві типові порушення і перекручення фінансової звітності.

Обсяг питання не повинен перевищувати 3 сторінок.

Висновки та пропозиції – це стислі висновки за змістом кожного пункту плану курсової роботи та рекомендації щодо поліпшення дію­чої практики з питань дослідження. Вони є заключним кроком напи­сання курсової роботи, полягають в узагальненні поставлених завдань, що визначає її якість. На підставі отриманих висновків у роботі слід викласти пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування суб’єкта, які мають бути підкріплені розрахунками соціально-економічного ефекту. Обсяг висновків – до 5 сторінок.

Зміст питань курсової роботи необхідно висвітлювати лаконічно, без повторів та відступів від основної теми. Не слід використовувати в тексті роботи громіздкі таблиці та неузагальнені статистичні дані (такі матеріали доречно використовувати як додатки). Обов’язковою вимо­гою до оформлення курсової роботи є наведення переліку використа­них літературних джерел, а також додатків, на які були зроблені поси­лання по тексту роботи.

Список використаних інформаційних джерел. Після висновків та пропозицій на окремих аркушах на­водиться перелік літературних джерел, що використовувались в процесі виконання курсової роботи.

Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ 3582:2013. «Інформація та документація. Бібліографічний опис. Скорочення слів і словосполучень в українській мові. Загальні вимоги та правила».

Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших ав­торів або заголовків, у хронологічному порядку.

Набір елементів бібліографічного переліку літературних джерел різ­них видів, спосіб написання кожного елемента, використання роз’єд­ну­вальних знаків тощо наведено в табл. 3.

Загальний обсяг курсової роботи (проекту) повинен складати 35-40 сторінок.

До додатків курсової роботи повинні входити:

- фінансова звітність підприємства за три роки;

- таблиця «Характеристика нормативно-правового забезпечення обліку, аналізу та аудиту»;

- таблиця «Огляд інформаційно-аналітичних джерел щодо аналізу та аудиту»;

- лист-пропозиція на проведення аудиту (для робіт, які стосуються зовнішнього аудиту);

- лист-зобов’язання з аудиту (для робіт, які стосуються зовнішнього аудиту);

- договір на проведення аудиту (для робіт, які стосуються зовнішнього аудиту);

- тест оцінки системи внутрішнього контролю;

- План і програма аудиту;

- регістри обліку за об’єктом дослідження;

- аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) або звіт внутрішнього аудитора;

- інші якісно оформленні робочі документи аудитора.

До додатків курсової роботи також можуть бути включені:

інші практичний матеріал щодо діяльності підприємства, організації, установи;

додаткові ілюстрації та таблиці;

матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини (розрахунки, бухгалтерська і статистична звітність, копії програм робіт, ілюстрації, методики, опис розроблених комп'ютерних програм, проміжні математичні докази, фотографії та ін.)

Таблиця 3