Ефективність засобів масової інформації та аудиторія

 

У сучасний період розвитку російського суспільства успішне вирішення політичних, економічних і соціальних завдань все більше залежить від дії такого суб'єктивного чинника як соціальна активність особистості. Важливу роль у формуванні активності грають засоби масової інформації. Про зростаючу роль друку, радіо і телебачення в суспільному житті країни свідчать їхній бурхливий ріст, поширеність і доступність масової інформації. Друковане й усне слово, телевізійне зображення здатні в найкоротші терміни досягти найбільш віддалених районів, проникнути в будь-яку соціальну середу.

ВРЁРёСЂРѕРєС– можливості засобів масової інформації викликають необхідність вивчати механізми С—С… функціонування С– розвитку, ефективність впливу РЅР° аудиторію.

ВРќР° РІС–РґРјС–РЅСѓ РІС–Рґ традиційного РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ вивчення ефективності засобів масової інформації (Р—РњР†), обмеженого аналізом споживання аудиторією масової інформації, РїСЂРё СЏРєРѕРјСѓ вимірюються головним чином масштаби "охоплення" газетами, радіо С– телебаченням багатомільйонних аудиторій, системний РїС–РґС…С–Рґ дозволяє виявити, що масштаби реального впливу Р—РњР† РЅР° соціальну активність особистості РїРѕРєРё ще далекі РІС–Рґ очікуваного.

ВВстановлено, наприклад, що масово-комунікаційна діяльність сучасної людини, РїРѕРІ'язана Р·С– споживанням, використанням та виробництвом масової інформації, РїСЂРё тотальній поширеності С– доступності інформація стає необхідною СѓРјРѕРІРѕСЋ С– засобом здійснення практично Р±СѓРґСЊ-СЏРєРѕС— соціальної діяльності: суспільно-політичної, пізнавальної, трудової та С–РЅ Однак це відбувається лише тоді, коли Р·РјС–СЃС‚ С– форма масової інформації змінюється РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ інформаційних інтересів С– потреб людей.

ВСоціологічне дослідження проблем ефективності Р—РњР†, впровадження С—С… результатів Сѓ журналістську практику Р±СѓРґРµ сприяти більш РїРѕРІРЅРѕРјСѓ відображенню процесу соціально-економічного розвитку суспільства.

 

Ефективність журналістської діяльності

 

ВР— постановкою проблеми ефективності засобів масової інформації відразу Р¶ виникає питання РїСЂРѕ шляхи та СЃРїРѕСЃРѕР±Рё вивчення, "РІРёРјС–СЂСѓ" реальної ефективності журналістики (тих чи інших журналістських акцій, функціонування окремих каналів масової інформації, типів видань або програм, взаємодії Р—РњР† С– С‚.Рґ.). Р† лише недавно стали Р·'являтися роботи, РІ СЏРєРёС… проблеми С– РґРѕСЃРІС–Рґ вивчення ефективності вирішуються грунтовно С– масштабно. Серед пропонованих СЃРїРѕСЃРѕР±С–РІ оцінки ефективності особливе значення, РЅР° наш погляд, мають РґРІР°.

ВРџРѕ-перше, виділення СЂС–Р·РЅРёС… етапів "контакту" Р· джерелом інформації (перший контакт Р· джерелом, контакт Р· міститься РІ РЅСЊРѕРјСѓ інформацією, причому інформацією СЂС–Р·РЅРѕРіРѕ типу, засвоєння інформації РІ тій чи іншій формі, вироблення ставлення РґРѕ прийнятої інформації, освоєння С– запам'ятовування інформації) . РџРѕ-РґСЂСѓРіРµ, визначення можливих "кінцевих ефектів", РѕР±'єднаних Сѓ Рї'ять РіСЂСѓРї: когнітивні, ціннісні, організаційні, комунікативні, створення емоційно-психологічного тонусу.

ВВивчення проблем ефективності РѕРґРЅРёРј Р· найважливіших "РІРёС…РѕРґС–РІ" має практичний сенс: СЂРѕР·СЂРѕР±РєСѓ загальних РІРёРјРѕРі РґРѕ журналістської діяльності, розрахованих РЅР° РІРёСЃРѕРєРёР№ рівень ефективності, С– формування конкретних рекомендацій стосовно певних соціальних СѓРјРѕРІ, стану аудиторії, кадрів журналістики С– С‚.Рґ.

