Br – габарит приближення контейнера до осі підкранової колії, м
br=1,852м
Кількість контейнерів розміщених по ширині площадки:
Nм= Вк/ (bк+0,1), конт. (41)
bк=2,44м ширина 20-ти тонного контейнера.
Довжина контейнерного пункта визначається по формулі:
Lк= Ек lк ¤ Nш, м (42)
де: lк=6,4 – довжина одного контейнера масою брутто 20 тон з врахуванням зазорів, м;
Потрібна площа для розташування контейнерів буде рівною:
Fскл = Вк Lк, м2 (43)
Довжина вантажо-розвантажувального фронта:
Lфр = nв lв ¤ (Z Zn) + ам ; (44)
Річні експлуатаційні витрати визначаються за формулою;
С = 3 + Е + О + 0,01кА + Р ; (45)
де: 3 – витрати на заробітну плату;
Е – витрати на електроенергію;
О – витрати на обтирочні змащувальні матеріали;
0,01кА – амортизаційні відрахування;
Р – витрати на ремонт.
Визначаємо витрати на заробітну плату:
З = 1,6 173,1 12 (Rм lм Rе lс) ; (46)
де: 1,6 – коефіцієнт, який враховує нарахування на заробітну плату;
173,1 – робочий час робітників за місяць;
12 – кількість місяців в році;;
Rм, Rс – кількість стропальників і механізаторів;
lм, lс – середня тарифна ставка стропальника і механізатора.
Витрати на електроенергію, яка необхідна машинам, визначається за формулою:
Ес = å N nо n1 Тр Се ; (47)
де: å N – найбільша сумарна потужність двигунів машин, квт;
nо – коефіцієнт, який враховує витрати в електророзподільній мережі машин;
n1 – коефіцієнт, який враховує використання двигуна по потужності та часу при середньому його завантаженні;
Тр – тривалість роботи машини протягом року;
Се – вартість однієї квт.години силової електроенергії.
Тривалість роботи машин на протязі року:
Тр = Qріч ¤ Птех ; (48)
Витрати електроенергії на освітлення:
Е0 = 10-3 · V · Fс · Тосв · n · Се ; (49)
де: V – питома потужність освітлення, вт ¤ м2 ;
Fс – площа, яка освітлюється;
Тосв – кількість годин освітлення на протязі 
року.
Загальні витрати на електроенергію:
Е = Ес + Ео ; (50)
Витрати на обтирочні та змащувальні матеріали:
О = 0,1 · Єзаг ; (51)
Використовуючи дані звітної відомості капітальних вкладень, можна визначити амортизаційні відрахування та витрати на ремонт.
Визначаємо собівартість переробки одного контейнера, краном КДК-10:
Скв = С ¤ Qрозрріч ; (52)
2-й варіант:
Тривалість цикла крана К-305 Н розраховується за формулою:
Іу = tз + tо + (4Н ¤ Vв + 2Lкр ¤ Vвант + 2lв ¤ Vвіз) · Ч ; (53)
де: tз – час застрокування вантажу;
tо – час відстропки вантажу;
Н – висота підйому вантажу;
Lкр – відстань переміщення вантажу;
lв – відстань переміщення візка;
Vв – швидкість прийому та опусканню вантажу;
Vвант – швидкість переміщення крана;
Vвіз – швидкість переміщення візка;
Ч – коефіцієнт, який враховує суміщення.
Визначаємо технічну продуктивність крана.
Визначаємо ширину контейнерної площадки:
Вк = Lкр – (lкр + nж + nд + lкр); (54)
де: nж – ширина смуги відводу під укладку однієї залізничної колії;
nд – ширина смуги відводу під автошлях;
lкр – габарит наближення споруд.
Визначаємо довжину контейнерної площадки:
Lк = Lрозрк + Lпр + R ; (55)
Розрахункова довжина контейнерної площадки:
Lрозрк = Е Lк ¤ nм ; (56)
Розрахункова площа контейнерної площадки складування контейнерів:
Fк = Lк Вк ; (57)
Розрахунковий строк окупності капіталовкладень:
Ток = (К1 – К2) ¤ (С2 – С1) ; (58)
Економія від зниження собівартості по першому варіанту:
С = (Счкв – С ¤кв) Qріч ; (59)
Продуктивність праці визначається за формулою:
П = Qрозрріч ¤ R ; (60)
Зростання продуктивності по першому варіанту розраховується:
П = (П1 – П2) ¤ П1 100 ; (61)
Для забезпечення всебічного порівняння варіантів і вибору найбільш раціональної схеми механізації результати техніко-економічних розрахунків зводимо в таблицю 3.3.
Таблиця 3.3.
Зведена таблиця техніко-економічних показників
| Найменування | Позначення | Одиниці вимірювання | Варіанти | |
| Загальні капіталовкладення | ||||
| Загальні річні експлуатаційні витрати | ||||
| Річні витрати на утримання робочої сили | ||||
| Річні витрати на силову електроенергію та паливо | ||||
| Приведені річні витрати | ||||
| Загальна чисельність робітників площадки за штатом | ||||
| Собівартість переробки 1 контейнера | ||||
| Продуктивність праці (середній виробіток за рік на одного працівника) | ||||
| Простій вагонів під навантаженням | ||||
| Простій вагонів під розвантаження |
3.4. Нормування часу на виконання вантажних операцій і маневрову роботу
Простій вагонів під вантажними операціями на вантажо-розвантажувальних фронтах вантажного району і під'їзних коліях, визначається, виходячи з кількості подач вагонів, розмірів подач, продуктивності вантажо-розвантажувальних машин та механізмів.
Строки на навантаження і розвантаження визначаються за формулою:
Т = Qдоб ¤ Птех Z Zріч ; (62)
Птех = Пзм ¤ Тзм Кв ; (63)
Визначаємо час на розформування:
Тр = Тс + Тос ; (64)
де: Тс – час на сортування вагонів, хв;
Тос – час на осаджування вагонів ;
Тс = Ад · Бт ; (65)
де: А, Б – кормативні коефіцієнти;
д – кількість відчепів;
т – середній склад поїзда.
