ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ВИКОНАННЯ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Бакалаврська кваліфікаційна робота обсягом 3,5—4 авторських аркушів (60—80 рукописних сторінок) виконується за тематикою завдань професійної діяльності майбутнього бакалавра з використанням матеріалів реальної організації та місить пояснювальну записку й графічну частину.
3.1.ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ
Пояснювальна записка бакалаврської кваліфікаційної роботи складається з таких елементів:
– титульна сторінка,яку оформляють на стандартному бланку (додаток Б) зі всіма підписами (студента, керівника, консультантів, завідувача кафедри);
– завдання на бакалаврську кваліфікаційну роботу, яке видається на стандартному бланку (додаток В);
– подання голові ДЕК щодо захисту дипломної роботи;
– анотація;
– зміст бакалаврської кваліфікаційної роботи;
– вступ (орієнтовно 3 % від обсягу пояснювальної записки);
– теоретичний розділ (орієнтовно 20 % від обсягу пояснювальної записки);
– аналітичний розділ ( орієнтовно 50 % від обсягу пояснювальної записки);
– рекомендаційний розділ (орієнтовно 20% від обсягу пояснювальної записки);
– висновки та пропозиції (орієнтовно 5% від обсягу пояснювальної записки);
– список літератури (орієнтовно 2% від обсягу пояснювальної записки);
– додатки.
До змісту складових елементів пояснювальної записки бакалаврської кваліфікаційної роботи ставляться наведені нижче вимоги.
Завдання на дипломну роботу студента повинно включати строк подання бакалаврської роботи, назву розділів та перелік графічного матеріалу (додаток В). Календарний план складається керівником дипломної роботи. Завдання на дипломну роботу підписує студент, керівник та завідувач кафедрою.
Анотація. В анотації подається короткий зміст виконаної роботи. Одну анотацію пишуть українською мовою, другу, ідентичну за змістом, однією з іноземних мов.
Зміст. У змісті вказуються назви та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів, починаючи із вступу і закінчуючи списком використаної літератури та додатків за їх наявності.
Вступ до роботи розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розроблення теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Вступ містить обґрунтування актуальності та практичної значущості вибраної теми і мети роботи; об'єкт, предмет, використані методи та інформаційні джерела дослідження, коротке описання основних розділів.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Не слід називати об’єктом дослідження конкретне підприємство, організацію, установу чи орган державної влади або його підрозділ, на прикладі якого виконується робота, адже це є базою дослідження.
Предмет дослідження – конкретна задача, що міститься в межах об'єкта дослідження. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об`єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження, саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему дипломної роботи.
Основна частина роботи складається з трьох послідовних розділів – теоретичного, аналітичного та рекомендаційного.
Теоретичний розділмістить теоретичне обґрунтування досліджуваних явищ та процесів. У цьому розділі подаються результати вивчення наукової та навчально-методичної, законодавчої й нормативно-довідкової літератури і обґрунтовується теоретична база досліджуваної проблеми. На підставі критичного аналізу розкриваються підходи різних авторів (законодавчо-нормативних актів) до вирішення досліджуваної проблеми та виокремлюються власні погляди студента, при цьому необхідно вирішувати такі задачі: розкриття сутності досліджуваного явища та його особливостей серед інших подібних явищ, при потребі — аналіз історії розвитку явища, його нормативно-правової бази; аналіз наукових та практичних підходів (історичних та сучасних) до аналізу обраного об’єкту дослідження; аналіз існуючої термінологій у сфері дослідження, на які автор спиратиметься у подальшій роботі; виявлення тих методів та інструментів, які можуть бути використані при дослідженні предмету роботи, визначення та обґрунтування інструментарію, який буде застосований у роботі.
Загальна кількість опрацьованих літературних джерел (законодавчих актів) повинна становити не менше ніж 10, зокрема публікації поточного року видання (прийняття).
Матеріали розділу повинні мати наскрізний характер, визначати роль і місце досліджуваних явищ і процесів у діяльності організації та бути придатними для виконання аналітичної та рекомендаційної частини й формулювання висновків.
Другий «Аналітичний» розділ має поєднувати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на конкретних прикладах. У цій частині дипломної роботи викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розроблення проблеми
В аналітичному розділі за матеріалами реальної організації проводиться аналіз досліджуваної проблеми з обов'язковим поєднанням із результатами попереднього розділу. В розділі проводиться аналіз за такими напрямами: загальна характеристика об'єкта дослідження (місце та юридична адреса розташування, види діяльності); аналіз потенціалу підприємства: технічної, організаційної, виробничої, економічної, маркетингової тощо характеристик об'єкта; результати організаційно-господарської та фінансової діяльності за 2 – 3 поточні роки; поглиблений аналіз проблеми за темою випускної роботи.
«Аналіз потенціалу підприємства» має практичний характер і повинен базуватись на аналізі реального матеріалу діючого підприємства. При проведенні аналізу виробничих потужностей підприємства досліджується асортимент та структура продукції; темпи росту та приросту обсягів виробництва та реалізації продукції. При аналізі основних засобів необхідно дослідити: коефіцієнт оновлення; термін оновлення основних засобів; коефіцієнт зносу; фондоозброєність праці; рівень технічної озброєності праці. Аналізуючи інтенсивність та ефективність використання основних засобів необхідно проаналізувати за роками рентабельність капіталу, вкладеного в основні засоби; фондовіддачу основних засобів; фондомісткість. Для характеристики ступеня залучення обладнання у виробництво необхідно розрахувати: коефіцієнт використання наявного обладнання; коефіцієнт використання парку встановленого обладнання. Для характеристики використання часу роботи обладнання застосовують такі показники як коефіцієнт використання календарного фонду часу; коефіцієнт використання планового фонду часу.
Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. У ній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб'єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.
Визначити собівартість можна використовуючи фінансову звітність, або калькуляцію необхідно повинен проаналізувати матеріаломісткість продукції, матеріаловіддачу та прибуток на 1 грн. матеріальних витрат.
Як відомо, персонал – це особовий склад підприємства, який виділяється за характером виконуваної роботи та характеризується такими показниками: структура (статево-вікова, освітньо-професійна), потенціал, кваліфікація, кількісний склад, плинність кадрів, заробітна плата та ін. Таку інформацію доцільно відобразити у табличній формі та у вигляді графіків.
Аналіз трудових ресурсів підприємства полягає у проведенні структурно-динамічного аналізу персоналу; аналізу руху персоналу, а саме: коефіцієнту обороту з приймання персоналу, коефіцієнту плинності кадрів; аналізу продуктивності праці на підприємстві; аналізу трудомісткості продукції, а також у дослідженні системи оплати праці на підприємстві, мотивації працівників та їхньому соціальному забезпеченні.
«Аналіз комерційної діяльності підприємства» пов'язаний із дослідженням ринку, його місткості та частки, аналізом політики постачання та збуту.
Аналіз маркетингу як елементу внутрішнього середовища організації повинен включати:
- наявність на підприємстві служби маркетингу чи посадової особи;
- систему проведення маркетингових досліджень;
- товарну політику, систему контрою якості, сервісне обслуговування;
- цінову політика, наявність знижок і надбавок;
- комунікаційну політика та рекламну діяльність.
Підпункт «Аналіз фінансової діяльності підприємства» повинен містити вертикальний та горизонтальний аналіз балансу підприємства; аналіз прибутку від реалізації продукції. Крім того, необхідно проаналізувати основні показники фінансового стану підприємства. При цьому використовується документація: «Баланс» (форма 1) та «Звіт про фінансові результати» (форма 2).
Студенту необхідно визначити та проаналізувати основні фінансові показники за наступними групами: показники ліквідності; показники фінансової стійкості; показники ділової активності; показники рентабельності.
Зміст і структура другого аналітичного розділу визначається темою випускної роботи (проекту) і спрямовується на діагностування діяльності об'єкта щодо вибраного напряму дослідження, ґрунтовне аналізування з використанням накопиченого фактичного матеріалу і стандартного методологічного інструментарію.
Всі аналітичні матеріали повинні супроводжуватися висновками, які дають змогу з'ясовувати сутність економічних і управлінських процесів, що наявні в організації (підприємстві), їх особливості та тенденції розвитку, поглиблений аналіз яких допомагає виявити невикористані резерви.
Джерелами для виконання аналітичної частини є планові та фактичні показники операційно-господарської діяльності; статистична, бухгалтерська й фінансова звітність (ф1, ф2); розпорядження, результати спостережень, опитувань, обстежень тощо, зібрані під час проходження практики.
Завданням третього «Рекомендаційного» розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку, діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також аналізу та висновків, зроблених у другому розділі дослідження.
Рекомендаційна частина розділу — це аргументовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації (підприємства) відповідно до напряму дослідження. Кожна пропозиція повинна мати обґрунтування на основі попередніх теоретичних і аналітичних досліджень.
Рекомендації та пропозиції повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної реальності.
Висновки – це завершальний етап дипломної бакалаврської роботи.
Висновки та пропозиції містять стислий виклад підсумків роботи. Наводяться найважливіші теоретичні положення, які відповідають меті випускної роботи і завданням, поставленим у вступі, підсумки аналітично-рекомендаційного розділу; пропозиції щодо ефективного функціонування організації (підприємства) за досліджуваним напрямом; шляхи, можливості та передбачувані результати їх практичної реалізації.
Список літератури.У списку наводиться перелік усіх використаних документів і літературних джерел вітчизняних і зарубіжних видань, а саме: законодавчо-нормативних актів, підручників, навчальних посібників, монографій, статей у періодичних виданнях, інтернет-сайтів тощо. Неопубліковані джерела (фінансова звітність, технічна документація, інша внутрішня документація підприємства, конспект лекцій студента, тощо) до списку використаної літератури не вносяться. Кількість використаних джерел залежить від ступеня вивченості проблеми і ступеня її нормативного врегулювання, але не повинна бути менше 20-25 джерел.
Додатки формуються у разі потреби. До них включають фінансову звітність підприємства, допоміжні матеріали (таблиці допоміжних цифрових даних, проміжні розрахунки, інструкції та методики, описи алгоритмів, рисунки допоміжного характеру), схему організаційної структури управління підприємства (організації); великі за обсягом розрахункові таблиці; таблиці допоміжних цифрових даних; протоколи, акти; інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на комп’ютері, які розроблені в процесі виконання дипломної роботи тощо).
3.2. ВИМОГИ ДО ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ БАКАЛАВРСЬКОЇ РОБОТИ
Графічна частина бакалаврської кваліфікаційної роботи виконується у вигляді презентації слайдів та роздрукованих матеріалів на аркушах паперу формату А1. Ця частина має ілюстративний допоміжний характер для розкриття теми і результатів роботи під час захисту. Графічний матеріал може містити графіки, схеми, таблиці, фотографії тощо. Кількість слайдів не повинна бути меншою, ніж десять. Назва слайдів має відображати зміст структурних елементів пояснювальної записки.
Графічна частина повинна: характеризувати результати виконаних розділів, висновки та пропозиції; мати логічну послідовність.