ВПроблема ефективності вирішується журналістом РЅР° кожному етапі Р№РѕРіРѕ праці: РІ процесі постановки завдання, РІРёР±РѕСЂСѓ теми, Р·Р±РѕСЂСѓ первинної інформації, РІ С…РѕРґС– творчої праці Р·С– створення матеріалу, РїСЂРё визначенні типологічного вигляду видання або програми С– С‚.Рґ. Сутність цього РїС–РґС…РѕРґСѓ РґРѕ оцінки журналістської діяльності РїРѕРІ'язана Р· С—С— прагматичним аспектом, тобто взаємодією Р· споживачем інформації. Два інших аспекти - семантичний С– синтаксичний - РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РїРѕРІ'язані Р· характером відображеної дійсності С– характером організації матеріалу.

ВЖурналіст Сѓ СЃРІРѕС—Р№ діяльності відображає дійсність, потім створює РЅР° РѕСЃРЅРѕРІС– пізнаного текст, С–, нарешті, текст надходить РІ аудиторію. РўРѕРјСѓ для Р·'ясування даної діяльності треба, перш Р·Р° РІСЃРµ, вивчить РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅРё РјС–Р¶ текстом С– аудиторією. Оптимальними ці РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅРё можуть бути тільки тоді, коли журналіст, орієнтуючись РЅР° "споживача", РІРёРґРѕР·РјС–РЅСЋС” РІ тій чи іншій РјС–СЂС– С– формі Р±СѓРґСЊ-СЏРєС– сторони твору. Отже, завданнями аналізу "РЅР° ефективність" С” розгляд РІСЃСЊРѕРіРѕ різноманіття етапів журналістської діяльності РЅР° відповідність вимогам прагматичної адекватності, Р° потім вироблення практичних рекомендацій.

ВРќР° наш погляд, вивчаючи ефективність журналістської діяльності, слід розрізняти РґРІР° типи результатів Сѓ діяльності Р—РњР†. Р’РѕРЅРё РїСЂСЏРјРѕ РїРѕРІ'язані Р· РґРІРѕРјР° типами СЂРѕР·РІ'язуваних журналістами завдань: послідовно С– цілеспрямовано домагатися відповідають суспільним потребам результатів, СЏРє РІ області "прийняття рішень", так С– РІ області формування свідомості людини, С—С— життєвої позиції. Складно визначити, СЏРєРёР№ Р· результатів важливіше. РЇСЃРЅРѕ РѕРґРЅРµ: С—С… РЅРµ можна змішувати; необхідно розділяти поняття дієвість С– ефективність. Р’РёРјРѕРіР° підвищувати дієвість С– ефективність журналістики означає, що С– працівники Р—РњР†, С– вчені-дослідники РїРѕРІРёРЅРЅС– виходити Р· того, що завдання, СЏРєС– стоять перед журналістикою, слід вирішувати системно та злагоджено. Адже РІРёСЃРѕРєР° ефективність СЃРїСЂРёСЏС” підвищенню дієвості, Р° РІРёСЃРѕРєР° дієвість підвищує - підвищення ефективності, тому що авторитет підвищує РґРѕРІС–СЂСѓ аудиторії. Практика показує, що більша частина матеріалів Р—РњР† звернена РІ РѕР±РёРґРІР° "адреси" С– тим самим володіє тим чи іншим рівнем С– дієвості, С– ефективності.

ВЩоб більш РїРѕРІРЅРѕ зрозуміти сутність ефективності журналістської діяльності, необхідно розкрити внутрішню структуру цього поняття. Традиційне визначення ефективності СЏРє відношення результату С– мети потребує істотних уточнень. "Мета", будучи СЃСѓР±'єктивним передбаченням бажаного результату, виробляється С– формується людьми. Якщо РїСЂРё цьому недостатньо СЏСЃРЅС– РѕР±'єктивні РѕСЃРЅРѕРІРё цілепокладання або недостатньо уточнені реальні передумови, то висунута мета може мати Сѓ своєму змісті ті чи інші неточності або навіть носити СЃСѓР±'єктивний характер. Можна ставити цілі "занадто великі" або "дуже маленькі", "легко Р·РґС–Р№СЃРЅРёРјС–" або "СЃРІС–РґРѕРјРѕ нездійсненні", РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС– або невідповідні РѕР±'єктивним потребам. РўРѕРјСѓ сама постановка завдання потребує серйозного обгрунтуванні С– РІ перевірці точності С—С— визначення.

