Проблеми забезпечення водними ресурсами
Проблема прісної води у світі обумовлена її нераціональним споживанням, коли витрати водних ресурсів значно перевищують реальні потреби. Споживання прісної води в світі відбувається з такою інтенсивністю, як ніби вода ніколи не вичерпається. Це надзвичайно небезпечна тенденція.
Іншою дуже важливою проблемою, окрім підвищеної витрати прісної води, є її забруднення шкідливими і токсичними відходами. В результаті погіршення екологічної ситуації з водними ресурсами стає реальною загрозою зникнення певних водойм - річок, озер і навіть морів.
Вода є необхідним джерелом нормального функціонування всіх екосистем Землі. На жаль, вже сьогодні її не вистачає в багатьох частинах світу. За даними експертів ООН, приблизно одна шоста частина населення землі не має доступу до чистої питної води, а одна третина - до води для побутових потреб. Кожні вісім секунд від хвороб, пов'язаних з водою, гине дитина, а 2,4 мільярда людей не мають адекватних санітарних умов. Глобальна зміна клімату може ще ускладнити ситуацію з водопостачанням. У прийнятій резолюції підкреслюється, що мета Десятиліття - подальший розвиток міжнародного співробітництва з метою розв'язання актуальних проблем, пов'язаних з водою і сприяння досягненню узгоджених цілей в галузі водних ресурсів, що містяться в Декларації тисячоліття.
Поступово розширюється список країн, в яких виникає дефіцит прісної води. За деякими прогнозами, до 2025 року таких країн налічуватиметься більше п'ятдесяти. Відносна нестача водних ресурсів вже сьогодні налічується приблизно у сорока відсотків жителів планети.
І зі зростанням чисельності населення актуальність проблеми браку прісної води буде лише збільшуватися, тому що споживання буде з кожним роком зростатиме, а запаси - зменшуватися.
Гострота ситуації викликана спільною дією трьох основних причин:
Зростання народонаселення. Щорічно населення Планети збільшується на 85 мільйонів чоловік, причому одночасно зростає і споживання води на душу населення - в розвинених країнах воно подвоюється кожні двадцять років.
Забруднення покидьками навколишнього середовища, в першу чергу стічних вод, яке росте в геометричній прогресії, і вже нинішнє покоління зіткнеться з ситуацією, коли світові потреби в чистій прісній воді перевищать її абсолютні запаси.
Глобальне потепління викликає все більш інтенсивне танення льодовиків, які зберігають близько 70% світових запасів прісної води. Так, наприклад, танення льодовиків на Алясці за останні 5-7 років відбувалося вдвічі швидше, ніж раніше. В Альпах льодовики втратили до 20% своїх територій за останні двадцять років, то ж стосується Еквадору, Перу і Болівії, де льодовики - єдине джерело води, а також гімалайських країн, де живе третина населення Землі.
Становище ускладнюється тим, що прискорюване танення арктичних льодів, також викликане глобальним потеплінням, призведе до підвищення рівня Світового океану. За оцінками ряду вчених льодовики на півночі Америки можуть розтанути до 2030 року і ще до кінця століття на дні морів виявляться Берлін, Париж, Лондон, Петербург, Нью-Йорк та багато інших міста.
