ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБОТ
1. Вплив діяльності ТНК на динаміку економічного розвитку держави.
2. Вплив діяльності ТНК на динаміку економічного розвитку України.
3. Транснаціоналізація як ключовий фактор формування глобальної світової економіки.
4. Потенціал формування транснаціонального характеру економіки України.
5. Специфіка українського ринку злиттів і поглинань.
6. Україна в контексті сучасних глобальних трансформацій.
7. США в контексті сучасних глобальних трансформацій.
8. Китай в контексті сучасних глобальних трансформацій.
9. Бразилія в контексті сучасних глобальних трансформацій.
10. Росія в контексті сучасних глобальних трансформацій.
11. Індія в контексті сучасних глобальних трансформацій.
12. Специфіка взаємодії країн - лідерів світового господарства та держав – аутсайдерів.
13. Сучасні виклики глобалізації для країн, що розвиваються.
14. Сучасні виклики глобалізації для високорозвинених країн.
15. Сучасні виклики глобалізації для України.
16. Поляризація світової економіки як новий геополітичний виклик.
17. Специфіка сучасної глобальної економічної стратифікації.
18. Проблема соціальної нерівності в глобальних умовах
19. Передумови соціальної нерівності в глобальних умовах.
20. Бідність як глобальна проблема сучасності.
21. Глобальний вимір екологічної проблеми.
22. Новий статус держави в глобальний умовах.
23. Трансформація функцій держави в глобальних умовах.
24. Феномен « країна – система» в сучасних умовах.
25. Особливості сучасного регіоналізму.
4.1 Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт
Основна мета контрольної роботи – більш глибоке вивчення певної проблеми з мікроекономіки, оволодіння методами дослідження економічної поведінки господарюючих суб’єктів. При цьому студенти набувають навичок:
1. пошуку необхідної інформації;
2. самостійно аналізувати та узагальнювати набуту інформацію, використовувати її;
3. письмового викладання своєї думки, її захист;
4. аргументувати свої пропозиції, пов’язувати теорію з практикою господарювання.
Контрольна робота складається з:
1. Виконання реферату. Приблизний обсяг якого – 10-15 стор. друкованого тексту, 20-25 стор. рукописного.
Виконання контрольної роботи передбачає:
§ вивчення літератури щодо завдань контрольної роботи;
§ написання та оформлення контрольної роботи;
§ захист контрольної роботи.
Спочатку доцільно опрацювати дані методичні вказівки, потім основну літературу, яка рекомендована до кожної теми курсу, а таким чином і до відповідних тем рефератів.
При написанні реферату необхідно використати фактичний та статистичний матеріал по Україні відповідно до питань теми. У зв’язку з цим слід звернути увагу на такі періодичні видання: журнали – «Економіка України», «Економіст», «Актуальні проблеми економіки», «Україна: аспекти праці»; газети – «Урядовий кур’єр», «Праця і зарплата» та інші.
Вивчивши літературу необхідно скласти план реферату, який обов’язково повинен розкривати зміст теми. План включає вступ, основну частину (виділяють 2 – 4 питання), висновки, список використаних джерел.
ОФОРМЛЕННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Контрольна робота повинна бути виконана та оформлена з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Рекомендується у такій послідовності комплектувати і зшивати курсову роботу:
· титульний аркуш (зразок титульного листа наведено в додатку В);
· зміст -оформлюється у вигляді переліку назв розділів та підрозділів роботи, для кожного з яких вказується відповідний номер початкової сторінки тексту (додаток Б).
· вступ;
· основна частина (3 розділи, поділені на підрозділи);
· висновки (заключна частина);
· список використаних джерел(додаток Д);
· додатки;
· обов’язково має бути підшитий конверт з роботою в електронному варіанті (на диску).
Написання реферату
У вступі розкривається актуальність теми – її теоретичне і практичне значення відповідно до тих процесів, які мають місце в Україні; обґрунтовується коло обраних для вивчення питань, логіка роботи.
В основній частині розкриваються основні положення теми, їх бачення студентом. Матеріал подається відповідно до визначених у плані питань. повинні мати місце логічні переходи від одного питання до іншого, їх взаємозв’язок. У висновках у стислій, тезисній формі подаються результати вивчення студентом теми відповідно до змісту роботи та колу питань, що були визначені у вступі.
Зміст реферату повинен розкривати визначену тему, а текст відповідати питанням плану. Кожне питання плану в тексті роботи слід виділити і починати з нової сторінки. Робота повинна бути виконана на достатньому теоретичному рівні, в ній необхідно розкрити основні поняття та терміни теми і представити моделі (вербальні, графічна, алгебраїчна, таблична) поведінки господарюючих суб’єктів. Аналіз економічної поведінки слід робити з позицій сьогодення, поєднувати теоретичні аспекти тих проблем, що розглядаються, з практикою господарювання.
Викладення матеріалу в роботі ведеться студентом своїми словами. Цитати, фактичні, статистичні матеріали, що наведені в роботі, обов’язково повинні мати посилання на ті джерела звідкіля вони наводяться. Посилання містить прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, назву видавництва, рік видання, сторінку.
В кінці реферату наводиться список використаних джерел. Він складається в такій послідовності: державні та урядові документи, далі – за абеткою по прізвищах авторів або назвах робіт – навчальні посібники, монографії, брошури, статті, статистичні довідники.
Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
При написанні роботи студент повинен обов’язково давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в ній, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документ, отримати необхідну інформацію щодо нього; допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг; перевірити достовірність відомостей, що наводяться з даного документу. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них є матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.
Посилання в тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "... у працях [1-7]...".
Якщо в тексті роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.
Посилання на ілюстрації курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, "рис.1.2".
Посилання на формули курсової роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад "... у формулі (2.1)".
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" в тексті пишуть скорочено, наприклад: "...в табл.1.2".
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово "дивись", наприклад: "див.табл.1.3".
Для підтвердження власних аргументів або для критичного аналізу того чи іншого положення дослідження слід наводити цитати з посиланням на авторитетне джерело. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.
Загальні вимоги до цитування такі:
а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз "так званий";
б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тесту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;
в) кожна цитата обов`язково супроводжується посиланням на джерело;
г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторі своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і давати відповідні посилання на джерело.
Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Як правило, перелік використаних джерел (список літератури) укладають у встановленій послідовності:
1. Закони України.
2. Інструкції та нормативні акти Міністерств, інших установ та відомств.
3. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами.
4. Наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.
5. Наукова аналітична, статистична інформація, що розміщена в мережі Internet (наприклад, Закон про інноваційну діяльність в Україні /www.kiev.gov.ua або Иванов М. Национальные инновационные системы. – Инновации.-. № 1. – С. 2-3/ www.mag.ru
По кожному з перелічених підрозділів списку літератури першоджерела надаються у переліку за абеткою (згідно з українським або латинським - для іншомовних видань - алфавітом) (додаток Д).
Зразок оформлення списку використаних джерел
1. Закон України “Про державну програму приватизації” //Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 33-34. – С.272.
2. Закон України „Про господарські товариства”. За станом на 10 березня 2001р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2001. – 35с.
3. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації. – К.: КНЕУ, 2004. – 275 с.
4. Бодров В.Г. Трансформація економічних систем: концепції, моделі, механізм регулювання та управління: Навч. посіб.— К.: Вид-во УАДУ, 2002.
5. Гречина І. В. Загальнотеоретичні підходи до розробки концепції потенціалогічного аналізу потенціалу взаємодіючих процесів економічної системи. Проблеми економіки, науковий журнал. №1 – 2013. С. 277 – 282.
6. Динз Г., Крюгер Ф., Зайзель С. К победе через слияние. Как обратить отраслевую консолидацию себе на пользу. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 252 с.
7. Еванс Ф., Бишоп Д. Оценка компаний при слияниях и поглощениях: Создание стоимости в частных компаниях / Пер. с англ. – М.: Альпина Паблишер, 2004. – 332 с.
8. Загорський В. С., Кизим М. О., Хаустова В. Є. Кластеризація економік країн світу й України: досвід і проблеми. Проблеми економіки, науковий журнал. №4 – 2010. С. 3 – 7.
9. Корнівська В.О. Сучасні тенденції розвитку глобального економіко-інституційного простору. Економічна теорія // науковий журнал; НАН України; М-во освіти і науки України; Ін-т екон. та прогнозув. НАН України; КНЕУ ім. Вадима Гетьмана. - 2011. - № 3. С. 36.
10. Косодій Р.П. Глобальне середовище та фінансово-економічна нестабільність / Р.П.Косодій, Є.В.Мішенін, А.О.Бондаренко. – Суми: МакДен, 2010. – 252 с.
11. Міжнародна економіка / [Кравчук О.Я., Божидарнік Т.В., Савош Л.В. та ін.]. – Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2010. – 420 с.
12. Міжнародні економічні відносини / В. П. Галушко, Г. В. Хулєнбрук, В. І. Артиш та ін.; За ред. В. П. Галушко. – К. : ЗАТ "Нічлава", 2009. – 348 с.
13. Рудик Н.Б., Семенкова Е.В. Рынок корпоративного контроля: слияния, жесткие поглощения и выкупы долговым финансированием. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 426 с.
14. Соколовська Я. Яка інтеграція потрібна Україні : 9 питань про головне / Я. Соколовська. – К.: Бібліотека "Известий в Украине", 2013. – 30 с.
15. Asquith P., Merger B. Uncertainty and Stockholder Returns // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1983. – № 11. – p. 321 – 327.
16. Berger Р. G., Ofek Е. Diversification's Effect оn Firm Value // Journal оf Financial Ecoпomics, – 1995. – № 1. – p. 18 – 27.
17. Berkenstein A. R. Merger Activity and Merger Theories: An Empirical Investigation // Antitrust Bulletin – Vol. 24, p. 105 – 128.
18. Fishman M. J. Preemptive Bidding and the Role of the Medium of Exchange in Acquisitions // Journal of Finance – 2007. – Vol. 44. – №1. – p. 41 – 57.
19. Fullerton L., Mazard C. International Antitrust Cooperation Agreements//World Competition. – 2010. – 24 (3). – p. 405- 423.
20. Roll R. The Hubгis Hypothesis оf Corporate Takeovers // Journal of Business – 2010. – Vol. 59, №2, p. 197–216.
21. World Investment Report 2005. Internationalization of R&D. UNCTAD, United Nations, New Yourk and Geneva, 2006. – 305 p.
22. Wright M., Thompson S. The Market for Corporate Contrtol: Divestments and Buy-outs. European Mergers and Merger Policy, ed. By Bishop M., Kay J. – New Yourk: Oxford Univ. Press, 2011. – 363p.