ВМета лише тоді може бути "точкою відліку" Сѓ діяльності журналіста, коли РІРѕРЅР° виявляється максимально глибоким С– точним відображенням потреб. Отже, розглядаючи мету СЏРє підстава для розрахунку ефективності, необхідно враховувати потреби аудиторії (С– С—С— СЂС–Р·РЅРёС… соціальних шарів) РІ інформації, Р° також реальні можливості С—С… задоволення РІ даний час. Таке СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ ефективності, мабуть, С– С” РІРёС…С–РґРЅРѕСЋ точкою вивчення ефективності журналістської діяльності.

ВТочні знання РїСЂРѕ сутність ефективності дають можливість вивчити реальну ефективність Р—РњР† РІ тому або іншому "Р·СЂС–Р·С–" С– скласти уявлення РїСЂРѕ потенційну ефективність, тобто здатності даної системи або окремих С—С— компонентів виконувати поставлені перед нею завдання.

ВЗнання конкретних цілей, що формуються РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅРѕ РґРѕ інформаційних потреб аудиторії, оцінці вірності С—С… постановки - РѕР±РѕРІ'СЏР·РєРѕРІР° СѓРјРѕРІР° аналізу "РЅР° ефективність". РџСЂРё це необхідно мати РЅР° увазі, що роль конкретного повідомлення Р—РњР† С” результат СЂСѓС…Сѓ: РІС–Рґ загальних функцій журналістики - через С—С… конкретизацію стосовно завдань С– аудиторії даного Р—РњР† Сѓ Р·РІ'СЏР·РєСѓ Р· особливостями сучасного становища всередині країни С– РЅР° міжнародній арені С– С‚.Рґ. - РђР¶ РґРѕ постановки завдань перед журналістом РЅР° підготовку твору РІ певному жанрі, стилі, формі.

 

ВЦя закономірність журналістської діяльності набуває особливого значення РїСЂРё теоретичному та практичному вирішенні проблем ефективності. РЇСЃРЅРµ СЂРѕР·СѓРјС–РЅРЅСЏ сутності ефективності дозволяє соціологам програмувати дослідження, проводити С—С… С– розробляти рекомендації РЅР° РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС–Р№ методологічній РѕСЃРЅРѕРІС–. Результати роботи соціологів Р· дослідження засобів масової інформації РїРѕРІРёРЅРЅС– використовуватися для оптимізації діяльності журналістів Р· реалізації інформаційних потреб та інтересів аудиторії.

 

Форми і засоби підвищення ефективності засобів масової інформації

 

Засоби масової інформації - могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного донесення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатне переконувати реципієнта щонайкраще. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. У міру розширення технічних можливостей їх роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки неперевершеними і збирають саму велику аудиторію.

ВРЈ засобах масової інформації, Р° особливо РЅР° телебаченні питання підвищення ефективності виступів тісно РїРѕРІ'язані Р· рівнем організації творчого процесу, форм С– засобів соціально-політичного виховання журналістського, художнього С– технічного персоналу. Насамперед, це РІС–РґР±С–СЂ проблем, вирішення СЏРєРёС… може бути підтримано С– підказане аудиторією, С– створення перспективних планів роботи Р—РњР†, С—С… включають.

ВВажливе місце РІ арсеналі засобів, активно сприяють зростанню ефективності виступів Р—РњР†, займають питання РїС–РґР±РѕСЂСѓ С– розстановки кадрів. Добре підготовлені С– професійні виступи Р—РњР† безсумнівно більш дієві С– ефективні, РЅС–Р¶ матеріали Р· РЅРёР·СЊРєРёРј професійним рівнем підготовки.

ВРћРґРЅРёРј Р· найбільш важливих, РЅР° наш погляд, шляхів підвищення дієвості Р—РњР† С” залучення Сѓ творчу роботу аудиторії. Її участь Сѓ формуванні інформаційного простору - це РІРёСЃРѕРєРёР№ ступінь обгрунтованості, реальності С– правдивості продукції Р—РњР†, це глибина Р№ емоційність, гострота С– неординарність мислення, викладу матеріалу.

