Військові запаси матеріальних засобів.

 

Безперебійне забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами – одне з найважливіших завдань військового тилу та одна з вирішальних умов досягнення перемоги у бою.

У зв'язку з якісними змінами зброї, технічного оснащення і способів ведення бойових дій значно зросла потреба військ у матеріальних засобах та істотно розширилась їх номенклатура.

Матеріальне забезпечення у з'єднаннях і частинах організовується та здійснюється з метою своєчасного і повного задоволення потреб частин (підрозділів) у матеріальних засобах – усіх видах озброєння, бойової та іншої техніки, ракетах, ракетному паливі, пальному, продовольстві, речовому, інженерному, хімічному, квартирному та іншому майні, матеріалах та спеціальних рідинах різкого призначення, а також у воді.

Організація матеріального забезпечення у з'єднаннях, частинах і підрозділах полягає:

1. у прийнятті рішення на матеріальне забезпечення і його планування;

2. у визначенні порядку і черговості забезпечення частин і підрозділів матеріальними засобами та їх підвезення;

3. у постановці завдань на підвезення, виділенні транспортних засобів і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт;

1. у підготовці складів до приймання і видачі вантажів, призначенні маршрутів транспортних засобів та їх супроводженні;
2. в установленні порядку передачі матеріальних засобів споживачам;
3. у призначенні і підготовці районів приймання - передачі матеріальних засобів та вирішенні інших організаційних питань.

Одне з головних завдань матеріального забезпечення – підвезення озброєння, техніки, боєприпасів, ракетного палива, пального та інших матеріальних засобів, які мають важливу роль у забезпеченні бойової готовності військ. Несвоєчасне забезпечення матеріальними засобами набагато знижує бойові можливості частій і підрозділів. Тому як вид тилового забезпечення матеріальне забезпечення є основним.

Забезпечення частин (підрозділів) озброєнням, бойовою та іншою технікою, ракетами .та боєприпасами одночасно є завданням спеціально-технічного забезпечення.

Успіх матеріального забезпечення частин і підрозділів у ході бойових дій досягається завчасним створенням та правильним ешелонуванням необхідних запасів матеріальних засобів, безперебійним поповненням їх витрати і втрат.

1. Потреба з’єднань, частин та підрозділів у матеріальних засобах.

Потреба з'єднань (частин, підрозділів) у матеріальних засобах на бойові дії та пересування визначається з урахуванням встановлених їх і витрат та необхідних запасів на кінець періоду бойових дій (.пересування).

Обчислення потреби і облік забезпеченості військ матеріальними засобами здійснюється у розрахунково-постачальних одиницях (РПО), а також у інших одиницях виміру (масі, об'ємі, штуках та інших).

Під розрахунково-постачальною одиницею розуміють умовно прийняту величину, яка застосовується для визначення забезпеченості військ матеріальними засобами, обчислення потреби у них, а також при установленні норм витрати і запасів.

У Збройних Силах розрахунково-постачальними одиницями умовно прийняті: по боєприпасах - бойовий комплект; по пальному і рідкому ракетному паливі - заправка; по продовольству - добова, видача; по хімічному майну - комплект і зарядка; по інших матеріальних засобах -комплект.

Бойовий комплект встановлена кількість боєприпасів на одиницю озброєння (автомат, карабін, гвинтівку, пістолет, кулемет, міномет, гармату та інші) чи на бойову машин) (танк, бойову машину піхоти, бронетранспортер тощо). Бойовий комплект з'єднання (частини, підрозділу) обчислюється на все озброєння.

Заправка ракети - кількість ракетного палива, яке вміщують й паливні баки.

Заправка пального - його кількість, що вміщується у паливну систему машини (агрегату) або забезпечує встановлений запас її ходу (час роботи). Заправка визначається: для гусеничних машин, колісної військово - інженерної техніки та вертольотів - місткістю основних баків та додаткових ємностей, які конструктивно входять, у їхні паливні системи; для колісних машин (крім військово-інженерних) - кількістю пального, яке забезпечує запас ходу на встановлені наказом Міністра оборони України відстані (які визначаються за основними нормами виграти), а для агрегатів - встановленою кількістю часу їх роботи.

Заправка пальним з'єднання (частини, підрозділу) нараховується на всю наявну за обліком техніку. Добова видача - кількість продуктів, яка належить за встановленими нормами для харчування одній особи на добу. Добова видача з'єднання (частини, підрозділу) нараховується на його обліковий склад.

Комплект - набір приладдя (інструментів, запасних частин, предметів речового та іншого майна), складений за визначеним переліком та у встановлених кількостях.

Зарядка – кількість спеціальних речовин (твердих, рідких, розчинів тощо), які вміщуються в основі спеціальних машин та приладів.

