Баланс робочого часу одного робітника

 

Слайд 16. * Методом ланцюгових підстановок визначають вплив на відхилення із середньорічного:

• виробітку одного працюючого: зміни кількості днів роботи робітника;

• зміни тривалості робочого дня(кількості годин, відпрацьованих одним робітником за день);

• зміни середньогодинного виробітку одного робітника. *

Слайд 17. *

Таблиця 5

Вплив факторів на відхилення із середньорічного виробітку на одного робітника

№ п/п Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення
1. Товарна продукція у порівнянних цінах + 1675
2. Середньосписочна чисельність робітників -15
3. Число людино-днів, відпрацьованих робітниками за рік -3913
4. Число людино-годин, відпрацьованих робітниками за рік 949556,3 -17406,7
5. Середньорічний виробіток одного робітника (тис. грн.) (1:2) 44,14 48,37 +4,23
6. Середнє число днів, відпрацьованих одним робітником за рік -1
7. Середнє число годин, відпрацьованих одним робітником за день (тривалість робочого дня) 7,6 7,7 +0,1
8. Середньогодинний виробіток одного робітника (грн.) (5:6:7) 25,93 28,17 +2,24

Слайд 18. *Важливим фактором підвищення продуктивності праці є зниження трудомісткості продукції, оскільки зростання виробітку продукції відбувається насамперед за рахунок впровадження досягнень науки і техніки, механізації, автоматизації та удосконалення організації виробництва і праці.

Трудомісткість – це показник, який характеризує затрати робочого часу на одиницю продукції (весь обсяг продукції) або на виконання конкретної технологічної операції.

Трудомісткість одиниці продукції (ТО) розраховують шляхом відношення фонду робочого часу на виготовлення продукції до кількості виробів у натуральному або умовно-натуральному вимірі (вартості обсягу продукції*):

де: ФРЧ - фонд робочого часу на виготовлення відповідного виду виробів;

КВ - кількість виробів одного найменування в натуральному або умовно-натуральному вимірі. *

Слайд 19. * Таблиця 6