Основи управління відділенням при підготовці та у ході бою

Командир відділення несе повну та одноособову відповідальність за бойову готовність, підготовку відділення, зброї, бойової техніки до десантування та бою, успішне виконання бойового завдання у встановлений термін, виховання, військову дисципліну та морально-психологічний стан особового складу. Він зобов'язаний: завжди знати обстановку, своєчасно приймати рішення, ставити бойові завдання підлеглим і домагатися неухильного їхнього виконання; особисто керувати боєм, вести розвідку противника, швидко реагувати на зміни обстановки, уміло використовувати усі вогневі засоби, а також результати вогневого ураження противника; у вирішальні моменти бою знаходитися на найбільш важливому напрямку і вчасно впливати на хід бою всіма наявними у його розпорядженні силами та засобами, а в складній обстановці – і особистим прикладом, виявляючи при цьому сміливість, ініціативу, непохитне прагнення виконати бойове завдання.

Командир відділення, отримавши бойове завдання від командира взводу, повинен усвідомити його, віддати необхідні розпорядження особовому складу відділення на підготовку до десантування та бою, оцінити обстановку, визначити бойові завдання особовому складу та віддати бойовий наказ.

При усвідомленні бойового завдання командир відділення повинен зрозуміти завдання взводу, відділення, завдання сусідів, порядок та терміни виконання бойового завдання, з якої посадкової площадки здійснюється десантування, бортовий номер вертольота, час готовності до десантування.

При оцінці обстановки командир відділення повинен вивчити об’єкт захоплення, характер його охорони та оборони, склад, положення та можливий характер дій противника на об’єкті та на підступах до нього, місця розташування його вогневих засобів, його сильні та слабкі сторони, найбільш вірогідні напрямки дій танків, літаків та вертольотів на малих та гранично малих висотах, можливі місця влаштування засідок, систему загороджень, охорони та оборони об’єктів противника на напрямку дій відділення, напрямки можливого відходу противника з об’єкта; стан, забезпеченість та можливості відділення, приданих вогневих засобів; склад, положення, характер дій сусідів, порядок підтримки зв’язку та взаємодії з ними; місцевість, її прохідність, захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи до об’єкта захоплення, умови спостереження та ведення вогню, можливі райони завалів, руйнувань, затоплень та шляхи їх обходу. Крім того, необхідно врахувати радіаційну та хімічну обстановку, час доби та стан погоди.

Після оцінки обстановки командир відділення визначає бойові завдання особовому складу відділення та віддає бойовий наказ.

У бойовому наказі командир відділення вказує:

орієнтири;

об’єкт захоплення, характер його охорони та оборони, склад, розташування та характер можливих дій противника на об’єкті, місця розташування його вогневих засобів;

завдання взводу та відділення;

завдання сусідів;

завдання особовому складу – місце у бойовому порядку, порядок спостереження та ведення вогню;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними;

час готовності до виконання завдання та заступника.

Після віддачі бойового наказу командир відділення керує підготовкою відділення до десантування, у встановлений час доповідає командиру взводу про готовність, у подальшому діє за його командами.

У ході бою завдання особовому складу щодо знищення противника командир відділення ставить подачею команд.

Управління вогнем є найважливішим обов'язком командира відділення. Воно включає: розвідку наземних і повітряних цілей, оцінку їхньої важливості і визначення черговості ураження; вибір виду зброї і боєприпасів, якими можна найбільш надійно придушити ціль у короткий термін; цілевказання, подачу команди на відкриття вогню або постановку вогневих завдань; спостереження за результатами вогню і його корегування; маневр вогнем; контроль за витратою боєприпасів.

Для управління вогнем старшим командиром призначаються єдині орієнтири і сигнали. Заміняти їх забороняється. При необхідності, командир відділення може призначити додатково свої орієнтири і сигнали.

Як орієнтири вибираються добре видимі і найбільш стійкі від руйнування місцеві предмети. При використанні нічних прицілів, орієнтирами вибираються місцеві предмети з великою відображаючою здатністю у межах дальності дії прицілів. Орієнтири нумеруються справа наліво, по рубежах від себе у бік противника. Один з них призначається основним.

Цілевказівки можуть здійснюватися від орієнтирів (місцевих предметів) та від напрямку руху (атаки) трасуючими кулями і сигнальними засобами, а також наведенням приладів і зброї у ціль.

Командир відділення управляє відділенням командами, які подаються голосом, та сигнальними засобами.

Усередині бойової машини командир відділення управляє діями підлеглих командами, які подаються по переговорному пристрою або голосом та встановленими сигналами.

При діях відділення у пішому порядку командир відділення знаходиться в ланці та управляє особовим складом і бойовою машиною по радіо, сигнальними засобами та голосом. При спішуванні в бойових машинах залишаються навідники-оператори і механіки-водії.

Управління в бою повинне бути твердим та безупинним. Втрата управління у бою неприпустима. Для прийому сигналів оповіщення та управління в підрозділах може використовуватися радіотехнічна апаратура збору десанту.

При роботі на радіостанціях суворо дотримуються правил ведення переговорів. Всі команди у бою передаються по радіо відкритим текстом. При передачі команд командири відділень викликаються позивними, а пункти місцевості вказуються від орієнтирів умовними найменуваннями. При створенні противником радіоперешкод радіостанції за командою командира взводу перенастроюються на запасні частоти.

Для взаємного розпізнавання підрозділів десанту та підтримуючої авіації старшим командиром установлюються сигнали “Я – свій літак” та “Ми – свої війська”. Оповіщення особового складу про повітряного противника, радіоактивне, хімічне та біологічне зараження здійснюється єдиними та постійно діючими сигналами. Сигнали оповіщення та порядок дій за ними повинен знати увесь особовий склад відділення.

Командир відділення завчасно визначає порядок дій підлеглих за сигналами оповіщення і при їхньому отриманні подає відповідні команди.