Тема 4. Системи електропостачання, зв’язку, охоронної та протипожежної сигналізації

План

4.1. Системи електропостачання.

4.2. Системи зв’язку .

4.3. Охоронна сигналізація.

4.4. Протипожежна сигналізація.

4.5. Технічне обслуговування і ремонт інженерних систем .

4.6. Система автоматичного регулювання роботи інженерних систем

Література: 9, 11, 16.

 

Міні-лексикон: енергозабезпечення, голов­ний розподільний щит, лічильник електроенергії, силова та освітлювальна електричні мережі, груповий щиток, освітлювальні прилади, охоронна сигналізація, система відеоспостереження, протипожежна сигналізація, по­жежний датчик, система протипожежного во­допроводу.

 

Система електропостачання

Система електропостачання – це комплекс пристроїв для передачі і розподілення електричної енергії від джерела живлення до приймачів. Джерелом живлення торговельного підприємства можуть бути як окремі трансформаторні підстанції, так і трансформаторні підстанції сусідніх об’єктів.

Від трансформаторної підстанції до головного розпо­дільного щита прокладається чотирипровідникова кабельна лінія. Три провідника є лінійними (фазовими), а четвертий – нейтральний (нейтраль). Напруга між нейтральним проводом і будь-яким лінійним називається фазовою і її величина становить 220 В. Напруга між лінійними проводами трифазної системи перемінного струму називається лінійною і її значення становить 380 В (рис. 16) Відповідно в закладів ресторанного і готельного господарства розрізняють освітлювальні мережі з напругою 220 В, призначених для живлення освітлювальних установок, і силові – з напругою 380 В, призначених для живлення силових установок (торговельне холодильне, теплове та інше обладнання).

На головному розподільному щиті знаходяться:

- загальний вимикач;

- лічильники обліку витрат електроенергії;

- вимірювальні прилади (амперметри, вольтметри);

- запобіжники;

- вимикачі живильних групових щитків.

 
 

 


 

 

Рис 16. Схема приєднання провідників чотирипровіднокової кабельної лінії

Групові щитки силової (ЩС) і освітлювальної (ЩО) мережі виконуються окремо і розміщуються поблизу приймачів із забезпеченням вільного доступу до них (в коридорах, на сходових площадках).

Блискавкозахист будівель

Блискавка - одне з самих руйнівних природних явищ, з якими повсюдно стикається людина. На земній кулі щорік відбувається до 16-і мільйонів гроз, тобто близько 44 тисяч за день. Прямий удар блискавки є найбільш небезпечним зі всіх її проявів. Для будівель і споруд унаслідок безпосереднього контакту каналу блискавки з цим об'єктами є можливість спалаху або руйнування, а також пошкодження чутливого устаткування унаслідок супутнього блискавці імпульсного електромагнітного поля. Переважне число пожеж і руйнувань викликане саме цією дією. Прямий удар блискавки також дуже небезпечний для здоров'я людей.

Блискавкозахист розділяється на зовнішній і внутрішній.

Зовнішній блискавкозахист забезпечує захист будівель від прямих ударів блискавки.

Склад зовнішнього блискавкозахисту:

1. Блискавкоприймач — пристрій, що переймає на себе розряд блискавки. Виконується з металу (неіржавіюча або оцинкована сталь, алюміній, мідь);

2. Блискавковідвід (струмовідвід, спуск ) — частина системи, призначена для відведення струму блискавки від блискавкоприймача до заземлювача;

3. Заземлювач — провідна частина або сукупність сполучених між собою провідних частин, що знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через провідне середовище.

Внутрішній блискавкозахист призначений для зменшення імпульсних електромагнітних ефектів дії струму блискавки на людей і устаткування, що знаходяться усередині будівлі.

Склад внутрішнього блискавкозахисту:

1. Система зрівнювання потенціалів всіх провідних конструкцій, що входять в об'єкт – з'єднання з низьким опором між провідними конструкціями і заземленням;

2. Пристрій захисту від імпульсного перенапруження (ПЗІП) – забезпечує обмеження занесення високого потенціалу по повітряних, кабельних лініях, лініях зв'язку і інших інженерних комунікаціях.

 

Системи зв’язку

 

Для забезпечення ефективного функціонування торговельного підприємства використовуються різні засоби зв’язку.

