ТЕМА 2. КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ
1.Основоположником класичної політичної економії в Англії вважається:
а) В Стаффорд;
б) В. Петті;
в) П. Буагільбер;
г) Ф. Кене.
2. Представниками класичної політичної економії є:
а) Аристотель, Платон, Катон Старший;
б) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін.
в) А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.Ст. Мілль;
3. Що таке “невидима рука” в економічному аналізі А. Сміта?
а) намагання максимізувати прибуток;
б) природна ціна товару.
в) науково-технічна революція;
г) малопомітна роль держави в економіці;
4. Яке з визначень вартості товару належить В. Петті:
а) вартість визначається сукупними витратами праці на виробництво усіх товарів;
б) вартість визначається працею, витраченою на виробництво благородних металів, а вартість інших товарів визначається лише в результаті їх обміну на золото та срібло;
в) вартість визначається степенем корисного ефекту;
г) вартість визначається суб’єктивними оцінками учасників обміну?
5. Що на думку П. Буагільбера порушує природну рівновагу товарного обміну в економіці?
а) конкуренція;
б) монополія;
в) гроші;
г) правильна відповідь відсутня.
6. “Природний порядок” за Ф. Кене це:
а) система власного волевиявлення економічного суб’єкта;
б) система невтручання держави в економіку;
в) система господарювання на основі державного регулювання економіки;
г) правильно відповідь відсутня.
7. Які складові елементи капіталу Ф. Кене відносить до “щорічних авансів”?
а) земля;
б) будівлі;
в) худоба;
г) насіння;
д) заробітна платня робітників;
е) правильно г, д.
8. Які складові елементи капіталу Ф. Кене відносить до “первісних авансів”?
а) насіння;
б) худоба;
в) будівлі;
г) корма;
д) правильно б, в;
е) правильно б, в, г.
9. Хто є автором терміну “laissez faire”?
а) А. Сміт;
б) Д. Рікардо;
в) Ж.Б. Сей;
г) В. Гурне;
д) правильна відповідь відсутня.
10. Укажіть класи, які аналізував Ф. Кене у роботі “Економічна таблиця” (набір букв)?
а) підприємці;
б) наймані працівники;
в) фермери;
г) землевласники;
д) безплідний клас”;
11. До наслідків впливу розподілу праці на продуктивність праці, згідно з вченням А. Сміта, не належить:
а) збільшення вправності робітника;
б) поява нових машин;
в) посилення монополізації виробництва;
г) економія часу?
12. Які з визначень ренти не належать А. Сміту:
а) рента – це відрахування від праці найманих робітників;
б) рента – це природний дар землі;
в) рента – це різновид проценту на капітал, вкладений у землеробство;
г) рента – це плата за користування землею;
д) правильно б, в;
е) правильно а, г?
13. На думку фізіократів, принцип “laissez faire” в економіці означає:
а) надання ринку свободи на скільки можливо, доводячи до мінімуму роль держави;
б) поділ праці;
в) захист ринку від монополій;
г) науково-технічна революція.
14. А. Сміт стверджував, що “гроші – це велике колесо обігу”. На яку функцію грошей більш за все орієнтує ця фраза?
а) засіб обігу;
б) засіб нагромадження;
в) міра вартості;
г) правильна відповідь відсутня.
15. А. Сміт вважав, що у розвиненому суспільстві, де використовується наймана праця вартість товарів визначається:
а) витратами капіталу;
б) корисністю товару;
в) сумою доходів основних класів;
г) правильно а, б.
16. Виділіть основні джерела мінової вартості товарів, які розглядав Д. Рікардо (набір букв).
а) кількість праці;
б) робочий час;
в) рідкісність товару;
г) корисність товару.
17. Укажіть положення з теорії заробітної плати, що не належить Д. Рікардо:
а) заробітна плата – це плата за працю;
б) заробітна плата утримується в межах прожиткового мінімуму в силу природного закону кількості народонаселення;
в) заробітна плата залежить від демографічних процесів у суспільстві;
г) заробітна плата – це перетворена форма вартості і ціни робочої сили;
д) заробітна плата – це ціна праці.
18. У природі, як вважав Т. Мальтус, відповідність між кількістю населення та кількістю засобів існування досягається за рахунок:
а) конкуренції;
б) епідемій, голоду та війн;
в) державного регулювання економіки;
г) правильна відповідь відсутня.
19. Згідно з Т. Мальтусом до причин, що зумовлюють проблему реалізації слід віднести:
а) недостатній рівень пропозиції товару;
б) недостатній платоспроможний попит;
в) монополізація виробництва;
г) правильна відповідь відсутня.
20. С. Сісмонді стверджував, що до причин загального надвиробництва і відповідно недоспоживання не відноситься:
а) зменшення рівня споживання з боку найманих працівників;
б) розширення зовнішніх ринків збуту готової продукції;
в) зниження споживчого попиту з боку підприємців;
г) правильна відповідь відсутня.
21. Хто з економістів вважається основоположником теорії “робочих грошей”?
а) К. Маркс;
б) Ж.Б. Сей;
в) С. Сісмонді;
г) П. Прудон.
22. Кого з названих економістів слід віднести до родоначальників класичної школи політичної економії (набір букв)?
а) К. Маркс;
б) В. Петті;
в) П. Буагільбер;
г) А. Монкрет’єн;
д) Дж.Ст. Мілль.
23. Правильно визначте основні роботи таких економістів класичної школи: 1) А. Сміт; 2) Д. Рікардо; 3) В. Петті; 4) Т. Мальтус; 5) Ж.Б. Сей.
а) “Дослідження про природу та причини багатства народів”;
б) “Трактат про податки і збори”;
в) “Нарис про закон народонаселення”;
г) “Трактат політичної економії”;
д) “Основи політичної економії та оподаткування”.
24. На думку Т. Мальтуса, “треті особи”, які можуть вирішити проблему реалізації надлишку товарів та послуг – це:
а) продуктивна частина суспільства;
б) непродуктивна частина суспільства;
в) фактор, стримуючий повне використання капіталу;
г) правильна відповідь відсутня.
25. Головна ідея “закону Сея” полягає:
а) пропозиція товару створює власний попит;
б) попит на товари створює відповідний йому рівень пропозиції;
в) у ринковій економіці пропозиція товару має стійку тенденцію до зростання під впливом технічного прогресу;
г) правильно б, в.
26. Рівноправними факторами створення вартості товару, на думку Ж.Б. Сея, є:
а) праця, земля і воля;
б) праця, капітал і земля;
в) земля, капітал і підприємницькі здібності;
г) правильно б, в.
27. Класична школа політичної економії у своєму розвитку пройшла чотири етапи. Правильно визначте представників цих періодів:
1) кінець XVII ст. – перша половина XVIIIст;
2) друга половина XVIII – початок XIX ст.;
3) перша половина XIX ст.;
4) друга половина XIXст.
Представники:
а) В. Петті;
б) А. Сміт;
в) П. Буагільбер;
г) Ж. Б. Сей;
д) К. Маркс;
е) Т. Мальтус;
ж) Дж. Ст. Мілль;
з) Д. Рікардо.
28. Приоритетним методом економічного аналізу представників класичної школи політичної економії вважається:
а) каузальний метод;
б) емпіричний метод;
в) функціональний метод;
г) правильна відповідь відсутня.