I. МЕТОДИКА ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧ
З огляду на специфіку предмета земельного права, зокрема, а також враховуючи комплексний характер задач, нижче наводиться кілька порад щодо методики вирішення задач із земельного права. Перш за все, вони стосуються застосування такого допоміжного інструменту, як визначення кола суспільних правовідносин.
1. Вирішення задач "за епізодами".Більшість задач, вміщених до даного практикуму, є "багатоепізодними", в них описані різні, хоча й пов'язані, життєві ситуації. Вирішити таку задачу "з наскоку", "усю разом" неможливо. Натомість, слід послідовно дослідити усі епізоди, визначивши взаємні права і обов'язки сторін по кожному із них, і, спираючись на зроблені при розгляді попереднього епізоду висновки, переходити до епізоду наступного. Саме так, "за епізодами", рекомендуємо вирішувати кожну задачу.
2. Тлумачення двозначностей в умові задач.Фабула задачі зазвичай викладається з великим ступенем узагальнення. Деякі обставини, що мають правове значення, в ній вимушено опущені: обсяг практикуму не дозволяє помістити до нього стільки ж відомостей про факти, скільки міститься в мотивувальній частині рішення суду тощо. В деяких випадках вказівка на певні фактичні обставини опускається навмисно, щоб перевірити здатність студента вирішувати задачу за різними варіантами.
В умовах, коли задача допускає певну двозначність, слід виходити з того, що обставини, які в задачі не згадані, не мали місця. Наприклад, якщо в задачі сказано "уклали договір", але не написано, що договір був нотаріально посвідчений, доцільно вважати, що договір не був нотаріально посвідченим. Але якщо студент вирішить задачу, розглянувши ще й варіант, за яким договір все-таки був нотаріально-посвідченим - це лише "плюс".
Не завжди зрозуміло, в який саме часовий період мала місце та чи інша обставина. Якщо в задачі вказана дата - слід вирішувати її, застосовуючи законодавство, що діяло у відповідний період. Проте якщо на час лише опосередковано вказує назва неіснуючого органу ("арбітражний суд"), застарілого нормативно-правового акту тощо - допускається вирішення задачі так, наче обставини мають місце на даний час. При цьому слід зробити певні допущення, наприклад, вважати, що позов був поданий не до арбітражного, а до господарського суду. У будь-якому випадку, недопустимим є застосування до одних і тих самих правовідносин норм, що діяли у різний час.
Загалом, основна вимога до тлумачення умов задачі - студент має зазначити, як саме він розуміє двозначність, і виходячи із цього, вирішити задачу. Не може бути підставою для зниження оцінки саме по собі своєрідне розуміння студентом умови задачі.
3. Встановлення правових норм, що регулюють спірні правовідносини.Земельне право - комплексна галузь права, воно включає норми багатьох інших галузей права: конституційного, цивільного, кримінального, фінансового, адміністративного, екологічного, державно-процесуального тощо. Відповідно, норми, які регулюють земельні правовідносини, описані у фабулі задачі, зазвичай "розкидані" по різним законодавчим масивам: вони можуть міститися не лише в земельному законодавстві (у вузькому розумінні), але і, наприклад, в Конституції України, Цивільному кодексі Україні, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Лісовому кодексі України тощо.
Для того, щоб допомогти студенту виявити всі ці норми, у всіх задачах вимагається перш за все "визначити коло суспільних правовідносин". Це - не самоціль, а інструмент для виявлення норм, що регулюють спірні правовідносини. Тому завжди, коли студент каже "А", називаючи певний вид правовідносин (наприклад, цивільні правовідносини), слід сказати і "Б": з посиланням на конкретний нормативний акт (статтю, частину, пункт тощо) вказати, які саме норми (в даному прикладі - цивільно-правові) регламентують ці відносини.
4. Аналіз правовідносин за елементами.Виявивши існуюче правове регулювання, не завжди просто буває застосувати відповідні правові норми до правовідносин, описаних у задачі. Часто досить важко порівняти модель суспільних відносин, закріплену в правовій нормі, із фактичними відносинами. Велика ймовірність "пропустити" якусь обставину, що має важливе значення. Щоб знизити таку ймовірність, пропонується використовувати при вирішенні задач такий формальний прийом, як визначення елементів правовідносин.