Визначаємо час на перестановку рухомого склада:
Тпер = а + вт ; (66)
де: а, в – нормативні коефіцієнти.
Визначаємо час на формування:
Тформ = Тпте + Тпід ; (67)
де: Тпте – час на підбір вагонів, згідно ПТЕ;
Тпід – час на підтягування вагонів.
Тпте = В + Ет ; (68)
де: В, Е – нормативні коефіцієнти.
Час на подачу та збір вагонів на вантажний район станції, розраховується:
t = L ¤ V + tру ; (69)
де: L – відстань подачі (збору) вагонів;
V – швидкість руху маневрового локомотива;
tру – час на розгін та уповільнення.
Результати розрахунків приведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4.
Строки навантаження та вивантаження вантажів
| Рід вантажу | Норми простою, год | |
| Під навантаженням | Під розвантаженням | |
| Папір | - | 1,50 |
| Печатна продукція | 1,58 | - |
| Вироби з паперу | 1,58 | - |
| Вантажі в контейнерах: | ||
| середньотонажних | 1,31 | 1,31 |
| великотонажних | 1,05 | 1,05 |
| Великовагові | - | 2,0 |
| Вугілля | - | 20 хв. На 1 ваг. |
4. РОЗРОБКА МАСШТАБНОГО ПЛАНУ ВАНТАЖНОГО РАЙОНА
Визначивши необхідну кількість та розміри вантажних пристроїв та користуючись інструкційною документацією, починаємо ескізну побудову вантажного району станції.
Вантажний район є частиною станційної території, на якій знаходяться комплекс споруд та пристроїв й колійний розвиток, який використовується для прийому, навантаження, розвантаження, видачі, сортування і тимчасового зберігання вантажів, а також для безпосередньої передачі вантажів з одного виду транспорту на інший.
Вантажний район проектуємо тупикового типу з паралельним розташуванням по відношенню до прийомо-відправницьких колій, з урахуванням зв’язку з населеним пунктом, промисловим підприємством, вільного проїзду автомобільного транспорту до складів з мінімальним перетином залізничних колій. Територія вантажного району обгороджується та є ворота для в¢їзду рухомого складу та автомобілів.
На території вантажного району є товарна контора, яка розташована поблизу автомобільних доріг, приміщень воєнізованої охорони, а також акумуляторних та побутово-службових приміщень.
Для зберігання та складання тарно-штучних вантажів запроектований склад ангарного типу із вводом в середину двох залізничних колій.
Для навантаження, розвантаження та зберігання вантажів в середньотонажних контейнерах передбачена контейнерна площадка, а в великовантажних контейнерах – контейнерний пункт.
Для переробки великовагових вантажів передбачається відкрита площадка.
Для переробки навалочних вантажів збудована підвищена колія.
На території станції і вантажного району тупиковий рух автотранспорту і тому передбачена площадка для стоянки автомобілів.
В критому складі є різні циферблатні ваги для зважування вантажу, а для завантажування навалочних вантажів на території вантажного району мають автомобільні і вагонні ваги.
Критий склад, контейнерна площадка, контейнерний пункт, відкрита площадка і підвищена колія мають прямий телефонний зв’язок ДСЦ і з товарною конторою.
5. ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ВАНТАЖНИХ ТА КОМЕРЦІЙНИХ ОПЕРАЦІЙ НА ВАНТАЖНОМУ РАЙОНІ
5.1. Управління експлуатаційною роботою
Вантажна станція є лінійним підприємством залізниці для організації перевезень вантажів й безпосередньо підпорядковується дирекції перевезень.
Керують діяльністю вантажної станції – начальник станції, а також по встановленому розподілу обов’язків – заступник начальника, головний інженер та інші керівники.
Вантажною та комерційною роботою в цілому по станції керує заступник начальника по вантажній та комерційній роботі. Безпосередньо цими операціями на місцях загального користування керують завідувачі відповідними підрозділами або старші прийомоздавальники.
Оперативне керівництво роботою станції, контроль за виконанням добових та змінних планів, організація вантажної та комерційної роботи, обробка поїздів та вагонів по технологічному процесу покладено на заступника начальника станції й змінних керівників (маневрового диспетчера й чергового по станції).
Розробка та запровадження технологічного процесу роботи станції, передових методів праці, проведення заходів по використанню технічних засобів, забезпечення безпеки руху поїздів й техніки безпеки, а також аналіз роботи станції виконує головний інженер.
В основу технології роботи вантажної станції покладено диспетчерське керівництво маневровою роботою при безпосередньому обліку (номерному) знаходження та розташування вагонів на коліях станції. Для оперативного керування роботою станції, контролю, обліку й аналізу виконання змінних та добових планів, маневровий диспетчер веде графік виконаної роботи.
Для стеження за ходом виконання технологічних операцій, забезпечення розвантаження, правильності складування вантажів, станом вантажних фронтів, розташування прийомоздавальників та механізаторів, використовується відео контрольна система. Сюди відноситься також й промислове телебачення.
Маневровий диспетчер та черговий по станції за допомогою радіозв’язку здійснюють керування та контроль за місцем знаходження маневрових локомотивів, роботою локомотивних бригад, які забезпечують обслуговування поїздів, виконання вантажної та комерційної роботи.
Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції наведений на рисунку 2.
Рис.2 Структура оперативного керівництва роботою вантажної станції
 |
5.2. Інформація 
про підхід поїздів і вантажів
Для забезпечення оперативного керування поїзної та вантажної роботи та своєчасного інформування станцій, вантажоодержувачів, робітників під’їзних колій, автотранспортних організацій про підхід поїздів та вантажів, а також про прибуття та подачу навантажених і порожніх вагонів організований інформаційний пункт.
Інформаційний пункт станції отримує необхідну інформацію, дані від інформаційного пункту залізниці, від дирекції по перевезеннях або вузла й виконує такі функції:
- приймає інформацію про підхід поїздів та вантажів;
- передає інформацію про підхід навантажених та порожніх вагонів з під¢їзних колій, які примикають до станції;
- приймає інформацію про закінчення вантажних операцій;
- передає дані інформаційному бюро вузла, дирекції або залізниці.
Розрізняють два види своєчасної інформації про підхід вантажів й поїздів: попередня та точна.
