Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці

Тема 8. Продуктивні види діяльності дошкільника

План

1. Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці:

а) малювання і стадії його розвитку у дошкільному віці;

б) розвиток графічних образів у дошкільному дитинстві;

в) утворення графічних шаблонів у зображувальній діяльності дошкільника;

г) використання кольору у зображувальній діяльності дошкільників;

д) особливості змісту малюнка дитини дошкільного віку.

2. Вплив зображувальної діяльності на психічний розвиток дошкільників.

3. Конструктивна діяльність дошкільника.

Література

1. Абрамова Г. С. Возрастная психология. – М.: Академический проект, 2001.

2. Детская психология / Под ред. Я. Л. Коломинского, Е. А. Панько. – Минск: Университетское, 1989.

3. Деятельность и взаимоотношения дошкольников / Под ред. Т. А. Репиной. – М.: Педагогика, 1987.

4. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии. – СПб.: Союз, 1997.

5. Заброцький М. М. Основи вікової психології. – Тернопіль: Богдан, 2001.

6. Каптерев П. Ф. Детская и педагогическая психология. – М., 1999.

7. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія: Курс лекцій. – К., 2005.

8. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1978.

9. Мир детства. Дошкольник / Под ред. Хрипковой А. Г. – М.: Педагогика, 1987.

10. Мухина В. С. Детская психология. – М.: ЗКСМО-Пресс, 2000.

11. Павелків Р.В., Цигіпало О.П. Дитяча психологія: Навч. посіб. – К.: Академвидав, 2008.

12. Психологічний словник / За ред. В. І. Войтка. – К.: Вища школа, 1982.

13. Психология дошкольника: Хрестоматия / Под ред. Г. А. Урунтаевой. – М.: Академия, 1997.

14. Психология личности и деятельности дошкольника / Под ред. А. В. Запорожца, Д. Б. Эльконина. – М.: Просвещение, 1965.

15. Смирнова Е. О. Детская психология. – М.: Владос, 2003.

16. Субботский Е. В. Ребенок открывает мир. – М.: Просвещение, 1991.

17. Шаграева О. А. Детская психология. – М.: Владос, 2001.

18. Эльконин Д. Б. Детская психология. – М.: Академия, 2005.

 

Типовими для дошкільного віку є продуктивні види діяльності. Діти із задоволенням малюють, ліплять, вирізають, будують. Ці види діяльності спрямовані на створення певного продукту, вимагають оволодіння особливими способами дій і здійснюють специфічний вплив на психічний розвиток дітей.

 

Розвиток зображувальної діяльності у дошкільному віці

Продуктивні види діяльності, як і гра, мають моделювальний характер. У грі дитина створює модель стосунків між дорослими; у продуктивній діяльності, моделюючи предмети навколишнього світу, вона наближається до створення реального продукту, в якому її уявлення про предмет, явища, ситуації набуває матеріального втілення у малюнку, конструкції, об'ємному зображенні.

Дитяча зображувальна діяльність спрямована на відображення навколишньої дійсності.

Для зображувальної діяльності характерне художньо-образне начало. На відміну від образів сприймання і пам'яті художній образ максимально суб'єктивний і відображає певні властивості особистості його автора. До зображувальної діяльності належать малювання, ліплення, аплікація. Їх взаємозв'язок простежується у виражальних засобах (форма, лінія, об'єм), які використовують при створенні продукту. Декоративне малювання, аплікація і ліплення передбачають використання гами кольорів і гармонії, сюжетне – композиції.

Реальний світ дитина відображає не механічно. Цей процес є складним, обумовленим психічним розвитком дитини, її віковими та індивідуальними особливостями, умовами життя, вихованням, навчанням. Найважливішою психологічною особливістю зображувальної діяльності є її творчий, продуктивний характер, використання не лише наявних предметів, а й створення певного продукту шляхом реалізації задуму, що виник у дитини.

Задум продуктивної діяльності втілюється за допомогою зображувальних засобів. Засвоюючи цю діяльність, дитина вчиться виокремлювати в реальному предметі сторони, які можуть бути відображені нею. Отже, ознаки і якості предметів є опорними точками в пізнанні дитиною дійсності. У дошкільника формується вміння варіативно використовувати виражальні засоби і знаряддя, він поступово опановує узагальнені способи зображення об'єктів навколишнього світу.