Елементами правовідносин традиційно вважаються об'єкт, суб'єкт, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин, та зміст правовідносин - права і обов'язки суб'єктів.
У складних ситуаціях (а їх у практикумі - більшість) слід порівнювати модель правовідносин, закріплену в законодавстві, із фактичними відносинами саме за елементами правовідносин. Без цього можна припуститися помилки.
Так, при вирішенні задач, у яких йдеться про притягнення особи до якогось виду юридичної відповідальності, найбільш типовою помилкою є наступна: встановивши, що дії особи, яка притягнута до відповідальності (скажімо, адміністративної), є протиправними, студент часто вже на підставі ць,ого впевнено каже, що особа притягнута до відповідальності вірно (законно). Такий висновок є передчасним і часто виявляється хибним, оскільки, особа, яка наклала стягнення, може бути не уповноважена на це; можливо, порушений порядок притягнення до відповідальності (не складено протокол тощо), сплили строки давності, а можливо, дане правопорушення взагалі не тягне відповідальності даного виду. Щоб мінімізувати подібні помилки, доцільно проаналізувати правовідносини за елементами (у даному прикладі детальний розгляд суб'єктів правовідносин та підстав їх виникнення, зміни та припинення допоможе уникнути помилки). Але такий аналіз не повинен бути самоціллю -студент не повинен "зав'язнути" у класифікаціях правовідносин, теоретичних поглядах на їх зміст тощо. Аналіз правовідносин за елементами - допоміжний прийом при застосуванні правових норм.
5. Тлумачення правових приписів.Питання про тлумачення правових приписів є дуже складним та об'ємним і, звичайно, не може бути розглянуте у межах цього збірника. Обмежимося лише тим, що зазначимо, що досить часто зміст правового припису є неочевидним, а іноді правовий припис взагалі не темпоральним та змістовним. Разом із тим, заздалегідь визначена ієрархія між темпоральним та змістовним принципом вирішення колізій відсутня. У деяких випадках прийнятий пізніше закон скасовує дію Існуючих спеціальних положень, у інших - ні. У кожному випадку колізії слід із застосуванням різних способів тлумачення з'ясовувати співвідношення між принципами, що перебувають у колізії.
Також слід зазначити, що далеко не завжди можна однозначно встановити, який закон (норма) є загальним, а який - спеціальним. Напевно, спеціальною можна вважати лише таку норму, правила якої сформульовані, виходячи із якихось особливих міркувань, базуючись на особливих обставинах. Якщо це не так, до норми, що регулює вужче коло суспільних відносин, слід ставитися так, як і до більш загальної.
Не завжди очевидною є і перевага прийнятого пізніше акту. Так, Цивільний та Господарський кодекси прийняті в різний час, але в один день, тому навряд чи можна вважати, що більш пізній кодекс (в даному випадку -Господарський) краще враховує обставини, що склалися. Є й інші проблеми у застосуванні темпорального принципу: наприклад, не завжди зрозуміло, чи є "новою" норма старої редакції, відтворена у новій редакції акту тощо.
Тому у кожному конкретному випадку слід визначати, застосування якої правової норми краще відповідає потребам суспільства, іншими словами, як буде "краще" (хоча, напевно, не усі з цим погодяться; існує думка, що слід враховувати думку законодавця). Відсутність однозначних, абстрактних правил визначення співвідношення між різними нормами, вміщеними до актів однакової юридичної сили, І робить необхідною професію юриста, перетворює правозастосування у мистецтво. Укладачі бажають Вам, шановний студенте, успіхів в оволодінні цим мистецтвом.
Тема .Источники права
Задача1.
У листопаді 2000 p. H. звернулася в суд із позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Маяк" (далі - СВК), Замличівської сільської ради, відділу земельних ресурсів Локачинської районної держадміністрації, Локачинського земельно-кадастрового бюро про відведення земельної ділянки в натурі та видачу державного акта на право приватної власності на землю. У заяві вона зазначила, що була членом КСП "Маяк" (далі - КСП) та має Сертифікат на право на земельну частку (пай). У вересні 2000 р. землевпорядники виділили їй біля садиби земельну ділянку. Посилаючись на те, що у видачі необхідних документів, які б підтверджували право власності на цю ділянку, їй відмовляють, просила позов задовольнити.
