Список використаних джерел та літератури
Рішельє – життя та діяльність
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………....3
Розділ І. Дитинство, юність майбутнього кардинала………………………...4
Розділ ІІ. Тріумф кардинала Рішельє…………………………………………..7
Розділ ІІІ. Смерть кардинала Рішельє……………………………………………
Висновки…………………………………………………………………………….
Список використаних джерел та літератури………………………………….14
Вступ
Актуальність. Історичні діячі, на частку яких випадає невдячне завдання остаточного зведення рахунків з давно усталеними порядками, без сумніву не можуть сподіватися на справедливу оцінку з боку сучасників. Не дивно тому, що кардинал Рішельє був за життя і в перший час після смерті предметом то найбільших похвал, то найжорстокіших осуду. У мемуарах сучасників великого кардинала говорить або жовчна ненависть, або захоплене поклоніння.
Мета дослідження, з огляду на актуальність та науково-практичне значення проблеми, полягає у проведенні комплексного і системного вивчення життя та політичної діяльності кардинала Рішельє, ……
Розділ І. Дитинство, юність майбутнього кардинала
Арман-Жан дю Плессі де Рішельє (фр. Armand-Jean du Plessis, duc de Richelieu; 9 вересня 1585, Париж – 4 грудня 1642, Париж) – французький герцог, кардинал Католицької церкви, міністр Франції. Допоміг королю Людовику XIII зробити Францію могутньою державою. Його метою було зробити монархію абсолютною, він жорстоко розправився з опозицією знаті і придушив політичну владу гугенотів, проте зберіг релігійну свободу. 3а межами Франції прагнув установити верховенство в Європі, зруйнувавши владу Габсбургів, тому підтримував шведського короля Густава Адольфа і німецьких князів-протестантів у боротьбі проти Австрії й у 1635 привів Францію до участі у Тридцятирічній війні. Заснував Французьку академію. Його родич Арман Еммануель дю Плессі, герцог де Рішельє був одним з розбудовників Одеси.
Розділ ІІ. Тріумф кардинала Рішельє
При дворі молодого Людовика XIII звернули увагу на 29-річного єпископа. Найбільше враження таланти Рішельє справили на королеву-матір Марію Медічи, яка фактично правила Францією, хоча в 1614 році її син вже досяг повноліття. Призначений духівником королеви Марії Медичі, Рішельє незабаром добився відсторонення найближчого радника і фаворита Марії Кончино Кончині (відомого також як маршал д'Анкр).
Розділ ІІІ. Смерть кардинала Рішельє.
Восени 1642 року Рішельє відвідав цілющі води в Бурбон-ланси, бо здоров'я його, підточене багаторічною нервовою напругою, тануло на очах. Навіть будучи хворим, кардинал до останнього дня по декілька годин диктував накази арміям, дипломатичні інструкції, розпорядження губернаторам різних провінцій. 28 листопада наступило різке погіршення. Лікарі ставлять ще один діагноз – гнійний плеврит. Кровопускання не дало результату, лише до межі ослабило хворого. Кардинал часом непритомнів, але, опам'ятавшись, намагався ще працювати. Біля ліжка кардинала збираються священики, один з яких причащає його. У відповідь на традиційне в таких випадках звернення пробачити ворогам своїм Рішельє говорить: «У мене не було інших ворогів, окрім ворогів держави».
Висновки
Рішельє всіляко сприяв розвитку культури, прагнучи поставити її на службу французькому абсолютизму. З ініціативи кардинала пройшла реконструкція Сорбонни. Рішельє написав перший королівський едикт про створення Французької академії і передав Сорбонні за своїм заповітом одну з кращих в Європі бібліотек, створив офіційний орган пропаганди «Газетт» Теофраста Ренодо. У центрі Парижа виріс палац Пале-кардиналів (згодом він був подарований Людовику XIII і з тих пір називається Пале-Рояль).
Список використаних джерел та літератури
1. Історія держави і права зарубіжних країн: Хрестоматія / [упоряд. В.Д. Гончаренко, О.Д. Святоцький, М.М. Страхов, С.І. Пугачова; ред. В.Д. Гончаренко]. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. – С. 304-307.
2. Сборник документов по истории нового времени: буржуазные революции ХVІІ – ХVІІІ в.в. / [сост. Н.А. Никитина; ред. В.Г. Сироткин]. – М.: Высшая школа, 1990. – 303 с.
3. Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640–1870) / [сост. Е.Е. Юровская]. – М.: Высшая школа, 1990. – 253 с.
4. История Франции / под ред. О.М. Панфилова – М.: Наука, 2002. – 428 с.
5. История Франции в 3-томах. – Т.1. / под ред. Манфреда А. З. – М.: Наука, 1972. – 357 с.
6. Кнехт Р.Дж. Ришелье / Пер. с анг. и вступл. А. Егорова. / Дж. Р. Кнехт Ростов н/Д.: изд «Феникс», 1997. – 384 с.
7. Ришелье Арман-Жан дю Плесси, кардинал-герцог де Политическое завещание или Принципы управления государством – М.: Ладомир, 2008, – 486 с.
8. Люблинская А. Д., Прицкер Д. П., Кузьмин М. Н. Очерки истории Франции с древнейших времен до окончания Первой мировой войны / А.Д. Люблинская, Д. П. Прицкер, М.Н. Кузьмин – М.: Учпедгиз, 1957. – 350 с.
9. Местр Ж. де. Рассуждения о Франции /де Ж. Местр / Пер. с фр. и сост. Абрамов Г.А., Шмачкова Т.В. – М.: РОССПЭН, 2002. – 316 с.
Привіт. Ви проглянули ознайомлювальний фрагмент реферату на тему: «Рішельє» об’ємом 15 сторінки. За бажання отримати повний варіант даної роботи напишіть нам.
https://vk.com/club129840625
aib1512@ukr.net