Схема психіатричної історії хвороби.
Інститут права та психології
Кафедра теоретичної та практичної психології
ПСИХІАТРІЯ
Конспект лекції № 3
Методи дослідження в психіатрії .
Склала:
старший викладач Легендззевич Г.Я.
Обговорено та схвалено на засіданні кафедри теоретичної та практичної психології (Протокол № 1 від 31.08.2016 р.)
Львів 2016
Тема № 3. «Методи дослідження в психіатрії»
ПЛАН:
Вступ
1. Клініко-психопатологічний метод дослідження.
2. Схема психіатричної історії хвороби.
3. Параклінічні методи дослідження, що застосовуються у психіатрії (експериментально-психологічний, патопсихологічний, нейрофізіологічні, нейрорентгенологічні, лабораторні дослідження, генетичні, епідеміологічний метод).
Висновки
Мета:
Навчальна:
· сформувати у студентів теоретичні знання про основні методи дослідження в психіатрії;
· сформувати у студентів теоретичні знання про особливості психічних розладів;
· засвоїти основні терміни та зону їх застосування;
Розвиваюча:
· поглибити широту знань про методи і способи діагностики психічних розладів;
· сформувати знання про психологічні особливості взаємовідносин пацієнта і медичного працівника; конкретні психопрофілактичні, психокорекційні і психотерапевтичні способи допомоги пацієнтам;
Виховна:
· сприяти осмисленню визначених проблем психіатрії, з розкриттям різних поглядів учених на їх витоки та шляхи розв’язання;
· впливати на культурний розвиток та моральні принципи студентів посередництвом звернення їхньої уваги на форми та засоби забезпечення оптимальних умов розвитку особистості, яка має зміни психічної діяльності внаслідок психічних або соматичних захворювань.
Ключові слова:методи дослідження, клініко-психопатологічний метод, параклінічні методи, психіатрична історія хвороби, анамнез, суб’єктивний анамнез, об’єктивний анамнез, психічний стан.
ВСТУП
Розпізнання психічних захворювань здійснюється на підставі клінічного мислення лікаря , його теоретичних знань з психіатрії та практичного досвіду, а також за допомогою результатів всебічного психіатричного обстеження хворого. Психічне обстеження проводять за загальноприйнятим у медицині принципом, який передбачає поєднання головного клінічного методу (психопатологічного) з низкою параклінічних (експериментально-психологічних, патопсихологічного, нейрофізіологічних, нейрорентгенологічних тощо) методів. Крім того, психіатрія тісно пов’язана з соматичною медициною і широко користується знаннями та методами дослідження суміжних клінічних дисциплін, передусім терапії та неврології.
Клініко-психопатологічний метод дослідження.
Основним методом дослідження психічнохворих є клініко-психопатологічний метод , що грунтується на бесіді з хворим, розпитуванні, спостереженні за виразом його обличчя та поведінкою. Метою цього методу є виявлення клінічних чинників, котрі характеризують стан особистості, психічної діяльності та поведінки пацієнта упродовж усього захворювання , вивчення умов і причин розвитку наявних порушень в результаті збору анамнестичних даних та визначення діагнозу на синдромологічному рівні. Для цього слід, користуючись схемою історії хвороби, зібрати загальні дані про хворого, скарги, а також анамнез життя і хвороби. На основі одержаних даних виставити ведучий психопатологічний синдром.
Схема психіатричної історії хвороби.
1. Паспортні дані ( загальні дані про хворого: прізвище, ім’я, по батькові, вік, сімейний стан, освіта, професія, стаж, дата поступлення. Супровідні документи. Прибув сам чи в супроводі когось. Діагноз при направленні.
2. Скарги хворого (мотиви направлення в психлікарню).
3. Анамнез (анамнез життя; анамнез хвороби).
А) Суб’єктивний анамнез (із слів хворого).
Анамнез життя. Родився в строк чи ні. В якій сім’ї, яким по рахунку. Спадковість по лінії батька і матері. Чи були випадки наркоманії (алкоголізму), самовбивств, злочинності, психічних захворювань, захворювань сифілісом, туберкульозом, злоякісними пухлинами, порушенням обміну речовин і ін.
