Москіти. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення, профілактика. Гнус та його компоненти.

Належать до родини Метелівкові (Psychodidae). Медичне значення мають тільки москіти роду

Phlebotomus.

Географічне поширення: москіти розповсюджені по обидва боки від екватора, в Україні поширені на півдні і в Криму.

Морфологія. Москіти C дрібні (від 1,3 до 3,5 мм завдовжки) кровосисні комахи. Голова, тіло і крила густо вкриті жовтуватими або коричнево-сірими волосками. Голова невелика, з парою великих круглих очей чорного кольору. Ротовий апарат короткий, колючо-сисного типу.

Життєвий цикл Розвиток відбувається з повним перетворенням: яйце —> чотири зміни личинок —> лялечка —> імаго. Форма яєць видовжено-овальна, з опуклим спинним і дещо увігнутим черевним боками.

Медичне значення. Москіти C настирливі кровососи, їх численні укуси болючі, викликають сильний свербіж, утворення папул на шкірі, іноді пухирців на місцях укусу, печіння. Люди втрачають апетит, сон, у деяких підвищується температура, спостерігається гарячковий стан, загальна розбитість тощо. Але головна небезпека полягає в тому, що москіти - специфічні переносники збудників шкірного і вісцерального лейшманіозів і москітної лихоманки (лихоманка папатачі), бартонельозу.

Мошки (родина Simuliidae)

Географічне поширення: мошки поширені там, де є водойми, серед того в деяких районах України. Особливо розповсюджені в Сибіру і на Далекому Сході.

Морфологія. Мошки - дрібні комахи, завдовжки 2-6 мм. Тіло товсте, коротке, з короткими вусиками і ногами. За загальним виглядом нагадують дрібних мух Голова кругла, підігнута під груди. Складні очі самок розділені лобом, у самців вони стикаються на лобі. Хоботок короткий. Ротовий апарат колючо-сисний.

Життєвий цикл. Розвиток мошок відбувається з повним метаморфозом: яйце —> 6 стадій личинок —> лялечка —> імаго.

Яйця округло-трикутно форми. Свіжовідкладені - білі, при дозріванні ембріона набувають коричневого або чорного кольору.

Медичне значення.Мошки C злісні кровососи. Інтенсивність нападів на людину C до кількох тисяч особин одночасно. При живленні в ранку хазяїна впорскується секрет слинних залоз. Секрет містить речовини, що запобігають згортанню крові, анестезуючі речовини й травні ферменти. Укуси болючі. Людина втрачає кров, слина мошок має

отруйні властивості. Місцевою реакцією на укуси є поява папул, припухлість.

Особистий захист людей складається із застосування захисного одягу та захисних масок (сітка

Павловського).

65. Мухи. Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи ураження людини, медичне значення профілактика.

• муха кімнатна (Musca domestica)

• жигалка осіння (Stomoxys calcitrans)

• муха вольфартова (Wohlfahrtia magnifica)

• муха цеце (Glossina palpalis)

Географічне поширення: живе по всій земній кулі.

Морфологія. Досить велика комаха сіро-бурого кольору. На спинній стороні грудей є чотири темні поздовжні смужки. Все тіло й кінцівки густо опушені волосками. Ротовий апаратCлижучоCсисний, нижня губа перетворена на хоботок, має на кінцях дві великі при-

сисні подушечки Cротові лопаті. Кінцівки закінчуються двома кігтиками, що дозволяють чіплятися до нерівностей, і двома подушечками із залозистими волосками. За рахунок цього муха може рухатися по будь-якій поверхні. Черевце складається з 5 члеників, на грудях 2 пари стигм, а на черевці - 5 пар.

Життєвий цикл: розвивається з повним метаморфозом.

Медичне значення. Кімнатні мухи становлять найбільшу небезпеку як розповсюджувачі кишкових інфекцій. Вони здатні поширювати збудників дизен-

терії, поліомієліту, гепатиту А, харчових токсикоінфекцій, черевного тифу тощо.

Жигалка осіння (Stomoxys calcitrans)