1. Які правовідносини виникли у цій справі?
2. Чи є тут земельні правовідносини?
3. Чи поширюється дія норм земельного права на регулювання цих правовідносин?
Задача 2.
Старший державний інспектор з використання та охорони земель оскаржив до суду розпорядження голови обласної державної адміністрації, яким було затверджено Порядок передачі земель у приватну власність громадянам України.
Старший державний інспектор з використання та охорони земель посилався на те, що даний Порядок суперечить нормам земельного законодавства, оскільки передача земель у приватну власність та державний контроль у даній сфері здійснюється виключно відповідними радами. Крім того, аналогічний нормативно - правовий акт був уже затверджений наказом Держкомзему.
Також, на думку інспектора, чинному законодавству суперечать положення про можливість приватизації громадянами земель, на яких розташовані ліси та водойми (відповідно до 5 га та 3 га), оскільки Лісовий кодекс та Водний кодекс цього не передбачають.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які повноваження у сфері земельних відносин мають місцеві органи виконавчої влади та місцеві ради? Які нормативно-правові акти мають право приймати керівники місцевих органів виконавчої влади та місцеві ради? Які питання у сфері земельних відносин вони можуть регулювати?
3. Дати характеристику нормативно-правових актів Деркомзему як джерел земельного права.
4. Які порушення чинного законодавства були допущені?
5. Розкрити співвідношення земельного, водного та лісового законодавства щодо регулювання земельних відносин.
6. Чи підлягає скарга державного інспектора задоволенню?
Задача 3.
Кабінет Міністрів України 15 червня 2007 року видав Декрет про внесення змін до Земельного кодексу України, яким скасовувалась заборона на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцям. В зазначеному Декреті було передбачено, що з метою залучення іноземних інвестицій в українську економіку Декрет вводиться в дію з 1 січня 2007 року. Декрет був опублікований 9 липня в газеті "Сільські вісті".
Проте 15 липня Президент України видав Указ про зупинення зазначеного Декрету Кабінету Міністрів України як такого, що суперечить ст. 13 Конституції України про право власності на землю Українського народу, і звернувся до Конституційного Суду України з поданням про визнання Декрету про внесення змін до Земельного кодексу України, яким скасовувалась заборона на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення іноземцям, неконституційним.
/. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. До якого виду джерел земельного права України належать Декрети Кабінету Міністрів України та Укази Президента України?
3. Які нормативно-правові акти у сфері регулювання земельних відносин має право видавати Кабінет Міністрів та Президент України, яка їх юридична сила та значення?
4. Чи були допущені порушення чинного законодавства Кабінетом Міністрів України та Президентом України і які саме?
5. Вирішіть справу.
Тема. Право собственности
Задача 1.
Олексієнко С. вирішив продати належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, оскільки у зв'язку із погіршенням стану здоров'я більше не міг її обробляти. Він із покупцем земельної ділянки Пакратовим М. звернувся до нотаріуса для посвідчення договору купівлі-продажу. Але приватний нотаріус відмовив у посвідченні даного договору, оскільки, на його думку, відповідно до чинного законодавства, забороняється відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, і такий договір буде недійсним. Тоді Олексієнко С. запропонував обміняти земельну ділянку на автомобіль Панкратова М. із доплатою, але і в посвідченні даного договору їм було відмовлено нотаріусом.
Громадяни звернулись за роз'ясненнями до районного відділу земельних ресурсів.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. На яких положеннях земельного законодавства базується відмова нотаріуса посвідчити договори?
3. На які земельні ділянки розповсюджується заборона щодо їх відчуження?
4. Які наслідки укладення угод із порушенням цієї заборони?
5. Дати відповідь громадянам.
