Методика проведення екскурсії

Екскурсії починають проводити з дітьми середньої групи, їх проводять за детальним планом, у певній системі. Якщо це сезонні екскурсії, то їх проводять в різні пори роки на одні і ті самі об’єкти, щоб простежити динаміку сезонних змін.

Плануючи екскурсію, вихователь визначає тему, мету, конкретизує завдання програми, визначає місце екскурсії. В ході екскурсії дітей молодшої шкільної групи знайомлять з 2-3 об’єктами. а старшої з 3-4. Під час вибору місця екскурсії враховують вікові особливості дітей, природні умови, доцільність (маршрут екскурсії не повинен перевищувати 2-3 км. В обидва кінці. Вихователь повинен підготувати екскурсійне обладнання, оглянути місце екскурсії, уточнити маршрут, віднайти потрібні об’єкти , намітити послідовність екскурсії, зупинки для відпочинку та проведення ігор. Вихователь заздалегідь добирає ілюстрації, загадки, вірші, прислів’я, які потім використовує в роботі з дітьми.

За декілька днів до екскурсії вихователь повідомляє про екскурсію, її маршрут, готує екскурсійне обладнання наголошує на необхідності відповідного одягу і взуття.

Перед виходом з дитячого садка слід розподілити екскурсійне обладнання та нагадати про правила поведінки та пересування на маршруті.

Важливим під час екскурсії є колективне спостереження. Для стимулювання інтересу дітей використовують питання які змушують їх розглядати предмети порівнювати їх, знаходити подібні та відмінні ознаки, встановлювати зв’язки. Важливо включати в процес сприйняття різні сенсорні системи.

Рекомендації до екскурсії

1. Детально опрацювати матеріал, який буде вивчатися на екскурсії.

2. Правильно визначити тему, і наповнити її предметним змістом, з яким необхідно ознайомити дітей.

3. У процесі екскурсії формувати у дітей нові наукові знання, які передбачені темою і програмо.

4. Використовувати найраціональніші методи і методичні прийоми,постійно урізноманітнювати їх.

 

Цільові прогулянки

Важливою умовою проведення цільових прогулянок є вибір сприятливого з екологічної точки зору маршруту, цікавих об’єктів для спостереження. Обсяг програмних завдань, що намічається для реалізації на цільовій прогулянці, значно менший від екскурсії. Тематика цільових прогулянок залежить від довкілля дитячого навчального закладу, від явищ природи, які характерні для певної пори року, від інтересів дітей. При наявності поблизу лісу можна спостерігати за веснами явищами в житті рослин, їхнім цвітінням, плодоношенням, за комахами, птахами, їхньою поведінкою.

Якщо недалеко протікає струмок чи річка можна спостерігати за життям птахів, комах, молюсків, появою ряски, скресанням криги, рухом води, цвітінням води.

У лісі можна спостерігати за різноманітністю птахів, комах, їхньою пристосувальною поведінкою, харчуванням, вигодовуванням пташенят. Все це сприяє позитивним емоціям, бажанню вивчати і оберігати природу рідного краю.

 

Повсякденні прогулянки

Повсякденні прогулянки є обов’язковим режимним процесом в дошкільному закладі, які мають важливе значення для фізичного та нервово-психічного розвитку дітей. Дослідження встановили, що у дітей, які не були в належний час на прогулянці значно знижується оптимальний рівень функціонального стану центральної нервової системи.

Для дошкільників прогулянка має велике значення у зв’язку зі змінами видів діяльності у процесі яких забезпечується позитивний емоційний стан і задоволеня потреб у руховій активності.

Прогулянки організовують щоденно вранці, вдень, ввечері, відповідно до режиму дня.

Основні структурні елементи прогулянки

1. Спостереження. Зміст спостережень визначають програмою дитячого садка. У старшій групі спостерігають за неживою природою ( зміна температури, стан неба, опади, наявність вітру).

2. Спостереження у рослинному світі (цвітіння рослин, дозрівання плодів, зміна забарвлення листя, листопад, спостереження за рослинами взимку).

3. Спостереження у тваринному світі( зміни у зв’язку зі зміною температури у комах , птахів, спостереження за перелітними птахами ).

Спостереження під час прогулянок можуть носити як колективний так і індивідуальний характер.

Враження, які діти отримали в процесі спостережень розширюються і закріплюються на заняттях.