Тема 6. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

1. Загальна класифікація.

2. Дорожні знаки.

3. Дорожня розмітка.

4. Дорожнє обладнання.

5. Технічні засоби та елементи циклу світлофорного регулювання

1.Організація дорожнього руху (ОДР) являє собою комплекс інженерно-технічних і організаційних заходів, що спрямовані на досягнення компромісу між швидкістю та безпекою дорожнього руху. Головним методом ОДР є управління дорожнім рухом, тобто цілеспрямований процес впливання на об’єкт управління з метою поліпшення його стану.

Об’єктом управління в ОДР виступають транспортні та пішохідні потоки. Суть регулюванняполягає в зобов’язувані, забороні, рекомендаціях учасникам руху (водіям, пішоходам) певних дій, що забезпечують безпеку руху, його швидкість і маршрути.

Таким чином, реалізація методів ОДР повинна передбачати відповідні засоби управління дорожнім рухом

.

Технічні засоби організації дорожнього руху(ТЗ ОДР) призначені для регулювання руху транспортних та пішохідних потоків (ТП і ПП); регулювання(лат. regula - норма, правило) - підтримання на визначеному рівні показників ТП та ПП, що забезпечують ефективність та БДР.

До ТЗ ОДР відносять дорожні знаки (ДЗ), дорожню розмітку (ДР), засоби світлофорного регулювання (в тому числі обладнання, що керує їх роботою), а також направляючі пристрої (острівці безпеки, направляючі острівці, огородження, стовпчики, тощо). Тому ТЗ ОДР є виконавчими органами в процесі управління дорожнім рухом.

Усі ТЗ ОДР поділяються на дві групи:

1) статичні- характер дії яких можна вважати незмінним протягом певного часу (ДР, ДЗ, направляючі пристрої);

2) динамічні - характер дії яких змінюється в реальному масштабі часу (світлофори, керовані дорожні знаки, керовані інформаційні табло та ін.)

В свою чергу, за призначенням ТЗОДР поділяють на засоби інформуванняучасників руху (світлофори, ДЗ та вказівники, ДР, напрямні пристрої) та засоби, що забезпечують нормальне функціонування засобів інформування (контролери, детектори, засоби зв'язку, засоби обробки та передачі інформації, обладнання управляючих пунктів АСУР, тощо).

У свою чергу, ДЗ поділяються на групи, ДР - на види, світлофори - на типи і т.д.

2. Дорожні знакипризначені для реалізації прийнятої схеми ОДР шляхом встановлення певного порядку в русі транспортних засобів і пішоходів або інформування їх про умови і режим руху (доведення до учасників руху конкретної інформації попередження, заборони чи вказівки).

Перші ДЗ були затверджені в 1909 році на 1-й міжнародній конференції по дорожньому руху в Парижі: «Звивиста дорога», «Нерівна дорога», «Перехрестя з залізницею», «Перехрестя доріг». В СРСР перші технічні умови на ДЗ (попереджувальні) були розроблені в 1926 році.

Два основні принципи кодування інформації - за допомогою символів (Європа) та написів (США).

За інформаційним змістом ДЗ класифікуються на 7 груп (ДСТУ 4100-2014 "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування"):

а) попереджувальні(інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки; під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду);

б) пріоритету(встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги);

в) заборонні (запроваджують або скасовують певні обмеження в русі);

г) наказові (показують обов'язкові напрямки руху або дозволяють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження);

ґ)інформаційно-вказівні (запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила);

д) сервісу(інформують учасників дорожнього руху про розташування об'єктів обслуговування);

е) таблички (уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені).

Назва групи відповідає функціональному призначенню ДЗ. Кожен знак має номер, що складається з номера групи, порядкового знака в групі та порядкового номера різновиду (якщо такий є), що розділяються крапкою (наприклад, ДЗ 1.5.3. "Звуження дороги").

Форма, розміри, символи і колір, а також умови застосування і спосіб установки ДЗ регламентуються ДСТУ 4100-2014. Знаки однієї групи, як правило, мають одну форму та кольори; це підвищує своєчасність та вірогідність їх правильного розпізнавання.

