Розрахунок площі санітарно-побутових приміщень

Примітка. Площа приміщень повинна бути не менше 4 м², переддушових і тамбурів – не менше 2 м.²

Варіанти завдань

Варіант 1. Запроектувати допоміжні приміщення заводу санітарно-технічних виробів (табл. 3.1). Вихідні дані: робітників - 500, службовців – 50 чол. Режим роботи двозмінний. Найбільша зміна – 350 чол. Групи виробничих процесів І-б і І-в.

Таблиця 3.1

Завод сантехнічних виробів (вихідні дані)

Група виробничих процесів	Розподіл робітників
І зміна	ІІ зміна
Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки

І-б 170 120 75 50

ІІ-в 40 20 15 10

Всього 210 140 90 60

 

Варіант 2. Запроектувати допоміжні приміщення хлібозаводу (табл.3.2).

Вихідні дані: робітників - 367, службовців – 40 чол. Режим роботи двозмінний. Найбільша зміна – 245 чол. Група виробничих процесів ІУ.

Таблиця 3.2

Хлібозавод (вихідні дані)

Група виробничих процесів	Розподіл робітників
І зміна	ІІ зміна
Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки

ІУ 73 172 36 86

 

Варіант 3. Запроектувати допоміжні приміщення фабрики модельного взуття (табл. 3.3). Вихідні дані: робітників - 935, службовців – 80 чол. Режим роботи двозмінний. Найбільша зміна – 510 чол. Група виробничих процесів І-в.

Таблиця 3.3

Фабрика взуття (вихідні дані)

Група виробничих процесів	Розподіл робітників
І зміна	ІІ зміна
Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки

І-в 153 357 127 298

Методичні вказівки з проектування

Допоміжні будівлі, що проектуються, призначені для повсякденного обслуговування цехів, що працюють у блоці або в головному виробничому корпусі промислового підприємства. Розміщуватись вони можуть в будівлі, що стоїть окремо і пов’язана з виробничім корпусом перехідною галереєю; в прибудованій до виробничого корпусу будівлі і вбудованими в об’єм виробничого корпусу.

Вибір прийому розміщення допоміжних приміщень узгоджується з керівником.

За своею об’ємно-планувальною структурою і функціональним призначенням допоміжні будівлі більш за все підходять до громадських будівель, що дозволило провести межгалузеву уніфікацію параметрів допоміжних будівель і приміщень; конструктивна чарунка встановлена розмірами 6,0 х 6,0 м при висоті поверху 3,3 м.

Ширина допоміжної будівлі, що стоїть окремо, як правило приймається рівною 18,0 м (6,0 + 6,0 + 6,0) х 6,0 м, ширина будівлі, що прибудована, - 12,0 м (6,0 + 6,0) х 6,0 м (рис. 2, 3 ). У складі допоміжної будівлі повинні бути запроектовані відповідно до норм наступні групи приміщень: санітарно–побутового обслуговування, охорони здоров’я, громадського харчування, культурного обслуговування і адміністративно-технічного управління виробництвом.

Слід зауважити, що останнім часом багато уваги приділяється облаштуванню робочого місця людини з метою поліпшення ефективності праці. Для цього використовуються відповідні зелені насадження, акваріуми, декоративні фонтани, відповідні системи освітлення, вибір кольорового вирішення інтер’єрів, тощо. Новітні розробки у відповідних галузях дозволяють використовувати їх також при проектуванні допоміжних приміщень промислових підприємств.

І. Рис.2..Планування гардеробного блоку зального типу при ширині окремо стоячого будинку 18,0 м з розміщенням душових по секціях уздовж будинку. Група виробничих процесів ІІ б; 1 - гардероб вуличного і домашнього одягу; 2 - гардероб робочого одягу; 3 - душові з переддушовими; .4 - умивальні; 5- фотарій; 6 –комора: 7 - убиральня; 8 - обезпилювання одягу; 9 - гардероб вуличного омора: 7 - убиральня; 8 - обезпилювання одягу; 9 - гардероб вуличного одягу

Рис.3. Планування гардеробного блоку пропускного типу при ширині окремо стоячого будинку 12,0 м. Група виробничих процесів IУ: 1- гардероб робочого одягу; 2 - гардероб вуличного і домашнього одягу; 3 - душова; 4 – умивальна; 5, 6 - комори "чистого" і "брудного" одягу; 7 - убиральня; 8 - комора; 9 - шлюз

