Схема аналізу уроку учителя трудового навчання.

 

ПРОТОКОЛ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ВІДВІДАНОГО УРОКУ.

Школа __________________________ Клас ____________________

Дата ______________ __________ Кількість учнів ______________

Прізвище та ініціали вчителя _________________________________

Тривалість уроку_________

Тема уроку____________________________________________________

_____________________________________________________________

Мета уроку ___________________________________________________

_____________________________________________________________

Готовність вчителя до заняття (готовність дошки, робочий стіл, наочні посібники, ТЗН, т.п.) _____________________________________________

Готовність учнів до уроку (спеціальний одяг, робочий зошит, підручник, креслярські аркуші та приладдя, технологічні та інструкційні карти, інструменти і т.п.)

Етап уроку	Час	Діяльність вчителя	Діяльність учнів	Оцінка успішності досягнення мети етапу уроку

 

СТРУКТУРА УРОКУ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

(ОПОРНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ АНАЛІЗУ УРОКУ)

№ з/п	Дидактичні завдання етапів уроку	Критерії оцінки виконання дидактичних завдань уроку за рівнем діяльності вчителя та учнів
	Організаційний момент. Підготовка учнів до заняття.	Низький рівень: оргмомент затягнутий, обладнання не підготовлене до уроку, більшість учнів не відразу включаються у діловий ритм. Середній рівень: оргмомент короткочасний обладнання підготовлене до уроку, деяка частина учнів не відразу включилась у діловий ритм. Оптимальний рівень: оргмомент короткочасний обладнання повністю підготовлене до уроку, всі учні швидко включились у діловий ритм.
	Перевірка знань, вмінь і навичок учнів. Виявлення недоліків і причин їх виникнення, стимулювання учнів до самоосвіти.	Низький рівень: перевірка знань поверхнева, питання репродуктивного характеру, вчитель не рецензує відповіді, пропозицій по ліквідації упущень немає, колектив класу не приймає участі в доповненні відповідей товаришів. Оцінка відповідей учнів не обґрунтовується, основна частина учнів пасивна. Середній рівень: глибока перевірка знань за рахунок формування питань продуктивного характеру, рецензування відповідей вчителем із вказівкою позитивного і недоліків, залучення учнів до доповнення відповідей; аргументація оцінки знань та вмінь учнів; більшість учнів активні. Оптимальний рівень: глибока і всебічна перевірка знань і вмінь учнів із застосуванням різноманітних методів і засобів, формування запитань продуктивного характеру, створення проблемних ситуацій; рецензування відповідей вчителем; залучення учнів до рецензування і оцінки дій і відповідей товаришів, формування інтересу до предмету, всі учні активні.
	Підготовка до активного і свідомого засвоєння нового матеріалу. Підготовка учнів до того виду діяльності, який буде домінувати при засвоєнні нового матеріалу, мотивація діяльності.	Низький рівень: мета оголошена поверхнево, без привертання до неї уваги учнів, відсутня вказівка на важливість її досягнення; більшість учнів пасивна. Середній рівень: мета оголошена чітко, обґрунтована важливість її досягнення; більшість учнів активна. Оптимальний рівень: учням пропонуються запитання, відповіді на які ведуть до розуміння важливості досягнення мети заняття; мета заняття формується спільно з учнями; всі учні активні.
	Засвоєння нових знань. Формування в учнів понять про факти, предмети, явища, процеси, їх зв’язки, виділення головного, проведення узагальнення знань.	Низький рівень: відсутній зв’язок з попереднім матеріалом і набутим учнями досвідом; відсутність засобів наочності; виклад матеріалу монотонний, без виділення основного; не використовуються засоби активізації діяльності учнів, більшість учнів пасивна. Середній рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів; використовує засоби наочності; виклад матеріалу монотонний але з виділенням основних положень; більшість учнів активно засвоює матеріал. Оптимальний рівень: вчитель спирається на попередній матеріал і досвід учнів, вдало використовує засоби наочності; створює проблемні ситуації; виклад емоційний; вдало виділяє основні положення; всі учні активно засвоюють матеріал.