Попередня інформація передається з дирекції по перевезеннях разом з завданням на зміну. Вона містить інформацію про кількість поїздів, які прибувають на станцію з виділенням вагонів, які прямують під розвантаження на дану станцію. Періодично через кожні 4-6 годин з дирекції надходить на станцію відкорегована інформація.
Точну інформацію про підхід вантажів, вантажоодержувачам передають інформаційні підрозділи на основі отриманих станціями телеграм-натурних листів, які містять дані про поїзда та вагони, які передбачені вказівками про тримання та порядок передачі ТНЛ.
На передаточні поїзди, які формуються на станціях вузла, передаються телеграми-зведення, в яких для вагонів, що прямують на станцію розформування для розвантаження, повинно бути вказано рід вантажу та вантажоодержувач.
Передача попередньої інформації про поїзди, для яких передача ТНЛ не встановлена, здійснюється дирекцією з наведенням необхідних даних про вагони, які прямують під розвантаження на дану станцію.
Інформацію про місцеві вагони з ТНЛ й телеграм-зведень записуються в спеціальну книгу, передаються диспетчеру по місцевій роботі й вантажоотримувачу з указанням кількості вагонів та роду вантажу.
В умовах застосування АСУ для рішення інформаційно-довідкових й технологічних задач необхідно накопичення інформаційної, довідкової та первинної інформації створення бази даних.
5.3. Оперативне планування роботи станції
Оперативне планування поїзної та вантажної 
роботи включає в себе розробку добових та змінних планів роботи станції та здійснюється з метою виконання завдань по прийому та відправленню поїздів і вагонів, в тому числі порожніх по регулювальному завданні, навантаження та розвантаження, а також виконання графіку руху і плану формування поїздів і основних якісних показників роботи.
Добовий план роботи станції передається на станцію за три години до початку запланованої доби з вказівкою об’єму роботи, який повинен бути виконаний в першій частині доби.
Начальник станції чи його заступник, на основі добового плану-завдання дирекцій по перевезенню складають план вантажної роботи по кожному вантажовідправнику та по основним родам вантажів і вантажоодержувачах по розвантаженню вагонів, визначають об’єм роботи по підготовці вагонів до розвантаження.
Добовий план уточнюють і корегують на початку другої частини доби, в залежності від оперативної ситуації результатів роботи за першу частину доби і передають його до дирекції по перевезеннях для затвердження керівнику відділу перевезень дирекції.
Змінний план-завдання складає керівник станції або його заступник на основі добового плану станції змінного завдання з дирекцій по перевезеннях з урахуванням стану на станції до початку планового періоду.
Висновки про виконання змінного плану-завдання розглядаються після закінчення чергування начальником станції. По результатам розгляду дається оцінка роботи зміни і планується необхідні заходи для усунення недоліків.
При плануванні роботи станції з використанням АСУ, оперативні плани також складаються на зміну і добу, при рішенні комплексу технологічних задач, оперативне поточне планування роботи станції, здійснюється на більш короткі періоди часу. За допомогою АСУ планують середній простій вагонів на місцях загального користування та під’їзних коліях, середнє статичне навантаження вагону, кількість вантажів, які підлягають ввозу та вивозу на основних вантажних пунктах станції, залишок вантажів на місцях загального користування та інше.
План роботи вантажної станції розраховується на АСУ і передається маневровому диспетчеру не пізніше ніж на 20 хвилин до початку зміни і є основним документом для організації оперативної роботи станції на наступній 4-й 6-годинні періоди.
5.4. Організація єдиних змін та комплексних бригад 
На вантажній станції для забезпечення злагодженості в роботі при виконанні змінного плану, організовують єдині зміни. До їх складу входять робітники служб перевезень, локомотивних, вагонних, контейнерних перевезень та комерційної роботи. Начальник станції узгоджує з керівниками відповідних підрозділів і затверджує склад зміни. Керує єдиною зміною маневровий диспетчер.
Для виконання операцій по прийому, відправленню та обробці вагонів, забезпечення маневрової роботи на станції, організовані комплексні бригади. До їх складу входять робітники станції, пунктів технічного обслуговування й комерційного огляду вагонів, бригади маневрових локомотивів. Склад комплексних бригад за професіями затверджує керівник станції, дирекції по перевезенням.
З метою створення взаємної зацікавленості в успішному виконанні змінних завдань, робітникам комплексних бригад встановлені єдині норми по переробці та відправленні поїздів та вагонів.
5.5. Організація вантажної та комерційної роботи на місцях загального
користування
Вантажна робота на станції виконується цілодобово з рівномірним розподілом по періодам доби.
На станції передбачена спеціалізація парків, колій та місць загального користування. При цьому передбачена можливість розвантаження та навантаження вантажів по прямому варіанту, склади, площадки, вантажо-розвантажувальні механізми, спеціалізуються за родом вантажу.
Спеціалізація передбачає найбільш раціональну технологію виконання вантажної та комерційної роботи, максимальне використання засобів механізації, широке застосування здвоєних операцій з вагонами та автомобілями.
Перед прийомом вантажу до перевезення прийомоздавальник перевіряє наявність у відправника заповненої накладної із дозволом начальника станції (або іншої уповноваженої ним особи) на навантаження вагона (контейнера) або ввезення вантажу на станцію.
У разі ввезення на станцію вантажу частинами, кожна частина зазначається у графі 2 зворотнього боку накладної і завіряється підписом прийомоздавальника. Якщо весь вантаж ввезено одночасно, про це зазначається у тій же графі накладної.
На всі завантажені вагони (контейнери) прийомоздавальник оформляє вагонні листи і разом із перевізними документами здає їх у товарну контору, а на вагони (контейнери) наносить відповідну розмітку.
Прийнятий вантаж розташовують в складі з урахуванням кількості місць та повне використання складської місткості. Прийомоздавальник повинен контролювати правильність розміщення та складування вантажів при вивантаженні їх на місцях загального користування у криті склади та на відкритих площадках. Після огляду та укладання вантажу, прийомоздавальник записує дані про нього в книгу прийому вантажу до відправлення, робить відмітку в накладній і присилає її в товарну контору.