Розподіл приміщень за групами дозволяє здійснити функціональне зонування об’єму і площі допоміжної будівлі, провести компоновку приміщень з однаковим температурно-воложистим режимом, горизонтальне і вертикальне зонування з врахуванням вимог природного освітлення, а також частоти використання працюючими тих або інших приміщень. Допоміжні приміщення повинні освітлюватись денним світлом, окрім санітарно-гігієнічних (гардеробні, душові, умивальні, курильні, вбиральні, кладові та інші складські приміщення), які можуть освітлюватись другим або штучним світлом. Приміщення, що найчастіше відвідуються, повинні розташовуватись на нижніх поверхах багатоповерхової будівлі. Допоміжні будівлі не рекомендується проектувати вище чотирьох поверхів.

Душові, умивальні і вбиральні слід розміщувати на поверхах один над одним. Розташовувати їх біля зовнішніх стін не варто, тому що стіни можуть намокнути, що призведе до їх руйнування в зимовий час.

У багатоповерховій допоміжній будівлі повинно бути не менше двох сходових клітин з шириною маршу не менше 1,2 м. Згідно з вимогами протипожежних норм в будівлі повинно бути не менше двох виходів.

Розміщення окремих приміщень і пристроїв повинно забезпечувати зручний зв'язок між ними і спрямований рух потоків людей, що обслуговуються. Входи в цехи проходять через шлюз. При організації руху людей повинен бути виключений зустрічний рух "чистих" і "брудних" потоків робітників.

При проектуванні об'єктів соціального обслуговування слід враховувати, що для приміщень медпункту, їдальні, буфета, культурного обслуговування й адміністративно-технічного керування показники витрати площ приводяться в СНіП 2.09.04-87. Для приміщень санітарно-побутового обслуговування показники витрати площ у нормах не приводяться. Регламентуються лише розрахункова кількість людей на один пристрій (прилад), габаритні розміри устаткування, меблів і відстань між ними. Тому площі санітарно-побутових приміщень встановлюються в результаті варіантного пошуку планування і компонування.

У наступних розділах завдання приводяться методичні і
нормативні умови для проектування кожного з об'єктів обслуговування.

 

Приміщення санітарно-побутового обслуговування. Компонування санітарно - побутових приміщень (гардеробних блоків) варто проводити з урахуванням прийнятого прийому збереження вуличного і домашнього одягу працюючих, а також видів робочого одягу і умов їхнього збереження роздільного (рис. 5) чи спільного (рис. 4).

Цех

Рис.4. Планування гардеробного блоку зального типу, прибудованого до виробничого корпусу при ширині прибудови 12,0 м з острівним розміщенням душових Група виробничого процесу I б. I - гардероб вуличного і робочого одягу; 2 - душова; 3 - переддушова; 4 - убиральня; 5 - шлюз: 6-тамбур; 7, 8 – комора.

Цех

Рис.5. Планування гардеробного блоку зального типу, прибудованого до виробничого корпуса при ширині прибудови 12,0 м з розміщенням душових поперек будинку. Група виробничого процесу II а: 1 - гардероб вуличного і домашнього одягу; 2 - гардероб робочого одягу; 3 - душова; 4 - переддушова; 5-умивальники, розташовані на площі гардеробних; 6 - "сухий" перехід; 7,8- - комори “чистого” і “брудного”" одягу; 9 - убиральня; 10 –тамбур; 11- комора збирального інвентарю; 12 –технічний коридор.

Гардеробна вуличного одягу. Кількість місць-вішалок для вуличного одягу при відкритому прийомі збереження розраховують на обліковий склад працюючих при двозмінній роботі і 15% на практикантів і відряджених.

Вуличний одяг рекомендується вішати на "плічка", які розташовані на штангах чи на гачках, при відстані між "плічками" - 12 см, між гачками – 16 см, між рядами штанг при обслуговуванні - 2,0 м, при самообслуговуванні - 2,4 м; між рядами гачків при обслуговуванні - 1,2 м, при самообслуговуванні - 1,5 м; між вішалками і бар'єром, що відгороджує - 0,7 м (прохід).

З зовнішньої сторони бар'єра повинна передбачатися площа
для перевдягання шириною 2,0 м поза зоною транзитного руху людей.
Довжина бар'єра проектується з розрахунку 1м на 30.- 40 місць. Можливе збереження вуличного одягу разом з домашнім в закритих
шафах.