Кількісні показники розрахунково - постачальних одиниць на одного військовослужбовця, на одиницю озброєння і військової техніки с величиною постійною і установлюються постановами Кабінету Міністрів і наказами Міністра оборони України, а на військові формування (з'єднання, частину, підрозділ) – перемінною величиною, яка залежить від ступеня укомплектованості і особовим складом технікою і озброєнням.

 

Обчислення потреби у матеріальних засобах здійснюються: у наступі - на день бою, обороні - весь період оборони з подальшим уточненням по днях бою при здійсненні пересування - на всю його протяжність з подальшим уточненням на кожний добовий період. Потреба у матеріальних засобам, як правило, визначається по двох періодах: на підготовку до бойових дій (здійснення пересування) і на ведення бойових дій(здійснення пересування).

Вихідними даними для визначення потреби у матеріальних засобах на бій (пересування) в установленні для з’єднання – командуючим армійським корпусом, для частини – командиром з’єднання, для підрозділу – командиром частини (з’єднання) норми витрати і запаси на початок та кінець дня (періоду) бою (пересування). Крім того, необхідно мати дані про наявність матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах, підрозділах на час проведення розрахунків.

Формула для розрахунку потреби у вигляд матеріальних засобіводин із періодівможе бути викладена як;

Q = (R+Z-N)*q,

де:Q, - потреба у матеріальних засобах, т;

R - установлена норма витрата матеріальних засобів, РПО;

Z - запасі! на кінець періоду, РІ 10;

N - наявність на початок періоду, РПО;

(q - маса РПО даного виду матеріальних засобів, т.

Потреби у матеріальних засобах визначається: в ракетному паливі і пальному, продовольстві і речовому майні - начальниками відповідних служб тилу з'єднання (частини); в боєприпасах до наземної артилерії, мінометів і ПТКР – штабом ракетних військ і артилерії з'єднання (начальником артилерії частини); в боєприпасах до танків, бойових машин піхота, бронетранспортерів і стрілецької зброї штабом з’єднання (частин); в зенітних боєприпасах ; ракетах - начальником ППО з'єднання (частини); в інших матеріальних засобах – начальниками відповідних служб з'єднання (частини). Основним фактором, який визначає потребу в матеріальних засобах на день бою є установлені їх витрати. Нормами витрат матеріальних засобів для кожного з'єднання, частин, підрозділу установлюється вищим, командуючим об'єднанням (командиром з'єднання, частини) з урахуванням завдань , які виконуються для відпущених ресурсів.

Передбачувані витрати матеріальних засобів на бій (пересування) можуть змінюватись у значних межах. Основними факторами, які впливають на виграти матеріальних засобів є: бойовий і чисельний склад з'єднання, частини, підрозділу; вид на напруженість бойових дій; глибина ройового завдання (протяжність маршу); масштаби застосування високоточної та інших видів зброї; роль і "місце з'єднання, частини, підрозділу у бою (похідному порядку); бойові якості та характер дій противника; умочи місцевості, пора року. характер погоди; ступінь підготовленості розрахунків, екіпажів, став озброєння, техніки та інші фактори.

Бойовий і чисельний склад з'єднань і частин, наявність і якість озброєння і техніки визначають кількісні показники розрахунково-постачальних одиниць (бойового комплекту, заправки, добової видачі та інших), таким чином впливають на потребу у матеріальних засобах, яка відображена масою. Для порівняння необхідно відмітити, що на початок Великої Вітчизняної війни маса бойового комплекту стрілецької дивізії була близько 350 т, а у сучасній механізованій дивізії вона складає більше 1800 т. Маса заправки пальним відповідно складала близько 45 т, а зараз перевищує 1100 т. Ось чому загальна маса витрат боєприпасів і пального дивізії при одних і тих же нормах витрат у сучасних умовах значно більша, ніж. у період Великої Вітчизняної війни.

Вид та напруженість бойових дій безпосередньо впливають на інтенсивність застосування озброєння і техніки. Наприклад, при подоланні підготовлених оборонних рубежів противника, або при наступі у високих темпах, на значну глибину, військами витрачаються у великих кількостях всі види матеріальних засобів, особливо пальне і боєприпаси. Потреба у пальному на витрати при цьому в середньому за добу може досягати 0,35-0,64 запр., у боєприпасах -від 0,4 до 2,0 бк і більше. Виграти боєприпасів у наступі на противника, який відходить, зменшується на 35 - 45%.

У обороні війська ведуть у більшості випадків боротьбу з противником, який наступає. Війська використовують інженерні споруда, у менших масштабах здійснюють переміщення. Тому витрати пального і деяких інших видів матеріальних засобів, а також зношування і вихід з ладу техніки, можуть бути. меншими ніж у наступі. Разом з тим значно зростає потреба у інженерному майні, то необхідно враховувати при плануванні підвезення.

Витрати пального визначаються напруженістю роботи машин, яка у свою чергу прямо залежить від глибин бойового .завдання дивізії, з урахуванням додаткових коефіцієнтів (маневрування, умов руху, допоміжних елементів маршу), які впливають на витрату пального.