Навантаження вантажу в вагон здійснюється в день його прийому та не пізніше наступної доби. До моменту подачі порожніх вагонів під навантаження, прийомоздавальник назначає чергу та порядок навантаження.
Р 
озташування вагонів під навантаження по дільницям складу, виконує складач поїздів за вказівками прийомоздавальника. Після розташування вагонів, прийомоздавальник визначає їх придатність під навантаження в комерційному відношенні.
В ході навантаження, прийомоздавальник слідкує за правильністю виконання та закріплення вантажу, не допускаючи роз’єднання вантажних місць в даній відправці. Вантажі розміщують та закріплюють з урахуванням забезпечення безпеки руху, виконання маневрових та вантажо-розвантажувальних робіт, повного використання вантажопід’ємності вагону, збереження вантажів.
Прийомоздавальник пломбує вагон, складає вагонний лист, записує в нього необхідні дані та коди, а також заповнює книгу пломбування і книгу прийому вантажів до відправлення.
Прийом та навантаження вантажів в вагони, повинні здійснюватися по прямому варіанту. Для цього час подачі вагонів та підводу вантажу узгоджується станцією та вантажовідправником.
При навантаженні по прямому варіанту, повинна забезпечуватись перевірка прийомоздавальником кількості місць упакування, відправницького маркування та відповідності даним накладної. Графік прийому та відправки вантажу по прямому варіанту “автомобіль-вагон” приведено на рисунку 4, а графік виконання варіанту при навантаженні вантажів із складу станції в вагон, приведено на рисунку 3.
Розвантаження вантажів здійснюється в такому порядку: отримавши з товарної контори вагонні листи, прийомоздавальник готується до розвантаження вагонів. До моменту подачі вагонів прийомоздавальник готує місце для розвантаження вантажу, встановлює послідовність розвантаження вагонів і знайомить механізовану бригаду з порядком виконання робіт.
Якщо при комерційному огляді виявлені які-небудь несправності, то прийомоздавальник доповідає про це завідуючому вантажного району або начальнику станції.
Рис.3 Графік виконання операцій при навантаженні вантажів із склада станції в вагон 
Після комерційного огляду вагонів, прийомоздавальник знімає пломби і дає вказівки механізованій бригаді починати розвантаження.
В ході розвантаження, прийомоздавальник перевіряє кількість та справність вантажних місць, стежить за правильністю укладання та виконує умови спеціального маркування. По закінченню розвантаження вантажів і його укладанні, прийомоздавальник маркірує вантажні місця відправки, робить в вагонних листках відмітки про місця розвантаження вантажу, часу закінчення вантажних операцій, після чого пересилає вагонні листи в товарну контору та заповнює Книгу розвантаження.
Одночасно, за вказівкою прийомоздавальника, вантажники очищують вагон і зачиняють двері та люки критих вагонів та напіввагонів, піднімають та зачиняють борти платформ.
Порядок виконання операцій по розвантаженню вантажів приведено на рисунку 5.
Після зважування та перевірки несправних місць, прийомоздавальник, в встановлених правилами випадках, складає рапорт на оформлення комерційного акту.
Видача вантажу із складу станції: прийомоздавальник видає вантаж по накладній, яка пред¢явлена вантажоодержувачем. Переконавшись в сплаті збору за зберігання, прийомоздавальник дає дозвіл про навантаження вантажу в автомобіль, робить в накладній відмітку про видачу вантажу та заповнює відповідні графи книги розвантаження вантажів. При вивезенні вантажу частинами, накладна до закінчення вивозу відправки знаходиться у прийомоздавальника, який після видачі кожної частини вантажу перевіряє його залишок на складі.
Послідовність операцій по видачі вантажу зі складу станції приведена на рисунку 6.
Якщо при видачі вантажу буде виявлено незбереженість, яка не оформлена при розвантаженні комерційним актом, прийомоздавальник повинен повідомити про це завідуючому вантажним районом або начальнику станції і після перевірки за участю вантажоодержувача, складає рапорт на оформлення комерційного акту.
Транспортно-експедиційне обслуговування організацій, які користуються залізничним транспортом, здійснюється залізницею та автотранспортом підприємств.
Рис. 4 Графік прийому і відправлення вантажів по прямому варіанту
“автомобіль-вагон” 
Рис.5 Графік розвантаження вантажів в склад станції
Рис.6 Графік видачі вантажу із складу станції 
Рис.7 Графік прийому вантажу до складу станції 
Взаємодія залізничного транспорту з автомобільним, встановлюється розробкою контактного графіку вантажо-розвантажувальних операцій з вагонами та автомобілями, який передбачає:
-оперативне керівництво роботою автотранспорту
-розробку маршрутів прямування автомобілів на вантажну станцію і назад
-порядок прийому та вивозу вантажів на (з) станції.
Графік розробляється технічним відділом дирекції по перевезенням вантажів і пасажирів та узгоджується з автопідприємством при заключенні договору на централізований завіз (вивіз) вантажів.
5.6. Організація роботи контейнерного пункту
Переробка контейнерів здійснюється на станціях, які відкриті для здійснення операцій з контейнерами. На контейнерних пунктах цих станцій здійснюється: навантаження, вивантаження місцевих і сортування транзитних контейнерів, короткочасне зберігання, завезення-вивезення, технічний і комерційний огляди, а також поточний ремонт контейнерів, оформлення вантажних, перевізних і транспортно-експедиційних документів, інформація вантажоодержувачів, інші операції, що забезпечують схоронність вантажів і контейнерів (охорона, огляди і перевірка пломб і відбитків на них).
Контейнерний пункт повинен мати комплекс технічних пристроїв, що включають: площадку (площадки) для знаходження контейнерів, підкранові колії, вантажопідйомні механізми, автопід’їзди, службові та побутові приміщення. При наявності на контейнерних пунктах декількох площадок визначається їх спеціалізація.
Тривалість роботи контейнерних пунктів протягом доби встановлюється наказом начальника залізниці або начальника дирекції залізничних перевезень у залежності від обсягу переробки, виду виконуваних операцій та інших місцевих умов.
