Розрахунок ізоляційних підвісів

1) Питома ефективна довжина шляху витоку (l_e) підтримувальних гірлянд

для 3- го ступеня забруднення атмосфери, за даними наведеними у таблиці 1 [4], становить 2, 5 (см/кВ).

2) Відповідно до таблиці 7 [4] в районі з 3- ім ступенем забруднення

атмосфери рекомендовано встановлення двокрильних підвісних ізоляторів тарілчастого типу ( L_i/D > 1,4).

3) За даними наведеними у таблиці Б1 [4] , ізолятор марки ПСД 70Е має

наступні характеристики: діаметр (D) дорівнює 270 мм; довжина шляху витоку (L_i) дорівнює 411 мм.

Відношення більше 1,4 тому вибираємо двокрильний ізолятор.

4) Для двокрильного ізолятора коефіцієнт ефективності ізоляторів

спеціального виконання (К_i ) дорівнює 1,2 ( таблиця 3 [4]).

5) Визначимо довжину шляху витоку підтримувальної гірлянди (L) з

Ізоляторів марки ПСД 70Е за формулою

 

(2.3)

 

де - питома ефективна довжина шляху витоку, см/кВ; U – найбільша робоча лінійна напруга, кВ ( для ПЛ 150 кВ вона становить 172 кВ); - коефіцієнт ефективності ізоляторів спеціального виконання.

 

 

6) Визначимо кількість ізоляторів підтримувальної гірлянди ( ) за

формулою

 

(2.4)

 

де - довжина шляху витоку підтримувальної гірлянди, см; - довжина шляху витоку двокрильного ізолятора, см;

 

 

Приймаємо базову кількість ізоляторів (m_б) рівною 13 штук.

Отже, кількість ізоляторів марки ПСД 70Е у підтримувальній гірлянді ПЛ- 150 кВ на залізобетонних опорах у місцевості з 3-ім ступенем забруднення атмосфери для проміжної опори буде рівною 13 штук, а на анкерній опорі - 14 штук.

 

7) Визначимо вагу та довжину підвісу.

Маса ізолятора ПСД 70Е ( p_із ) дорівнює 4,4 кг ( таблиця Б1 [4]); будівельна висота ( H ) дорівнює 0,127 м.

Вага підвісу на проміжних опорах визначається за формулою

 

(2.5)

 

де - маса ізолятора, кг; - базова кількість ізоляторів для проміжної опори, шт.

 

 

Довжина підвісу на проміжних опорах ( ) визначається за формулою

 

(2.6)

 

де – будівельна висота ізолятора, м; - базова кількість ізоляторів для проміжної опори, шт.

 

Вага підвісу на анкерних опорах ( ) визначається за формулою

 

(2.7)

 

де - маса ізолятора, кг; - базова кількість ізоляторів для анкерної опори, шт.

 

 

Довжина підвісу на анкерних опорах ( ) визначається за формулою

 

	(2.8)

де – будівельна висота ізолятора, м; - базова кількість ізоляторів для анкерної опори, шт.

 

Вибір проміжних опор

Вибираємо залізобетонну опору відповідно до умови завдання.

З довідника [5] для напруги (U ), яка рівна 150 кВ та для проводу АС- 240/32 вибираємо проміжну одноколову вільностоячу залізобетонну опору ПБ 150-1 (Опора нарисована на аркуші 1).

Розрахункові прогони цієї опори наступні: габаритний дорівнює 235 м, вітровий - 260 м, ваговий - 280 м; розхід сталі до бетону становить 0,32/1,81 (т/м³).

Відповідно до даних карти 3.4 [6], ПЛ- 150 кВ знаходиться в районі з інтенсивним галопуванням, тому найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі на проміжних опорах слід вибирати посилаючись на дані таблиці 11.6 [1]. Виходячи з того, що при заданій в завданні стрілі провисання проводу в прогоні (f_пр), яка становить 2,5 м, дана таблиця не нормує найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ).

Для опори ПБ 150-1 найменше зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ) знаходимо за наступною формулою

 

(2.9)

 

де - напруга мережі, кВ; - стріла провисання проводу в прогоні, м; - відстань між проводами лінії по вертикалі, м.

 

 

Зміщення проводів суміжних ярусів по горизонталі ( ) опори ПБ 150-1 становить 6,5 м, тому дана опора задовільняє умови експлуатації.