ВР’ результаті пошуку шляхів залучення людини Сѓ формування єдиного інформаційного простору народжуються РЅРѕРІС– форми роботи Р—РњР†. Журналіст, отримавши РІС–РґРіСѓРє, включає автора Сѓ вивчення піднятої проблеми, допомагає Р№РѕРјСѓ упевнитися РІ правоті чи помилковості СЃРІРѕС—С… РІРёСЃРЅРѕРІРєС–РІ. Спілкування РІ рамках інформаційного простору журналіста та аудиторії дозволяє розкрити РІСЃСЋ глибину С– складність проблеми, РЅРµ обходячи РїСЂРё цьому "гострих кутів". РџРѕРґС–Р±РЅРѕРіРѕ СЂРѕРґСѓ співробітництво тонко С– ненав'язливо впливає РЅР° рішення найважливіших соціальних, економічних С– політичних завдань.

ВТаким чином, вивчення кореспонденції, залучення РґРѕ широкої участі Сѓ виступах Р—РњР† представників аудиторії - надійний шлях підвищення дієвості, Р°, отже, С– ефективності засобів масової інформації.

 

ЗМІ та інформаційні потреби аудиторії

 

ВЕфективність діяльності Р—РњР† може бути вивчена Р№ оцінена тільки РІ зіставленні Р· цілями, СЏРєС– ставить суспільство перед цими коштами. Здійснення цього завдання нерозривно РїРѕРІ'язане Р· більш точним обліком потреб людей, С—С… зрослих соціальних, РґСѓС…РѕРІРЅРёС… С– політичних запитів. Увага соціологів РґРѕ цього аспекту ефективності останнім часом помітно зросла.

ВЗадоволення інформаційних потреб аудиторії необхідно включати РІ число цілей комунікатора СЏРє мета-засіб для досягнення інших, управлінських задач масового впливу.

 

ВДослідження інформаційних потреб виходить Р· С—С…РЅСЊРѕС— типології: загальнопсихологічні, комунікативні, наукознавчими, інформативні. Виявлення ступеня С—С… задоволення - першочергове завдання.

ВІнформаційні потреби варто розглядати СЏРє потреби РІ повідомленнях визначеного змісту С– форми, СЏРєС– потрібні людям для орієнтації РІ навколишній дійсності, уточнення сформованої РІ РЅРёС… картини світу, для РІРёР±РѕСЂСѓ лінії поведінки С– вирішення проблемних ситуацій, для досягнення внутрішньої рівноваги С– погодженості С–Р· соціальним середовищем. Без задоволення цих потреб неможлива цілеспрямована СЂРѕР·СѓРјРЅР° діяльність людини. РўРѕРјСѓ ступінь розвитку інформаційних потреб С– С—С… задоволення тісно РїРѕРІ'язані Р· соціальною активністю людини. РЇРє показують дані соціологічних досліджень, найбільш інтенсивно розвинені С– усвідомлені інформаційні потреби Сѓ РіСЂСѓРї аудиторії Р· вищим ступенем соціальної активності: членів РІРёР±РѕСЂРЅРёС… органів, громадських організацій, позаштатних авторів Р—РњР† С– С‚.Рї. Це ще раз підтверджує важливість включення РІ число критеріїв ефективності Р—РњР† С—С…РЅСЋ роль Сѓ задоволенні інформаційних потреб населення.

ВРџСЂРё цьому необхідно розрізняти поняття інформаційні потреби С– тематичні інтереси аудиторії. Потреби РІ інформації соціальні РїРѕ СЃРІРѕС—Р№ РїСЂРёСЂРѕРґС– Р№ обумовлені РІ першу чергу змістом, структурою повсякденної діяльності С–РЅРґРёРІС–РґР°, Сѓ тому числі РѕР±'єктивними характеристиками Р№РѕРіРѕ професійної С– громадської діяльності.

ВТематичні Р¶ інтереси С” СЃСѓР±'єктивним відображенням С– вираженням інформаційних потреб. Р’РѕРЅРё залежать РІС–Рґ змісту пропонованої інформації С– РІС–Рґ ситуативних соціально-психологічних факторів (таких, СЏРє популярність, злободенність, престижність визначених тим, РѕСЃС–Р±, СЏРІРёС‰ та С–РЅ.) Далеко РЅРµ РІСЃС– інформаційні потреби усвідомлені самим СЃСѓР±'єктом С– виражені РІ Р№РѕРіРѕ тематичних інтересах С– комунікаційному поведінці; частина Р· РЅРёС… залишається неусвідомленою С– тому нереалізованою через відсутність необхідних відомостей, недостатності джерел інформації, нерозвиненості комунікативних навичок С– С‚.Рґ. Деякі відомості РїСЂРѕ інформаційні потреби аудиторії можна одержати шляхом опитування. Опитування дає тільки картину тематичних інтересів аудиторії. Її необхідно доповнити аналізом характеру рольової діяльності представників СЂС–Р·РЅРёС… РіСЂСѓРї населення РІ праці, сфері суспільного С– РґСѓС…РѕРІРЅРѕРіРѕ життя, побуту С– СЂРѕРґРёРЅС–.

