Семінарське заняття 3. Основні напрямки у сучасній закордонній психокорекційній практиці
ПАПКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ
З СЕМІНАРСЬКИМИ ЗАНЯТТЯМИ
Семінарське заняття 1. Психологічна корекція як сфера діяльності психолога
Питання до семінарського заняття:
1. Психологічна корекція та її види
2. Основні принципи, цілі і завдання психокорекційної роботи.
3. Вимоги, які висуваються до учасників корекційної ситуації. Профілактика синдрому вигорання.
Мета: надати базові поняття курсу з психокорекції.
Методичні вказівки. Психокорекційна робота включає такі основні види, як індивідуальна та групова психологічна корекція, психотренінг, консультативна робота із сім'єю. Стиль і принципи психокорекційної роботи дещо відрізняються від завдань і способу проведення патопсихологічного обстеження. Якщо обстеження має на меті виявити порушення психічної діяльності, особистісних особливостей, вирішити експертні питання, то завданням психокорекції та консультування є компенсування наявних порушень у розвитку особистості, поліпшення функціонування психічних процесів, допомога у вирішенні внутрішньоособистісних конфліктів.
Словникова робота: індивідуальна та групова психологічна корекція, психотренінг, консультативна робота із сім'єю, консультування, психотерапія.
Питання для самоконтролю:
1. Що входить до поняття про психологічну допомогу?
2. За яких умов виникає психокорекційна ситуація?
3. В чому полягає принцип єдності діагностики та корекції?
4. Чому необхідне дослідження уваги, сенсомоторної сфери та наочно-дійового мислення у дошкільнят?
5. З чого складається дослідження психічних процесів у дітей шкільного віку?
6. В чому полягає принцип нормативності розвитку?
Творчі завдання:
Надайте письмові відповіді на нижченаведені ситуації. Відповіді обґрунтуйте.
1.Психолог працює у психіатричній лікарні. До його обов'язків входить психодіагностика розладів психічних процесів у хворих. У вільний від цього час він проводить з ними заняття, присвячені необхідності працевлаштування та самообслуговування. До якого виду практичної діяльності психолога можна зарахувати ці дії?
2. Консультативний центр надає послуги з астрології, нумерології, корекції карми. Чи можна вважати діяльність цих спеціалістів психокорекційною?
3. Психолог, працюючи з обдарованими дітьми, створює та проводить для них заняття з розвитку пам'яті. До якого виду практичної діяльності психолога можна зарахувати ці дії?
Теми рефератів
1. Психокорекційна ситуація.
2. Принцип єдності діагностики та корекції.
3. Принцип нормативності розвитку.
4. Принципи корекції "зверху до низу" та "знизу до верху".
5. Цілі та завдання психокорекційної роботи.
6. Вимоги до психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
Список літератури до теми:.
Основна:
1. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко, изд. 4-е, испр. и доп. — К. : Освіта України, 2007. — 332 с.
2. Кузікова С. Б. Основи психокорекції: Начальний посібник // С.Б.Кузікова. – К.: Академвидав. – 2012. – 320 с.
3. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учеб. пособ. для студ. вузов. — М.: ТЦ "Сфера", 2000. – 506 с.
4. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція: Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 3-тє вид. / І.М.Цимбалюк – К.: Видавничий дім „Персонал”, 2009. – 544 с.Додаткова література.
Додаткова література
Малкина Пых И. Г. Справочник практического психолога. — М.: ЭКСМО, 2005. – 784 с.
Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. — М., 1990. – 654 с.
INTERNET – ресурси
Интернет ресурс «Психология от А до Я» - www/azps.ru
Интернет ресурс «Флогистон» - www.flogiston/ww
Электронная библиотека «Куб» - www. koob.ru
Херсонський віртуальний університет – www.dls.ksu.kh.ua
http://ru.wikipedia.org /
http://www.medvedchuk.kiev.ua
http://www.clever-kids.ru/
Семінарське заняття 2. Особливості побудови психокорекційних програм
Питання до семінарського заняття:
1. Принципи складання і основні види психокорекційних програм.