Гардеробні приміщення для зберігання домашнього одягу обладнуються шафами для всього складу робітників за списком і 15% для практикантів. Розміри відділень шаф: ширина 25, 33 і 40 см при глибині 50 см і ширині 165 см. Для зберігання звичайного складу спецодягу (фартухи, халати, легкі комбінезони) слід передбачати шафи розмірами в плані 0,25 х 0,5 м, для зберігання розширеного складу (звичайний склад плюс натільна білизна, засоби індивідуального захисту) – 0,33 х 0,5 м, для зберігання громіздкого спецодягу і сумісного зберігання вуличного і домашнього одягу (розширений склад плюс спеціальні комбінезони і взуття) – 0,4 х 0,5 м. Шафи в гардеробних для вуличного одягу і взуття звичайні – 0,25 х 0,5 м, для інвалідів – 0,4 х 0,5 м. При списочній чисельності працюючих на підприємстві до 50 людей допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів. Шафки встановлюють на ніжки висотою 13 см. Гардеробні повинні бути обладнані лавами ,за винятком гардеробних при виробництві І-а, розмірами 0,3 х 0,8 м, для інвалідів 0,6 х 0,8 м.

Ряди шаф встановлюють поперек корпусу, щоб проходи між ними були освітлені вікнами бокового освітлення. Ширина проходів між рядами при кількості відділень в ряду до 18 – 1,4 м (1 м у гардеробних без лав ), від 18 до 36 відділень – 2 м (1,4 м у гардеробних без лав ), для інвалідів – 2,4\1,8 м відповідно.

В гардеробних спецодягу передбачаються окремі кладові площею не менше 4 м² для зберігання чистого і брудного одягу. Шафи для домашнього і робочого одягу розміщують на різних площах.

Душові з переддушовими розміщують суміжно з гардеробними приміщеннями. Душові обладнують відкритими кабінами розміром 0,9 х 0,9 м і огороджують з трьох боків вологостійкими перегородками висотою 1,8 м до верха перегородки і 0,2 м від полу до низу перегородки, відповідно для інвалідів – 1,8 х 1,8 м. Ширина проходів між рядами – 1,5 м, для інвалідів – 1,8 м. До 20% душових кабін допускається передбачати закритими. Розміри в плані закритих душових – 1,8 х 0,9 м (1,8 х 1,8 м для інвалідів) при висоті перегородок 1,8 м, ширина проходів між рядами – 1,2 м (1,8 м для інвалідів). Застосовуються також кабіни з індивідуальними місцями для перевдягання осіб з фізичними вадами – розміри кабіни 0,9 х 1,8 м. Кількість їх дорівнює 10% від загальної кількості кабін. Відстань між кабінами і стіною – 1,5 м. Переддушові приміщення обладнують лавами шириною 30 і довжиною 80 см на одну душову сітку.

Можна застосовувати відкрито розміщені на площі гардеробних душові установки, круглі (на п’ять кабін діаметром 220 см ) і квадратні в плані (на чотири кабіни розміром 180 х 180 см ).

Умивальні приміщення розташовують звичайно в окремих приміщеннях, суміжних з гардеробними, або безпосередньо в гардеробних. Кількість кранів залежить від групи виробничого процесу і кількості працюючих в найбільшій зміні. Розрахункова кількість інвалідів на одну душову сітку – 3, на один кран – 7, незалежно від санітарної характеристики виробничих процесів.

Умивальні обладнують індивідуальними прямокутними раковинами або круглими груповими умивальниками на 5 – 10 кранів, які вільно встановлюються на площі гардеробних. Відстань між вісями кранами в ряду – 0,65 м. Ширина проходу між рядами – 1,2 м (1,8 м для інвалідів), між стіною і рядом умивальників – 1,5 м. Круглі групові умивальники мають діаметр чаші 90 см для 5 кранів і 1,4 м – для 8 кранів. Відстань між ними – 1,2 м, до стіни – 90 см.

Вбиральні повинні розміщуватись не далі 75 м від робочих місць і компонуватися з двох приміщень: тамбура з умивальниками ( один на чотири унітази ) і самого приміщення вбиральні, обладнаного окремими кабінами розміром 1,2 х 0,8 м (1,8 х 1,65 м для інвалідів). У чоловічих убиральнях передбачаються пісуари. Ширина проходів між рядами – 1,5 (1,8) м.

У гардеробному блоці необхідно передбачити один унітаз на 100 чол., що знаходяться в гардеробних приміщеннях.