ВРџСЂРёСЂРѕРґР° С– Р·РјС–СЃС‚ інформаційних потреб глибоко Р·РІ'язані Р· усією життєдіяльністю людини. РўРѕРјСѓ С—С… аналіз повинен виходити РЅРµ тільки Р·С– сфери спілкування (СЏРє РїСЂРё тематичних інтересах). Необхідно брати РґРѕ уваги цілісну систему діяльності, РІ СЏРєСѓ включена особистість. РЇРє С– Р±СѓРґСЊ-СЏРєС– інші потреби, інформаційні С” РїРѕР±СѓРґРЅРёРєРѕРј активності людей. Якщо РІРѕРЅРё РЅРµ задовольняються повідомленнями, переданими Р—РњР†, то аудиторія або шукає потрібну інформацію РІ інших каналах, або придушує потреба РІ такого СЂРѕРґСѓ інформації, Р°, отже, С– СЃРІРѕСЋ активність Сѓ цій сфері. РўРѕРјСѓ важливо знати, СЏРєРёРј чином задоволення (або незадоволення) визначених інформаційних потреб може вплинути РЅР° характер С– ефективність повсякденної діяльності людей, РЅР° С—С… активність Сѓ СЂС–Р·РЅРёС… сферах суспільного життя. Адже вплив радіо, преси та телебачення РЅР° суспільну свідомість вимірюється РЅРµ числом (чи навіть якістю) "дбайливо обрамлених" картинок, Р° здатністю цих засобів спонукати особистість, соціальну РіСЂСѓРїСѓ включитися РІ діяльність суспільства РЅР° СЂС–Р·РЅРёС… СЂС–РІРЅСЏС… - РІС–Рґ безпосереднього, найближчого оточення РґРѕ суспільних СЂСѓС…С–РІ світового масштабу.

ВАналізуючи Р·РјС–СЃС‚ інформаційних потреб С– С—С…РЅС” задоволення СЂС–Р·РЅРёРјРё, РІ тому числі С– масовими, засобами спілкування, варто враховувати СЃРїРѕСЃС–Р± життя населення. Це дозволяє пояснити закономірності формування аудиторії Р—РњР†, Р° також причини неоднакової ефективності використання окремих каналів інформації певними групами населення. Проведені соціологічні дослідження показують, що збільшення ролі телебачення РІ задоволенні інформаційних С– культурних запитів особливо помітно РІ групах, чий СЃРїРѕСЃС–Р± життя характеризується, РїРѕ-перше, підвищенням ступеня урбанізованості серед населення малих РјС–СЃС‚ С– СЃС–Р», РїРѕ-РґСЂСѓРіРµ, великою кількістю вільного часу, РїРѕ- третє, більшою орієнтацією РЅР° домашнє проведення часу, РїРѕ-четверте, обмеженими РѕР±'єктивними С– СЃСѓР±'єктивними можливостями участі РІ активних формах РґСѓС…РѕРІРЅРѕРіРѕ С– громадського життя. РЈ той же час такі характеристики СЃРїРѕСЃРѕР±Сѓ життя, СЏРє проживання РІ культурних центрах, менша включеність Сѓ побутові турботи, підвищена активність участі РІ суспільній роботі, трудова діяльність, РїРѕРІ'язана Р· рішенням управлінських, суспільних С– творчих проблем, породжують специфічний комплекс інформаційних потреб, СЏРєС– задовольняються читанням РєРЅРёРі, газет С– журналів. Таким чином, якщо ефективність телебачення залежить РІС–Рґ факторів внетрудовой сфери, то звертання людини РґРѕ газет, журналам, книгам Р·РІ'язано РІ першу чергу Р· характером С—С…РЅСЊРѕС— професійної діяльності, статусом особистості, тобто Р· Р№РѕРіРѕ трудовою сферою. Це обумовлює РІРёР±С–СЂ цілей діяльності Р—РњР† С– критеріїв ефективності. Функції, СЏРєС– виконують Р—РњР†, виявляються СЂС–Р·РЅРёРјРё для СЂС–Р·РЅРёС… РіСЂСѓРї населення залежно РІС–Рґ СЃРїРѕСЃРѕР±Сѓ життя, інформаційних потреб аудиторії.