 
 

 


Телефонний зв’язок

Забезпечення якісного і ефективного телефонного зв’язку в сучасних торговельних комплексах можливе з застосуванням власних автоматичних станцій, а також цифрових АТС. Мини-АТС - это специализированный компьютер, в который заводятся внешние телефонные линии и от которого отходят линии внутренней связи.

Міні-АТС – це спеціалізований комп'ютер, в який заводяться зовнішні телефонні лінії і від якого відходять лінії внутрішнього зв'язку.Подключение непосредственно к городской телефонной сети большого количества абонентов, компактно расположенных (обычно в пределах одного или нескольких зданий) и разговаривающих преимущественно между собой, оказывается слишком дорогим удовольствием: необходимо прокладывать очень большое количество линий от ближайшей АТС.

Підключення безпосередньо до міської телефонної мережі великої кількості абонентів, компактно розташованих (зазвичай в межах одного або декількох будинків) і розмовляють переважно між собою, виявляється занадто дорогим задоволенням: потрібно прокладати дуже велика кількість ліній від найближчої АТС. Гораздо дешевле установить мини-АТС , подключив к ней всех этих абонентов, а саму эту мини-АТС связать с городской сетью сравнительно небольшим числом линий (рис. 1.8). Набагато дешевше встановити міні-АТС, підключивши до неї всіх цих абонентів, а саму цю міні-АТС пов'язати з міською мережею порівняно невеликим числом ліній.

Міні-АТС зберігає наступну інформацію про виклик: дата, час, номер внутрішнього абонента, номер зовнішньої лінії, набраний номер, тривалість і приблизна вартість розмови (на підставі введеної в пам'ять станції тарифної інформації).

Цифровые АТС Цифрові АТС дозволяють Возможности и значение современных офисных АТС достаточно широки.забезпечити надійний зв'язок з партнерами в інших містах і за кордоном; кардинально поліпшити якість обслуговування клієнтів; впорядкувати роботу будь-якої організації; підключитися до глобальних інформаційних мереж або побудувати власну мережу підприємства та його філій для При построении системы связи среднего (более 100 сотрудников) или крупного (более 1000 сотрудников) предприятия на Ваше решение в пользу цифровой АТС могут повлиять следующие соображения:середнього (більше 100 співробітників) або великого (більше 1000 співробітників) підприємства цифровая станция может стать универсальным решением для построения единой (телефонной и информационной) сети связи предприятия цифрова станція може стати універсальним рішенням для побудови єдиної (телефонної та інформаційної) мережі зв'язку підприємства.

Цифрові АЕС надаютьцифровая телефонная станция даст возможность подключения линий коммерческих операторов связи, обеспечивающих более низкие тарифы, качественный и разнообразный сервис можливість підключення ліній комерційних операторів зв'язку, які забезпечують більш низькі тарифи, якісний і різноманітний сервіс;при наличии выбора маршрута телефонного вызова через различных операторов связи, цифровая телефонная станция определит оптимальный по стоимости или качеству за наявності вибору маршруту телефонного виклику через різних операторів зв'язку, цифрова телефонна станція визначить оптимальний за вартістю або якості; цифровая телефонная станция позволит ограничить число физических линий, обеспечив многоканальный стык с городской телефонной сетью (например, по линии E1) цифрова телефонна станція дозволить обмежити кількість фізичних ліній, забезпечивши багатоканальне стикування з міською телефонною мережею.

Безпровідні мережі зв’язку

Wi-Fi (англ. Wireless Fidelity — дослівно «бездротова точність») один із форматів передачі цифрових даних радіоканалами, який використовують для підключення до глобальної мережі Інтернет та WLAN (безпровідним локальним мережам), а точніше, сімейство стандартів IEEE 802.11. Для надання доступу до Інтернету в певній зоні встановлюють точки доступу (Access Point). Технологія забезпечує гарантований зв’язок із точкою доступу на відстані 50-100 метрів та може одночасно підтримувати декілька десятків активних користувачів. Стійкий та якісний зв’язок між всіма точками доступу забезпечують повноцінний роумінг, який дозволяє користувачеві пересуватись по всій зоні покриття, не втрачаючи при цьому постійне підключення до мережі.

Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу і не менше 1-го клієнта. Можливе підключення 2-х клієнтів у режимі точка-точка, коли точка доступу не використовується, а клієнти з’єднуються посередництвом мережевих адаптерів «напряму». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (SSID) при допомозі спеціальних сигнальних пакетів зі швидкістю 0,1 Мбіт/c кожні 100 мс. Тому 0,1 Мбіт/c – найменша швидкість передачі даних для Wi-Fi.

Переваги Wi Fi:

- дозволяє розгорнути мережу без прокладки кабель (це зменшує вартість розширення мережі). Місця, де не можна прокласти кабель, наприклад поза приміщеннями чи будівлями, що мають історичну цінність, можуть обслуговуватись бездротовими мережами.

- доступ до мережі мобільних пристроїв.

- Wi-Fi – набір глобальних стандартів. На відміну від стільникових телефонів Wi-Fi обладнання може працювати у різних країнах по всьому світу.

- Wi-Fi пристрої широко розповсюджені на ринку. А пристрої різних виробників можуть взаємодіяти на базовому рівні сервісів

Недоліки Wi-Fi:

- частотний діапазон і експлуатаційні обмеження неоднакові у різних країнах. У багатьох європейських країнах розширені 2 додаткових канали, які заборонені у США. У Японії є ще один канал у верхній частині діапазону, а інші країни, наприклад Іспанія, забороняють використання низькочастотних каналів. Більше того, деякі країни (Росія, Білорусія, Італія), потребують реєстрації усіх мереж Wi-Fi, що працюють поза приміщенням чи потребують реєстрації Wi-Fi – оператора.

- високе порівняно з іншими стандартами споживання енергії, що зменшує тривалість життя батарей і підвищує температуру пристрою.

- найпопулярніший стандарт шифрування WEP (алгоритм для забезпечення конфіденційності переданих даних авторизованих користувачів Wi-Fi від прослуховування) може бути відносно легко зламаний (слабка стійкість алгоритму). Багато організацій використовують додаткове шифрування.

- Wi-Fi мають обмежений радіус дії.( 45 м у приміщенні, 450 м - поза – типовий домашній маршрутизатор). Мікрохвильова піч чи дзеркало, розміщені між пристроями Wi-Fi, послаблюють рівень сигналу. Відстань залежить також від частоти.

- накладання сигналів. Виникає при великій щільності точок доступу (багатоквартирні будинки – мешканці ставлять свої точки доступу Wi-Fi).

- зниження продуктивність мережі під час дощу.

- перенавантаження обладнання при передачі невеликих пакетів даних через приєднання великої кількості службової інформації.

 

Охоронна сигналізація

Централізована система охоронної сигналізації забезпечує безпеку та запобігає неконтрольованому проник­ненню всере­дину будівлі та в окремі приміщення готелю.

Для постійного моніторингу сигналів тривоги прий­мально-контрольний прилад розташовується у місці цілодо­бового перебування персоналу (це може бути диспетчерська, приміщення охорони, стійка реєстрації чи комутатор).

Необхідно передбачити резервне живлення системи від акумуляторів з контролем їхнього стану й автоматичною підзарядкою.

Обладнанню охоронними датчиками на відкриття підлягають:

Ø усі аварійні виходи з готелю;

Ø усі зовнішні двері, що, як правило, закриті;

Ø двері службових приміщень з устаткуванням, що, зазви­чай, працює без обслуговуючого персоналу (дизельна, трансформаторна, котельня, АТС і т.п.);

Ø двері ряду критичних приміщень готелю, захист яких повинен забезпечуватися в той час, коли вони не використовуються активно. Це комори спиртних напоїв, кімнати з електронним устаткуванням (телецентр, сервер і т.п.), кабінети адміністрації, бухгалтерія (каса).

У місцях, де необхідні особливі запобіжні заходи, слід установити об’ємні датчики руху. Вони бувають таких типів:

- пасивні інфрачервоні датчики, принцип дії яких заснований на використанні теплової чутливості елемента, який уловлює зміну температури в зоні встановленого датчика;

- мікрохвильові, дія яких заснована на зміні частоти радіосигналу від об’єкта, що рухається (ефект Доплера).