2. Основні блоки психокорекційного комплексу та основні вимоги до складання корекційних програм.
3. Оцінка ефективності психокорекційних заходів.
Мета: сформувати у студентів знання про принципи побудови корекційних програм.
Методичні вказівки. Метою психологічної корекції є наближення розвитку та поведінки суб'єкта до вікової норми. Тому завдання формуються, спираючись на ті особливості пошкодженого розвитку, що були виявлені під час діагностичного етапу. При формулюванні завдань треба звернути увагу як на можливості дитини та її оточення, так і на чіткі ознаки успішності корекції. Одним з найважливіших принципів коригуючої роботи є принцип усвідомленої згоди. Відповідальні особи, дитина і психолог мають узгодити між собою мету, завдання та особливості здійснення корекційної програми. Всі учасники мають уявляти, яку інформацію і кому буде повідомлено. Цей принцип дає змогу психологу не створювати коаліцій з батьками проти дитини або з дитиною проти батьків або вчителів. Принципом корекційної роботи з особами з емоційними розладами може бути конфіденційність: усе, що розповідає дитина психологові під час бесіди, не може бути повідомлене педагогам і навіть батькам дитини. Винятком із цього правила можуть бути тільки ті вкрай рідкі випадки, коли ця інформація має загрозливий для життя та здоров'я оточуючих характер. Наприклад, підліток повідомляє про підготовку вбивства, підпалу, втечі тощо. Якщо інформація стосується здоров'я самого підлітка (вагітність, венерична хвороба, вживання наркотиків, прагнення до самогубства), бажано переконати підлітка розповісти про те, що сталося, батькам.
Важливим моментом є встановлення відповідного довірливо-ділового стилю спілкування з дитиною, що відрізняється від системи стосунків "учитель — учень", "дитина — батько", "обстежуваний — психолог" більшою рівністю партнерів, більшою свободою творчого самовираження. Цьому можуть сприяти й суто технічні моменти: устаткування кабінету, робоча поза, час роботи тощо.
Корекційні програми мають відповідати віковим і психологічним особливостям дитини, спиратися на її можливості та здібності, бути узгоджені з лікарем, батьками та іншими відповідальними за дитину особами.
Словникова робота. Ситуація розвитку, конфіденційність, усвідомлена згода, терапевтична спільнота.
Питання для самоконтролю:
1. Якими принципами має керуватись психолог у своїй роботі?
2. З чого складається професійна компетентність психолога?
3. В чому полягає принцип створення корекційної програми "з верху до низу"?
4. Основні вимоги до складання психокорекційних програм.
5. Оцінка ефективності психокорекційних заходів.
Творчі завдання
Ознайомтесь с нижченаведеними ситуаціями та наведіть письмі відповіді на питання:
1. Настя З., 12 років. До психологічної консультації звернулася мати дівчинки з проханням про корекцію поведінки й характеру дитини. Дівчинка зростала й розвивалася нормально, до школи пішла вчасно, вчиться на 4 і 5. Матір непокоїть те, що дівчинка недостатньо спілкується з вітчимом, часом запальна, дратівлива. Мати розлучилася з батьком дівчинки 11 років тому, з того часу мати й дочка жили вдвох. Рік тому мати вийшла заміж. Вітчим не зловживає спиртним, намагається допомогти в хатніх справах, добре ставиться до дівчинки. Настя важко адаптується до нової сімейної ситуації. Під час психологічного обстеження виявляється нормальна працездатність. Пам'ять та увага — висока норма. Мислення логічне, послідовне, з опорою на суттєві ознаки. Самооцінка диференційована, дівчинка відзначає підвищену запальність, дратівливість протягом останнього року. Вона усвідомлює, що її ставлення до вітчима не зовсім виправдане, але коли вона чує якісь його зауваження, в неї виникає непереборне бажання відповісти грубістю. Дівчинка хотіла б дістати психологічну допомогу для корекції цього стилю поведінки, нормалізації свого самопочуття.
