Охарактеризуйте становище західноукраїнських земель в 20-30:х роках XX ст.

5 млн. укр. проживали на території захопленій Польщею: Східна Галичина, Західна Волинь, Полісся, Холмщина та Підляшшя. В 1924 p. прийняв закон, яким забороняв користуватися українською мовою в урядових установах і органах самоврядування. Більшість українських шкіл було переведено на двомовне навчання. В Львівському університеті було закрито українські кафедри, кількість українців у становила не більше 5–10 %.Відбувалася колонізація українських земель польськими осадниками.В економічному відношенні західноукр. землі були аграрними колоніями Пол., які постачали сировину і дешеву робочу силу. Польські владні структури посилили тиск на православну церкву. Із 380 православних церков, що були на Волині до 1914 р., залишилось лише 51. У пошуках кращої долі тисячі українців емігрували за кордон. Інші – ставали на шлях боротьби проти пол.. порядків. Точкою відліку такої боротьби можна вважати 20-тисячний мітинг на початку 20-х років у Львові біля собору Св. Юра. Певний опір чинили товариства „Просвіта”, „Рідна школа”, молодіжні об’єднання „Сокіл”, „Пласт”. Найчисельнішим і найвпливовішим серед них було Національно-демократичне об’єднання (УНДО) під проводом Д. Левицького, В. Мудрого,С. Барана. Провідними ідеями УНДО були: право на національне самовизначення, соціальна справедливість і демократія, проведення аграрних реформ.Ліве крило в боротьбі представляла Комуністична партія Західної України (КПЗУ), яка діяла в підпіллі. Опозиційний рух української громади в Польщі негласно підтримувався з СРСР. У 30-х роках зростає вплив угрупування Організація Українських Націоналістів (ОУН), яка була утворена в 1929 р. у Відні (очолив Євген Коновалець). Вона дотримувалася військових засад керівництва.Організатором більшості цих вбивств, повстань та збройних нападів був С. Бандера. Румунією було захоплено Північну Буковину, Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти, Бессарабія (790 тис. українців). Ці українські землі були найбільш відсталі в економічному відношенні, а урядові заходи спрямовувались перш за все на румунізацію суспільно-політичного, релігійного життя. Було закрито всі українські школи, а в Чернівецькому університеті – українські кафедри. Наприкінці 30-х років посилюються антиукраїнські репресії, розпускаються українські товариства і організації, заборонена українська преса.

Становище укр. в Чехословаччини, було значно кращим. Селяни одержали додаткові земельні наділи;різко зросла кількість шкіл та культурних товариств, в яких звучала українська мова;відновили свою діяльність товариства „Просвіта”, ім. Духновича, українські хори; проте в економічному відношенні Закарпаття було відсталим, аграрно-сировинним придатком чеських земель.

У 1938 p. після Мюнхенської угоди Чехословаччина була розчленована і на території Закарпаття виникла так звана Карпатська держава із своїм автономним урядом (лідер А. Бродій). Карпатський уряд активізував земельну реформу, провів українізацію адміністрації та освітньої системи, намагався розбудувати українську державність, створив молодіжну воєнізовану організацію – Карпатська Січ. 15 березня 1939 р. у Хусті сейм проголосив Карпатську Україну незалежною державою, президентом обрано А.Волошина. Проте угорці через кілька днів задушили Карпатську Україну.

75.Висвітліть події початку Другої світової війни(вересень 1939- 22 червня 1941)

Суттєві зміни у становищі західноукраїнських земель мали відбутися у зв’язку з підписанням 23 серпня 1939 р. радянсько-німецького пакту про ненапад. Таємним протоколом, який додавався до нього (Пакт Ріббентропа-Молотова) передбачалося розмежування сфер інтересів обох держав, а ЗхУкраїна, поряд з іншими територіями, мала увійти до складу СРСР. Лемківщина та Холмщина потрапляли до німецької зони.

1 вересня 1939 р. нацистські війська напали на Польщу. Великобританія і Франція оголосили війну Німеччині. Це був початок Другої світової війни.

Згідно з Пактом і таємним протоколом радянські війська 17 вересня 1939 р. перейшли польський кордон і вступили в Зх Україну і Зх Білорусію. Сх Галичина і Зх Волинь були зайняті Червоною армією майже без опору з боку Польщі, за 12 днів.

28 вересня 1939 р. союз Німеччини і СРСР був скріплений Договором про дружбу і кордон. Договір уточнив сфери впливу цих держав і розмежувальну лінію між ними на території Польщі „по лінії Керзона” (річках Нарев – Західний Буг – Соп). У сферу впливу СРСР переходили Литва, Бессарабія і Пн Буковина, у сферу впливу Німеччини – Лемківщина, Холмщина, Посяння і Підляшшя.

Договір протягом 50 років становив одну із державних таємниць СРСР. Ці угоди були укладені всупереч нормам міжнар права і сприяли розв’язанню Другої світової війни.

У червні 1940 р. Червона армія зайняла Пн Буковину і Бессарабію.

Відповідно до угод про сфери впливу зх.укр і придунайські укр землі ввійшли до УРСР.

Організація влади на приєднаній території здійснювалася на основі Конституції СРСР (1936 р.) і Конституції УРСР (1937 р.).

Делегати Народних зборів, які зібралися у Львові 26-28 жовтня, прийняли рішення про встановлення радянської влади на території Зх Укр, а також декларацію про возз’єднання її з Радянською Укр у складі СРСР..

4 грудня 1939 р. на зх.укр землях було утворено Львівську, Тетнопільську, Дрогобицьку, Станіславську (Івано-Франківську), Волинську і Рівненську області.

2 серпня 1940 р. VII сесія Верховної Ради СРСР прийняла закон про з’єднання з УРСР Пн Буковини, Хотинського, Аккерманського та Ізмаїльського повітів Бессарабії. На цих землях було утворено Ізраїльську і Чернівецьку області.

Після возз’єднання зх.укр земель з Радянською Укр почалася їх активна радянізація.

+ Заходи по ліквідації безробіття і підвищення життєвого рівня населення. Активно проводились українізація системи народної освіти, заходи з ліквідації неписьменності, запровадженню безкоштовного медичного обслуговування.

- Жорстокий репресивний режим. Були розгромлені всі політичні партії і громадські організації, в тому числі „Просвіта”, „Рідна школа”, Наукове товариство ім. Т. Г. Шевченка. За 1939–1940 чисельність репресованих склала близько 10 % населення Зх України; розпочалася примусова колективізація селян та антицерковні акції.

Більшість населення зх.укр земель вітала акт приєднання і возз‘єднання з УРСР. Але внаслідок репресій тоталітарного режиму багато людейпочали переглядати свої погляди, зміцніли антирадянські настрої.