Для прихованої передачі сигналу датчики тривожної сигналізації встановлюються:

Ø на стійці адміністратора;

Ø у касі приймання грошей у зоні реєстрації;

Ø у касі готелю;

Ø в інших приміщеннях, де може накопичуватися готівка;

Ø в офісах адміністрації.

Система охоронної сигналізації повинна бути обладнана пристроями звукової і візуальної сигналізації (зумер, сирена), які повинні привернути увагу персоналу до сигналів тривоги.

У готелях може передбачатися централізованасистема відеоспостереження. Вона повинна забезпечувати можли­вість спостереження в реальному масштабі часу і запис того, що відбувається для наступного вивчення.

Відеокамери встановлюються у наступних місцях:

Ø в’їзд на автомобільну стоянку;

Ø перехід від стоянки до готелю;

Ø головний вхід у готель;

Ø службовий вхід у готель;

Ø головний хол і зона реєстрації постояльців;

Ø ліфтові холи;

Ø зона розвантаження продуктів і майна;

Ø двері пожежних виходів (зовні);

Ø зона камери схову (депозитарію);

Ø холи конференц-залів;

Ø хол фітнес-центру.

У ліфтових холах і на сходових площадках (житлових поверхів) відеокамери слід розміщувати таким чином, щоб двері номерів не потрапляли в поле зору камер.

 

Протипожежна сигналізація

Усі об’єкти готелю необхідно забезпечити засобами пожежної сигналізації.

Пожежну сигналізацію складають:

оповіщувачі (датчики), що подають сигнал про пожежу безпосередньо з об’єкта;

• система електричних проводів до приймальної станції, яка призначена для передачі від датчиків сигналів про пожежу;

приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків

Сигнал тривоги подається диспетчеру готелю чи на пост пожежного захисту.

Лінії систем пожежної сигналізації виконуються кабелями напругою 60 В. Датчики підключають променевим чи кільцевим способом (рис. 14). Припроменевому способі кожен датчик з’єднаний із приймальною станцією парою самостійних проводів, що утворять окремий промінь, у який може бути включено до 3–4 датчиків.

 
 

 


Рис. 14.Схема систем електричної пожежної сигналізації:

а – променева (радіальна); б – шлейфна (кільцева);

1 – датчики-оповіщувачі; 2 – приймальна станція; 3 – блок резервного живлення від акумуляторів; 4 – блок живлення відмережі(з перетворенням струму); 5 – система переключення з одного живлення на інше; 6 – лінійні елементи (проводка)

 

Прикільцевому способі датчики включаються послідовно в однопровідну лінію, початок і кінець якої з’єдна­ні з приймальною станцією. У кільцеву схему включається до 50 датчиків.

За принципом дії датчики поділяються на теплові, димові, світлові і комбіновані.

Теплові датчики(рис. 15) реагують на підвищення температури довкілля та поділяються на: максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення; диференційні – спрацьовують при під­вищенні температури довкілля з певною швидкістю; макси­мально-диференційні.

Димові датчики – поділяються на іонізаційні та фотоелектричні. Димові датчики не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче 30° С і вище 60°С, відносною вологістю вище 80%, а також у дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові датчики – реагують на ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання.

Комбіновані датчики – побудовані на принципах роботи теплових і димових датчиків.

У номерах готелів, адміністративних приміщеннях вста­новлюються теплові датчики, в коридорах – димові. Датчики встановлюються на відстані 2 м від стін і 4 м один від одного.

Система пожежної сигналізації являє собою модульну адресно-аналогову пожежну станцію. Різноманітні пожежні датчики дозволяють вибрати для кожного приміщення готелю найбільш придатний фізичний принцип виявлення загоряння: оптичний, іонізаційний, тепловий. На шляхах евакуації встановлюються адресні ручні датчики. Система покликана з високим ступенем імовірності виявляти пожежу на ранній стадії загоряння, забезпечувати локалізацію вогнища заго­ряння, швидко реагувати на появу "чорного" диму. Система інтегрується ЕОМ та існуючими цифровими мережами передачі даних.

 


Рис. 15. Теплові автоматичні оповіщувачі:

а – плавкий замикаючий; б – плавкий, що розмикає; в – що самовідновлюється; 1 – біметалева пластинка; 2, 3 – контакти; 4 – ізолююча основа; 5 – регулювальний гвинт