Екологічна експертиза та проблеми її організації.
Закон України «Про екологічну експертизу» було прийнято в 1995 році.
Згідно Закону «Про екологічну експертизу» екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, екологічно-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація та дія яких може негативно вплинути або впливає на довкілля, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону довкілля, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
Головною метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливові антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях та об’єктах. Як вид діяльності спеціально уповноважених органів влади, різних громадських формувань, екологічна експертиза спроможна забезпечити дотримання норм і вимог екологічної безпеки при прийнятті законів, обґрунтуванні програм і рішень, проектів соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил, будівництві нових підприємств тощо, сформувати пакет необхідних вимог, дати спеціалістам і громадськості можливість оцінити ступінь екологічної обґрунтованості різних проектів, сформулювати висновки, пропозиції і рекомендації щодо їх доцільності, визначити можливість реалізації.
Екологічна експертиза проектів передбачає досягнення наступних цілей:
- забезпечення науково обґрунтованої відповідності проектів сучасним екологічним вимогам перед їхнім затвердженням компетентними державними органами;
- попередження можливих негативних впливів проектів новобудов на якість довкілля або природній стан складових його компонентів, а також на здоров’я та життя населення;
- підтримання динамічної і збалансованої природної рівноваги та сприятливої екологічної обстановки при спорудженні на основі проектів господарських об’єктів;
- забезпечення дотримання норм та вимог екологічної безпеки об’єктів, які проектуються, попередження екологічного ризику;
Ці цілі досягаються в процесі вирішення комплексу завдань:
- визначення ступеня екологічного ризику та безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково вмотивованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
- перевірка та оцінка проектних матеріалів щодо відповідності їх вимогам статей Конституції України, Водного, Лісового, Земельного кодексів та Кодексу України про надра, Закону України про охорону оточуючого природного середовища і Закону про охорону атмосферного повітря, інших законодавчих та підзаконних актів про охорону природи та раціональне використання природних ресурсів, норм екологічної обстановки, планування, проектування та капітальне будівництво, санітарних норм, будівельних норм і правил;
- забезпечення такого рівня якості проектних рішень, при якому господарські об’єкти, що будуються, були б не тільки технічно, але і екологічно передовими та виключали будь-яку можливість порушення екологічної рівноваги;
- визначення варіантів природоохоронних рішень і покращення екологічної обстановки в районі реалізації проектних проробок, а також визначення ступеня врахування та відображення в проектах закономірностей взаємодії антропогенних та екологічних систем на основі використання міждисциплінарних знань екологічних наук і, в тому числі, екологічної експертизи;
- встановлення об’єктивних даних про можливість реалізації об’єктів в конкретних природних умовах з урахуванням їх впливу на природне середовище, використання природних та інших матеріальних ресурсів, забезпечення якості життя людей;
- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості й достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
- підготовка об’єктивних еколого-експертних висновків, що містять висновок про ступінь обґрунтуваності проектів та рекомендації необхідності альтернативних природоохоронних рішень, своєчасної передачі їх державним органам та заінтересованими особам.
Основні принципи екологічної експертизи наступні:
- гарантування безпечного для життя і здоров’я людей навколишнього природного середовища;
- збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів та врахування громадської думки;
- наукова обґрунтованість, незалежність, об’єктивність, комплексність, варіантність, превентивність, гласність;
- екологічна безпека, територіально-галузева та економічна доцільність реалізації об’єктів екологічної експертизи, запланованої чи здійсненої діяльності;
- державне регулювання;
- законність.
Гуманістичні цілі та задачі екологічної експертизи визначають соціальні функції, які вона виконує: природоохоронна, превентивна, прогнозуюча та правозабезпечуюча.
Будучи об’єктивно необхідною стадією екологічного проектування господарських об’єктів, комплексів та систем, екологічна експертиза спрямована на додержання норм, правил та вимог охорони природи і раціонального використання природних ресурсів. Вона виступає ефективною формою превентивного екологічного контролю, що дозволяє уже на стадії створення проектів визначати їх поєднання з екологічними потребами захисту оточуючого середовища і тим самим попередити можливі екологічні порушення в процесі реалізації та наступного функціонування створених на базі проектів господарських об’єктів, комплексів та систем. Експертиза дозволяє не тільки своєчасно передбачати ступінь екологічної небезпечності проектуємих об’єктів, комплексів і систем, але й дає екологічно і соціально обґрунтовані рекомендації подальших проробок проектів та їх найбільш доцільної (з позиції економічних та екологічних інтересів суспільства) реалізації в конкретних природних умовах.
