Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб

 

У процесі організації та проведення вогневої підготовки основними завданнями МПЗ у військовій частині (підрозділі) є:

· роз’яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, начальника ГШ ЗС України, командувача СВ ЗС України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;

· сприяння покращенню якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і умінь командирів взводів, екіпажів;

· підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;

· їх мобілізація на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;

· надання допомоги командирам в удосконаленні навчально-матеріальної бази;

· організація змагань із завдань і нормативів вогневої підготовки;

· забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;

· впровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків.

Командний і виховний склад, спираючисьна кращих військовослужбовців, має організувати боротьбу проти всякого роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домагатися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, формували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розвивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у навчанні.

Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, в першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. В свою чергу, командно-виховний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи на заняттях із вогневої підготовки має допомогти офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Він має допомагати молодим офіцерам правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводилось на практичне відпрацювання навичок і умінь, які необхідні для влучної стрільби, брати участь у показових заняттях. Такі заходи сприяють покращенню методики занять із вогневої підготовки.

Дієвість занять і тренувань такожсуттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її умілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити більш різноманітними і складними умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання завдань вогневої підготовки.

Як відомо, у будь-якій військовій справі основною постаттю була і є особистість військовослужбовця. Тому успішне вирішення завдань вогневої підготовки досягається вихованням в особового складу свідомого і сумлінного відношення до кожного заняття і тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми повинні обговорюватися на загальних зборах особового складу, на заняттях із гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображатися в наочній агітації, висвітлюватися в стінній пресі та місцевих радіопередачах.

Розвитку у воїнів любові до зброї, прагненню стати влучним стрілком допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світової війни, а також у сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. Бесіди з ветеранами допомагають розвивати у молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них – стати вправним вогневиком.

Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно тісно пов’язане з навчальними заняттями. В багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони і стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї, досягнення кращих вогневиків.

Сучасна зброя, як правило, колективного використання. Її бойові можливості повністю розкриваються лише в тому випадку, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов’язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов’язків і алгоритму їх виконання, недисциплінованість лише одного із них можуть поставити у скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командно-виховний склад має постійно нагадувати про це всім військовослужбовцям.

У вогневій підготовці, як і в усіх інших видах бойової підготовки, провідну роль повинні відігравати офіцери, прапорщики, сержанти. Тому проблема їх взірцевості у підвищенні стрілецької майстерності повинна періодично обговорюватися на загальних зборах, нарадах, у бесідах. Дієвість цих заходів перевіряється на бойових стрільбах.

Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне – між окремими військовослужбовцями, так і групове – між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, які встановлені для одиночної підготовки і вишколу підрозділів. Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири. Вони роз’яснюють особовому складу план і конкретні цілі занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, і порядок змагання.

У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість серед обслуг, екіпажів і окремих воїнів з виконання нормативів із вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу. На цій основі має розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і умінь у вогневій справі.

Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидке і точне розбирання і складання зброї, усне вирішення вогневих завдань тощо.

Для популяризації досвіду кращих вогневиків необхідно використовувати також стенди і фотоальбоми, де демонструються фотознімки і короткий опис досвіду відмінників, прийоми й способи їх майстерної стрільби, влучно уражені ними мішені. Такі матеріали дозволяють зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.

Таким чином, МПЗ спрямовується на всебічне підвищення якості і дієвості занять, тренувань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і умінь бойового застосування різних видів зброї.

Результати наполегливої і напруженої навчальної роботи щодо освоєння матеріальної частини зброї і оволодіння навичками й уміннями майстерного володіння нею, згуртування обслуг і екіпажів значною мірою проявляються у процесі бойових стрільб та їх результатах. У ході підготовки та проведення стрільб перевіряються, закріплюються і вдосконалюються знання, навички й уміння воїнів, які необхідні їм для того, щоб чітко, організовано, в короткі терміни і з мінімальними витратами боєприпасів вирішувати вогневі завдання. Участь у стрільбах найкращим способом розвиває в особового складу такі якості, як дбайливе ставлення до власної зброї, впевненість в її величезних бойових можливостях, дисциплінованість, наполегливість, мужність, почуття військового братерства і взаємопідтримки в бою, самостійність у вирішенні вогневих завдань.

У період безпосередньої підготовки до стрільби командири, заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи розв’язують такі завдання:

· турбуються про підвищення у воїнів почуття відповідальності за підготовку зброї і бойової техніки до стрільби;

· домагаються взірцевості активу в дотриманні військової дисципліни, заходів безпеки на стрільбищі, полігоні, у виконанні навчально-бойових завдань;

· ведуть рішучу боротьбу проти спрощень, усувають недоліки, які знижують навчально-виховне наповнення занять;

· організують змагання між воїнами, обслугами, екіпажами, відділеннями, оперативно популяризують досвід цих підрозділів.

