КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗА МОДУЛЕМ I.

- МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; спеціальна література, наявна в бібліотеці ; друковані періодичні видання: "Вопросы психологии", "Психологический журнал", "Психология и социальная работа" тощо;

- електронні видання;

- мережі "Інтернет" (корисні сайти: www.psy.rin.ru, auditorium.ru, psyho.hotbox.ru, psynet.by.ru та ін ).

 

Методичні рекомендації до курсу

Тема 1. Вступ до юридичної психології (4 години).

Завдання для обговорювання:

Для успішного засвоєння матеріалу за даною темою, пропонується завдання, щодо узагальнення знань з системи юридичної психології: найбільш продуктивним, на нашу думку, буде якщо студенти дадуть визначення системи юридичної психології за різними авторами (Васильєв В.Л., Єнікєєв М.І., Романов В та ін.).

Порівняти визначення системи юридичної психології та таким прикладом. Продовжити таблицю

№	Автори	Система юридичної психології
1.	К.К.Платонов	Виділяв в юридичній психології: - правову психологію (предмет : правосвідомість); - кримінальну (предмет: причини злочинності, пов'язані з якостями особистості); - судову психологію; - виправно-трудову психологію.
2.	А.Р.Ратіонов	Виділяв в юридичній психології: - загальні питання (предмет, система, методи); - правову психологію (психологія нормативно-правової регуляції); - кримінальну психологію ( психологія злочинності та особистості злочинця); - судову психологію (психологія слідчої та судової діяльності); - виправну психологію (психологія виправлення і перевиховання правопорушників).
3.	В.Л.Васильєв	Ситема, запропонована В.Л.Васильєвим складається з - загальної частини ; - особливої частини . Спираючись на систему, запропоновану В.Л.Васильєвим, необхідно відмітити, що автор виходив з 2 великих категорій: діяльність правослухняну та і діяльність, пов'язану з тими або іншими правопорушеннями. У загальній частині юридичної психології визначаються предмет, система, історія, методи, взаємозв'язок з іншими науковими дисциплінами, а також основи загальної та соціальної психології. У спеціальному розділі аналізуються: закономірності правослухняної поведінки, правова свідомість та інтуїція особистості, їх ролі у формуванні імунітету особистості щодо криміногенної ситуації. У двох великих розділах загальної частини юридичної психології також розглядаються психологія правовідносин у сфері підприємницької діяльності та психологія юридичної праці. Особлива частина юридичної психології , що найчастіше аналізується в літературі як судова психологія, складається з таких розділів: - криминальна психологія;   - психологія потерпілого;   - психологія правопорушень неповнолітніх;   - слідча психологія;   - психологія судового процесу;   - судово-психологічна експертиза ;   - виправно-трудова психологія .

 

Література

1. Антонян Ю.М. Преступное поведение лиц с психическими аномалиями.-М.,1998.

2. Косевский М. Агрессивные преступники.-Варшава, 1979.

3. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань.- К., 1997.

 

Тема 2. Психологічні особливості особистості злочинця та злочинної групи (4 год).

Для успішного засвоєння матеріалу за темою, пропонується студентам проаналізувати наступні завдання:

1. Узагальнити поняття особистості злочинця та типологію злочинців.

2. Уточнити причини й умови формування злочинної групи.

3. Поширити психологію неповнолітніх злочинців.

Для кращого засвоєння матеріалу з теми, пропонується вставити пропущене визначення за типологією неповнолітніх злочинців:

1. …………… група – наприклад, що зчиняє бійки на дискотеках, стадіонах та інших місцях, проте має свої неписані норми.

2. …………… - звичайно : безцільне марнування часу, сумнівні розваги, таксикоманія, наркоманія.

3. …………. група – в такій групі - жорстка ієрархічна структура, сильний груповий тиск на її учасників, серйозні санкції за порушення групових норм.

Література

4. Антонян Ю.М. Преступное поведение лиц с психическими аномалиями.-М.,1998.

5. Косевский М. Агрессивные преступники.-Варшава, 1979.

6. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань.- К., 1997.

 

Тема 3. Психологічний аналіз злочину (2 год).

Для практичного засвоєння матеріалу за цією темою, пропонується студентам наступне:

1. Узагальнити психологічні умови, засоби та причини злочинної поведінки.

