Корекційна педагогіка як наука про

Частина І

КиївВид-во НПУ імені М.П. Драгоманова2007

УДК 376.4(075.8) ББК 74.35 я 73 С 38

Синьов В.М.Корекційна психопедагогіки, Олігофренопедагогіка: Підручник. - Частина І. Загальні основи корекційної психопедагогіки (олігофренопедагогіки). - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. -238 с.

У І частині підручника розглядаються теоретичні основи корекційної психопедагогіки та її найголовнішої складової - олігофренопедагогіки, визначаються предмет і завдання цієї галузі педагогічної науки і практики, її зв'язки з іншими людинознавчими спеціальностями. Подана медико-психолого-педагогічна характеристика дітей з інтелектуальними вадами та установ для них. Значна увага приділена висвітленню закономірностей і принципів педагогічної корекції розвитку осіб з порушеннями інтелекту.

Адресується студентам, які навчаються за напрямами підготовки 6.010105 -корекційна освіта, а також 6.010102 - педагогічна освіта, 6.010106 - соціальна педагогіка, аспірантам, науковцям в галузі корекційної педагогіки та спеціальної психології

Рецензенти:

Віт. І. Бондар, дійсний член АПН України, доктор педагогічних наук, професор (Інститут спеціальної педагогіки АПН України);

М. К. Шеремет, доктор педагогічних наук, професор (Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова);

В. О. Липа, кандидат педагогічних наук, доцент (Слов'янський державний педагогічний університет)

Затверджено Міністерством освіти і науки України

як підручник для студентів вищих навчальних закладів

(лист від 10.01.06. № 14/18. 2-Ю)

© Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, 2007

ВСТУП

Корекційна (спеціальна) педагогіка, яка вивчає питання освіти і реабілітації педагогічними засобами осіб з вадами психофізичного розвитку, складається з низки спеціалізованих дисциплін - сурдопедагогіки, тифлопедагогіки, ортопедагогіки, логопедії та ін. Серед усіх видів дитячих аномалій найбільш розповсюдженими є порушення розумового розвитку, які у педагогічному аспекті вивчаються олігофренопедагогікою. Але ця назва не є точною і повною для позначення різних за типом дизонтогенезу і специфікою дефекту категорій дітей, у яких виявлені досить суттєві і сталі порушення інтелекту, що зумовлюють необхідність спеціальної організації освіти і забезпечення цілеспрямованого корекційного впливу на уражену психіку в єдності її пізнавальних та емоційно-вольових складових. Тому пропонується у систему корекційної педагогіки ввести напрям -"корекційна психопедагогіка", підкреслюючи, що у даному випадку йдеться про корекційний вплив освіти на первинно ушкоджений психічний розвиток особистості. Щодо розумово відсталих дітей, цю назву доцільно конкретизувати, використовуючи з певною умовністю традиційне поняття "олігофренопедагогіка".

Ось чому цей підручник для студентів педагогічних університетів, які готуються для професійної освітньо-корекційної діяльності при порушеннях у дітей інтелектуального розвитку, має назву "Корекційна психопедагогіка. Олігофренопедагогіка". Основна увага у змісті підручника приділяється розумово відстали^м особам (перш за все, дитячого віку) і особливостям

З

роботи з ними у спеціальних закладах освіти. Враховується також, що у сучасних умовах урізноманітнені форми надання педагогічно-корекційної допомоги таким людям (інтегроване та інклюзивне навчання, реабілітаційні центри тощо).

Ще у 1929 році Л. С Виготський зазначив, що "поняття розумової відсталості є найбільш невизначене і важке поняття спеціальної педагогіки" (Л. С. Выготский. Собрание сочинений. Т. У. Основы дефектологии: М.: Педагогика, 1983. - 369 с. - С. 82). Доводиться констатувати, що наведена думка залишається справедливою й сьогодні, хоча світова наука і практика накопичили значний матеріал з проблем вивчення, навчання, виховання, соціальної реабілітації осіб з розумовою відсталістю. Ця інформація вимагає аналізу, узагальнення і систематизації для якісного оволодіння нею майбутніми фахівцями і подальшого постійного підвищення їх ділової компетенції, що є запорукою ефективності практичної роботи у дуже складній і відповідальній сфері освітньої діяльності.