За кілька днів до початку стрільб або тактичних навчань із бойовою стрільбою командир підрозділу, його заступники, всі офіцери, а також командири відділень, обслуг, екіпажів глибоко вивчають навчально-бойові завдання, роз’яснюють підлеглим умови вправ, порядок їх виконання і заходи безпеки, мобілізують усіх воїнів на ведення влучного вогню. Цій меті служать загальні збори особового складу підрозділу, де конкретно визначається, що необхідно зробити кожному для успішного виконання вогневих завдань. Заступник командира підрозділу з виховної та соціально-психологічної роботи готує для роботи в польових умовах похідний комплект наочної агітації.

На цьому ж етапі проводяться групові й індивідуальні бесіди з командирами відділень, обслуг і екіпажів, механіками-водіями і навідниками, кулеметниками, автоматниками, гранатометниками, операторами протитанкових керованих ракет (ПТКР) та іншими фахівцями.

Важливо, щоб жоден солдат, сержант не залишався без виховного впливу. Між військовослужбовцями організується обмін досвідом, кращі вогневики розповідають молодим воїнам про “таємниці” своєї майстерності. Основні аспекти підготовки особового складу до стрільб висвітлюються в стінних газетах і в матеріалах наочної агітації. Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовки особового складу до стрільб заступники командирів з виховної та соціально-психологічної роботи, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ із вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У цей період особливо велике значення має особистий приклад командирів (начальників) і товаришів по службі. На стрільбищі обладнуються спеціальні місця, де розмішуються навчальні посібники, пам’ятки, щити з умовами і порядком виконання вправ, плакати, які ілюструють Правила стрільб, результати стрільб воїнами і підрозділами, інші засоби наочної агітації. Наочно висвітлюються заходи безпеки на стрільбищі. Тут же розгортається похідний комплекс наочної агітації.

Для формування у воїнів позитивного морально-психологічного настрою велике значення має успішна стрільба перших змін, її високі результати, які зміцнюють у чергових змін впевненість, посилюють їх прагнення також відмінно виконати вправу. Доцільно, щоб першими стріляли офіцери, потім – командири відділень, відмінні вогневики.

Заступник командира з виховної та соціально-психологічної роботи повинен оперативно доводити до воїнів результати стрільб попередніх змін, пропагувати досвід передовиків, застерігати від повтору помилок. Особливо корисно, коли воїни, які відмінно виконали вогневі завдання, самі розказують товаришам по службі про те, як вони домоглися високих результатів. Це має позитивний вплив на емоційно-вольову сферу інших військовослужбовців.

Успіху підрозділів значною мірою сприяє висока організованість на вогневому рубежі і навчальних точках, відсутність метушні.

Командиру підрозділу або заступнику з виховної та соціально-психологічної роботи слід спокійно і терпляче розібратися з помилками, підказати, як їх усунути під керівництвом командирів взводів і відділень. Заступник командира підрозділу з гуманітарних питань організовує усну і наочну пропаганду досвіду кращих стрільців. Про їх досягнення повідомляється і в місцевих радіопередачах, які організуються радіовузлом частини, і в бойових аркушах.

На стенді рекомендується помістити цілі із слідами влучень. Добре слово командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, похвала товаришів, заохочення, яке оголошене перед строєм, заклик наслідувати приклад майстрів вогню – все це позитивно впливає на настрій особового складу, на результати подальших стрільб.

Одним із найважливіших напрямів МПЗ вогневого вишколу особового складу є боротьба із спрощеннями і послабленнями. Наприклад, при вишколі танкістів стрільбі інколи штучно створюється для всіх стріляючих одноманітна мішенева обстановка; не надається значення збільшенню екіпажами часу ведення стрільби, хоча за такі помилки потрібно однозначно знижувати оцінку. Такого роду послаблення негативно впливають на бойовий вишкіл особового складу та його МПС.

Вогнева підготовка проводиться в тісному зв’язку з тактичною підготовкою. Вогневе і тактичне згуртування відділень, обслуг і взводів завершується на бойових стрільбах, а рот і батальйонів – на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Це – вища форма вогневої підготовки підрозділів. Тут найбільш повно відпрацьовуються проблеми організації бою, удосконалюються навички й уміння командирів з управління вогнем і маневром підрозділів. На стрільбах у складі підрозділів і на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою воїни отримують практику ураження цілей усіма засобами в обстановці, максимально наближеної до бойової.

Першочерговими завданнями МПЗ у даних умовах є:

- забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;

- доведення до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;

- пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводились раніше;

- передача командирами передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;

- мобілізація солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння і точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;

- вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;

- мобілізація воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розряджання зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі завдання. При цьому головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення вмілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і за будь-яких умов.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів гуманітарних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане на його адресу, інформація про успіхи передовиків – все це піднімає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам.

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду першого навчального питання, можна зробити висновок про те, що головне в МПЗ виконання завдань вогневої підготовки – роз’яснити воїнам вирішальну роль влучного вогню для досягнення перемоги в бою, розвивати інтерес до цього виду бойової підготовки, любов до зброї, почуття здорового суперництва, прагнення досконало оволодіти теорією і навичками ведення вогню. Дієвість МПЗ у цій області значною мірою залежить від особистої вогневої підготовки командирів, їх заступників з виховної та соціально-психологічної роботи та інших офіцерів підрозділу.