ОРГАНІЗАЦІИНО-МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦІЇ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

ПРАВОЗНАВСТВО

 

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

для студентів факультету “Психологія”

 

 

Дніпропетровськ

ВНПЗ „ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

 

„Затверджую”

Проректор з навчальної роботи

Г.М. Богуславський

 

„_____”______________2008р.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

для студентів факультету "Психології"

 

Дисципліна ___ правознавство__

(повне найменування дисципліни)

 

Напрям підготовки 6.030102 «Психологія»_

(шифр й найменування)

 

Форма навчання _________денна_______

Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Правознавство” /Укладач: Талдикін О.В. – к.ю.н., доцент. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2008. – 24 с.

 

Рецензенти:

 

Гусарєв С.Д. – кандидат юридичних наук, доцент, начальник кафедри

(Дніпропетровський університет внутрішніх справ України)

Чернишова Т.В. – кандидат юридичних наук, завідувач кафедри (Національний гірничий університет).и

 

 

ОРГАНІЗАЦІИНО-МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦІЇ

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться з метою поглибленого вивчення основ права та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Семінари мають сприяти розвиткові творчої самостійності студентів, поглибленню їх інтересу до науки і наукових досліджень, вихованню педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формуванню навичок та вмінь публічного виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять - допомогти студентам опанувати курс "Правознавства" й засвоїти предмет цієї науки.

Основні завдання семінарських занять з основ правознавства полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень про державотворчі процеси світового співтовариства, набуття навичок оцінювати їх з позиції загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань, студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог державно-правового будівництва в світі в різні часи суспільних формацій.

Основою ефективного розгляду положень основ права на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота- студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової літератури з курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього, особа яка вивчає курс ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словничками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не е вичерпаним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники;

- чітке формування теоретичного положення;

- обгрунтування цього положення і розкриття характерних ознак і властивостей;

- аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними фактами
дійсності, суспільно-політичними, економічними, культурними факторами;

• значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в різних формах: співбесіди, загальногрупові дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових самостійних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які студіювалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.

 

ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО

ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль– проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Модульний контроль– виконання контрольної роботи, рубіжне атестування.

Підсумковий контроль– залік.

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ:

“Відмінно” (високий рівень навчальних досягнень)- якщо студент глибоко і в повному обсязі засвоїв програмний матеріал; вичерпно, логічно і творчо викладає інформацію в усній і письмовій формі; ґрунтовно висловлюється і дискутує, пов’язує при цьому теоретичний матеріал з юридичною практикою; здатен виступати експертом та консультантом у навчанні інших.

“Добре” (достатній рівень навчальних досягнень)– якщо студент оперує матеріалом на рівні теми, розділу, може самостійно його відтворювати в повному обсязі, добирає переконливі аргументи на підтвердження власної точки зору.

“Задовільно” (середній рівень навчальних досягнень)- якщо студент може самостійно відтворити значну частину навчального матеріалу теми, дати визначення понять та пояснити їх на прикладах; відповідає за планом; висловлює власну точку зору з окремих питань.

“Незадовільно” (початковий рівень навчальних досягнень)- якщо студент може відтворювати лише окремі юридичні терміни і конструкції теми; допускає змістовні помилки.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

«ПРАВОЗНАВСТВО»

№ з/п	ТЕМИ	Всього годин	З викладачем	Індив.роб.	Сам. роб.
лекції	с/з	Практ.
	Походження держави і права. форми, структура і функції сучасної держави
	Право: структура і зміст
	Основи конституційного ладу в Україні
	Система державних органів України
	Основи трудового права та законодавства про соціальний захист громадян
	Основи цивільного права та сімейного законодавства
	Основи житлового законодавства
	Поняття земельного законодавства
	Поняття екологічного законодавства
	Основи адміністративного права та адміністративна відповідальність
	Основи кримінального права
	ВСЬОГО:

 

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Нормативно-правові акти:

1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року.

2. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р.: Постанова Верховної Ради.

3. Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 року.

4. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 26 червня 1996 року.

5. Житловий кодекс України, прийнятий у 1983 р.