Залежно від способу освітлення розрізняють знаки:

- що освітлюються зовнішнім джерелом;

- що освітлюються внутрішнім джерелом;

- без освітлення.

Залежно від можливості зміни інформації знаки бувають одно- та багатопозиційні.

ДЗ можуть встановлюватись:

- праворуч від проїзної частини (основні);

- ліворуч від проїзної частини (дублюючі);

- над проїзною частиною;

на проїзній частині (написи на покритті).

Оціночним критерієм ефективності дорожніх знаків є дальність сприйняття - вірогідність правильного розпізнавання знаку при обмеженому часі подання. Послідовність сприйняття: виявлення знаку, розпізнавання форми, сприйняття кольору, сприйняття смислового змісту.

Кожна група знаків характеризується певною формою й кольором фону. Оскільки надійність сприйняття інформації залежить від умов руху,
прийнято чотири типорозміри ДЗ: I - малий; ІІ - середній; ІІІ - великий; IV-дуже великий.

Типорозміри ДЗ

2. Дорожня розмітка - лінії, написи та інші позначення на проїзній частині, бордюрах, інших елементах доріг і дорожніх споруд, що встановлюють певний режим та порядок дорожнього руху, показують габарити дорожніх споруд чи вказує напрямок дороги (ДСТУ 2587:2010 «Безпека дорожнього руху. Розмітка дорожня. Загальні технічні умови. Методи контролю. правила застосування.»). В СРСР ДР проїзної частини почала застосуватись з 1935 року.

Наявність розмітки на проїзній частині доріг і вулиць впливає на емоційну напруженість водія, що надає можливість впливати на швидкість, траєкторію руху тощо, які вибирає водій під час руху. Це пояснюється прагненням водія підтримувати власне інформаційне навантаження на рівні, близькому до оптимального. Відхилення від цього рівня, що викликане, зокрема, появою на дорозі ДР, змушує водія змінювати швидкість або позицію АТЗ на проїзній частині. Так, за даними спеціальних досліджень, більша частина водіїв на дорогах з переривчастою розміткою обирає таку швидкість, при якій частота миготіння штрихів не перебільшує 3 Гц.

Зазначимо, що ДР застосовується на дорогах з удосконаленим покриттям, що мають проїзну частину більше 6 м з інтенсивністю руху понад 1000 од/год.

Колір, форма та розміри ДР в Україні обумовлюються ДСТУ 2587:2010. Номер розмітки згідно з ДСТУ складається з номера групи, порядкового номера в групі та номера різновиду (якщо такий є), що розділяються крапкою (наприклад, 1.14.2 – розмітка меж пішохідного переходу, де рух регулюється світлофором).

.Горизонтальна ДРвстановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюрного каменя у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору.

Основні задачі, що вирішуються за допомогою горизонтальної ДР:

- розподіл ТП протилежних напрямків;

- виділення смуг руху;

- позначення меж проїзної частини;

- позначення меж місць стоянки та місць її заборони;

- позначення пішохідних переходів;

- позначення зупинок громадського транспорту;

- вказування напрямків руху, що дозволені на смузі; та ін.

Види горизонтальної ДР

1.1. Позначення смуг руху, розділення транспортних потоків. Позначення меж покриття, місць для стоянки ДТЗ, майданчиків для паркування, краю проїзної частини (крайова лінія) на дорогах II – IV категорій згідно з ДБН В.2.3-4

1.2. Позначення краю проїзної частини (крайова лінія) на автомагістралях та дорогах I категорії згідно з ДБН В.2.3-4, меж смуг проїзної частини для руху маршрутних ДТЗ згідно з ДБН 2.3-5

1.3. Розділення транспортних потоків протилежних напрямків

1.4. Позначення ділянок доріг, де заборонено зупинку ДТЗ

1.5. Позначення смуг руху, розділення транспортних потоків

1.6. Позначення ділянки наближення до суцільної лінії поздовжньої розмітки за номерами 1.1, 1.11

1.7. Позначення меж смуг руху на перехресті

1.8.Позначення межі між перехідно-швидкісною смугою і основною смугою руху

1.9.Позначення реверсивних смуг у разі застосування дорожніх знаків згідно з ДСТУ 4100 та світлофорів згідно з ДСТУ 4092