Оперативні плани роботи контейнерних пунктів на добу і зміну складаються працівниками контейнерних пунктів на підставі плану роботи станції, з урахуванням інформації про підхід вагонів із контейнерами, норм технологічного процесу на обробку вагонів і контейнерів.
Кількість контейнерів, що підлягає завезенню за напрямками на планову добу, визначають за заявками відправників вантажу відповідно до календарного розкладу прийому вантажів до відправлення. Календарний розклад складається на кожне призначення плану формування контейнерів. Прийомоздавальник до подачі вагонів із контейнерами на контейнерний пункт складає план обробки контейнерів у кожній подачі в цілому і для кожного окремо, що складається з двох частин: комплектоутворювання контейнерів і розподілу комплектів контейнерів за вагонами.
Кількість кранів на контейнерних пунктах та їх продуктивність повинні відповідати обсягам робіт цих пунктів із врахуванням їхнього перспективного розвитку.
Огляд контейнерів, при завезенні на контейнерний пункт і вивезенні, звірення даних накладної можуть здійснюватися прийомоздавальником при в’їзді автомобіля у вантажний район і виїзді з нього, або безпосередньо на контейнерний пункт.
Усі завантажені контейнери, незалежно від розміщення дверей у секторах, установлюються один до одного дверима в середину вагона. Розміщення контейнерів дверима назовні вагона допускається тільки за умови наявності бруса, що його огороджує. Такий варіант розміщення контейнерів допускається лише на контейнерних пунктах із цілодобовою роботою, що мають відповідне огородження і пропускний режим.
5.7. Організація роботи товарної контори
Товарна контора є структурною ланкою залізничної станції із закінченим циклом властивих їй технологічних операцій, а також джерелом вихідної інформації щодо вантажних перевезень у системі автоматизованого управління роботою залізничним транспортом.
Товарна контора виконує такі операції:
- облік, контроль виконання планів (договорів) перевезення вантажів;
- оформлення перевізних документів при прийомі та видачі вантажів;
- визначення провізної плати, зборів за додаткові послуги, нарахування штрафів за порушення договорів та умов перевезення вантажів;
- розрахунки, пов’язані з перевезенням і додатковими послугами у разі проведенні їх безпосередньо на станції;
- ведення встановлених форм обліку та оперативно-статистичної звітності з вантажної та комерційної роботи станції;
- повідомлення одержувачів про надходження вантажів на їхню адресу;
- оформлення переадресування вантажів;
- облік, аналіз договорів щодо експлуатації під’їзних колій і договорів про подачу та забирання вагонів.
Технологічний процес роботи товарної контори повинен враховувати необхідність автоматизації управління вантажною та комерційною роботами з використанням засобів обчислювальної техніки.
У товарній конторі вивішуються зразки заповнення перевізних документів, об’яви щодо прибуття вантажів, заборону та обмеження відправлення вантажів у окремі пункти або напрямки перевезення, тощо.
У товарній конторі проводиться реєстрація документів у Книзі прибуття вантажів форми ГУ-42. Після реєстрації документів передається інформація про прибуття вантажу. Реєстрація повідомлень щодо прибуття та подачі вагонів під вивантаження (навантаження) ведеться у Книзі повідомлень про час подачі вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2.
Оформлення перевізних документів до завантаження вантажу у вагон (контейнер) здійснює відправник і пред’являє їх товарному касиру, який перевіряє правильність заповнення перевізних документів та можливість виконання договору перевезення.
Операції, пов’язані із оформленням перевезення вантажів, виконуються у товарній конторі. Бланки накладних, дорожніх та пересильних відомостей, пересильних накладних, квитанції різних зборів відносяться до бланків суворого обліку. Запаси бланків суворого обліку зберігають під замком і до них
забороняється доступ сторонніх.
Рис.8 Графік обробки состава по прибуттю при відсутності телеграми-натурки 
5.8. Технологія роботи станції з вантажними поїздами, які надходять у переробку
5.8.1 Операції при прибутті поїздів
Одержавши повідомлення із сусідньої станції про відправлення поїзда, черговий по станції інформує працівників СТЦ, пунктів технічного 
обслуговування та комерційного огляду (надалі ПТО і ПКО) про номер поїзда, колію та час його прибуття.
Обробка составу після прибуття включає:
- контрольну перевірку составу;
- прийом перевізних документів від локомотивної бригади;
- звірення документів з натурним листом;
- технічний і комерційний огляди вагонів.
Після зупинки поїзда та відчеплення поїзного локомотива працівники ПТО огороджують состав. Порядок огородження составу при проведенні технічного та комерційного оглядів встановлюється технологічним процесом роботи станції за погодженням із начальником ПТО. При огляді виявляються вагони з технічними несправностями, що загрожують безпеці руху, схоронності вантажів.
Технічний та комерційний огляди транзитних поїздів проводяться відповідно до порядку, встановленому Типовим технологічним процесом роботи сортувальної або дільничної станції.
Порядок виконання операцій та типові норми на обробку составу по прибуттю, приведено на рисунку 7, 8, 9, 10.
Рис.9 Графік обробки поїзда, який надійшов на розформування 
Після зупинки поїзда і відцепки поїзного локомотива, состав обгороджується. Порядок обгородження рухомого складу встановлюється начальником станції.
При огляді виявляють вагони з технічними несправностями та визначають їх придатність під здвоєні операції. Одночасно з технічним оглядом відпускають автогальма та керуючись розміченою телеграмою-натурою, роз’єднують та підвішують авто гальмівні рукава в місцях роз’єднання відцепів.
Порядок виконання операцій та типові норми на обробку составу по прибуттю, приведено на рисунку 7,8,9.
5.8.2 Організація маневрової роботи
 |
Розпорядження на виконання маневрової роботи по розформуванню, формуванню поїздів, подачі вагонів під вантажні операції та забиранні їх з вантажо-розвантажувальних пунктів надає маневровий диспетчер (черговий по станції) складачу поїздів, який безпосередньо керує її виконанням.
При вступі на чергування та одержанні плану роботи на зміну ДСЦ (ДСП) знайомиться із наявністю вагонів на коліях станції, вантажних пунктах і під’їзних коліях, призначенням вагонів, станом фронтів навантаження, вивантаження, наявністю на місцях працівників і готовністю механізмів до виконання вантажних операцій.
