У разі потреби – штучна вентиляція легень, непрямий масаж серця.

 

Транспортна іммобілізація виконується за наступними основними правилами:

- іммобілізацію необхідно проводити на місці пригоди, перекладання, перенесення потерпілого без іммобілізації неприпустимо;

- перед іммобілізацією необхідно введення знеболюючих засобів ( морфій, промедол);

- шину накладають безпосередньо на одяг, якщо ж шину доводиться накладати на голе тіло, то під нього підкладають вату, рушник, одяг постраждалого;

- на кінцівках необхідно іммобілізувати два найближчих до пошкодженого суглоба, а при травмі бедра – всі три суглоба кінцівки;

- при закритих переломах під час накладання шини необхідно провести легке витягування по вісі кінцівки за дистальну частину руки або ноги і в такому положенні зафіксовують кінцівки;

- при відкритих переломах витягування недопустиме; кінцівку фіксують в тому положенні, в якому вона перебувала в момент травми;

- накладений на кінцівку джгут не можна закривати пов’язкою, яка фіксує шину;

- при переміщенні постраждалого з накладеною транспортною шиною необхідно, щоб помічник тримав пошкоджену кінцівку. При неправильній іммобілізації зміщення відламків під час переміщення і транспортування може перетворити закритий перелом у відкритий, рухомими відламками можуть бути пошкодженні життєво важливі органи – крупні судини, нерви, головний і спинний мозок, внутрішні органи грудей, живота, тазу. Додаткова травма оточуючих тканин може призвести до розвитку шоку.

Для транспортної іммобілізації застосовують імпровізовані ( з підручного матеріалу) і стандартні шини. Призначення шин – надавати пошкодженій ділянці нерухомості, щоб запобігти подальшому зміщенню відламків і пошкодженню м’яких тканин у момент транспортування.

Шини повинні бути достатньої довжини, щоб фіксувати два або три близько розміщених до пошкодження суглоби. Їх закріплюють за допомогою бинтів або лямок.

Як імпровізовані шини застосовують дошку, металеві прути, парасольку, пучки соломи, комишу, скалки та ін..

Із стандартних шин застосовують фіксуючі (фанерні, дротяні, драбинні – Крамера, сітчасті, картонні) і екстензій ні (Дітеріхса, Томаса – Виноградова, відвідну шину плеча ЦИТО, пневматичні, вакуумні шини).

Для іммобілізації кінцівкам надають середньо-фізіологічного положення: для верхньої кінцівки – плече відводять до 50º і наперед до 30º, згинають у ліктьовому суглобі на 90º, пальці згинають на 60º; для нижньої кінцівки – відводять стегно на 10º, ногу згинають у колінному суглобі на 10-15º, стопу – на 90º.

При накладанні дротяних шин їх попередньо обкладають ватою, а потім закріплюють бинтом. Шину моделюють відповідно до згинів верхньої кінцівки на здоровій руці, потім її кладуть на пошкоджену руку від кінців пальців по тильній поверхні кисті і передпліччя, задній поверхні плеча, ведуть вгору по надпліччю і спині до перетину хребетної лінії. На всьому протезі шину закріплюють спіральною бинтовою пов’язкою.

Для фіксації нижньої кінцівки можна користуватися трьома шинами Крамера достатньої довжини: одну вкладають по задній поверхні від сідничної складки до п’яти, де роблять згин під прямим кутом, і шину по підошовній поверхні доводять до пальців; другу – по внутрішній поверхні від пахвинної зони до внутрішнього краю стопи; третю – від пахвової западини до зовнішнього краю стопи.

Шини Крамера використовують також для фіксації голови.

Іммобілізація грудного і поперекового відділів хребта досягають, транспортуючи потерпілих, укладених на спину або живіт на жорстких носилках, дошках, у кузовах автомобілів, причепів, ін.

Картонним шинам можна надавати потрібної форми, тому їх накладають так само, як і дротяні. Фанерні шини накладають на випрямлені кінцівки.

При накладанні екстензійних шин на нижні кінцівки треба стати біля ніг потерпілого і захопити пошкоджену ногу однією рукою за п’ятку, а другою – за тил стопи і провадити рівномірне витягування; в цей час помічник притримує потерпілого за таз.

