Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Міжособистісні позитивні та негативні вибори у сфері навчання

 
 


Чим вищий індекс позитивного соціометричного статусу і чим нижчий індекс негативного соціометричного статусу має досліджуваний, тим більший конструктивний вплив він здійснює на членів своєї групи, тим комфортніше почувається у взаємостосунках з ними, потенційна здатність до лідерства у нього зростає. Високий індекс негативного статусу у поєднані з низьким індексом позитивного статусу свідчитиме про протилежні характеристики положення досліджуваного у групі.

Груповим соціометричним індексом є індекс групової згуртованості. Цей індекс визначається за формулою:

де – коефіцієнт взаємності;

– кількість взаємних позитивних виборів;

– загальна кількість позитивних виборів у групі.

 

Значення індексу групової згуртованості Рівень групової згуртованості
0 – 0,49 Низький
0,5 – 0,59 Нижче середнього
0,6 – 0,69 Середній
0,7 – 0,85 Вище середнього
0, 85 – 1 Високий

 

Схема написання соціально-психологічної характеристики міжособистісних стосунків у групі

Характеристика групи є основним показником ґрунтовності проведеної студентом-практикантом дослідницької роботи. Вона повинна максимально повно відображати результати, отримані на всіх етапах дослідження, розкривати найсуттєвіші зв’язки між членами групи, демонструвати динаміку внутрішньогрупових процесів у сфері міжособистісного спілкування.

У характеристиці досліджуваної групи повинні міститися відповіді на такі питання:

1. Виявлення «соціометричних зірок» у групі.

– Чи є у групі соціометричні зірки? Хто вони?

– Який груповий статус за результатами дослідження отримав офіційний лідер групи?

2. Аналіз особливостей міжособистісних стосунків досліджуваних зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»:

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «знехтуваного»?

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «ізольованого»?

– Хто з дітей за результатами дослідження отримав статус «відторгнутого»?

– На представників яких статусних груп спрямовують свій позитивний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»?

– На представників яких статусних груп спрямовують свій негативний вибір досліджувані зі статусом «знехтуваний», «ізольований» та «відторгнутий»? Чи повторюються ці вибори в обох дослідженнях?

– Чи є діти, які відмовилися зробити позитивний чи негативний вибори? Яке положення вони займають у системі внутрішньогрупових стосунків?

3. Аналіз рівня групової згуртованості:

– Скільки дітей у дослідженні отримали лише позитивні; позитивні та негативні вибори; лише негативні вибори?

– Чи є діти, які отримали лише позитивні вибори?

– Чи є діти, які отримали лише негативні вибори?

– Чи є зв’язок між офіційним і неофіційним лідерами? Який цей зв’язок (позитивний – негативний; взаємний – односторонній)?

– Чи є зв’язки між неофіційними лідерами? Які ці зв’язки?

– Чи є у групі мікрогрупи? Хто до них входить?

– Чи є зв’язки між членами мікрогруп? Які ці зв’язки?

– Чи є у групі незбіг позитивних та негативних виборів (коли один досліджуваний вибирає іншого позитивно, а отримує від нього негативний вибір)? Як багато таких випадків?

– Який показник групової згуртованості отримала група?

– Як у загальному можна оцінити рівень згуртованості групи?

4. Аналіз стосунків між хлопцями і дівчатами.

– Який характер взаємин домінує серед хлопців та дівчат з точки зору соціометрії?

– Хто з дітей є «ізольованим» та «відторгнутим» у системі міжособистісного спілкування?

– Який характер взаємин між «соціометричними зірками» протилежної статі?

5. Визначення перспектив подальшої роботи з групою:

– Можливі напрямки роботи з високостатусними членами групи.

– Можливі напрямки роботи з низькостатусними членами групи.

– Можливі напрямки роботи з мікрогрупами.

З результатами соціометричного дослідження слід бути обережним. Насамперед необхідно утриматися від оголошення результатів дослідження на виховній годині чи на батьківських зборах у тій формі, за якої стає зрозуміло, які учні в класі є «зірками», а які – «ізольованими» та «знехтуваними». Слід також пам’ятати, що навіть при індивідуальній консультації з учнем не варто називати прізвищ дітей, які обрали його і які не обрали, адже за певної ситуації це може спровокувати відкритий конфлікт, розпач, образу, зневіру. Результати соціометричного дослідження лише узагальнено, без конкретних прізвищ. У ситуації, коли результатами дослідження цікавиться учень, що має низькі статусні показники, не буде грубою помилкою, коли психолог дещо «покращить» його результати.