Перед подачею вагонів під вантажні операції складач поїздів, керуючись завданням ДСЦ та сортувальним листом (листом накопичення вагонів), підбирає вагони за пунктами подачі з таким розрахунком, щоб забезпечувалася мінімальна витрата часу і маневрових засобів на подачу, розміщення і забирання вагонів з вантажно-розвантажувальних фронтів.
Для забезпечення рівномірної вантажної роботи станції протягом доби і раціонального використання вантажно-розвантажувальних механізмів та пристроїв подача та забирання вагонів на вантажні фронти здійснюється за графіком, а на під’їзні колії порядком, передбаченим у договорі про експлуатацію залізничної під’їзної колії або про подачу та забирання вагонів.
Подачу та забирання вагонів виконує бригада складачів за розпорядженням ДСЦ (ДСП). Час подачі та забирання вагонів відзначається в Пам’ятці прийомоздавальника (Відомості подачі та забирання вагонів) та на графіку виконаної роботи ДСЦ.
Порожні вагони на колії навантаження ставляться таким чином, щоб після закінчення вантажних операцій і забирання вантажних вагонів маневрова робота з формування составу виконувалася з мінімальною витратою часу. Після закінчення вантажних операцій прийомоздавальники інформують маневрового диспетчера про готовність вагонів до забирання. У свою чергу ДСЦ дає вказівку складачу поїздів для їх забирання з вантажного пункту.
При наявності на станції парку відправлення ДСЦ відповідно до плану відправлення поїздів дає завдання складачу поїздів на перестановку сформованого состава в цей парк із зазначенням колії парку і запланованого часу відправлення поїзда.
Норми часу на розформування, підбирання вагонів у групи, подачі, розміщення на вантажно-розвантажувальних фронтах та забирання їх на станційні колії, формування составів встановлюються розрахунком відповідно до Типових норм часу на маневрові роботи, які виконуються на залізничному транспорті, і перевіряються хронометражними спостереженнями.
5.8.3 Операції при відправленні поїзда 
Обробка состава при відправленні включає наступні операції:
- технічний і комерційний огляд;
- причеплення поїзного локомотива;
- огляд і випробування автогальм;
- вручення перевізних документів локомотивній бригаді;
- відправлення поїзда.
Черговий по станції передає состав на технічний і комерційний огляди, вказуючи черговим змін на ПТО і ПКО номер колії, кількість вагонів у складі поїзда, номери головного і хвостового вагонів поїзда та запланований час його відправлення. Робітники ПТО обгороджують состав і починають його огляд і ремонт.
Працівники ПТО огороджують состав і приступають до його огляду і ремонту порядком, встановленим технологічним процесом роботи ПТО.
Закінчивши контрольний технічний та комерційний огляди, працівники, які беруть участь в огляді, стирають усі нанесені ними крейдові написи. Старший оглядач вагонів, переконавшись у закінченні технічного обслуговування, повідомляє чергового по станції щодо технічної готовності составу до відправлення. Після причеплення поїзного локомотива оглядачі-автоматники разом із локомотивною бригадою випробовують автогальма.
Перевізні документи на відправлення поїзда вручаються під розпис машиністу поїзного локомотива в запечатаному вигляді.
Черговий по станції (оператор при черговому) після відправлення поїзда передає поїзному диспетчеру: номер та індекс, призначення і масу поїзда, кількість вагонів (завантажених і порожніх) в складі поїзда, номер колії, фактичний час відправлення поїзда, а при необхідності інші дані.
Послідовність виконання операцій та норми часу на обробку состава по відправленн, приведені на рисунку 10.
Рис. 10 Тривалість і послідовність обробки поїзда свого формування по відправленню 
5.10 Організація роботи СТЦ
Станційний технологічний центр обробки інформації та перевізних документів забезпечує:
- одержання і обробку комплексної інформації про підхід поїздів, вагонів і вантажів;
- своєчасну та якісну обробку і підбір вантажних документів на поїзди, що прибувають і відправляються;
- ведення безперервного номерного обліку наявності та розміщення вагонів на сортувальних коліях і вантажо-розвантажувальних пунктах;
- передачу в товарну контору перевізних документів на місцеві вагони, що прибувають, і прийом перевізних документів з товарної контори на вагони, що завантажені;
- складання сортувальних листків на состави, які розформовуються;
- контроль за додержанням плану формування поїздів, вимог ПТЕ по формуванню поїздів встановлених норм ваги і довжини;
- контроль за своєчасним відправленням вагонів зі станції та забезпечення зберігання вантажних документів;
- ведення встановлених форм обліку та звітності.
Працівники СТЦ відповідають за додержання плану формування поїздів,
зберігання перевізних документів, повноту і правильність складання натурних листів і підбору документів відповідно до наявності та розміщення вагонів у поїздах, що сформовані, виконання встановлених норм часу на обробку поїздів і документів, додержання таємниці відомостей, які містяться в перевізних документах.
У залежності від місцевих умов і розмірів руху для контрольної перевірки составів, що прибувають і сформовані, в горловинах парків прибуття і сортувального можуть бути встановлені пункти перевірки, які обладнані з СТЦ засобами зв’язку (магнітофонами, радіостанціями тощо). Траса пневмопошти при цьому повинна зв’язувати пункти перевірки составів, що прибувають, з СТЦ, а приймальні бункери для перевізних документів встановлюють поруч із пунктами перевірки.
СТЦ обладнується: телефонним зв’язком з маневровим диспетчером, черговим по станції, черговими по парках і гірці, оператором ПТО, товарною конторою, ПКО, пунктом воєнізованої охорони; радіозв’язком з операторами СТЦ і приймальниками поїзді; магнітофонами і диктофонами для одержання з пунктів перевірки даних про вагони в составах, що прибули і сформовані; телеграфним і телефонним зв’язком для одержання (передачі) інформації про поїзди, які прибувають у розформування, свого формування і транзитні у вигляді телеграми-натурного листа.