2. Поширити уявлення щодо елементів психологічної структури злочинного діяння.

3. Порівняти та знайти спільне, а також відмінне у структурі злочиної діяльності різних авторів за зразком наведеним далі:

 

 

Зразок

Структура злочиної діяльності за Л.В. Васильєвим.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ЗЛОЧИННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

мотивація і мотиви злочинної дії;

- формування мети злочинної діяльності;

- ухвалення рішення про здійснення конкретної злочинної діяльності, а також спрямованість та зміст злочинного наміру;

- способи, засоби й умови здійснення злочинної дії;

- досягнення результату та відношення суб'єкта до цього результату.

Література

1.Васильев В.Л. Юридическая психология.- СПб., 2000.

2. Зелинский А.Ф. Криминальная психология.- К., 1999.

3. Фролова О.Г. Злочинність і система кримінальних покарань.- К., 1997.

 

Тема 4 . Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності (2 год).

Для успішного засвоєння матеріалу з теми, пропонується студентам наступне:

1. Поширити уявлення психології огляду подій, психологію обшуку і вилучення та інших слідчих дій.

2. Порівняти психологію обшуку і вилучення. Знайти спільні та відмінні ознаки наведеною за таблицею 1 .

--------- підкреслити спільні ознаки

~~~~~ підкреслити відмінні ознаки

Таблиця 1

№	Слідча операція	Психологічна характеристика слідчої дії
1.	Обшук	Одним з основних елементів обшуку як слідчої дії з погляду психології є примус до особи, яку обшукують. На відміну від огляду місця події, обшук – це , як правило, відшукування свідомо прихованих предметів та документів, які мають кримінальне значення, можуть виступати як доказ скоєного злочину під час слідства. Іншими словами, обшуку притаманна чітко визначена мета ( у зв'язку з чим і де він повинен проводитися, які предмети, цінності та документи підлягають пошуку і вилученню), проте присутня висока невизначеність шляхів установлення місця знаходження предметів і документів, що цікавлять слідство. Проведення обшуку передбачає прояв слідчим професійних знань, умінь, а також різних психологічних якостей. У першу чергу слідчому необхідно спочатку подумки виконати задачу знаходження предметів або документів. Дуже важливо заздалегідь вивчити особу, яку обшукують (риси вдачі, звички, професію, інтереси, схильності), поставити себе на місце обшукуваного, продумати варіанти засібу та місця переховування предметів або документів.
2.	Вилучення	При вилученні немає необхідності в пошукових діях, оскільки вона здійснюється по відношенню до конкретних, відомих наперед об'єктів, а також, у даному випадку, відомо де й у кого вони знаходяться. Як правило, вилучення відбувається добровільно, за згодою особи, проте, якщо це потрібно може відбуватися примусово. Основні психологічні прийоми впливу – навіювання і переконання. Конфліктна ситуація, що може виникнути у процесі вилучення, має інше, більш м'яке психологічне забарвлення. Частіше за все цей процес відбувається для вилучення предметів та документів на підприємствах та організаціях. Основним психологічним чинником є вплив на підозрюваного або звинувачуваного, оскільки останьому стає відомо якими документами, котрі він приховує, тепер володіє слідство. Одержані при виїмці результати багато в чому визначають всю подальшу тактику попереднього слідства, а також конкретні дії слідства.

 

Література

1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. - К., 1994.

2. Васильев В.Л. Психология следственных действий. –К.,1997.

3. Глазырин Ф.В. Психология следственных дел. – Волгоград, 1983.

4. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. - К., 2001.

 

Тема 5 . Психологія судової діяльності ( за кримінальними справами) (2 години).

З метою формування навичок, пропонуємо студентам розв’язати ряд задач.

1. Поширити психологічні особливості судового процесу.

2. Узагальнити існуючі психологічні основи полеміки в судовому процесі.

3. Закріпити знання за питаннями психології судових суперечок та винесення вироку.

Для успішного засвоєння матеріалу з теми, пропонується студентам проаналізувати таблицю 2 видів допиту в процесі полеміки на суді, знайти психологічні особливості у спільному та відміному за цими видами допитів. Такими видами є основний, додатковий та повторний допит.

Різновидами основного є: звичайний, перехресний та шаховий.

 

--------- підкреслити спільні ознаки

