Стаття 1. Публічна інформація
ВАРІАНТ №7
1. Визначте законодавчі терміни:
Інформація — це відомості про навколишній світ (об'єкти, явища, події, процеси тощо), які зменшують міру наявної невизначеності, неповноти знань, відчужені від їх творця та які стали повідомленнями (вираженими певною мовою у вигляді знаків, у тому числі й записаними на матеріальному носії). їх можна відтворювати шляхом передачі людьми усним, письмовим або іншими способами (за допомогою умовних сигналів, технічних та обчислювальних засобів та ін.).
Режим доступу до інформації – це передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.
Інформаційний ресурс - це особливий вид ресурсу, що ґрунтується на ідеях і знаннях, нагромаджених у результаті науково-технічної діяльності людей і поданий у формі, придатній для збирання, реалізації та відтворення.
Документ - це матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу (ДСТУ 2732 - 94 «Діловодство та архівна справа. Терміни та визначення»).
Джерела інформації — це встановлені законом бази і банки даних із широким типом представництва, які використовуються у дипломатичній практиці, діяльності міжнародних організіцій, у регулюванні міжнародних конфліктів, у передачі особистої інформації. Усі джерела інформації поділяють на відкриті та закриті.
Інформаційна безпека — це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.
Захист інформації - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.
2. Правовий режим вільного доступу до інформації.
Правовий режим інформації- це порядок регулювання інформацією, виражений у комплексі правових засобів і заснований на взаємодії дозволений і заборон.
Якщо регулювання інформаційних відносин характеризується мірою зростання дозволений, що рівнозначно міру убування заборон, ми можемо говорити про пільговому інформаційному режимі.Таким чином, всі вищеназване дозволяє здійснити класифікацію правових режимів інформації по підставі їх приналежності до режиму вільного або обмеженого доступу.
Режим вільного доступу містить:
1) режим виключних прав;
2) режим інформації, віднесеної до суспільного надбання;
3) режим масової інформації.
Режим обмеженого доступу складають:
1) режим конфіденційної інформації;
2) режим інформації, віднесеної до державної таємниці.
Виділяють також правовий режим документованої інформації. Але цей режим не підпадає під класифікаційне підставу, так як це міра доступності відомостей, а вона відображає лише форму представлення інформації і характеризує її зв'язок з матеріальним носієм. Режим документованої інформації не відкидає можливість віднесення її до режиму вільного або обмеженого доступу
Режим вільного доступу
Режим вільного доступу до інформації можна розділити на декілька режимів:
1) режим виключних прав .
Найголовнішим функцією інституту виняткових прав є наділення їх власника певним обсягом правомочностей, що відображають міру його юридичних можливостей щодо контролю над тим чи іншим результатом інтелектуальної діяльності. Кому виняткові права належать, той їх і регулює шляхом дозволянь або заборон.Допомогою інституту виняткових прав третіх особи юридично відсторонені від можливих актів наслідування і копіювання інтелектуальної продукції.
2) режим суспільного надбання .
У такому режимі може знаходитися інформація, яка незамінна і за своєю природою унікальна. Наприклад, відомості, що містять дані про встановлені, але не відомих раніше об'єктивно існуючих закономірностях, властивостях і явища матеріального світу, що вносять докорінні зміни в рівень пізнання (відомості про наукові відкриття, унікальні рукописи, документи, архіви, фольклор), і т.п.
Принципи, на яких грунтується режим суспільного надбання:
а) загальнодоступність. Реалізується за допомогою створення умов для безперешкодного ознайомлення і (або) використання відповідних відомостей;
б) рівність можливостей на доступ. Всім членам суспільства при наявності виправданого до того інтересу надаються однакові умови для ознайомлення з інформацією, віднесеної до суспільного надбання, і її отримання;
в) забезпеченість інформацією особливою охороною держави. Реалізує через комплекс організаційно-забезпечувальних заходів, спрямованих на збереження найбільш цінних і необхідних суспільству інформаційних ресурсів.
3) режим масової інформації .
Роль інституту масової інформації характеризується необхідністю підтримання в суспільстві природного стану свободи масової інформації, гарантируемой Конституцією Республіки Білорусь.
Споживач масової інформації не обмежений якими заборонами крім соціальних обмежень можливості вибору або мовних бар'єрів, які не належать до сфери правової регламентації. Діючі нормативні заборони в основному стосуються осіб, які продукують для необмеженого кола споживачів друковані, аудіо-, аудіовізуальні та інші повідомлення та матеріали. Найбільш загальним забороною, введеною Конституцією Республіки Білорусь щодо масової інформації, є недопущення пропаганди чи агітації, що розпалює соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу, встановлені також інші заборони.
3. Назвіть засоби доступу громадян до інформації, які передбачено законодавством України.
Стаття 1. Публічна інформація
1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.