Шкідливості в період зачаття, вагітності, родів, якщо хворий чи рідні можуть про це повідомити.
Раннє дитинство: коли почав ходити, говорити, чи не відставав в розвитку від ровесників, які переніс хвороби, травми голови і загальні травми, характер поведінки, схильності, уподобання. Матеріальні умови і навколишнє середовище в дитинстві.
Шкільний період: в якому віці пішов у школу, успішність. Чи переходив (ла) з класу в клас, любимі предмети, відносини в колективі, був товариським чи любив бути на самоті, захоплення (філателія, туризм, спорт і т.д.). Чи був образливий, легко прощав образи, чи був слухняним, дисциплінованим, чи пустотливим.
Пубертатний період: його особливості, захоплення і ін. Перші менструації і полюції, онанізм і т.д. Перенесені хвороби, травми в шкільному періоді, Чи змінився характер. Чи вчився дальше.
Зрілий вік: початок трудової діяльності, вибір професії, умови праці, відношення до колективу, чи часто міняв місце роботи, що змушувало до цього, чи легко справлявся з роботою.
Матеріально-побутові і житлові умови. Чи служив в армії. Стягнення, заохочення, нагороди. Статеве життя. Сімейні відносини. Особливості характеру (тип нервової системи за І.П.Павловим). Перенесені хвороби. Туберкульоз, вензахворювання. Вживання алкоголю, наркотиків, куріння.
Анамнез хвороби.Перші ознаки хвороби, коли і чим проявлялись. Зміни відношення до особистості хворого і хворого до навколишніх. Симптоми вираженого психозу. Мотиви звернення до лікаря. Де, коли, чим (якщо знає) лікувався до поступлення в цей психіатричний стаціонар.
Б) Об’єктивний анамнез (із слів близьких чи осіб, що знають хворого). В об’єктивному анамнезі описуються такі ж дані, як і в суб’єктивному.
4. Соматичний стан: будова тіла, живлення, шкірні покриви, слизові. Периферичні лімфовузли. Опорно-руховий апарат.
Внутрішні органи: серцево-судинна система, органи дихання, шлунково-кишковий тракт, сечостатева система, ендокринні залози.
5. Неврологічний стан: рівномірність очних щілин. Зіниці, їх величина, форма, реакція на світло, акомодація, конвергенція, рухомість очних яблук. Симетричність лиця, міміка. Мова. Рефлекси: шкірні, сухожильні, із слизових, патологічні. Вегетатика: дермографізм, пітливість і т.д.
6. Психічний стан (зовнішній вигляд; особливості контакту; стан свідомості; орієнтування; розлади відчуттів і сприйняття; розлади уваги; розлади пам’яті; розлади мислення; розлади інтелекту; розлади емоційної сфери; розлади мотиваційно-вольової сфери). Наявність порушень сприйняття, психосенсорні розлади, ілюзії, галюцинації, їх особливості. Пам’ять, порушення. Чи знає про минулі, сучасні події, чи запам'’товує прочитане .
Інтелект, його розвиток. Порушення інтелекту. Мислення, його порушення. Нав’язливі і маячні ідеї. Умовиводи, логічність мислення. Критичне ставлення до свого захворювання.
Емоційна сфера: настрій, посилення емоцій, пристрасть, послаблення емоцій, байдужість, емоційна тупість і ін.
Воля: спонукання, прагнення до діяльності, активність , підкорюваність, навіюваність, пасивність і ін.
Психомоторика: міміка, жести, адекватність поведінки, мова усна, писемна.
Увага: здатність зосередитись, цілеспрямованість уваги.
7. Попередній діагноз, синдром (обгрунтування).
8. Лабораторні та інші параклінічні дослідження.
9. Диференціальний діагноз.
10.Заключний діагноз (обгрунтування). Форма захворювання. Ускладнення і супутні захворювання.
11. Щоденник. Динаміка стану. Щоденні висловлювання хворого. Спостереження за поведінкою хворого і його соматикою.
12. Лікування. режим, дієта (коротко взагалі при цьому захворюванні і детально для даного хворого).
13. Прогноз.
14. Медико-соціальна, військова, судово-психіатрична експертиза.
15. Епікриз.