Задача 2
Мешканець міста Києва Гарбузюк Р. побудував на прибудинковій території багатоквартирного будинку, в якому проживає, гараж для свого автомобіля, розширив балкон своєї квартири на першому поверсі і влаштував сховище для зберігання продуктів. Група мешканців звернулася із скаргою на дії Гарбузюка Р. до житлово-експлуатаційної контори із вимогою розібрати незаконні, на їх думку, споруди. Гарбузюк Р. пояснив, що він приватизував свою квартиру і як власник квартири має право використовувати прилеглу територію на власний розсуд, споруджений гараж є тимчасовою будівлею і його будівництво було погоджено з керівником житлово-експлуатаційної контори.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які права мають мешканці багатоквартирних жилих будинків на прибудинкові території?
3. Хто має право розпоряджатися даними земельними ділянками, визначите коло повноважень розпорядників?
4. Розглянути варіант, коли громадянами приватизованого багатоквартирного будинку буде створено об'єднання співвласників?
5. Вирішити справу
Задача 3
Житель міста Кагарлик Тарасенко А. звернувся до сільської ради с. Шарки із заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 0,75 га, на якій розташовані належні йому на праві приватної власності житлова будівля і господарські споруди, подаровані сестрою.
Рада відмовила громадянину, оскільки він постійно не проживає в селі і не має досвіду роботи у сільському господарстві. Крім того, з'ясувалося, що він є членом садівничого товариства, в якому приватизував земельну ділянку розміром 0,06 га, а також звернувся до міської ради з проханням передати йому земельну ділянку у приватну власність для будівництва гаража.
Громадянин Тарасенко А. звернувся до суду за захистом своїх прав.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Чи має право громадянин Тарасенко А. на приватизацію земельної ділянки?
3. Визначити процедури, за якими є даному випадку повинні бути передані земельні ділянки у приватну власність.
4. Яке рішення має прийняти суд?
Тема. Право пользования
Задача № 1.
До вас за юридичною консультацією звернувся голова гаражно-будівельного кооперативу громадянин Крамаренко І. Він пояснив, що відповідно до рішення Синяківської сільської ради від 12 вересня 2001 року гаражно-будівельному кооперативу "Політ" було виділено земельну ділянку на праві постійного землекористування. У зв'язку із постійною занятістю на інших об'єктах, голова кооперативу не мав можливості оформити правовстановлюючі документи. Така можливість з'явилась у нього лише у травні 2002 року, але у структурному підрозділі Центру державного земельного кадастру при Держземагенстві України йому відмовили в оформленні та видачі державного акта на право постійного користування землею, посилаючись на те, що після введення в дію нового ЗК України гаражно-будівельний кооператив не може бути суб'єктом права постійного користування.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які суб'єкти права постійного користування земельними ділянками визначені земельним законодавством.
3. Проаналізуйте дії представника Центру державного земельного] кадастру при Держземагенстві України.
4. Підготуйте обґрунтовану відповідь.
Задача 2.
Громадянин Російської Федерації Сидоров М отримав у спадщину за заповітом будинок у с. Покровське і звернувся до сільської ради із заявою про приватизацію присадибної земельної ділянки, оскільки спадкодавцем у свій час вона не була приватизована.
Рішенням ради йому було відмовлено у задоволені заяви у зв'язку із тим, що він, як іноземний громадянин, не може набувати право власності на землю в Україні. Рада запропонувала надати дану земельну ділянку на умовах оренди.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які суб'єкти права приватної власності визначені земельним законодавством?
3. Чи передбачає Земельний кодекс України можливість набуття іноземцями права власності на земельні ділянки в Україні?
4. Чи могла земельна ділянка перейти у спадщину до іноземного громадянина, якщо б вона належала спадкодавцеві на праві приватної власності?
Задача3.
За рішенням Теплицької міської було надано земельну ділянку розміром 0,12 га громадянину МІщуку на умовах оренди. Оскільки ця земельна ділянка знаходилася біля траси, на ній містилися зелені насадження. Отримавши земельну ділянку у користування на умовах оренди, громадянин Міщук вирішив ліквідувати зелені насадження, оскільки на його думку вони втратили естетичні властивості. Після ліквідації зазначених насаджень щодо Міщука було складено протокол про адміністративне правопорушення, а прокурор міста звернувся до суду з позовом про відшкодування заподіяних Мішуком збитків внаслідок знищення зелених насаджень.