	Перевірка розуміння нового матеріалу. Встановлення усвідомленого засвоєння учнями нового матеріалу; усунення виявлених прогалин, вирішення про доцільність переходу до наступного етапу заняття.	Низький рівень: використання тільки репродуктивних запитань; учні не залучаються для доповнення відповідей товаришів; виявлені прогалини в знаннях не усуваються. Середній рівень: використання вчителем продуктивних запитань; залучення класу для доповнення і рецензування відповідей; усунення прогалин в знаннях шляхом пояснення вчителем. Оптимальний рівень: використання вчителем запитань, які вимагають розумової активності учнів; залучення класу для доповнення, рецензування і оцінювання відповідей товаришів; прогалини в знаннях ліквідуються за допомогою класу; націлення учнів на самостійну ліквідацію прогалин в знаннях.
	Інструктування учнів (вступний інструктаж). Формування у школярів знань про мету, організацію, зміст, характер і прийоми виконання роботи, засвоєння знань і вмінь із самоконтролю своєї діяльності	Низький рівень: поверхневий опис мети і характеру роботи вчителем; коротке пояснення і показ технології виготовлення виробу без обґрунтування послідовності виконання операцій; відсутність опори на набутий досвід учнів; відсутність вказівок на способи самоконтролю і алгоритму формування навичок. Середній рівень: ґрунтовне пояснення мети і характеру майбутньої роботи, пояснення і показ прийомів та способів послідовності виконання операцій при виготовленні виробу і їх обґрунтування; постійне залучення класу; визначення, пояснення і показ учням способів самоконтролю, вказівка на можливі труднощі і помилки; пояснення критеріїв оцінки. Оптимальний рівень: ґрунтовне, досконале пояснення мети і характеру майбутньої роботи, триразовий показ і пояснення прийомів і способів виконання нових операцій, методів самоконтролю, попередження про можливі помилки та причини браку, перевірка правильності засвоєння практичних прийомів і способів роботи, повідомлення правил безпеки праці; залучення учнів до розробки технологічного процесу виготовлення виробу; вказівка на можливі труднощі, їх усунення; повідомлення норм часу і критеріїв оцінки.
	Виконання практичної роботи учнями і поточний інструктаж вчителя. Формування в учнів трудових вмінь і навичок на основі отриманих знань.	Низький рівень: діяльність учнів контролюється не систематично; не пояснюються причини помилок школярів, а корекція здійснюється за рахунок показу правильних дій; учні порушують дисципліну і правила безпеки праці. Середній рівень: дії учнів контролюються систематично, вчитель пояснює причини помилок і шляхи їх подолання, корекція дій учнів здійснюється за рахунок з’ясування з ними причин помилок і використання ними самоконтролю; учні майже не порушують трудову дисципліну і дотримуються правил безпеки праці. Оптимальний рівень: дії учнів контролюються систематично; шляхом постановки запитань вчитель досягає самостійного визначення причин своїх помилок і шляхів їх подолання з опорою на самоконтроль; учні не порушують трудову дисципліну ідотримуються правил безпеки праці.
	Підведення підсумків (заключний інструктаж). Формування в учнів адекватної оцінки своєї діяльності в процесі аналізу вчителем успішності оволодіння уміннями і способами діяльності, формування знань про шляхи усунення типових помилок.	Низький рівень: відсутність аналізу успішності засвоєння знань, вмінь і навичок учнями; оцінювання роботи школярів здійснюється без аргументації. Середній рівень: аналіз ускладнень і помилок учнів та успішності оволодіння вміннями; визначення шляхів попередження і подолання помилок і труднощів; аргументоване оцінювання роботи кожного учня. Оптимальний рівень: вчитель коротко і по суті аналізує успішність оволодіння знаннями, вміннями та навичками; залучає до аналізу клас, підводить учнів до визначення шляхів подолання і попередження труднощів і помилок; аргументовано оцінює роботу кожного учня, залучаючи до цього клас.
	Прибирання робочих місць і приміщення.	Низький рівень: прибирання робочих місць здійснюється під час перерви; робочі місця і приміщення прибрані погано; під час прибирання багато шуму і непорозумінь, так як учні не знають своїх функцій. Середній рівень: вчитель координує діями учнів, але не всі учні знають свої функції, тому є помірний шум; робочі місця і приміщення добре прибрані, інструмент приведений до порядку; прибирання дещо затягнулося в часі. Оптимальний рівень: учні і чергові діють злагоджено, чітко, без метушні; робочі місця і приміщення прибрані добре, інструмент приведений до порядку; прибирання закінчилося швидко і вчасно (до дзвінка).

 

ПОСЛІДОВНІСТЬ АНАЛІЗУ УРОКУ

На основі протоколу відвіданого уроку фіксуються наступні положення:

1. Оцінюється вірність визначення навчальної, виховної і розвиваючої мети уроку.

2. Визначається основний етап уроку і виходячи з цього встановлюється тип уроку. Характеризується відповідність типу уроку поставленій меті.

3. Характеризується ступінь доцільності використаних методів навчання на кожному з етапів уроку, рівень успішності вирішення завдань кожного етапу.

4. Дається відповідь на запитання: “Що сприяло, а що заважало досягненню навчально-виховних цілей уроку?”.

 

У процесі спостережень і наступного аналізу необхідно виявити такі питання:

1. Тема уроку.

2. Дидактична мета і виховні завдання уроку.

3. Зміст уроку, забезпечення дидактичних принципів.

 

І. Принцип систематичності і послідовності:

1. Систематизація і активізація опорних знань і чуттєвого досвіду.

2. При вивчені нового матеріалу співвіднесення того, що вивчається з відомим, раніше вивченим, визначення рівня нового в структурі розділу, теми.

3. Установлення зв’язку між поняттями всередині навчального матеріалу уроку

4. Забезпечення послідовності етапів засвоєння знань.

5. Застосування знань (їх системи) для аналізу об’єктів.

 

ІІ. Принцип доступності:

1. Оптимальність вибору викладачем, майстром виробничого навчання методів, прийомів, що забезпечують виділення учнями головного, суттєвого в емпіричному компоненті змісту (доступність по методах навчання).

2. Достатність діяльності фактів, прикладів для формування понять, умовисновків.

3. Доступність матеріалу навчальних завдань за об’ємом.

4. Врахування реальних можливостей учнів для подолання труднощів в змісті матеріалу (доступність за змістом).

5. Здійснення індивідуального і диференційованого підходу.

6. Відповідність домашніх завдань прийнятим нормам.

 

ІІІ. Принцип науковості:

1. Об’єктивність інформації, розкриття причинно-наслідкових зв’язків.

2. Показ явищ в розвитку, зміні.

3. Своєчасність передбачення і виправлення можливих помилок, неточностей в змісті, відхилень в ході пізнавального процесу. Корекція знань, отриманих самостійно, уявлень, понять, що сформувалися в попередні роки навчання.

4. Знайомство з шляхами дослідження людством даного явища, методами науки.

5. Зв’язок з життям, практикою

Зробіть висновки про забезпечення дидактичних принципів і реалізацію виховної мети на уроці:

¨ відповідність навчального матеріалу програмі, його ідейний та теоретичний рівень, доступність віковим можливостям учнів за об’ємом, складністю, методами роботи, формуванню яких особистісних якостей безпосередньо сприяв урок;

¨ зв’язок з навколишнім життям і з життєвим досвідом учнів;

¨ повнота та послідовність ознайомлення з матеріалом, який вивчався;

¨ прийоми і засоби, які використовує викладач, майстер виробничого навчання для забезпечення свідомості і активності учнів на уроці;

¨ наочність навчання (види наочності, її якість, доцільність і результативність використання);

¨ створення умов для міцності знань, умінь, навичок учнів;

¨ врахування індивідуальних особливостей учнів на уроці, прийоми індивідуального підходу, які використав викладач, майстер виробничого навчання (в тому числі і диференційоване навчання), їх оптимальність.

Додаток Е

Орієнтовна схема аналізу предметних виховних заходів

 

1. Підготовка класного керівника (учителя), наявність плану, хід проведення, обладнання, застосування ТЗН та наочних посібників.

2. Мета заходу (навчальна та виховна).

3. Кількість учасників заходу, їх активність у підготовці і безпосередньо на виховному заході.

4. Освітня сторона заняття, перспективність у роботі: які знання учні розширюють, поглиблюють; які набувають. Здійснення міжпредметних зв’язків між навчальною і виховною роботою.

5. Виховне значення заняття: формування інтересу до знань, до предмету, виховання колективу, громадянської пізнавальної активності в учнів; розумове, трудове, естетичне виховання учнів в ході заходу.

6. Ставлення учнів до роботи: інтерес до заходу, активність, дисциплінованість, культура поведінки, культура мови.

7. Організаційні форми і методи роботи учителя й учнів у ході заходу. Педагогічна культура, такт, уміння заохотити учнів, залучити до активної роботи.

8. Реалізація накресленого плану. Реалізація навчальної і виховної мети (якою мірою і як сприяють підвищенню якості знань учнів).

9. Пропозиції, рекомендації, висновки.

 

Додаток Ж

 

Документація з педпрактики

студента (ки) ______ групи, ______ курсу

факультету технологічної та професійної освіти

Глухівського національного педагогічного університету

імені Олександра Довженка

 

______________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

який (яка) проходив (ла) безвідривну навчально-методичну практику

у ______ класі, ЗОШ _____ ступенів № ____ з _____до_____ 201__р.