Курильні розташовують суміжно з вбиральнями або з приміщеннями відпочинку з розрахунку 0,02 м² на одну людину. . Площа курильної повинна бути не менше 4 м².

В структурі гардеробного блоку і первісних елементів внутрішньо-цехового обслуговування можуть бути передбачені такі приміщення:

Приміщення для відпочинку. Приміщення для проведення культурних заходів в обідню перерву і в неробочий час до чи після міроприємств розміщують поблизу їдальні або буфета. Приміщення використовують як зал для зборів і нарад колективу цеху і розраховують його на 30% працюючих у найбільшій зміні при нормі площі на одне місце 0,9 м².

Приміщення громадського харчування. У комплексі допоміжних приміщень варто передбачити їдальню-доготовочну чи буфет.

Їдальню-доготовочну розраховують на число працюючих
у найбільшій зміні при чотирьох посадках на одне місце в обідньому
залі .При кількості працюючих менше 200 чол. Передбачається буфет. Розрахункова площа всіх приміщень їдальні на одне посадкове місце 5,6.- 3,5 м² у залежності від місткості залу: 50 або 1000 місць відповідно. Площа залу 1,8 м² на одне посадкове місце.

Площу буфета визначають з розрахунку 1,0 м² на кожного відвідувача.

Медичний пункт призначений для надання першої медичної допомоги при раптових захворюваннях і травматичних ушкодженнях. До складу оздоровчого пункту входять вестибуль-очікування, кабінет для прийому хворих, перев'язувальна, кімната чергового персоналу, вбиральня й ін. Площа 100 м². Розміщається оздоровчий пункт на першому поверсі допоміжного будинку з виходом назовні. Розмір дверей і ширина проходів повинні забезпечити винос хворого на носилках до санітарної машини.

Приміщення особистої гігієни жінок (у відповідності із завданням інормативами) повинне бути обладнано процедурними кабінами - 1,8x1,2 м з розрахунку одна кабіна на 100 жінок. Ширина проходу між кабіною і стіною - 1,3 м.

Адміністративно-технічні приміщення. Цехові конторські приміщення призначаються для розміщення адміністрації цеху, технічного і конструкторського відділів, бухгалтерії, відділів постачання, головного механіка, головного енергетика й інший персонал. Розміщають їх на верхніх поверхах. Для орієнтованих розрахунків варто прийняти 8.-.10 м² на одного службовця.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Архітектурне проектування промислових підприємств/
Під ред. С. В.Демидова. - М.: Стройиздат, 1984.

2. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания + изменения-ЦНИИпрмзданий Госстроя СССР, 30.12.87. – Чинний з 1.01 1988

3. Будинки культурно-побутового обслуговування на промислових підприємствах. - И.: Стройиздат. 1980.

4. Архитектурное проектирование промышленных предприятий. \ Под. Ред. проф. Демидова С.В., проф. Хрусталева А.А. – М. : Стройиздат, 1984. –388с.

5. Архитектура промышленных предприятий, зданий и .сооружений: справочник проектировщика – М.: Стройиздат, 1990. – 638 с

6. Блохин В.В. Архитектура интерьера промышленных зданий. – М.: Стройиздат, 1973 г. – 296 с.

7. Сербинович П.П., Орловский Б.Я., Абрамов В.К. Архитектурное проектирование промышленных зданий. – М.: 1972.-.220 с.

8. Современная архитектура. 1973. 1 \Перевод с французского L`architecture d`au jourd`hui\ Жан-Пьер Кузен. Организация среды и условия труда. Ст. 75.

9. Терзян И.К. Архитектурная организация среды в производственных и вспомогательных помещениях. Харьков: Вища школа, 1983. – 129 с.

10. Хенн В. Здания бытового обслуживания на промышленных предприятиях. – М.: Изд. Литературы по стоительству, 1972. – 238 с.

11. New Frchitectural. 7. Atrium Industrial Building. Edificios industrials. Barselona, 1992. – 255 с.

12. Житкова Н.Ю. Архітектурна типологія промислових будівель: Навчальний посібник. – К.:КНУБА, 2006. – 171 с.

13. Житкова Н.Ю. Архітектурна типологія промислових будівель: Конспект лекцій. – К.:КНУБА, 2002. – 99 с.

14. Саrles Broto Architecture for Industry. Architectural Design. - Edicion, - 2000. – 237 c

15. Industria Spaces: A pictoral Rewiew: Volume 1. – Baar. Switzerland, - 197 c.