~~~~~ підкреслити відмінні ознаки

Таблиця 2

№	Види допита	Психологічна характеристика допиту
1.	Звичайний	Звичайний допит припускає розповідь опитуваного в довільній формі, при цьому тут же можуть задавати питання суддя, прокурор, захисник без жодної черговості з приводу різних обставин.
2.	Перехресний	Перехресний допит припускає, що сторони, які беруть участь у роботі, можуть по черзі ставити питання допитуваному щодо тієї ж самої обставини для того, щоб уточнити, розширити і перевірити його свідчення. Також він дозволяє розкрити суперечності у свідченнях, виявити погрішності та інше.
3.	Шаховий	Сутність шахового допиту полягає в тому, що допитуючи одну особу, попутно задаються питання іншим особам щодо сутності обставин і фактів, про якій зараз йде мова. Мета шахового допиту : підтвердити або спровокувати свідченнями інших особ ті відомості, що були одержані під час основного допиту певної особи. Наприклад, допитуючи підсудного, попутно ставлять питання потерпілому, свідкам , експертам .
4.	Додатковий	Додатковий допит полягає в тому, що суд і учасники судового процесу з'ясовують ті факти й обставини справи, які були за різних причин упущені під час основного допиту, або уточнюють факти, з приводу яких інші свідки, які є потерпілими, підсудні та інші учасники судового допиту, дали різні чи відмінні свідчення від тих, що їх дала особа, яка підлягає додатковому допиту.
5.	Повторний	Повторний допит : після основного допиту, у зв'язку з вивчення інших доказів, виникають сумніви щодо правильності одержаних результатів або виявляється необхідність їх уточнення.

 

 

Література

1 Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве. – Харьков, 1975.

2. Кони А.Ф. Приемы и задачи обвинения // Избраные произведения. – 1959.

3. Еникеев М.И. Юридическая психология. - М., 2000.

 

Тема 6. Пенітенціарна психологія. Психологічні основи ресоціалізації засуджених (2 години).

Пропонуємо студентам розв’язати завдання :

1. Узагальнити (предмет та завдання) пенітенціарної психології.

2. Поширити знання за питанням психологічної особливості особистісті засудженого та виховного процесу.

3. Закріпити методи вивчення особистості засудженого і психологічного впливу на нього у процесі перевиховання.

 

Поняття пенітенціарної психологі ї є досить складним розділом у вивченні юридичної психології. Для поглиблення знань за цим розділом, пропонується виконати наступне завдання.

Вставити пропущені слова у визначення

Виправна психологія вивчає психологічні основи ……………… – відновлення раніше порушених соціальних якостей особистості , необхідних для повноцінної її життєдіяльності у …………. , проблеми ефективності покарання , динаміку особистості осудженого під час виконання ……………. , формування її поведінкових можливостей в різних умовах табірного та тюремного режиму, особливості …………… орієнтацій і стереотипів поведінки в умовах соціальної ізоляції, відповідність виправного законодавства до задач виправлення осуджених.

 

Література

1.Глоточкин А.Д., Пирожков В.Ф. Исправительно-трудовая психология. –М., 1974.

2.Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. - М., 1998.

3. Юридична психологія / За заг. ред. Я.Ю. Кондратьєва. - К., 2000.

Тема 7. Судово-психологічна експертиза. Комплексні експертизи. Оформлення протоколів та матеріалів заключного акту (2 год).

Досить складним є питання вивчення об'єкта судово-психологічної експертизи, а також питань, що вирішуються за різними її видами .

Об'єктом дослідження судово-психологічної експертизи виступають психічні прояви здорової людини, що не виходять за межі норми, тобто що не викликають сумнівів у її психічній повноцінності.

У центрі дослідження завжди знаходиться особистість підекспертного (звинуваченого, потерпілого, свідка).

Пропонуємо розв’язати наступні задачі.

1. Пошириити уявлення про психологічні особливості СПЕ (за доступною літературою).

2.Узагальнити знання з інших видів експертиз.

3. Порівняти об’єкт та основні питання, що вирішуються під час різних видів експертиз за допогою зразка. Доповнити таблицю даних.