6. ГРАФІЧНА МОДЕЛЬ РОБОТИ СТАНЦІЇ І ВАНТАЖНОГО РАЙОНУ
Графічною моделлю називають графічне зображення роботи станції: прийому поїздів, їх обробка в парках.
На графічних моделях відображають також обробку місцевих вагонів, які включають подачу та уборку на вантажних пунктах і під¢їзних коліях, навантаження-розвантаження вагонів, сортування контейнерів.
Мета графічної моделі – узгодити роботу всіх цехів станції, їх взаємодію з графіком прибуття та відправлення поїздів, з роботою під¢їзних колій підприємств, уточнити завантаження окремих парків, колій, горловин, маневрових локомотивів, визначити норму часу значення вагонів на станції різних категорій обробки.
Графічну модель складають після розробки нового технологічного процесу, вводу нових графіків руху і плана формування поїздів. Він дозволяє уточнити потребу в технічних засобах та кадрах для виконання заданого об¢єму роботи, намітити способи використання обладнання, розрахувати норми часу знаходження поїздів, вагонів різних категорій на станції.
Простій вагонів визначають за формулою:
t = å n t ¤ n 60 ; (70)
де: n – кількість вагонів, які простоюють на станції;
t – час простою.
На підставі графічної моделі розраховується:
-простій вагонів за елементами;
-продуктивність маневрових локомотивів та їх потреба для організації роботи;
-навантаження вантажних фронтів, їх перероблювальна спроможність;
-графік подачі та збирання вагонів;
-завантаження елементів станції і визначення вузьких місць.
Для встановлення основних показників роботи станції за звітну добу проводиться аналіз показників графічної модної. За аналізом визначається місцевий простій вагонів, норма простою вагонів під однією вантажною операцією, коефіцієнт здвоєних опе6рацій, продуктивність маневрових локомотивів.
Таблиця 6.1.
Розрахунок норми часу знаходження вагонів на станції
| № п/п | Елементи простою | Номер колії | Норми часу на операцію,хв | К-сть вагонів, які задіяні | К-сть вагоно хвилин | Середній простій | ||
| Обробка поїзда по прибуттю | 0.25 | |||||||
| Перестановка состава на витяжку | 0.17 | |||||||
| Очікування перестановки на витяжку | - | - | - | - | - | |||
| Розформування составу | 0.33 | |||||||
| Очікування подачі на коліях сортувального парку | Тарно-штучна повагонна відправка | - | 0.57 | |||||
| Великовантажні контейнери | - | |||||||
| Середньотонажні кон. | - | |||||||
| Великовагові | - | |||||||
| Щебінь | - | |||||||
| Подача вагонів з підборкою, перестановками на вантажний район | - | 0.42 | ||||||
| Від прибуття до вантажних операцій | 1.74 | |||||||
| Знаходження під навантаженням | Критий склад вагонна відправка | - | 1,84 | |||||
| Площадка для великотонажних контейнерів | - | |||||||
| Відкрита площадка | - | |||||||
| Площадка для середньотонажних контейнерів | - | |||||||
| Підвищена колія | - | |||||||
Продовження та 
блиці 6
| Знаходження під навантаженням | Критий склад вагонна відправка | - | 1,48 | ||||
| Критий склад дрібна відправка | - | ||||||
| Площадка для середньотонажних контейнерів | - | ||||||
| Площадка для великовантажних контейнерів | - | ||||||
| Площадка для великовагових вантажів | - | - | - | - | |||
| Підвищена колія | - | - | - | - | |||
| Під навантаженими операціями | 3,32 | ||||||
| Збір вагонів із уборкою по фронтах з вантажного району | - | 0,42 | |||||
| Очікування уборки | - | - | - | - | - | ||
| Накопичення вагонів | - | 0,50 | |||||
| Закінчення формування | 0,33 | ||||||
| Перестановка на колію відправлення | - | 0,17 | |||||
| Очікування перестановки на колію відправлення | - | - | - | - | - | ||
| Обробка поїзда по відправлення | 0,5 | ||||||
| Очікування відправлення | - | - | - | - | - | ||
| Від вантажених операцій до відправлення | - | - | - | - | 1,92 | ||
| Загальна норма простою | 6,98 |
Таблиця 6.2.
Нормативи для добового плана-графіка
| № | Назва операцій | год. | хв | год. | |
| Перегінний час ходу поїзда з В на Б | 0,25 | ||||
| Перегінний час ходу поїзда з Бтов на Б | 0,25 | ||||
| Час зайняття горловини | 0,08 | ||||
| Час на обробку состава по прибуттю | 0,25 | ||||
| Час на перестановку состава | 0,17 | ||||
| Час на розформування составу | 0,33 | ||||
| Час набору вагонів для подачі | 0,08 | ||||
| Час на подачу вагонів на (з) вантажний район | 0,25 | ||||
| Час для розставлення –збирання ваг. на фронтах | 0,17 | ||||
| Час холостого рейсу на (з) вантажний район | 0,17 | ||||
| Час вантажних операцій (навантаження і розвантаження) | Тарні штучні вагонні | 1,17 | |||
| Тарні дрібні відправки | 1,17 | ||||
| Великотонажні контейнери | 0,83 | ||||
| Середньотонажні контейнери | 1,50 | ||||
| Пиломатеріали | 2,00 | ||||
| Вугілля | 2,00 | ||||
| Час на закінчення формування | 0,33 | ||||
| Час на перестановку состава на колію відправлення | 0,17 | ||||
| Час на обробку состава по відправленню | 0,5 |
7. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА СТАНЦІЇ
На станції розробляються Комплексні заходи з досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження випадків виробничого травматизму, профзахворювань й аварій, а також порядок здійснення контролю за їх виконанням.