Шина Дітеріхса складається з двох подвійних (зовнішньої і внутрішньої) пересувних планок (костелів) різної довжини, дерев’яної підставки під стопу для витягування (підступник, «підошва») і палички – закрутки з шнуром. Шину накладають так: підступник прикладають гладкою поверхнею до підошовної поверхні стопи, його утримує помічник і прибинтовує вісімкоподібною пов’язкою, особливо міцно в зоні гомілковостопного суглоба. Потім внутрішній, короткий, костиль вставляють дистальним кінцем у внутрішню скобу дротяної палки, закріпленої на підступнику, так, щоб її кінець вийшов з підстопника на 10 – 15 см.. Планку розсувають на таку довжину, щоб проксимальна частина своїм надкостиликом упиралась у пахвину зону, але не дуже щільно, щоб не здавити стегнові судини і не порушити кровообігу та не спричинити змертвіння кінцівки. Щоб запобігти зізковзуваню планки в момент витягування. У бічні отвори їх вставляють цвях – шпеник.

Зовнішній, довгий, костиль вставляють дистальним кінцем у зовнішню дротяну скобу підступника. Відсувають його від стопи на 10 – 15 см. і кінець вставляють у рамку металевої окантовки поперечної дощечки і внутрішньої планки. Розсувають планки на таку довжину, щоб верхня планка своїм костиликом упиралась в пахвову западину, і фіксують вставлення цвяха – шпеника в отвори планок. Між шиною і кістковими виступами (кісточки виростки, вертел) підкладають вату.

Після цього переходять до витягування. Шнур, прикріплений на плечиках дротяної рамки підступника, проводять в отвір поперечної дощечки внутрішнього костиля. Паличкою – закруткою виконують витягування, скручуючи шнур, і закріплюють закрутку. Після цього закріплюють шину за верхні прорізи – щілини верхньої планки зовнішнього костиля, обводять навколо грудної клітки і застібують у зоні протилежного надпліччя. Другу лямку вставляють у нижні прорізи – щілини верхньої планки зовнішнього костиля, і закріплюють навколо тулуба. Третю лямку проводять у прорізи щілини верхньої планки внутрішнього костиля і закріплюють навколо стегна. На закінчення накладають спіральну пов’язку на всю кінцівку від гомілковостопного суглоба до паху. Якщо лямок немає, то шину на всьому протязі закріплюють бинтовою пов’язкою.

Відвідну шину ЦИТО прикладають до бічної поверхні грудної клітки так, щоб її верхній край упирався в пахвову ямку, і фіксують верхнім ременем через надпліччя здорової сторони, а нижнім – навколо грудної клітки.

Плече в положенні відведення на 50º і повернуте наперед на 30º укладають на горизонтальну планку, закріплену вертикальною розпіркою і фіксовану в такому положенні гвинтом передпліччя вкладають на додаткову планку, прикріплену гвинтом до горизонтальної під кутом 90º на всьому протязі руху прибинтовують до шини

VII. Система навичок завдання для перевірки кінцевого рівня знань.

1. На виклик швидкої допомоги звернувся хворий 40 років, зі скаргами на постійний ниючий біль в правому променево – зап’ясному суглобі, його набряк та відсутність рухів через біль. Зі слів хворого декілька годин тому впав на витягнуту руку, з опорою на долонну поверхню розігнутої кисті. При огляді в профіль рука нагадує столову виделку при пальпації – зміщений до тилу дистальний фрагмент променевої кістки визначається в вигляді східці. Відмічається набряк променево – зап’ястного суглобу та відсутність функції в ньому. Вкажіть попередній діагноз? В чому буде полягати об’єм першої допомоги?

Відповідь: у хворого перелом променевої кістки в класичному місці (дистальний епі – метафізарний відділ на відстані 1 – 4 см. від суглобової щілини). Хворий потребує в / м введення анальгетиків та транспортної іммобілізації кінцівки шиною Крамера, з доставкою його в травмпункт.

 

2. Хлопець 20 років при падінні з висоти на помірно зігнуті ноги, відчув різкий біль нижче колінного суглоба. Скаржиться, що гомілка не слухається при виконанні кроку вперед. При пальпації горбистості великогомілкової кістки – значний біль, надколінник змістився догори. Який Ви поставите попередній діагноз ? Який об’єм першої допомоги ?

Відповідь: у хворого відрив горбистості великогомілкової кістки. Він потребує парентерального введення знеболюючих препаратів та іммобілізація кінцівки пневматичною шиною, шиною Крамера в положенні максимального розгинання гомілки.

 

3. У хворого доставленого в приймальне відділення після ДПП виявлено рану позовнішній поверхні правої гомілки, розміром 3×5см., заповненої згустком крові, подовження вісь, гомілки деформована, м’які тканини потовщені. В ділянці рани визначається патологічна рухомість. Пульс 90 уд./хв.., ритмічний, слабкого наповнення, АТ 100/60 мм.рт.ст.Вкажіть попередній діагноз.