Застосовується компенсаційний підхід з урахуванням всіх обставин, зокрема екологічної місткості природної та соціальної систем (середовища), демографічних, кліматичних та інших умов. Завдання полягає в тому, щоб проаналізувати доцільність прийнятих варіантів та дати прогнозну оцінку соціальних, економічних і екологічних наслідків реалізації проектів будь-якої діяльності, пов’язаної з використанням ресурсів і негативним впливом на природне середовище.
Структурно екологічна експертиза проектів включає такі компоненти: суб’єкти, об’єкти, предмет, процес проведення експертизи, та сукупність правових норм, які регламентують діяльність суб’єктів і процеси проведення експертизи.
Суб’єктами екологічної експертизи проектів є:
- Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії; в разі необхідності Міністерство екології та природних ресурсів залучає до експертних робіт співробітників відповідних інститутів НАН України та зарубіжних науково-дослідних інститутів, проектних інститутів , ВУЗівських працівників, а також спеціалістів-практиків з великим досвідом роботи в конкретній сфері;
- Органи та установи Міністерства охорони здоров’я України – у сфері, що стосується експертизи об’єктів, які можуть негативно впливати чи впливають на здоров’я людей;
- Місцеві .Ради народних депутатів і органи виконавчої влади на місцях відповідно до законодавства;
- Громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування.
Фізичні особи наділяються всією сукупністю експертних прав та обов’язків як суб’єкти екологічної експертизи проектів в порядку разових доручень компетентних органів і організацій, при організації еколого-експертних комісій або при виконанні еколого-експертних функцій в силу громадського обов’язку, особистою ініціативою, перейнятою турботою про екологічне благополуччя регіону, екосистеми або держави в цілому. В цих випадках відповідальність за достовірність проведеної екологічної експертизи проектів та підготовку науково обґрунтованих висновків покладається на конкретних фізичних осіб, які виступають самостійними суб’єктами еколого-експертних досліджень і апробації проектів
Об’єктами екологічної експертизи є:
- проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони довкілля і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан довкілля;
- плани і проекти новобудов; проекти та робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переобладнання діючих підприємств;
- документація по перепрофілюванню, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв , які можуть негативно впливати на стан довкілля, в тому числі військового та оборонного призначення;
- державні інвестиційні програми;
- документація з упровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, негативного впливу на стан довкілля, створення загрози здоров’ю людей;
- схеми розвитку та розміщення продуктивних сил по економічним районам;
- схеми розвитку та розміщення галузей промисловості;
- територіальні комплексні схеми охорони природи в складі цільових комплексних програм;
- схеми і проекти районного планування;
- генеральні плани населених пунктів та курортів;
- схеми генеральних планів промислових вузлів, генеральні плани промислових підприємств;
- генеральні плани сільськогосподарських та інших підприємств;
- проекти міжгосподарського та внутрігосподарського землеустрою;
- проекти будівель та комунікацій спеціального природоохоронного значення (очисних будівель, систем повторного використання води на підприємстві;
- екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах.
В Україні здійснюється державна, громадська та інші екологічні експертизи.
Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої організації об’єкта екологічної експертизи.
Державна екологічна експертиза представляє собою урегульовану законом та іншими правовими нормами цілеспрямовану діяльність державних органів по розгляданню, перевірці, аналізу, оцінці на основі екологічних знань представлених проектів на предмет їх відповідності нормам і правилам охорони оточуючого середовища, раціонального природокористування та вимогам екологічної безпеки, коректування екологічних параметрів та формулювання найбільш оптимальних варіантів природоохоронного та соціального захисту проектних рішень в цілях попередження негативного впливу проектованих об’єктів в процесі їх реалізації в конкретній екологічній системі.
Державну екологічну експертизу об’єктів загальнодержавного і міжобласного значення проводять еколого-експертні підрозділи, спеціалізовані установи, організації або спеціально створені комісії Міністерства ек5ології та природних ресурсів України, Міністерства охорони здоров’я України, їх органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади.
