ФІЗКУЛЬТУРА У РЕЖИМІ ШКІЛЬНОГО ДНЯ.

- ранкова гімнастика

- фізкультхвилинки

- організоване проведення перерв.

Дослідження і спостереження показують, що в міру преходу школярів із класу в клас, вони все більше відчувають недостатність руху. Це безпосередньо повязано із погіршенням здоров'я, загального самопочуття (серцево-судинна діяльність, обмін речовин, норм функціонування грудної клітки, мязова сила та інше). Тому в школі крім уроків фізкультури необхідно організовувати уроки оздоровчо-гігієнічного характеру.

Ранкова гімнастика.

Вчителю разом з батьками необхідно дбати, щоб кожен день учня розпочинався з ранкової гімнастики. Діти повинні усвідомлювати, що відразу, як тільки вони розпочали займатися ранковою гімнастикою, користі чекати марно. Необхідно проводити її систематично, підібравши правильно вправи. Поступово можна збільшувати загальне навантаження.

- Підвищенню працездатності, активному і організованому початку навчального дня сприяє гімнастика, що регулярно проводиться перед уроками по 10-15 хвилин. Найбільший її ефект відчувається коли вона проводиться на свіжому повітрі, включаючи загальнорозвиваючі вправи, ходьбу, біг, стрибки, ігри. Гімнастика перед уроками, мета якої — організація учнів на початку навчального дня, запобігає викривленню постави, підвищує працездатність учнів упродовж дня, сприяє загартуванню організму. Для її проведення потрібне місце. Слід також прагнути, щоб гімнастику робили всі учні; Вона сприяє більшій активності всіх систем людського організму, розвиває у дітей силу спритність, координацію рухів.

Фізкультхвилинки.

Їх основна мета - зняти втому, що накопилася, забезпечити короткочасний відпочинок від напруженої розумової праці, зберегти робочій настрій, та хороше самопочуття, зберегти правильну поставу.

- В комплекс вправ включаються вправи для хребта, для м'язів ніг та тулуба. Для учнів молодших класів додатково проводяться вправи для рук та пальців. Вчитель сам вирішує коли перервати урок і розпочати фізкульт хвилинку, помітивши у дітей втому, вялість, розсіяність. За звичай це середина уроку. Для виконання вправ учні виходять із-за парт, ослаблюють комірці та ремінці. Вправи проводять в 1—8 класах на кожному уроці після 20 30 хвилинної роботи протягом 2,5—3хв. Діти виконують 3—4 вправи з 6-8-разовим повторенням. Фізкультурні паузи практикують також у групах подовженого дня і вдома з учнями середніх і старших класів протягом 10—15 хв. кожні 50—60 хв. навчальної праці. На таких "хвилинках" доцільно опрацьовувати домашні завдання з фізичної культури;

Організоване проведення перерв.

Однією із основних вимог ефективної розумової діяльності являється зміна видів роботи. Це потребує від учителя, щоб після розумової праці був організований активний відпочинок.

Під час перерви діти повинні вийти з класу, провітрити класну кімнату. Під час великої перерви, якщо дозволяють погодні умови, діти граються на вулиці. Але цей активний відпочинок на свіжому повітрі не повинен перевтомлювати і занадто збуджувати дітей. Його необхідно проводити організовано: ігри, стрибки із скакалкою, мячем. може бути хоровий спів та інше.

Необхідно враховувати, шо на перервах присутні діти різного віку і фізичного розвитку, тому бажано ігри, розваги рухового характеру проводити в різних місцях, щоб учні мали можливість вибору. Ігри які організовуються на перервах повинні бути в основному знайомі школярам, прості за змістом, із невеликою кількістю правил, недовгочасні. Закінчуватись вони повинні організовано за 5 хвилин до початку уроку.

- Позакласна робота:

Позашкільна робота.

Її проводять дитячі спортивні школи, туристичні станції, парки культури та відпочинку, спортивні бази, добровільні спортивні товариства. ДЮСШ поряд із підготовкою спортсменів-розрядників займаються також розвитком масової фізкультури в загальноосвітніх школах, створюючи в них групи початкової підготовки, заохочуючи до занять спортом усіх бажаючих.