В судовому засіданні Міщук пояснив, що земельна ділянка була надана йому на умовах оренди, а тому він має право володіти і користуватися нею на власний розсуд. Зелені насадження перешкоджали йому здійснювати ці права, що і послужило приводом для їх винищення.
1. Визначте коло суспільних правовідносин.
2. Які права має орендар земельної ділянки?
3. На землях якої категорії розташована земельна ділянка?
4. Чи правомірні дії громадянина Міщука?
5. Вирішіть справу.
Тема.Компетенция
Задача 1
Областной Совет, рассматривая проект программы перспективного использования, воспроизведения и охраны земель региона, принял решение, согласно которому все земли в границах области признавались земельным фондом области и распоряжение ними возлагалось на областной Совет, за исключением земель городов, поселков и сельских населенных пунктов. Кроме того, на областной Совет, соответственно этому решению, возлагается координация деятельности природоохранных и землеустроительных органов, определение основ земельной политики на территории области, утверждение ставок земельного налога по группам почв земель сельскохозяйственного назначения и осуществления государственного контроля в этой сфере.
Прокурор области опротестовал это решение как незаконное.
· К какому институту земельного права относится данное дело?
· Какими источниками земельного права регулируется компетенция представительских органов?
· Какие вопросы в области земельных вопросов уполномочен решать областной совет?
· Есть ли нарушения земельного законодательства, и какие в решении областного совета?
· подлежит ли протест прокурора удовлетворению?
· решить дело.
Задача 2
С целью обобщения опыта применения земельного законодательства, областное управление по земельным ресурсам Госземагентства разработало и утвердило унифицированный стандарт (УС-2010) — «Единые правила применения земельного законодательства». Этот стандарт предусматривает комплекс требований, которые являются общеобязательными для собственников земель и землепользователей, местных Советов относительно:
- соблюдения земельного законодательства,
-ведения земельно-кадастровой документации,
-организации землеустройства,
-осуществление контроля по использованию земель,
-рассмотрения земельных споров и привлечения виновных лиц к юридической ответственности за нарушение земельного законодательства.
Стандарт содержит специальный раздел, в котором представлены рекомендации по применению земельного законодательства относительно приватизации и предоставлению земель в пользование, в том числе на условиях аренды.
Государственный инспектор по экологической безопасности обжаловал этот стандарт в суде, считая, что он противоречит действующему законодательству.
· К какому институту земельного права относится данное дело?
· Какими источниками земельного права регулируется компетенция Госземагентства органов?
· Какие вопросы в области земельных вопросов уполномочено решать Госземагентство?
· Есть ли нарушения земельного законодательства, и какие в стандарте Госземагентства?
· Подлежит ли жалоба государственного инспектора из экологической безопасности удовлетворению?
Решить дело.
Задача 3.
Фермер Іван Безродний, обробляючи свою земельну ділянку, виявив, що на глибині 1 м на площі 3 га під землею знаходяться морські відкладення (ракушняк), На цьому місці він припинив розорювання земель та посів пшениці, і, знявши родючий шар грунту, почав виробляти будівельні матеріали (пиляти ракушняк). Через півроку прибуток від продажу ракушняку перевищив прибуток від введення сільського господарства.
Голова сільради звернувся до фермера з вимогою припинити видобування ракушняку, оскільки така діяльність не підпадає під ознаки сільськогосподарської. Фермер Іван Безродний зазначеної вимоги не виконав.
У червні виконком сільської ради прийняв рішення про накладення на фермера Івана Безродного штрафу за зайняття несільськогосподарськими видами діяльності та про вилучення земельної ділянки із покладами ракушняку.
Фермер оскаржив зазначене рішення до суду.
1. Визначите коло суспільних правовідносин.
2. Чи правомірні дії фермера Івана Безродного?
3. Які повноваження мають органи місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних правовідносин?
4. Чи відповідає вимогам чинного законодавства рішення виконкому сільської ради?
5. Яке рішення має прийняти суд?
6. Вирішіть справу.