Відповідь: відкритий перелом правої гомілки; травматичний шок.

 

4. В травматологічне відділення поступив хворий після ДТП із скаргами на біль в правому стегні, порушення функції. При огляді стегна відмічається значне потовщення м’яких тканин в середній третині, укорочення кінцівки на 5 см., кінцівка фіксована шиною Дітеріхса. Артеріальний тиск 85/60 мм.рт.ст., пульс 105 уд./хв.. Вкажіть попередній діагноз.

Відповідь: закритий перелом середньої третини правого стегна з зміщенням по довжині. Травматичний шок ll ст..

 

5. Літній чоловік при падінні вдарився передньою поверхнею колінного суглоба. Турбує різкий біль в колінному суглобі, суглоб потовщений, з наявністю рідини, при пальпації – поглиблення середній ділянці наколінника, підняти випрямлену ногу не може. Вкажіть попередній діагноз.

Відповідь: перелом наколінника. Гемартроз.

 

6. В травматологічне відділення поступив хворий після ДТП із скаргами на біль в правому стегні, порушення функції. При огляді стегна відмічається значне потовщення м’яких тканин у верхній третині, позитивний симптом «галіфе», кінцівка вкорочена на 5см. На етапі першої допомоги проведено іммобілізацію шиною Дітеріхса. АТ 80/55 мм.рт.ст., пульс 106 уд./хв..

1. Поставте попередній діагноз.

2. Яке обстеження необхідно провести.

3. План попереднього лікування потерпілого.

Відповідь:

1. Закритий перелом верхньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням фрагментів. Після травматичний шок II ст..

2. Рентгенографію стегна в двох проекціях.

3. Знеболення («футлярна блокада») за рахунок введення в місце перелому 200 мл. 0.5% розчину новокаїну з чотирьох взаємно перпендикулярних точок. В/в введення гемодинамічних кровозамінників (поліглюкін 500мл., реополіглюкін 250 мл., розчин Зінгера, ізостерил по 250 мл., в /м кеталонг 2 мл.). Після виведення з шокового стану виконати скелетне витягання за над виростки стегнової або tuberositas великогомілкової кісток.

 

7. Чоловік при падінні з висоти на помірно зігнуті ноги відчув різкий біль нижче колінного суглобу. Скаржиться, що гомілки «не слухаються» при виконанні кроку вперед. При пальпації горбистості великогомілкової кістки – значний біль, надколінник змістився вгору.

4. Поставте попередній діагноз.

5. Назвіть рентгенологічну ознаку пошкодження.

6. Який метод лікування потрібно використати.

7. Яка терміновість лікувальних міроприємств.

Відповідь:

1. Відрив гористості великогомілкової кістки.

2. Зміщення надколінника вгору.

3. Екстрамедулярний остеометалосинтез горбистості великогомілкової кістки.

4. В перші 1-3 дні.

 

8. У хворого С. після падіння з висоти на зігнуті в колінах ноги спостерігається обмеження згинання і розгинання правого колінного суглоба. Контури суглобу згладжені. Різке ослаблення обертових рухів в суглобі, «клацання», що супроводжується болем. Ваш ймовірний діагноз? Перша допомога.

Відповідь: розрив меніска колінного суглобу. Знеболення, іммобілізація кінцівки шиною Крамера.

 

9. Після падіння на коліно, у хворого Д. різке обмеження розгинання в колінному суглобі. Ваш діагноз?

Відповідь: перелом надколінника.

 

10. При падінні з висоти на стопи у хворого болючий набряк в ділянці прикріплення ахілового сухожилку зправа. Відмічається болючість і припухлість на зовнішньому краю стопи. Обмеження згинання і розгинання. Ваш діагноз?

Відповідь: перелом правої п’яткової кістки.

 

11.Після ДТП хворий В. може рухатись, але тільки йти вперед. Ваш діагноз; вид транспортної іммобілізації?

Відповідь: Діагноз: перелом передньо - верхньої клубової ості. Транспортування на жорстких нішах з фіксацією кінцівки в колінних суглобах.

 

12. Після падіння з висоти на спину хворий уникає згинання в хребті, скаржиться, що предмети піднімає присідаючи, опираючись руками об стегна. Ваш діагноз? Положення хворого при транспортній іммобілізації.

Відповідь: перелом хребців. Транспортування на жорстких нішах.