Поняття про методи, класифікація методів

П Л А Н

1. Поняття про методи, класифікація методів.

2. Методи, направлені на придбання знань.

3. Методи, направлені на оволодіння руховими уміннями і навиками.

4. Методи, направлені на вдосконалення рухових навиків і розвиток фізичних якостей.

 

Поняття про методи, класифікація методів

Питання про класифікацію методів навчання в педагогічній літературі носить дискусійний характер. На це вказує численність класифікацій з різноманітними підходами, висунутими педагогами різних років.

При вирішенні виховно-освітніх завдань і завдань фізичного розвитку в процесі фізичного виховання, спортивного тренування, фізичної рекреації і реабілітації важливе значення набувають способи застосування вибраних засобів, які допоможуть успішніше і продуктивніше їх досягти. Цей пошук пов'язаний з вибором ефективних методів навчання руховим діям, розвитку фізичних якостей (здібностей) і вихованню особистісних властивостей.

У процесі фізичного виховання метод застосовується, як правило, для вирішення не однієї-двох, а для вирішення певного типу, класу освітніх або виховних задач.

Метод – це розроблена з урахуванням педагогічних закономірностей система дій педагога (вчителя, викладача, тренера), цілеспрямоване застосування якої дозволяє організувати певним способом теоретичну і практичну діяльність учня, що забезпечить освоєння ним рухових дій, направлений на розвиток фізичних якостей і формування властивостей особи.

В діяльності вчителя фізичної культури, тренера по спорту, педагога-організатора з фізкультурно-оздоровчої і рекреаційної роботи крім поняття "метод" використовується і термін "методичний прийом".

Під методичним прийомом розуміють способи реалізації того або іншого методу в конкретній педагогічній ситуації.

Прийом – це складова частина методу, що виражає одиничні, одноактні дії педагога. Усередині кожного методу використовуються різноманітні методичні прийоми. Тому не випадково іноді методи розглядають як певне поєднання, сукупність різних прийомів. З іншого боку – при одному і тому ж методі реалізація його може здійснюватися за рахунок різних прийомів.

Поняття методика вживається в теорії фізичної культури в двох значеннях:

• у вузькому – як сукупність різних методів, що забезпечують успішність оволодіння окремими вправами (бігу, стрибків, метань, лазіння, плавання і т.ін.);

• у широкому – як сукупність не тільки методів, прийомів, але і форм організації занять (методики фізичного виховання в дошкільних установах, школах, вузах і ін.).

Методичний підхід є сукупністю способів дії педагога на тих, хто займається фізичними вправами, вибір яких обумовлений певною науковою концепцією, логікою організації і здійснення процесу навчання, виховання і розвитку.

При розучуванні рухових дій і розвитку фізичних здібностей (якостей) можливі два протилежні підходи: аналітичний (вибірковий) і цілісний (інтегральний).

Методичний напрям – це один із шляхів у методиці навчання руховим діям або розвитку фізичних якостей, що орієнтує на використовування однорідних, однотипних завдань, методів і методичних прийомів, які дозволяють вирішити поставлене завдання за рахунок дії якогось одного домінуючого чинника.

При створенні максимальних силових напруг у процесі розвитку силових здібностей виділяють такі методичні напрями:

• подолання неграничних обтяжень (опорів) з граничним числом повторень;

• використовування граничних обтяжень з неграничним числом повторень;

• подолання опорів з граничною швидкістю і ін.

Класифікація методів, які застосовуються в процесі навчання з фізичної культури.

В теорії фізичної культури є декілька класифікацій методів навчання, виховання і розвитку особи. Одну з них ми представили на початку лекції. Тут розглянемо класифікацію, в основі якої лежить спрямованість методів на вирішення специфічних педагогічних завдань, пов'язаних з формуванням окремих сторін фізичної культури особи. Користуючись нею, із загального набору методів можна вибрати ті, які якнайповніше сприяють вирішенню конкретного завдання: освітнього, виховного або фізичного розвитку.

У пропонованій класифікації методи підрозділяються на три великі групи

І. Направлені на оволодіння знаннями.

II. Що сприяють оволодінню руховими уміннями і навиками.

III. Направлені переважно на розвиток фізичних якостей, здібностей.

У кожній групі методів, у свою чергу, можна виділити відповідні підгрупи, види і різновиди методів. Кожен метод включає різноманітні за характером методичні прийоми. В той же час одні і ті ж методичні прийоми можуть входити до складу різних методів. Кожна група методів повинна будуватися і використовуватися на базі закономірностей, які лежать в основі процесу засвоєння знань, або рухових умінь і навиків, або направленого розвитку фізичних якостей. Оскільки закономірності навчання руховим діям і розвитку фізичних якостей істотно відрізняються між собою, то правомірно вважати дану класифікацію більш обгрунтованою і перспективною в теоретичному і практичному відношенні.

Багато з цих методів реалізують одночасно в тій чи іншій мірі освітню, виховну і розвиваючу функції.

Вибір і застосування конкретного методу на практиці залежить від ряду чинників і умов. Зокрема, вибір визначається:

1. Закономірностями формування рухових навиків і розвитку фізичних здібностей і витікаючими з них методичними принципами.

2. Поставленими метою і завданнями навчання, виховання і розвитку осіб, які займаються фізичними вправами.

3. Характером змісту навчального матеріалу, засобів, які застосовуються.

4. Можливостями тих, хто займається фізичними вправами – їх віком, станом здоров'я, статтю, рівнем підготовленості, моторною обдарованістю, фізичним і розумовим розвитком, психофізіологічними особливостями і ін.

5. Можливостями самих викладачів - їх попереднім досвідом, рівнем теоретичної і практичної підготовленості, здібностями в застосуванні певних методів, засобів, стилем роботи і особистими якостями. Добре говорив із цього приводу П. Ф. Лесгафт: "Можна сказати: метод – це я".

6. Часом, який має в своєму розпорядженні викладач. Наприклад, бесіда вимагає більше часу, ніж опис.

7. Етапами навчання руховим діям, фазами розвитку фізичної працездатності (підвищення рівня розвитку якостей, їх стабілізація або відновлення).

8. Структурою окремих занять і їх частин, етапів, періодів, циклів тренування.

9. Особливостями зовнішніх умов, в яких проводяться заняття (температура повітря, вологість, сила вітру, стан устаткування).