Щоб зменшити ризик екологічної катастрофи і запобігти «водна криза», потрібно об'єднати зусилля всіх країн і народів, налагодивши глобальне співробітництво і раціональне використання природних ресурсів. У розпорядження британської газети «Обсервер» потрапив текст секретного звіту аналітиків Пентагону про перспективи наслідків глобального потепління. У звіті говориться, що розвиваються кліматичні процеси найближчим часом призведуть до великих повеней, серйозним військовим конфліктам і гуманітарних катастроф світового масштабу. Запаси енергоносіїв, продовольства та питної води скоротяться настільки, що уряди багатьох країн можуть вдатися до допомоги зброї масового знищення для їх захисту. Брак ресурсів, який найближчим часом тільки посилиться, призведе до того, що по всьому світу почнуться війни за їх володіння. Складається ситуацію автори звіту порівняли з тим, що відбувалося на Землі близько 8 200 років тому, коли Планета піддалася неврожаїв, голоду, епідемій і масових міграцій населення. Така, от, сумна картина
Забруднення водойм
Стічні води промислових підприємств забруднюють прісні водойми. Це ж
стосується і населених пунктів, які теж забруднюють воду. У результаті
цього забруднення повністю змінюються фізичні властивості води
(підвищується температура, зменшується прозорість, з'являються
забарвлення, присмаки, запахи). Виникають плаваючі речовини, що
знаходяться на поверхні води; на дні осідає осад. Склад води повністю
змінюється: збільшується вміст органічних і неорганічних речовин,
з'являються токсичні речовини, зменшується вміст кисню, змінюється
активна реакція" середовища й ін. Також відбуваються зміни в якісному й
кількісному бактеріальному складі, виникають хвороботворні бактерії Така
вода непридатна для пиття. Вона навіть не годиться для технічних потреб,
звичайно ж, рибогосподарських цілей. Загальні умови скидання стічних вод
будь-якої категорії в поверхневі водойми обумовлюються їхньою
народногосподарською значимістю й характером водокористування. Після
скидання стічних вод можливим є незначне погіршення якості води у
водоймах, але це не повинно помітно позначатися на можливості подальшого
використання водойми як джерела водопостачання, для культурних
спортивних заходів, рибогосподарських цілей.
За виконанням умов скидання виробничих стічних вод у водойми зобов'язані
стежити санітарно-епідеміологічні станції і басейнові управління.
Існують нормативи якості води у водоймах. Відомо два види
водокористування. До першого належать ділянки водойм, що
використовуються як джерело для централізованого або нецентралізованого
господарсько-питного водопостачання, а також для водопостачання
підприємств харчової промисловості. До другого виду відносять ділянки
водойм, які використовуються для купання, спорту і відпочинку населення,
а також ті водойми, що розташовані в межах населених пунктів.
Тільки органи державного санітарного нагляду мають право зараховувати
водойми до різних видів водокористування з огляду на перспективи їх
використання.
Нормативи якості води поширюються на створи, розташовані на проточних
водоймах на 1 км вище від найближчого за течією пункту водокористування.
Непроточні водойми мають такі створи на 1 км в обидва боки від пункту
водокористування.
Зараз приділяється багато уваги питанням запобігання й усунення
забруднення прибережних районів морів. Нормативи якості морської води,
які повинні забезпечуватися при скиданні стічних вод, стосуються не
тільки районів водокористування у відведених межах, але й створів на
відстані 300 м убік від цих меж. Вміст шкідливих речовин у морі повинен
відповідати нормам ГДК, що встановлені за санітарно-токсикологічними,
загальносанітарними І органолептичними лімітними показниками
шкідливості. Море на цьому етапі не є виключно джерелом водопостачання.
Воно також розглядається як лікувально-оздоровчий, культурно-побутовий
фактор.
Забруднюючі речовини, що стікаються в ріки, озера, водоймища й моря,
порушують сталу рівновагу водних екологічних систем. Водні джерела,
завдяки природним процесам, які у них протікають, можуть іноді частково
або навіть повністю відновити чистоту води. Однак це загрожує появою
вторинних продуктів розпаду забруднень, які дуже негативно впливають на
якість води.
Самоочищенням води називається сукупність взаємозалежних
гідродинамічних, фізико-хімічних, мікробіологічних і гідробіологічних
процесів, що призводять до відновлення первісного стану водного об'єкта.
У стічних водах більшості промислових підприємств містяться забруднюючі
речовини, тому їхній спуск у міську водовідвідну мережу не
рекомендується. Усі стічні води, що випускаються у водовідвідну мережу,
не повинні порушувати роботу мереж і споруд. Керівники підприємств
зобов'язані стежити за тим, щоб води не руйнували матеріал труб і
елементи очисних споруд. Також води не можуть містити більше 500 мг/л
завислих і спливаючих речовин. Вони не повинні містити речовини, здатні
засмічувати мережі або відкладатися на стінках труб; містити горючі
домішки і розчинені газоподібні речовини, здатні утворювати
вибухонебезпечні суміші; містити шкідливі речовини, що перешкоджають
біологічному очищенню стічних вод або скиданню у водойму Не
рекомендується температура, вища за 40 °С.
и виробництва і не задовольняють ці вимоги,
необхідно попередньо очищати. І тільки після цього їх можна скидати в
міську водовідвідну мережу.