РОЗДІЛ 1 . СВІТОГЛЯДНА СПЕЦИФІКА ХІПІ
ВСТУП
Глибоке і всебічне вивчення сучасної культури як системи можливе тільки за умови аналізу сукупності її різноманітних форм і підсистем. Серед розмаїття культурних форм другої половини XX – початку XXI ст. особливе місце посідають субкультури. Субкультура (від лат. Sub – під) – це цілісна культура відповідної спеціальної групи в межах «великої національної культури» (суперкультури, домінуючої культури), що складається зі стійких норм, ритуалів, особливостей зовнішнього вигляду, мови, художньої творчості, які звичайно відрізняються від домінуючих у суспільстві [5;325]. У сучасному світі розрізняють такі субкультури: регіональні, етнолінгвістичні, релігійні, вікові (пов’язані з різними системами цінностей у представників різних поколінь). Яскравим явищем культури другої половини XX – початку ХХІ ст. є молодіжні субкультури. Усе більше підлітків кожного дня у всіх країнах світу стають неформалами. Кожному з нас доводилося на вулиці, в метро, по телевізору бачити людей, які чимось не схожі на інших. У когось на голові ірокез, хтось увесь у металі, а хтось у чорній шкірі на мотоциклі. Найчастіше це і є неформали – представники сучасних субкультур. Тому необхідно знати про цю культурну нішу, розуміти її і бути готовим зіткнутися з її представниками в реальному житті. Виникає необхідність науково пояснити суть субкультур, висвітлити найважливіші аспекти психології неформальних рухів серед молоді. Молодіжних неформальних рухів безліч. Ми розглянули тільки два з них – субкультуру хіпі йі субкультуру растаманів (растафарі, раста.). Ці дві субкультури виникли далеко одна від одної територіально, але якщо людина не вивчає їх, вона навряд чи зможе сказати, чим вони відрізняються (хіба що за зовнішніми ознаками). Культура растафарі в чомусь схожа з ідеологією хіпі – те ж прагнення проповідувати культ свободи, доброзичливе ставлення до всіх, якась зовнішня атрибутика, куріння коноплі, весела розслаблююча музика. Однак насправді це абсолютно різні явища сучасної культури, які потребують серйозного наукового осмислення. Молодіжним субкультурам присвячено чимало літератури, зокрема книга Майкла Брейк «Порівняльна молодіжна культура», робота Т. Б. Щепанської «Символіка Молодіжні субкультури», С. Левікової «Молодіжна субкультура. Навчальний посібник», Гре Грін «Біблія растамана», але практично немає таких, які б детально аналізували кожну субкультуру як цілісне явище з відповідним тільки цій спільноті світовідчуттям. Через особливості даної теми нами широко використані інтернет-джерела. Молодь, яка найбільш активно освоює інтернет-простір, нерідко розміщує своє культурне поле у віртуальний світ. Без вивчення інтернет-джерел, на наш погляд, неможливий точний і об’єктивний аналіз сучасних молодіжних субкультур. Це обумовлено також тим, що опублікованих матеріалів з даної тематики існує небагато, однак ця сфера соціології розвивається досить динамічно, і роботи багатьох дослідників з'являються спочатку в глобальній мережі, а лише потім публікуються. Тема нашого дослідження актуальна тим, що феномен молодіжних субкультур у сучасній культурології ще не знайшов ґрунтовного й усебічного висвітлення. Недостатня ступінь розробленості окреслених вище проблем визначила вибір теми курсової роботи.
Тема роботи: Молодіжні субкультури хіпі й растаманів у сучасному культурному просторі.
Мета роботи: Проаналізувати субкультури хіпі й растаманів як феномен культури другої половини ХХ – початку ХХІ століть.
Об'єкт дослідження: Субкультури хіпі і растаманів як культурне явище в сучасному суспільстві.
Предмет дослідження: Особливості світогляду растаманів та хіпі.
Виходячи з визначеної теми та поставленої мети, у роботі необхідно розв'язати такі завдання:
– з’ясувати поняття «субкультура», «молодіжна субкультура»;
– проаналізувати наукові джерела з обраної теми, а також найбільш важливі інтернет джерела;
– дати наукове визначення субкультур хіпі й растаманів, окреслити їх основні світоглядні ідеї;
– застосувавши елементи порівняльного аналізу, здійснити науковий опис субкультур хіпі й растаманів як явищ сучасної культури;
Структура роботи: Робота складається зі вступу, основної частини (2 розділи), висновків, додатків (глосарію виразів хіпі) та списку літератури(11джерел)
РОЗДІЛ 1 . СВІТОГЛЯДНА СПЕЦИФІКА ХІПІ
Історія виникнення
Слово хіпі (англ. hippie) походить від слів «хіп» або «хіпстер», вживаного бітниками для опису кого-небудь, хто є частиною їх сцени. Буквально це означає «знати», отже «хіпі» – це той, хто «зрозумів», «усвідомив», хто мудрий[1;10]. У другій половині ХХ ст. був популярним сленговий вираз «to be hip», що означало «бути в курсі», «просікати». Хіпі самі себе ніколи так не називали. Вони вважали за краще зватися «прекрасні люди». Однак засоби масової інформації обіграли термін «хіпі» й використовували його всюди, щоб описати маси молодих людей, які відрощують довге волосся, слухають рок-музику, вживають наркотики, практикують вільну любов, з'їжджаються на різні фестивалі та концерти, влаштовують демонстрації та відкидають масову культуру початку 60-х. Зародження руху хіпі припадає на 60-ті роки ХХ століття. Це час розквіту пацифістських настроїв у всьому світі. Особисті переконання молодих людей у несправедливості правил життя соціуму з його матеріалізмом, нудьгою, багатством і пересиченістю стали причиною виникнення нових молодіжних рухів у США. Вперше у пресі слово «хіпі» з'явилося 5 вересня 1965 року. Майкл Фаллон, письменник з Сан-Франциско, використовував термін «хіпі» у статті, присвяченій контркультурі Сан-Франциско, де описував кав'ярню Синій Єдиноріг, в якій збиралося Товариство боротьби за легалізацію марихуани (LEMAR – Legalize Marijuana) і Ліга сексуальної свободи.
Під час Літа Любові 1967 засоби масової інформації, оглядаючи події, що відбуваються в Сан-Франциско, використовували термін «хіпі», описуючи людей, що зібралися тут. У міру розвитку подій ЗМІ стали показувати негативні сторони життя хіпі – бідність, життя на вулиці, передозування наркотиками, підліткова вагітність і антивоєнний рух, який розколює країну. Хіппі перетворилися на щось негативне для переважної більшості людей.
Сьогодні термін «хіпі» все ще викликає в багатьох гнів, страх, ворожість і обурення. На жаль, ця упередженість передалася й молодому поколінню. Багато молодих хіпі сьогодні нарікаються цим терміном і намагаються повернути йому позитивне значення.