Особливості аналізу фінансової звітності.

Контоль фінансової звітності.

На самому початку аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства встановлюється її відповідність чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам (зокрема Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", затвердженим ПБО, Інструкції про порядок заповнення форм бухгалтерської звітності).
Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність, згідно з національними ПБО, складається з балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звіту.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, аудитор повинен перевірити, наявність таких даних: дату звітності за звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов'язане з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними ПБО.
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, повинна включати:
o назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстровано підприємство, адресу його офісу);
o короткий опис основної діяльності підприємства;
o назву органу управління, у віданні якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
o середню чисельність персоналу протягом звітного періоду.
Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені раніше. Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. У фінансовій звітності не повинно бути помилок та перекручень, здатних вплинути на рішення користувачів звітності. У випадках виправлення помилок вони повинні бути підтверджені підписами осіб, які підписали чи затвердили відповідні форми звітності.
Але основною вимогою до фінансової звітності є те, що вона повинна містити тільки достовірну інформацію. Під час перевірки якості заповнення форм фінансової звітності підприємства аудитор має з'ясувати:
повноту охоплення усіх структурних підрозділів підприємства;
наявність всіх передбачених реквізитів;
правильність арифметичних підрахунків і обчислень;
спадкоємність показників фінансової звітності у зіставленні з показниками попереднього звітного періоду;
взаємну погодженість показників різних форм фінансової звітності.

Для проведення якісного аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства необхідне не тільки знання методів та прийомів фінансового аналізу, а й уміння правильно застосовувати їх. Якість результатів фінансового аналізу залежить від багатьох чинників. Так, дуже важко аналізувати фінансову звітність, дані якої не зовсім достовірні. В цьому разі без додаткової інформації неможливо здійснити об'єктивну оцінку діяльності підприємства.

На результати аналізу суттєвий вплив чинить інфляція, яка деформує дані фінансової звітності, впливає на величину амортизаційних відрахувань, вартість товарних запасів, розмір прибутку тощо. Тому при аналізі діяльності підприємства протягом тривалого періоду, а також при порівнянні результатів діяльності підприємств, які здійснювали діяльність у різні часові періоди, необхідно враховувати інфляцію через виявлення впливу її на окремі фінансові показники та перерахунок даних фінансової звітності у порівнянні величини.