Щоб привернути увагу до проблем фізичного виховання, в Україні розроблено комплексну програму "Фізичне виховання — здоров'я нації", в якій визначено пріоритетні напрями державної політики на 1999—2005 роки. Згідно з нею, фізичне виховання в навчально-виховній сфері, як складова частина загальної системи освіти, має закласти підвалини забезпечення та розвитку фізичного і морального здоров'я, комплексного підходу до формування розумової та психологічної підготовки до активного життя й професійної діяльності на принципах індивідуального підходу, пріоритету оздоровчої спрямованості, широкого використання різноманітних засобів і форм фізичного вдосконалення, безперервності цього процесу.

За даними Всесвітньої організації здоров'я (ВОЗ), тривалість життя і стан здоров'я кожної людини багато в чому залежить від способу життя, основи якого формуються ще в дитинстві.

У генеральній програмі ВОЗ відзначено необхідність налагодження виховної і просвітницької роботи серед населення, спрямовану на пропаганду здорового способу життя, набуття знань щодо зміцнення здоров'я і профілактики хвороб. При цьому особливу увагу приділити формуванню навичок здорового способу життя у дітей та юнацтва, оскільки фундамент здоров'я закладається вже на ранніх етапах життя. За визначенням ВОЗ, поняття "здоров'я" означає - відсутність хвороб у поєднанні із станом повного фізичного, психологічного і соціального благополуччя. Здоров'я людини - це процес збереження і розвитку її психічних і фізіологічних функцій, оптимальної працездатності і соціальної активності при максимальній тривалості життя.

Фактори, які визначають здоровий спосіб життя:

1. Правильно обраний режим дня (добовий режим):

- прокидання в один і той же час;

- харчування в однаковий час;

- самостійні заняття з навчальних дисциплін в однаковий час;

- не менше 3 - 5р. на тиждень заняття фізичними вправами протягом 1 - 2 год.;

- виконання під час навчальної діяльності фізичних вправ (3-5 хв.);

- щоденне перебування на свіжому повітрі, з виконанням фізичних вправ (1,5-2год).

2. Раціональне харчування. їжа потрібна людині для виконання роботи, підтримки тепла, відновлення життєдіяльності тканин і клітин. У стані спокою витрата енергії за 1 годину на 1 кг маси дорівнюється 1 ккал. Наприклад, людина вагою 65кг в 1 годину витрачає 65 ккал енергії, а на добу -1560 ккал.

Крім енергетичної цінності їжі, має значення і її якісний склад, тобто кількість в ній білків, жирів, вуглеводів, солей, вітамінів. При виконанні інтенсивної м'язової роботи витрата енергії збільшується в 10-20 разів у порівнянні із станом спокою.

3. Відмова від шкідливих звичок: паління, вживання наркотиків і алкоголю. Лікарі гігієністи називають паління чумою XXІ століття. Занепокоєння викликає той факт, що зростання кількості курців відбувається за рахунок підлітків у віці від 12 до 18 років. У склад тютюнового диму входять речовини, які дуже шкідливі для здоров'я. Найшкідливіша речовина в тютюні-. нікотин. Шкідливий вплив нікотину відбивається на ЦНС, на органи кровообігу, на дихальну систему, печінку та інші, важливі органи. Не менш небезпечно для організму людей перебування поряд з курцем, вдихання повітря забрудненого тютюновим димом.

Дуже поганий вплив на організм людини має алкоголь. Вживання його призводить до хвороб печінки, серця, нирок, паралізує мозкові центри. Зловживання алкоголем призводить до народження неповноцінних дітей. Смертельно діють на організм і наркотики. Особливістю наркотиків є те, що їх згубна дія на організм проявляється не відразу, а поступово, через декілька місяців, а то й років. В Україні на обліку в наркодинспансерах знаходяться більше 45 тис. юнаків та дівчат.