Зразок об’єктів та основних питань,

що вирішуються під час різних видів експертиз

Таблиця 3

№	Види експертизи	Об’єкт експертизи	Основні питання, що вирішуютьсяґ під час цього виду експертизи
1.	Судово-психологічна експертиза потерпілих за справою щодо сексуальних злочинів	Об'єктом цієї СПЕ можуть бути особи жіночої та чоловічої статі, потерпілі від сексуального насильства	2 питання перед експертизою: 1. Чи знаходилася ( - вся) потерпіла ( - лий) у відповідній ситуації безпорадній (хвороба, алкогольне сп'яніння, малолітній вік, загальна фізіологічна слабкість і ін.) 2. Чи могла потерпіла особа у відповідній ситуації, усвідомлювати характер і значення скоюваних з нею дій.

 

Література

5. Анікіна В.Н. та ін. Психологічна експертиза у слідчий практиці. – К., 1993.

6. Костицкий М.В. Вопросы методики судебно-психологической экспертизы. – К., 1985. Вып. 30.

7. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. – Львов, 1987.

8. Кудрявцев И.А. Судебно-психологическая экспертиза. –М.,1988.

 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ

Обов’язкова література

 

1. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. - К.,1994.

2. Анікіна В.Н. та ін. Психологічна експертиза у слідчий практиці. – К., 1993.

3. Антонян Ю.М. Преступное поведение лиц с психическими аномалиями. – М., 1998.

4. Антонян Ю.М. Психология убийства. - М.,1996.

5. Бедь В.В. Юридическая психология: Навчальний посібник. –Львів: Новий світ. – 2000. - К.: Каравелла, 2002.- 376с.

6. Васильев В.Л. Юридическая психология . - СПб., 2000.

7. Глазырин Ф.В. Психология следственных дел. – Волгоград, 1983.

8. Гульдман В.В. Мотивация преступного поведения психопатических личностей: Криминальная мотивация. - М.,1986.

9. Еникеев М.И. Юридическая психология: Учебник для вузов. - М., 2000.

10. Зелинский А.Ф. Криминальная психология: Учеб. Пособие для вузов.- К., 1999.

11. Косевский М. Агрессивные преступники. – Варшава, 1979. - К.,1997.

12. Костицкий М.В. Вопросы методики судебно-психологической экспертизы. – К., 1985. Вып. 30.

13. Костицкий М.В. Комплексные судебные экспертиза с привлечением психологии \\ Криминалистика и судебная экспертиза.- Львов, 1987.

14. Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза. - Львов, 1987.

15. Кудрявцев И.А. Судебно-психологическая экспертиза. - М.,1988.

16. Пирожков В.Ф. Криминальная психология .: Кн. I. II. - М., 1998.

17. Ратинов А.Р. Судебная психология для следователей .- М., 1967.

18. Романов В. Юридическая психология.- М., 1998.

19. Рущенко І.П. Соціологія злочинності.- Харків, 2001.

20. Фролова О.Г. Злочинність і система криминальних покарань. - К.,1997.

21. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. Учебник для вузов. - М., 1998.

22. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого. – К., 2001.

23. Шиханцов Г.Г. Юридическая психология: Учебник для вузов. - М., 1998.

24. Юридическая психология. Хрестоматия / Сост. Т.Н.Курбатова. - СПб., 2001.

25. Яковлев А.М. Преступность и социальная психология. - М.,1971.

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Антонян Ю.М. Жестокость в нашей жизни. – М.,1996.

2. Бедь В.В., Малышев А.А. Социально-психологические аспекты юридической деятельности. – Ужгород, 2001.

3. Брусиловский А.Е. Судебно-психологическая экспертиза. – Харьков, 1929.

4. Васильев В.Л. Психолого- педагогические проблемы предупреждения терроризма // Труды СПб ЮИ ГП РФ. №2. - СПб.,2000.

5. Васильев В.Л. Психология тероризма // Серийные убийства и социальная агрессия. Мат.-лы Межд. Конф. - Ростов - на - Дону, 2001.

6. Еникеев М.И., Черных Э.А. Психология следователя. – 1998.

7. Пирожков В.Ф.Законы преступного мира молодежи. – Тверь , 1994.

8. Чуфаровский Ю.В. Юридическая психология. - М., 1997.

 

 

ДОДАТОК