Поняття організаційної структури управління виробництвом і чинники, що її визначають.

ПЛАН.

Зміст організаційної функції в менеджменті.

Поняття організаційної структури управління виробництвом і чинники, що її визначають.

Типи організаційних структур управління та принципи їх формування.

Зміст організаційної функції в менеджменті.

Після того, як менеджер визначив ціль і розробив реальний план, наступною функцією менеджменту є організація діяльності людей і груп для виконання плану. Тобто організація діяльності визначає, як дії і ресурси повинні бути пов’язані між собою.

Організація як функція менеджменту –це вид управлінської діяльності, який відображає процес створення структури управління підприємством.

Першим елементом організаційної діяльності є спеціалізація робіт. Спеціалізація робіт – це ступінь, до якого розділене на менші частини загальне завдання організації. Другий головний елемент організаційної діяльності – структуризація, тобто групування робіт за певною логікою. Третім елементом організаційної діяльності є визначення звітності між посадами на основі вертикального і горизонтального поділу праці.Четвертий структурний блок – визначення розподілу повноважень між посадами. П’ятим елементом організації є координація - це процес стикування дій різних посад та підрозділів організації, оскільки підрозділи та робочі групи взаємозалежні через інформацію і ресурси для проведення відповідної діяльності.

Система організації діяльності має дві цілі:

1) поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегій;

2) встановлення взаємних повноважень, які пов’язують вищі рівні управління з низовими.

Делегування –це передача завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.

Повноваження –це обмежене право використовувати ресурси підприємства і спрямовувати зусилля підлеглих на виконання певних завдань. Розрізняють два види повноважень: лінійні, функціональні. Лінійні повноваження передаються безпосередньо до підлеглих зверху до низу і мають узаконену владу. Функціональні повноваження делегуються керівником вищого рівня управління, який керує певною функцією менеджменту до керівника низового рівня управління, що керує аналогічною функцією.

Горизонтальний поділ управлінської праці –це поділ праці у відповідності з виконуваними функціями і видами робіт згідно посадових інструкцій. Підвищує продуктивність і відповідальність.

Вертикальний поділ праці –це поділ управлінської праці у відповідності з повноваженнями згідно рівнів управління. Чим більша кількість рівнів управління, тим дорожчою є структура управління (велика кількість залучених менеджерів) і багато комунікативних проблем (велика кількість людей, через яких проходить інформація).

Поняття організаційної структури управління виробництвом і чинники, що її визначають.

Організаційна структура– це впорядкована сукупність підрозділів підприємства, що забезпечують управління організацією, та підпорядкування працівників відповідним підрозділам.

Організаційна структурауправління визначається також як категорія менеджменту, яка відображає організаційний бік відносин управління і становить єдність рівнів і ланок управління у їх взаємозв’язку.

Ланка управління – відокремлений орган (працівник), наділений функціями управління, правами для їх реалізації, встановленою відповідальністю за виконання функцій та використання прав.

Рівень управління - сукупність ланок управління на певному щаблі ієрархії управління.

Організаційна структура повинна відповідати певним вимогам: адаптивність, гнучкість, динамізм, адекватність, спеціалізація, оптимальність, оперативність, надійність, економічність, простота. На побудову організаційних структур найбільше впливає система факторів: розміри виробничої діяльності, виробничий профіль фірми, характер продукції, що виробляється і технологія, орієнтація на ринки, масштаби діяльності, характер об’єднання.