Підручник побудований таким чином, щоб забезпечити свідоме і творче засвоєння студентами системи сучасних знань з корекційної психопедагогіки (та олігофренопедагогіки як її основної складової), а також сприяти формуванню їх готовності до дослідницької роботи у зазначеній галузі. Тому автор приділяє значну увагу висвітленню теоретико-методологічних засад корекційної психопедагогіки, її взаємозв'язкам з іншими людинознавчими науками, принципам і методам досліджень, актуальним проблемним питанням і протиріччям у підходах до їх вирішення.

Враховується, що вивченню самостійного навчального курсу корекційної психопедагогіки (олііофретопедагогіки) за освпньо-професійною програмою підготовки фахівців з корекційної освіти

(дефектології) передує озброєння студентів знаннями з низки відповідних медичних та психолого-педагогічних дисциплін, зокрема загальної та спеціальної психології, загальної педагогіки. Автор взяв до уваги й те, що окремі змістові компоненти, виділені в цьому підручнику, в подальшій освіті студентів будуть предметом поглибленого і конкретизованого вивчення у курсах спеціальних методик викладання окремих предметів, виховної та корекційно-реабілітаційної роботи, спецкурсах і спецсемінарах з урахуванням вікових особливостей, типів дизонтогенезу, специфіки організаційних форм роботи з людьми, які мають порушення психічного, в першу чергу - інтелектуального, розвитку.

Цей підручник є першим в історії української корекційної дефектологічної освіти. В роботі над ним були використані матеріали раніш виданих аналогічних за призначенням узагальнюючих праць російських авторів О. М. Граборова, Л. В. Занкова, X. С. Замського, Г. М. Дульнєва, монографій зарубіжних вчених (Е. Зиглер та Р. М.Ходапп, США; О. Шпек, Німеччина та ін.). Але особливу цінність для створення повного і систематизованого сучасного інформаційно-навчального джерела для студентів, науковців і практиків в галузі корекційної психопедагогіки мають посібники українських вчених: "Основи спеціальної дидактики" (колектив авторів, К., 1986); "Олігофренопедагогіка" І. Г. Єременка (К., 1985, рос.мовою); "Основи корекційної педагогіки" В.О. Липи (Донецьк, 2002, рос. мовою), "Корекційна робота в системі освіти дітей з вадами розумового розвитку" М. П. Матвєєвої та

С. П. Миронової (Камянець-Подільський, 2005). Автор у пошуках науково обгрунтованих відповідей на складні питання корекційної освіти осіб з порушеннями

інтелектуального розвитку постійно звертався до досліджень українських і зарубіжних дефектологів, зокрема виконаних у його науковій школі (Є. Білевич, В. Лікий, В. Липа, О. Ляшенко, І. Логінова, А. Григор'ев, В. Турчинська, М. Кот, С. Миронова, М. Матвеева, Я. Крет, І. Дмитрієва, І. Родименко Л. Дробот, О. Коган та ін.), за що висловлює учням і колегам щиру подяку.

З вдячністю і увагою будуть прийняті зауваження та пропозиції щодо удосконалення підручника.

Віктор Синьов

дійсний член АПН України,

доктор педагогічних наук, професор.

ЧАСТИНА 1

ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ

КОРЕКЩЙНОЇ ПСИХОПЕДАГОГІКИ

(ОЛІГОФРЕНОІШДАГОГІКИ)

Розділ і. Предмет корекційної

ПСИХОПЕДАГОГІКИ

Корекційна педагогіка як наука про