У проведенні державної екологічної експертизи беруть участь органи державного санітарного нагляду та інші заінтересовані державні органи. Основними завданнями державної екологічної експертизи є:
- визначення екологічної безпеки господарської та іншої діяльності, яка може нині або в майбутньому прямо чи посередньо негативно вплинути на стан навколишнього середовища;
- встановлення відповідності передпроектних, передпланових, проектних та інших рішень вимогам законодавства про охорону навколишнього середовища;
- оцінка повноти і обґрунтованості передбачуваних заходів щодо охорони навколишнього середовища та здоров’я населення, які здійснюються природоохоронними органами та органами охорони здоров’я.
Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:
1. Аналізу та оцінки об’єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів Міністерства екології та природних ресурсів;
2. Еколого-експертних досліджень і оцінки об’єктів екологічної експертизи – спеціально створеними комісіями із залученням фахівців –практиків та науковців інших підприємств, установ та організацій;
3. Створення Міністерством екології та природних ресурсів України спільно з іншими органами виконавчої влади міжгалузих експертних комісій;
4. Залучення на договірних засадах інших спеціалізованих організацій для попереднього експертного розгляду та підготовки відповідних пропозицій.
Початком державної екологічної експертизи вважається день подання еколого-експертному органові комплекту необхідних матеріалів і документів, а в разі необхідності – додаткової науково-дослідної інформації з тих питань, що виникли під час проведення експертизи.
Граничні строки проведення державної екологічної експертизи об’єктів:
1) групами спеціалістів еколого-експертних підрозділів, установ чи організацій Міністерство екології та природних ресурсів України – до 45 календарних днів із продовженням у разі потреби до 60 днів, а у виняткових випадках, залежно від складності проблеми – до 120 днів;
2) спеціально створеними міжгалузевими еколого-експертними комісіями чи іншими спеціалізованими організаціями – до 90 календарних днів;
3) за доопрацьованими матеріалами відповідно до висновків попередньої екологічної експертизи – до 30 календарних днів.
Для підготовки висновку державної екологічної експертизи залучаються відповідні органи державного управління, представники науково-дослідних, проектно-конструкторських та інших установ і організацій, вищих навчальних закладів, громадськості, експерти міжнародних організацій. На державну екологічну експертизу подається розділ проектної документації, який називається “Оцінка впливу (проектуючого об’єкту) на оточуюче середовище”, скорочено – ОВОС. Розділ ОВОС включає всю, присвячену природокористуванню і впливу на оточуюче природне середовище, інформацію, яка міститься в проектній документації.
Підготовка висновків державної екологічної експертизи та прийняття рішень відносно реалізації розглянутого проекту здійснюється з урахуванням загальної думки. Висновки державної екологічної експертизи містять оцінку екологічної допустимості та можливості реалізації представлених на експертизу проектів. Висновки державної екологічної експертизи після затвердження природоохоронними органами є обов’язковими для виконання.
У відповідності з чинним законодавством тільки позитивний висновок державної екологічної експертизи є підставою для фінансування всіх програм і проектів. Реалізація програм, проектів і рішень без цього висновку забороняється. Передбачена еколого-експертна процедура, яка включає такі складові елементи: підготовчий етап, або перевірка переданих для експертизи матеріалів і встановлення їх відповідності вимогам законодавства; основний етап, або аналітична обробка об’єктів експертизи, натуральні обстеження та проведення на їх основі порівняльного аналізу і часткових оцінок; заключний етап, або узагальнення окремих експертних досліджень, оцінка одержаних даних і складання висновку.
Громадська екологічна експертиза проводиться для врахування громадської думки відносно реалізації наміченої проектом господарської діяльності, її соціально-екологічних наслідків. Вона може здійснюватися у будь-якій сфері діяльності, яка потребує екологічного обґрунтування. Її проводять по ініціативі громадських організацій чи інших громадських формувань створені на добровільних засадах еколого-експертні колективи з представників громадськості, незалежних спеціалістів, представників преси, а також місцевих органів управління за рахунок їхніх власних коштів або на громадських засадах. ійний характер і можуть враховуватися органами, які здійснюють державну екологічну експертизу, а також органами, що заінтересовані в реалізації проектних рішень або які експлуатують відповідний об’єкт.
Інші форми екологічні експертизи можуть здійснюватися за ініціативою заінтересованих юридичних і фізичних осіб на договірній основі із спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями.