Поняття та класифікація бірж в Україні

Лекція №1. Поняття біржової діяльності

Функції біржі

Історія світової біржової діяльності

Види регулювання біржової діяльності

Поняття та класифікація бірж в Україні

Поняття „біржа” досить давно є предметом дослідження філологів, економістів, юристів. Відповідно до однієї з версій, його джерела лежать в латинському слові „bursa” – шкіряний гаманець. Подібність однокореневих слів просліджується у французькій й італійській мовах. Існує також версія, пов’язана з ім’ям бельгійського купця Van der burse, що жив у місті Брюгге й мав на фасаді свого будинку зображення трьох гаманців. Місце знаходження його будинку було зручним місцем для зборів торговців. Тут у Брюгге затвердився тип біржових зборів, і вперше встановилися деякі види біржових угод. Назва "біржа" прижилось і розповсюдилось по всій континентальній Європі. Лише Англія, а потім й інші англомовні країни назвали і досі іменують торговий інститут Stosk Exchange.

Такий підхід одержав певний розвиток й у сучасних умовах ринкових відносин. Так, В. С. Щербина вказує, що терміном „біржа” визначаються: сукупність осіб, які в певному місці здійснюють торгівельні операції; місце їхніх зборів; сукупність угод які укладені на цьому місці. О. М. Сохацька, розглядаючи питання економічної природи біржі, робить висновок, що біржа – це постійно діючий ринок масових замінних цінностей, що функціонує за певними правилами, у конкретному місці, і в призначений час. В. В. Хахулін визначає біржу як постійно діючий організований оптовий ринок, на якому здійснюється торгівля біржовими товарами (сировиною, продуктами харчування, промисловими товарами, цінними паперами й т.д.

Так, ст. 279 ГК України визначає товарну біржу як особливий суб’єкт господарювання, що надає послуги в укладанні біржових угод, виявленні попиту та пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торгівельним операціям. Товарна біржа як господарська організація є юридичною особою, має відособлене майно, самостійний баланс, розрахунковий, валютний й інший рахунки в банках, печатку зі своїм найменуванням.

Класифікацію бірж на певні види можна провести за декількома критеріями: вид біржового товару, принцип організації, правовий статус, рівень спеціалізації, місце і роль у світовій торгівлі, форми участі відвідувачів у біржових торгах й ін.

Згідно виду біржового товару біржі класифікують на товарні, товарно-сировинні (в Україні до цього виду відносять аграрні), фондові та валютні. Деякі автори вважають що до цієї класифікації відносяться ще й біржі праці, а інші вважають, що біржі праці мають зовсім іншу економічну сутність і є кадровими агенціями.

Залежно від характеру асортиментів товарів біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на яких є тільки один вид товару); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є різноманітні асортименти різноманітних товарів).

Залежно від організації розрізняють публічно-правові (відкриті) біржі й приватноправові (закриті). Публічно-правові біржі функціонують у Європі (Франції, Бельгії, Нідерландах). Приватноправові діють у Великобританії, США і інших країнах. У той же час варто підкреслити, що в умовах посилення публічного початку в економіці розвинених країнах приймається відповідне законодавство, що передбачає посилення державного контролю за діяльністю товарних бірж.

В залежності від характеру діяльності розрізняють біржі прибуткові (комерційні) і неприбуткові (некомерційні).

Товарні біржі в Україні є некомерційними організаціями. Це означає, що кошти, отримані за рахунок джерел дозволених законодавством (оплата послуг біржі, плата за реєстрацію контрактів, вступні й періодичні внески й т. д.), направляються на компенсацію витрат, пов’язаних з функціонуванням біржі, на відновлення оснащення й технологічного процесу, стимулювання працівників біржі й т.п.

Прибуткові товарні біржі здійснюють діяльність у формі закритого або відкритого акціонерного товариства. Рішення про утворення біржі у формі акціонерного товариства приймається самостійно засновниками (Великобританія, Канада та ін.).

Залежно від місця і ролі у світовій біржовій торгівлі розрізняють міжнародні й національні товарні біржі. Міжнародні біржі обслуговують конкретні товарні ринки. У їхній роботі можуть брати участь представники ділових кіл різних країн. Ці біржі можуть надати право укладати спекулятивні (арбітражні) угоди, які дають можливість діставати прибуток в котирувальних цінах на біржах різних країн. Країні, у яких функціонують міжнародні біржі, беруть на себе зобов’язання чітко дотримуватися відповідного валютного, торгівельного й податкового режимів, які забезпечують їхню діяльність.

Міжнародні товарні біржі функціонують у країнах з розвинутою економікою й надійною кредитно-фінансовою системою. Такі біржі функціонують у США, Франції й Китаї (Гонконгу) і деяких інших країнах. На території СНД міжнародними називають Московську міжнародну фондову біржу, Міжнародну продовольчу біржу, Кузбаську міжнародну товарно-сировинну біржу, Українську міжбанківську валютну біржу. Однак такі біржі вважати міжнародними в повному розумінні цього слова не можна, оскільки ні валютний, ні торгівельний, ні податковий режими, які діють у Росії і Україні, не забезпечують у достатньому ступені вільного переміщення прибутку, отриманого в процесі біржової діяльності.

Національні біржі діють в межах однієї країни. Вони враховують особливості розвитку виробництва, обігу й споживання матеріальних ресурсів, що властиві даній країні. При цьому валютний, податковий і торгівельний режими забороняють проведення арбітражних угод й участь у біржових торгах фірм й осіб – нерезидентів країни місцезнаходження біржі.

Залежно від сфери діяльності біржі розподіляють на центральні, міжрегіональні й регіональні (локальні). Як показує практика торгово-біржової діяльності в багатьох країнах, територіальне розташування бірж може збігатися із центрами торгівельних зв’язків і транспортних шляхів. Наприклад, Гамбурзька біржа кави й Міжнародна Нью-Йоркська біржа кави, цукру й какао перебувають не в місцях виробництва, а в центрах міжнародної торгівлі. Міжрегіональні біржі, як правило, поєднують райони виробництва й споживання товарів.

В Україні до таких бірж можна віднести – Товарну біржу АПК центральних областей України (м. Черкаси), Кримську універсальну біржу, Українську універсальну товарну біржу й ін. Регіональні біржі – це здебільшого обласні біржі, які охоплюють своєю діяльністю території, що збігаються з адміністративно-територіальним поділом. В Україні – це Донецька товарна біржа, Полтавська регіональна агропромислова біржа, Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, Чернігівська обласна агропромислова біржа „Сівера” й ін.

За основними видами угод, що укладаються у ходи біржової торгівлі можна виділити наступні види бірж: біржі реального товару, ф’ючерсні біржі, опціонні біржі, змішані.

У цей час домінуюче положення у практиці світової торгівлі займають ф’ючерсні біржі. Фактично інфраструктура світового ф’ючерсного ринку являє собою сукупність всіх існуючих товарних бірж (за винятком бірж реального товару, що збереглися в деяких країнах, що розвиваються). Серед найбільших світових лідерів міжнародних ф’ючерсних бірж можна виділити: Чиказька торгівельна біржа, Чиказька товарна біржа, Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа, Нью-Йоркська товарна біржа „Наймекс” та ін.

Біржі, як правило, здійснюють широке коло діяльності. Передусім вони надають різноманітні посередницькі послуги щодо укладання торгових угод, організації і проведення оптової торгівлі. Вони займаються видавничою діяльністю, зокрема, випускають біржові бюлетені, довідники, нормативну документацію, а також збирають і вивчають інформацію про стан ринку різних товарів, цін, перспективи щодо змін попиту і пропозиції на товари. Біржі можуть надавати і широке коло консультаційних послуг.

Але діяльність бірж тільки цим не обмежується. Вони займаються різноманітними видами діяльності у сфері виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, створюють спільні підприємства, укладають страхові, кредитно-фінансові та комерційні угоди. Тобто біржі можна розглядати як багатопрофільні організації.

Біржа володіє досить широкими правами. Вона має право визначати в рамках законодавства порядок і правила діяльності на ній, а їх порушення здатне викликати серйозні наслідки. Біржі також визначають перелік товарів, що реалізовуються на них, розробляють власні біржові стандарти, типові біржові контракти, приймають рішення з біржових спорів, припиняють на певний час торгівлю, встановлюють плату за свої послуги, накладають санкції за порушення статуту і правил торгівлі. Крім цього, кожна біржа має право вирішувати ці та багато інших питань на власний розсуд. Це свідчить, що на різних біржах правила і вимоги неоднакові.

Функції біржі

Біржа є господарською організацією, що виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні й економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту й пропозиції. При цьому функції (основні напрямки діяльності) біржі випливають, насамперед, з поняття товарної біржі як особливого суб’єкта господарювання (ст. 279 ГКУ). До таких функцій можна віднести:

а) організаційна – це напрямок, що вимагає належного матеріально-технічного забезпечення торгів, розробки правил біржової торгівлі, проведення торгів у певному місці й у певний час, здійснення контролю за дотриманням правил біржової торгівлі всіма учасниками торгів;

б) розробка біржових контрактів – це напрямок, що припускає розробку й затвердження біржею стандартних умов типових біржових контрактів (якісна характеристика біржових товарів, розміри партії товарів, розробка однакових вимог до розрахунків по біржових угодах і т.п.).

в) вирішення спірних питань – це напрямок діяльності біржі забезпечує розгляд третейським судом товарної біржі всіх суперечок, які виникають між учасниками біржової торгівлі з приводу укладання, зміни або виконання біржових угод, організації й проведення біржових торгів. Загальні умови діяльності третейського суду визначаються Законом України „Про третейські суди”;

г) котирування й регулювання біржових цін – це визначення спеціальною (котирувальною) комісією біржових цін, станом на початок і закінчення торгів. Котирування цін носить офіційний характер і біржі зобов’язані публікувати ціни на товари в біржових бюлетенях;

д) біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін – це одна з найважливіших функцій, що дозволяє знижувати цінові ризики учасників, що виникають внаслідок нестабільності ринку. Дана функція підвищує довіру до біржі, залучає до участі в ній ринкових спекулянтів, підвищує кількість продавців, покупців й посередників;

е) гарантування виконання угод – цей напрямок забезпечує належне виконання зобов’язань сторін біржової угоди за рахунок системи гарантійних внесків, а також діяльності спеціального підрозділу біржі - клірингового центра;

д) інформаційна функція – це напрямок припускає збір і реєстрацію біржових цін з подальшою їх публікацією, надання клієнтам, зацікавленим організаціям, пресі, радіо, телебаченню, комп’ютерним мережам та Інтернет інформації про рівень і динаміку світових цін та курсів на основні активи. Крім цього кожний учасник біржових торгів забезпечується всією необхідною інформацією для ухвалення відповідного рішення й покупці або продажу товару (інформація про укладені угоди, утворені ціни у т. ч. і на інших біржах, найважливіші політичні й економічні події і т.д.).