У процесі проведення заходів щодо забезпечення охорони праці на вантажній станції керівництво станції та відповідних підрозділів повинні виконувати наступне:
- здійснювати систематичний контроль за станом охорони праці на всіх робочих місцях;
- забезпечувати проведення атестації робочих місць за умовами праці;
- визначити та закріпити відповідними наказами обов’язки, права і відповідальність за стан охорони праці та виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- забезпечити внесення вимог нормативних актів з охорони праці в технологічну документацію згідно з вимогами стандартів;
- слідкувати за дотриманням працівниками безпечних методів виконання робіт, які повинні відповідати правилам безпеки праці для працівників залізничних станцій і вокзалів, іншій нормативній документації, та розробляти й впроваджувати інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, для відповідних професій працівників;
- організувати безпечну експлуатацію об’єктів підвищеної безпеки;
- забезпечувати працівників згідно з нормами спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту;
- забезпечувати працівників станції миючими, лікувально-профілактичними засобами, відповідно до встановлених норм;
- організовувати проведення попереднього (при прийомі на роботу) та періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій станції;
- забезпечувати норми освітлення робочих місць.
Будівлі, споруди та пристрої станцій при їх будівництві й утриманні
повинні відповідати вимогам нормативно-технічних документів.
Усі роботи пов’язані з ремонтом, утриманням та оглядом будівель і споруд, повинні виконуватися відповідно до чинного законодавства.
Електроустаткування повинно бути заземлено выдповыдно до вимог «Правил устройства електроустановок».
У виробничих (службових) приміщеннях повинні знаходитися санітарні сумки або аптечки першої допомоги з набором медикаментів, перев’язочних матеріалів тощо, а також Інструкція з надання першої допомоги при нещасних випадках. Усі працівники повинні бути навчені правилам надання долікарської допомоги.
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ БЕЗПЕКИ РУХУ НА СТАНЦІЇ
Відповідальність за стан безпеки руху на станції покладається на начальника станції, який особисто і через своїх заступників та начальників відповідних підрозділів станції здійснює комплекс профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки руху і необхідний контроль за станом безпеки руху на станції.
Безпека руху на вантажній станції забезпечується шляхом комплексу профілактичних заходів, які передбачають:
- професійний підбір і розстановку кадрів відповідно до нормативів чисельності, професійних вимог, особливо на посади, пов’язані з рухом поїздів і виконанням вантажних операцій;
- організацію технічного навчання кадрів і підвищення їх кваліфікації, відпрацювання практичних дій роботи в нестандартних ситуаціях;
- організацію спеціального навчання кадрів з питань перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом, робота яких пов’язана з перевезенням таких вантажів;
- періодичну перевірку знань у працівників, робота яких пов’язана з рухом поїздів;
- проведення планових перевірок виконання посадових обов’язків працівниками, робота яких пов’язана з рухом поїздів;
- розслідування кожного випадку порушення безпеки руху з розглядом причин та наслідків у встановленому порядку.
Контроль за станом безпеки руху на станції здійснюється через проведення ревізій, цільових і комплексних перевірок згідно з встановленим порядком.
ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ
Забезпечення пожежної безпеки покладається на начальника станції і уповноважених ним осіб. Організація гасіння пожежі, рятування людей, евакуація рухомого складу та вантажів до прибуття підрозділів пожежної охорони покладається на начальника станції і його заступників, а за їхньої відсутності – на чергового по станції.
Начальник станції повинен визначити обов’язки посадових осіб станції щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних осіб за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, майданчиків, складів, технологічного й інженерного устаткування, а також за стан і експлуатацію технічних систем протипожежного захисту.
На кожній станції з урахуванням її пожежної небезпеки встановлюється відповідний протипожежний режим. Повинні бути визначені:
- місце застосування відкритого вогню, використання побутових нагрівальних приладів;
- порядок проведення тимчасових пожежно-небезпечних робіт;
- правила проїзду і стоянки транспортних засобів;
- порядок прибирання пилу, сміття, зберігання промасленого спецодягу;
- порядок відключення електрообладнання;
- порядок проходження посадовими особами навчання, перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів тощо.
- дії працівників при виникненні пожежі.
У парках станцій через кожні 150 м обладнуються міжшпальні лотки для прокладання не менше 2-х рукавних ліній на випадок пожежі. При наявності в парках 10 і більше колій, через кожні 150 м прокладаються сухотруби діаметром 77-89 мм з улаштуванням пожежних кранів.
Засоби зв’язку вантажної станції, які можуть бути використані для передачі інформації про пожежу, повинні утримуватись у справному стані і бути доступними для використання в будь-який час упродовж доби.
 | |||
 |
8. ПАКЕТНА СИСТЕМА ПЕРЕВЕЗЕНЬ ТАРНО – ШТУЧНИХ ВАНТАЖІВ
Пакетна система перевезень використовується для перевезень тарно – штучних та довгомірних вантажів, сформованих за допомогою засобів пакетування у транспортні пакети, що забезпечують у процесі перевезень збереженість вантажів, можливість механізованого виконання вантажних робіт та ефективне використання вантажопідйомності та місткості транспортних засобів, а також безпеку руху поїздів.
Транспортний пакет – це збільшене вантажне місце, сформоване з
кількох окремих місць у тарі (ящиках, мішках, бочках тощо) або без тари (дошки, шпали, труби, паркетна планка тощо), скріплених між собою за допомогою універсальних чи спеціальних, разового або багаторазового користування пакетувальних засобів, на піддонах або без них, яке в процесі транспортування та зберігання забезпечує цілісність пакетів та вантажів. Та безпеку працівників, що виконують транспортні, складські та вантажні роботи.
Засоби кріплення вантажу в пакети повинні мати контрольні знаки
відправника й унеможливлювати вилучення окремих вантажних місць з пакета без порушення кріплення та контрольних знаків. Контрольні знаки це пломба з найменуванням відправника; контрольна стрічка, скріплена в замок; усадкова плівка. Пакетування вантажів здійснюється силами та засобами відправників. Пакетовані вантажі транспортуються без переформування пакета під час перевезення від відправника до одержувача.
Необхідною умовою використання пакетних перевезень є використання
універсальної та спеціалізованої тари і піддонів. Параметри та конструкції піддонів стандартизовані і мають такі основні характеристики: піддони плескаті, стоякові та ящичні: розмірами 800 х 1200 мм. та 1200 х 1000 мм. вантажопідйомністю 1 т.; розмірами 1200 х 1600 мм. та 1200 х 1800 мм. вантажопідйомністю 2,0 і 3,2 т.
Маса транспортного пакету для перевезень в критих вагонах не повинна