Чи потребує дівчинка психологічної корекції? Які її форми можна використати? Яких рекомендацій потребують батьки?
2. У школі створений клас підвищеної педагогічної уваги. У ньому навчається 15 дітей. З них п'ять — із ЗПР, що є наслідком педагогічної та мікросоціальної занедбаності, шість — із порушеннями пам'яті, уваги та виснажуваністю за гіперстенічним типом, двоє — із соматичними захворюваннями та гіпостенічною виснажуваністю, двоє — із затримкою розвитку мовлення. Адміністрація школи вимагає від психолога організації психологічного коригування у цьому класі.
Як організувати роботу? Чи є доцільними заняття з усім класом разом? Допомога якого фахівця була б бажаною?
3. Ігор Ч., 15 років. Психолога викликали на консультацію в реанімаційне відділення. Ігор поступив сюди три дні тому в зв'язку з отруєнням великою дозою клофеліну.
При патопсихологічному обстеженні виявлена виражена виснажуваність за гіпостенічним типом, порушення обсягу та довільної концентрації уваги. Механічне запам'ятовування недостатнє, мислення логічне, послідовне, з опорою на істотні ознаки. Самооцінка занижена за всіма показниками. Рівень домагань низький. При описуванні картин ТАТ-проекції переживань, пов'язаних з нерозділеним коханням, неодноразові висловлювання про самогубство персонажів як про оптимальний вихід зі скрутних становищ.
При дослідженні за ПДО — виражена лабільно-психастенічна акцентуація. З бесіди стало відомо, що спроба самогубства була реакцією на відмову коханої дівчини підтримувати стосунки далі. Зараз життя сприймається як безглузде й безцільне.
У чому причина стану хлопця? Які види допомоги бажані?
4. Психолог зібрався проводити індивідуальну корекційну програму з дитиною з порушеннями уваги внаслідок органічного ураження ЦНС. Він взяв статтю з журналу «Розвиток уваги» і провів з дитиною точно ті вправи і в тій послідовності, як було надруковано. У чому причина низької успішності дій психолога?
Теми рефератів
1. Цілі та завдання психокорекційної роботи.
2. Вимоги до психолога, який здійснює психокорекційні заходи.
3. Основні компоненти професійної готовності.
4. Особливості побудови психокорекційних програм.
5. Моделі корекції: загальна, типова, індивідуальна.
6. Корекційна програма для дошкільника з порушеннями уваги.
7. Корекційна програма для дошкільника з метою розвитку мислення.
8. Корекційна програма для молодшого школяра з метою розвитку пам’яті.
9. Корекційна програма для молодшого школяра з метою розвитку уваги.
Список літератури до теми:
Основна:
1. Кузікова С. Б.Основи психокорекції: Начальний посібник // С.Б.Кузікова. – К.: Академвидав. – 2012. – 320 с.
2. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учеб. пособ. для студ. вузов. — М.: ТЦ "Сфера", 2000. – 506 с.
3. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція: Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 3-тє вид. / І.М.Цимбалюк – К.: Видавничий дім „Персонал”, 2009. – 544 с.
Додаткова література
1. Малкина Пых И. Г. Справочник практического психолога. — М.: ЭКСМО, 2005. – 784 с.
2. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. — М., 1990. – 654 с.
INTERNET – ресурси
Интернет ресурс «Психология от А до Я» - www/azps.ru
Интернет ресурс «Флогистон» - www.flogiston/ww
Электронная библиотека «Куб» - www. koob.ru
Херсонський віртуальний університет – www.dls.ksu.kh.ua
http://ru.wikipedia.org /
http://www.medvedchuk.kiev.ua
http://www.clever-kids.ru/
Семінарське заняття 3. Основні напрямки у сучасній закордонній психокорекційній практиці
Питання до семінарського заняття:
1. Психодінамичний напрямок (класичний психоаналіз, аналітична індивідуальна психокорекція А. Адлера, клієнт-центрований підхід К.Роджерса, логотерапія, екзистенціальний напрямок).