1.10.1Позначення ділянок доріг, де заборонено стоянку ДТЗ

1.10.2.Позначення місць, де заборонено стоянку ДТЗ

1.11.Розділення транспортних потоків у разі заборони перестроювання ДТЗ із однієї смуги в іншу; позначення місць, де дозволено рух тільки зі сторони переривчастої лінії

1.12.Позначення місця зупинки ДТЗ (стоп-лінія)

1.13.Позначення місця, де водій зобов'язаний уступити дорогу ДТЗ, які наближаються до нього у разі перехрещення напрямків їх руху

1.14.1.Позначення нерегульованого пішохідного переходу

1.14.2.Позначення регульованого пішохідного переходу

1.14.3.Позначення нерегульованого пішохідного переходу у місцях з підвищеною вірогідністю виникнення ДТП

1.14.4.Позначення нерегульованого пішохідного переходу для сліпих пішоходів

1.14.5.Позначення регульованого пішохідного переходу для сліпих пішоходів

1.15.Позначення місць, де проїзну частину перетинає доріжка для велосипедистів

1.16.1.Позначення напрямного острівця, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху

1.16.2.Позначення напрямного острівця, що розділяє транспортні потоки попутних напрямків руху

1.16.3. Позначення напрямного острівця у місцях злиття транспортних потоків попутних напрямків руху

1.16.4. Позначення острівця безпеки

1.17.Позначення зупинки маршрутних ДТЗ згідно з ДБН В.2.3-5

1.18. Позначення напрямків руху по смугах

1.19.Позначення наближення до звуження проїзної частини або до суцільної лінії розмітки за номерами 1.1 та 1.11

1.20.Позначення наближення до поперечної розмітки за номером 1.13

1.21. Позначення наближення до поперечної розмітки за номером 1.12

1.22. Позначення наближення до пристрою примусового зниження швидкості згідно з ДСТУ 4123

1.23.Позначення номера та маршруту дороги

1.24.Позначення смуги проїзної частини, призначеної для руху маршрутних ДТЗ згідно з ДБН В.2.3-5

1.25.Позначення (дублювання) на покритті проїзної частини зображення дорожнього знака за номером 1.32 «Пішохідний перехід» згідно з ДСТУ 4100

1.26. Позначення (дублювання) на покритті проїзної частини зображення дорожнього знака за номером 1.39 «Інша небезпека» згідно з ДСТУ 4100

1.27.Позначення (дублювання) на покритті проїзної частини зображення дорожнього знака за номером 3.29 «Обмеження максимальної швидкості» згідно з ДСТУ 4100

1.28.Позначення (дублювання) на покритті дороги зображення дорожнього знака за номером 5.38 «Місце стоянки» згідно зДСТУ 4100

1.29.Позначення доріжки для велосипедистів

1.30.Позначення місця для стоянки ДТЗ, які перевозять інвалідів

Вертикальна ДР являє собою смуги білого і чорного кольору на дорожніх спорудах та елементах обладнання доріг.

Основнізадачі, що вирішуються за допомогою вертикальної ДР:

- інформування про наявність небезпечних елементів штучних споруд;

- інформування про наявність небезпечних ділянок дороги;

- інформування про наявність локальних штучних перешкод;

- оптичне трасування напрямку дороги (сигнальні стовпчики).

Види вертикальної ДР

2.1. Позначає елементи дорожніх споруд, якщо вони розташовані в межах узбіччя чи ближче 1 метра.

2.2. Позначає нижній край прольотної конструкції тунелів, мостів, шляхопроводів при вертикальному габаритному розмірі менше 5 метрів

2.3. Круглі тумби на розділових смугах, острівцях

2.4. Направляючі стовпчики, надовби, опори огороджень

2.5. Бокові поверхні огороджень на заокругленнях малого радіуса, крутих узвозах

2.6. Бокові поверхні огороджень на інших ділянках

2.7. Бордюри на небезпечних ділянках, підвищені острівці безпеки

3. Дорожнє обладнаннязастосовується як допоміжний засіб регулювання дорожнього руху; до нього належать:

а) огородження