6. Земельний кодекс України, прийнятий 25 жовтня 2001 року.

7. Кодекс законів про працю України, затверджений на Верховною Радою Української РСР 10 грудня 1971 р. (набув чинності з 1 червня 1972 р.).

8. Кодекс про шлюб і сім'ю України, прийнятий 20 червня 1969 р. і введений у дію з 1 січня 1970 р.

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення, прийнятий 7 грудня 1984 р. і введений у дію з 1 червня 1985 р.

10. Кримінальний кодекс України, прийнятий 5 квітня 2001 р. і введений у дію з 1 вересня 2001 р.

11. Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня 2002 року.

12. Цивільний кодекс України. К., 2003.

13. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року.

14. Закон України “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних та міських голів” від 14 січня 1998 року.

15. Закон України “Про вибори народних депутатів України” від 18 жовтня 2001 року.

16. Закон України “Про вибори Президента України” від 5 березня 1999 року.

17. Закон України “Про вищу освіту” від 17 січня 2002 року.

18. Закон України “Про Вищу раду юстиції України” від 15 січня 1998 року.

19. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 року.

20. Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми” від 3 липня 1991 року.

21. Закон України “Про громадянство України” від 18 січня 2001 року.

22. Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року.

23. Закон України “Про дію міжнародних договорів на території України” від 10 грудня 1991 року.

24. Закон України “Про екологічну експертизу” від 9 лютого 1995 року.

25. Закон України “Про економічну самостійність України” від 3 серпня 1990 року.

26. Закон України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” від 1 січня 2002 року.

27. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 р. (з наступними змінами).

28. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року.

29. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року.

30. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 року.

31. Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 9 квітня 1999 року.

32. Закон України “Про мови в Україні” від 28 жовтня 1989 року.

33. Закон України “Про національні меншини в Україні” від 25 червня 1992 року.

34. Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 р. (в редакції від 23 березня 1996р.).

35. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 року.

36. Закон України “Про пенсійне забезпечення”.

37. Закон України “Про політичні партії” від 5 квітня 2001 року.

38. Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19 червня 1992 р. (зі змінами і доповненнями).

39. Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року.

40. Закон України “Про свободу совісті та релігійні організації” від 23 квітня 1991 року.

41. Закон України “Про Службу безпеки України” від 25 березня 1992 року.

42. Закон України “Про статус народного депутата України” від 17 листопада 1992 р. (в редакції від 22 березня 2001 р.).

43. Закон України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 року.

44. Закон України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. (набрав чинності з 1 червня 2002 р.).

45. Положення “Про Червону книгу України”, затверджене Постановою Верховної Рада України від 29 жовтня 1992 року.

46. Постанова Кабінету Міністрів “Про порядок укладання шлюбного контракту” від 16 червня 1993 року.

47. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 372.

48. Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939.

49. Регламент Верховної Рада, затверджений Постановою Верховної Рада України від 11 травня 1994 року.

50. Регламент Конституційного Суду України від 5 березня 1997 року.

Навчальна література:

1. Алексеев В.Я., Першиц А.И. История первобытного общества. М., 1990.

2. История государства и права зарубежных стран / Н.А.Крашенинникова, О.А.Жидков. Ч.1. М., 1999.

3. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. К., 1999.

4. Основи правознавства: Навч. посіб. / Кер. авт. кол. проф. О.В.Негодченко. Д, 2003.

5. Підопригора О.А., Боброва Д. А Цивільне право. К.,1996.

6. Правознавство / За ред. В.В.Копєйчікова. К., 2007.

7. Пушкін А.А. Самойленко В.М. Цивільне право України. X., 1996.

8. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави. К, 2001.

9. Скакун О.Ф. Теория государства и права. X, 2000.

10. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К. и Энгельс Ф. Соч. Т.21.

11. Кивалов С.В. Основы правоведения. Учебное пособие. К., 2005

12. Кравчук М.В. Правознавство. К., 2003

13. Атамас Г.О. Правознавство. Львів. ЦНЛ. 2004

14. Негодченко О.В. Основи правознавства. К., ЦНЛ, 2005

15. Логвінова М.В. Основи правознавства. К., ЦНЛ, 2007