2. Поведінковий напрямок (класична теорія умовних рефлексів І.П.Павлова, теорія оперантної зумовленості Е. Торндайка і Б.Скіннера).
3. Когнітивний напрямок (особливості когнітивної психокорекції, раціонально-емотивна терапія А.Елліса, когнітивний підхід А.Бека реальнісна терапія У.Глассера)
4. Трансактний аналіз (трансактний аналіз Е.Берна).
5. Гештальттерапія(гештальттерапія Ф.Перлза).
Мета: сформувати у студентів знання про основні напрямки психокорекційної роботи у сучасній закордонній психокорекційній практиці.
Словникова робота. поведінковий напрямок, класичний психоаналіз, індивідуальна психокорекція А.Адлера, клієнт-центрований підхід К.Роджерса, йоготерапія, екзистенціальний напрямок, когнітивний напрямок, неадаптивна поведінка, неадаптивні емоції, дескриптивні когніції, оцінні когніції, інсайт, ірраціональні погляди, когнітивні перекручування, персоналізація, дихотомічне мислення, вибіркове абстрагування (витяг), довільні умовиводи, сверхгенералізація, перебільшення (катастрофізація), декатастрофізація, когнітивна реатрибуція, переформулювання, децентралізація, трансактний аналіз, его-стан, життєвий сценарій, структурний аналіз, гештальттерапія, зони усвідомлення, інтроекція, проекція, ретрофлексія, дефлексія, конфлуенція.
Питання для самоконтролю:
1. Які принципові характеристики психодинамічного напрямку в психокорекційній роботі?
2. Визначите основну область діяльності (предмет) психолога, який працює в психодинамічній парадигмі.
3. Сформулюйте специфіку класичного (ортодоксального) психоаналізу в трактуванні психологічних проблем і способів роботи з ними.
4. Охарактеризуйте групу методів спрямованих на виявлення несвідомих спонукань людини, що лежать в основі її поведінки.
5. Охарактеризуйте групу методів які акцентують увагу на внутрішніх силах, що допоможуть людині справитися зі складностями самостійно
6. Охарактеризуйте групу за допомогою яких психолог доводить до клієнта те, як він сприймає дійсність.
7. Охарактеризуйте групу яка спонукує клієнта змінити характер свого функціонування.
8. Основні стадії класичного психоаналізу, процедури, базисні техніки, основні правила інтерпретації.
9. Основні положення концепції А.Адлера, цілі корекції та техніки психокорекційної роботи.
10. Основні поняття клієнт-центрованого підходу К.Роджерса.
11. Умови необхідні для психокорекційного процесу та етапи корекційного процесу за К.Роджерсом.
12. Основні компоненти роджеровської психотехніки.
13. Основні положення йоготерапії, техніки психокорекції та психокорекційні прийоми.
14. Ціль корекції у екзистенціальному напрямку
15. Підходи до вирішення задач психокорекції у екзістенціальному напрямку
16. Завдання корекції у поведінковому підході.
17. Техніки поведінкової корекції
18. Цілі корекції та позиція психолога у когнітивно-аналітичному напрямку.
19. Основні положення концепції А.Элліса.
20. Основні положення когнітивного підходу А.Бека.
21. Основні положення реальнісної терапії
22. Трансактний аналіз Э.Берна
23. Опишіть основні техніки в гештальт-терапії.
Творчі завдання
Ознайомтесь с нижченаведеними ситуаціями та наведіть письмі відповіді на питання:
1. Прочитайте скаргу батьків та запропонуйте оптимальні, на вашу думку, методи психологічної корекції з позицій психодінамічного напрямку, поведінкового напрямку, когнітивного напрямку, трансактного аналізу, гештальттерапії.
- Насті п'ять, і іноді я її зовсім не розумію. Вона може зчинити неймовірний галас із зовсім незначного приводу — гольфи не того кольору, чай занадто гарячий, у ліфті поганий запах.
Теми рефератів
1. Класичний психоаналіз
2. Аналітична індивідуальна психокорекція А. Адлера
3. Клієнт-центрований підхід К.Роджерса
4. Логотерапія
5. Екзистенціальний напрямок.
