Внутрішні джерела фінансової санації

Тема 6. Внутрішні джерела фінансової санації

6.1. Форми фінансової санації.

6.2. Внутрішні джерела фінансової санації.

6.3. Зменшення (заморожування) витрат підприємства.

Форми фінансової санації

Головною метою фінансової санації є мобілізація фінансових ресурсів для:

1. Відновлення (поліпшення) платоспроможності та ліквідності.

2. Формування фінансового капіталу для проведення санаційних заходів виробничо–технічного характеру.

Сукупний капітал підприємства складається з власного та позичкового капіталу. Таким чином, фінансування санації може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування), фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів і, у виняткових випадках, за рахунок державної фінансової підтримки. Санація може бути спрямована на реструктуризацію активів або на реструктуризацію пасивів. За формальними ознаками розрізняють два види санації:

а) санація без залучення додаткових фінансових ресурсів на підприємство;

б) санація із залученням нового фінансового капіталу.

У першому випадку санація може здійснюватися в таких формах:

- зменшення номінального капіталу підприємства;

- конверсія власності в борг;

- конверсія боргу у власність;

- пролонгація строків сплати заборгованості;

- добровільне зменшення заборгованості;

- самофінансування.

Санація із залученням нового фінансового капіталу може набирати таких форм:

- альтернативна санація;

- зменшення номінального капіталу з наступним його збільшенням;

- безповоротна фінансова допомога власників;

- безповоротна фінансова допомога персоналу;

- емісія облігацій конверсійного займу;

- залучення додаткових позик.

За джерелами мобілізацій фінансових ресурсів розрізняють автономну санацію (власні кошти підприємства та капітал його власників) та зовнішню санацію (кошти кредиторів і держави). Виділяють окремий вид санації підприємств – з допомогою державної фінансової підтримки. Фінансування державою санаційних заходів може здійснюватися на поворотній або безповоротній основі. Крім того, в окремих випадках держава може вдатися до непрямих методів сприяння санації суб’єктів господарювання: податкові пільги, створення особливих умов підприємницької діяльності і т.д.

Якщо в балансі підприємства за результатами звітного року відображено непокриті збитки минулих років (чи збитки звітного року), то треба приймати рішення про джерела покриття цих збитків. Щодо цього у науковій літературі з питань санації дуже часто трапляється поняття «чистої санації». Чиста санація спрямована на формальне покриття зазначених у балансі збитків.

 

Внутрішні джерела фінансової санації

Внутрішні фінансові резерви дають змогу не тільки подолати внутрішні причини неспроможності підприємств, а й значно зменшують залежність ефективності проведення санації від залучення зовнішніх фінансових джерел. Мобілізація внутрішніх резервів фінансової стабілізації спрямована на поліпшення (або відновлення) платоспроможності та ліквідності підприємства, здійснюється за такими основними напрямами:

1. Реструктуризація активів.

2. Зменшення (заморожування) витрат.

3. Збільшення виручки від реалізації.

Реструктуризація активів пов’язана зі зміною структури та складу активної сторони балансу. Виділяють такі види санаційних заходів:

а) мобілізація прихованих резервів;

б) використання зворотного лізингу;

в) лізинг основних фондів;

г) здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі;

д) оптимізація структури розміщення оборотного капіталу;

е) продаж окремих, низькорентабельних структурних підрозділів;

є) використання давальницької сировини;

ж) рефінансування дебіторської заборгованості.

Ці санаційні заходи зумовлюють зміни в окремих статтях активу балансу, а наступні дві групи заходів пов’язані в основному зі змінами у звіті про фінансові результати та їх використання.