ВЗагальної тенденцією, СЏРєР° супроводжує поширенню урбанізованого СЃРїРѕСЃРѕР±Сѓ життя та впровадження загальної середньої освіти РІ нашій країні, С” збільшення різноманітності інформаційних потреб, С– звернення РІСЃРµ більшої частини населення РґРѕ СЂС–Р·РЅРёС… Р—РњР†. Р— РѕРґРЅРѕРіРѕ Р±РѕРєСѓ, це створює передумови для зростання ефективності системи масових комунікацій, Р° Р· іншого, підвищуються РІРёРјРѕРіРё РґРѕ змісту Р№ оперативності переданих повідомлень.

ВРозгляд проблеми ефективності Р—РњР† Р· погляду задоволення С– розвитку інформаційних потреб аудиторії дає можливість більш точно визначити роль кожного конкретного каналу масової інформації РІ єдиному інформаційному просторі, виявити резерви С– недоліки, СЏРєС– заважають злагодженій та ефективній діяльності всієї інформаційної системи.

 

Р’РёСЃРЅРѕРІРѕРє

 

ВТрадиційно механізм розвитку, Р·РјС–РЅРё такого складного РѕР±'єкта СЏРє аудиторія Р—РњР† розкривається системою показників, створення СЏРєРёС… спирається РЅР° виявлення Р№РѕРіРѕ цілісності С– чітке уявлення Р№РѕРіРѕ структури С– функцій. До першої РіСЂСѓРїРё характеристик аудиторії ставляться СЏРєС–СЃРЅРѕ-кількісні ознаки, Р·Р° РґРѕРїРѕРјРѕРіРѕСЋ СЏРєРёС… описується внутрішня структура аудиторії, РІС–РґРЅРѕСЃРЅРѕ незалежна РІС–Рґ системи Р—РњР†. Друга специфічна РіСЂСѓРїР° характеризує аудиторію РІ С—С— безпосередніх взаєминах Р·С– Р—РњР† С– виражається РїРѕСЂСѓС‡ СЏРєС–СЃРЅРѕ-кількісних характеристик, що описують процес споживання масової інформації. Третя РіСЂСѓРїР° РїРѕРІ'язана Р· вивченням впливу повідомлень Р—РњР† РЅР° свідомість аудиторії.

ВСучасні масово-комунікаційні РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅРё передбачають взаємодію РґРІРѕС… СЃСѓР±'єктів - комунікатора С– комунікантів (аудиторії), РІ рамках СЏРєРѕРіРѕ кожний учасник цього процесу, здійснюючи СЃРІРѕСЋ специфічну діяльність, передбачає активність також С– РІ партнері. Лише РІ цьому випадку аудиторія включена Сѓ РІСЃСЋ систему суспільних РІС–РґРЅРѕСЃРёРЅ. Комунікатору Р¶ для встановлення діалогових взаємин чи реалізації цілей своєї діяльності необхідно враховувати потреби, інтереси, мотиви, установки та РІС–РґРїРѕРІС–РґРЅС– С—Рј характеристики аудиторії, що включають С– СЂСЏРґ специфічних, формованих РїСЂРё РїСЂСЏРјС–Р№ участі засобів масової інформації. РџСЂРё такому РїС–РґС…РѕРґС– аудиторії відводиться діяльна, цільова роль, СЏРєР° С” результатом комунікативного процесу.

 

 

Бібліографія

ВЛозовський Р‘. Рќ. Журналістська РґС–СЏ РЅР° молодь. Свердловськ. 1986.

ВОлешко Р’. Р¤. Соціожурналістіка. Єкатеринбург, УрГУ.! 996.

ВМасова інформація С– громадська РґСѓРјРєР° молоді. РљРёС—РІ. 1990.

ВБогомолова Рќ. Рќ. Масова комунікація С– спілкування. Рњ., Знання. 1988.

ВПроблеми психологічного впливу. Іваново, ИвГУ. 1979.

ВЕфективність засобів масової інформації. РњС–РЅСЃСЊРє. 1986.

ВОлешко Р’. Р¤. Заручники гласності. Єкатеринбург. 1992.