6. Класична теорія умовних рефлексів І.П.Павлова
7. Теорія оперантної зумовленості Е. Торндайка і Б.Скіннера.
8. Особливості когнітивної психокорекції
9. Раціонально-емотивна терапія А.Елліса
10. Когнітивний підхід А.Бека
11. Реальнісна терапія У.Глассера
12. Трансактний аналіз Е.Берна.
13. ГештальттерапіяФ.Перлза.
Список літератури до теми:.
Основна література.
1. Бондаренко А. Ф. Беседы с психологом / А. Ф. Бондаренко, Т. А. Петкова. — К. : Свет,2005.- 208 с.
2. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: теория и практика / А. Ф. Бондаренко, изд. 4-е, испр. и доп. — К. : Освіта України, 2007. — 332 с.
3. Кузікова С. Б.Основи психокорекції: Начальний посібник // С.Б.Кузікова. – К.: Академвидав. – 2012. – 320 с.
4. Осипова А. А. Общая психокоррекция: Учеб. пособ. для студ. вузов. — М.: ТЦ "Сфера", 2000. – 506 с.
5. Роджерс К.Р. Консультирование и психотерапия. Новейшие подходы в области практической работы: Монография: / Пер. с англ. О.Кондрашовой, Р.Кучкаровой. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999. – 464 с. (Серия «Психологическая коллекция»).
6. Цимбалюк І.М. Психологічне консультування та корекція: Навч. посібн. Модульно-рейтинговий курс. – 3-тє вид. / І.М.Цимбалюк – К.: Видавничий дім „Персонал”, 2009. – 544 с.Додаткова література.
Додаткова література
1. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / А.Адлер. — М.: Речь. - 2011. – 334 с.
2. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры/ Э.Берн. — М.: Прогресс, 2008. — 399 с.
3. Берн. Э. Трансактный анализ и психокоррекция / Э.Берн. — СПб., 2010. – 354 с.
4. Гингер С. и А. Гештальт терапия контакта. — СПб.: Спец. Литература, 2007. – 422 с.
5. Зинкер Дж. В поисках хорошей формы. Гештальт терапия с суп ружескими парами и семьями. — М.: Независимая фирма "Класс", 2010. — 320 с.
6. Малкина Пых И. Г. Справочник практического психолога. — М.: ЭКСМО, 2005. – 784 с.
7. Морле С. Методы когнитивной терапии и тренинга социальных наставников. — СПб., 1996. – 354 с.
8. Психоанализ и культура. Избранные труды Карен Хорни и Эриха Фромма. — М.: Юристъ, 1995. – 423 с.
9. Польстер И., Польстер М. Интегрированная гештальттерапия. Контуры теории и практики: Пер. с англ. — М.: Независимая фир ма "Класс", 1997. — 259 с.
10. Роджерс К. С. Клиенто центрированная терапия: Пер. с англ. — М.: Рефо бук; К.: Ваклер, 1997. — 320 с.
11. Роджерс К. С. Взгляд на психотерапию. Становление человека. - М.: Прогресс, 1994. – 421 с.
12. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. — М., 1990. – 654 с.
13. Урсано Р., Зонненберг С., Лазар С. Психодинамическая психотерапия: краткое руководство. — М, 1992. – 532 с.
14. Тайсон Ф., Тайсон Р. Психоаналитические теории развития. — Ека теринбург: Деловая книга, 1998. — 526 с.
15. Франкл В. Человек в поисках смысла. — М.: Наука, 1990. — 376 с.
16. Эриксон М., Росси Э. Человек из Февраля — М.: Независимая фирма "Класс". – 238 с.
INTERNET – ресурси
Интернет ресурс «Психология от А до Я» - www/azps.ru
Интернет ресурс «Флогистон» - www.flogiston/ww
Электронная библиотека «Куб» - www. koob.ru
Херсонський віртуальний університет – www.dls.ksu.kh.ua
http://ru.wikipedia.org /
http://www.medvedchuk.kiev.ua
http://www.clever-kids.ru/