Важільно-зубчасті прилади (важільний мікрометр, важільна скоба).

Прилади з важільно-зубчастою передачею мають багато різновидів, конструкції яких побудовані на сполученні важільних і зубчастих передач.

Важільно-зубчаста вимірювальна головка застосовується замість індикатора годинникового типу при більш точних вимірювальних операціях. Ціна поділок 0,001 і 0,002 мм, а границі вимірювання – відповідно ±0,05 і ±0,1 мм.

Важільні мікрометри МВ1 і МВ (ГОСТ 4381 – 87) застосовують для вимірювання зовнішніх розмірів деталей 5-го і 6-го квалітетів точності. Ціна поділок мікрометра МВ1 від 0,002 до 0,01 мм, межі вимірювання 50...75 і 1800...2000 мм для мікрометрів МВ1 і 0...25, 25...50 мм – для мікрометрів МВ. Мікрометри МВ, крім мікрометричної головки, мають важільно-відліковий пристрій з ціною поділки шкали 0,002 мм. Мікрометри МВ1 з верхньою межею вимірювання понад 150 мм мають пересувні або змінні п’ятки і вмонтовані в скобі важільно чутливий або індикаторний відліковий пристрій (рис. 2).

Важільні мікрометри використовують як для відносних, так і для абсолютних вимірювань. При вимірюваннях великої кількості деталей важільним мікрометром користуються як скобою. В цьому разі прилад встановлюють на нуль (відповідно до номінального розміру деталі) або по шкалі мікрометричної головки, або за кінцевими мірами. Перед роботою треба перевірити, як і у випадку з гладким мікрометром, чи правильно встановлено на нуль.

Приклад.

При вимірюванні діаметра вала зроблено відлік по шкалах мікроголовки (10,41 мм) і по шкалі відлікового пристрою з ціною поділки 0,002 мм (20 поділок зі знаком “мінус”). Визначити дійсний розмір d₀ = 10,41 + (-20·0,002) = 10, 37 мм.

Важільна скоба (ГОСТ 11098 – 75) – це прилад з важільно-зубчастою передачею, призначений для вимірювань зовнішніх діаметрів 5-го і 6-го квалітетів точності відносним методом. Важільні скоби з межами вимірювання 0...1000 мм оснащені відліковим пристроєм з ціною поділок 0,002 і 0,010 мм.

Важільна скоба застосовується для вимірювання зовнішніх розмірів виробів відносним (непрямим методом).

Рисунок 4.1 Важільна скоба: 1 – безпосередньо скоба, 2 – важільно зубчастий механізм, 3 – регульована вимірювальна п’ятка, 4 – нерухома вимірювальна п’ятка, 5 – регулююча гайка, 6 – стопорна втулка, 7 – відводок.

 

 

Налагодження скоби на нуль.

Налагодження скоби на нуль виконують за допомогою БКМД,розмір якого розраховують за формулою:

, мм;

де d – номінальний діаметр, мм;

es, ei – відповідно верхнє та нижнє граничні відхилення, мм.

Між регульованою (3) та нерухомою (4) вимірювальними п’ятками встановлюємо БКМД. Повертаючи регулюючу гайку (5) досягаємо, щоб стрілка важільно-зубчастого механізму зупинилась на позначці 0. Стопором 6 фіксуємо розмір. Знімаємо БКМД і починаємо вимірювання.

Скоби з відліковим пристроєм виготовляють двох типів:

ICB – важільні з вмонтованим у корпус відліковим пристроєм (рис 8.10); (Л – індикаторні, оснащені вимірювальними головками). Наведемо приклад умовного позначення важільної скоби з діапазоном вимірювання 25...50 мм: скоба СВ 50 (ГОСТ 11098 – 75) та індикаторної сокби з діапазоном вимірювання 0...50 мм: скоба CI 50 (ГОСТ 11098 – 75).

Допуск співвісності вимірювальних п’яток скоб типу СВ з діапазоном вимірювання 0...50 мм не повинен перевищувати 0,05 мм.

Наробок до першого відказу при ймовірності 0,9 повинен бути не менше 600000 подвійних ходів – для скоб типу СВ і 200000 подвійних ходів – для скоб типу CI.

Мініметр є приладом з важільною передачею, який застосовується для контролю точних (6-го квалітету і вище) деталей і калібрів відносним методом.

Стрілки мініметра встановлюють у нульове положення по блоку кінцевих мір розміром, що дорівнює номінальному розміру деталі.