Для забезпечення особового складу дивізії їжею кожен день витрачається одна добова видача продовольства.

Крім боєприпасів,, пального та продовольства, у сучасному бою витрачається значна кількість інших матеріальних засобів, зокрема інженерного, хімічного, бронетанкового, автомобільного майна і майна і зв'язку. Загальна потреба у цих матеріальних засобах механізованої (танкової) дивізії за день напруженого бою, як показують розрахунки і досвід навчань, може досягти (у наступі до 10 %) у обороні - до 20 % від маси витрати боєприпасів і пального.

При обчисленні потреби у ракетному паливі, пальному, продовольстві, речовому та іншому майні, необхідно враховувати наявність матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах і підрозділах на розрахунковий час, їх витрати при підготовці та в ході бою і установлені запаси на початок і на кінець дня (періоду) бою (пересування).

Визначення потреби з'єднань (частин, підрозділів) у матеріальних засобах з урахуванням запасів на кінець кожного дня бою (пересування) викликане необхідністю виконувати бойові завдання вночі та у наступні дні бойових дій. При визначенні норм утримання запасів матеріальних засобів у з'єднаннях, частинах та підрозділах враховуються передусім інтереси автономності військ у тиловому відношенні. Так, при діях з'єднань, частин, підрозділів на ізольованих напрямках, на островах і в інших складних умовах розміри запасів, як правило, підвищуються. Наявність матеріальних засобів у військах на кінець кожного дня бою, як правило, повинна відповідати нормам утримання військових запасів. При цьому норма запасів на кінець бою (пересування), залежно від конкретних умов, можуть не відповідати тим нормам, які установлені на (початок бойових дія (пересування).

Бойові втрат боєприпасів, пального, продовольства та інших матеріальних засобів у сучасному бою можуть досягати 25 - ЗО % і більше від витрати. Ці трати виникають при знищенні противником бойової техніки і транспортних засобів підрозділів і частин матеріального забезпечення з запасами матеріальних засобів. Бойові втрати матеріальних засобів приблизно пропорційні втратам з'єднань, частин, підрозділів у особовому складі, озброєнні, бойовій та іншій техніці. І все ж втрати матеріальних засобів необхідно враховувати. Це викликане необхідністю постійно мати у розпорядженні командирів резерв матеріальних засобів для своєчасного поповнення можливих їх втрат та вирішення завдань, які раптово виникають. Необхідно зазначити, що приведені дані про втрати орієнтовані, їх величина у різних умовах обстановки може бути різна. Величина втрат залежить від завдань, які виконуються військами, впливу противника, характеру його дій та масштабів застосування різних видій зброї.

 

2.1.1 ВІЙСЬКОВІ ЗАПАСИ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАСОБІВ, ЇХ ПРИЗНАЧЕННЯ, РОЗМІРИ, ЕШЕЛОНУВАННЯ, ДІЛЕННЯ ТА ДЖЕРЕЛА ПОПОВНЕННЯ

 

Важливою умовою досягнення безперебійності у матеріальному забезпеченні з'єднань, частин, підрозділів і кожного військовослужбовця у ході бойових дій (пересування) с постійне поповнення витрата матеріальних засобів шляхом їх регулярного підвезення. Але у сучасній бойовій обстановці безперебійне підвезення не завжди можливе. Тому для гарантованого матеріального забезпечення у з'єднаннях, частинах, підрозділах, при особовому складі, бойовій техніці і озброєнні утримуються військові запаси матеріальних засобів. Наявність запасів у військах дозволяє командирам з'єднань, частин і підрозділів впливати на боєздатність підпорядкованих частин і підрозділів та безперебійно забезпечувати їх за будь-яких умов обстановки.

З'єднання, частина та підрозділи повинні постійно мати в установлених розмірах військові запаси матеріальних засобів. Вони утримуються та перевозяться в частинах і підрозділах матеріального забезпечення дивізій, бригад, полків, батальйонів і дивізіонів, а також в бойових та інших машинах, при гарматах, мінометах, кулеметах, в ремонтних ; медичних частинах (підрозділах) та при особовому складі. Розміри військових запасів за видами матеріальних засобів та їх ешелонування визначаються відповідними наказами Міністра оборони України.

Розміри військових запасів матеріальних засобів установлюються з урахуванням забезпечення автономності дій з'єднань (частин), а також відповідно до можливостей і умов підвезення. При середній напруженості бойових дій у механізованих (танкових) дивізіях вони, як правило, повинні-забезпечувати потребу у матеріальних засобах протягом 4-6 діб, а по продовольству – протягом 11 (13) діб.

Витрачені чи знищені противником при підготовці та в ході бойових ' дій військові запаси матеріальних засобів повинні бути негайно поповнені.

Запаси матеріальних засобів з метою збереження їх від зараження радіоактивними, отруйними речовинами та бактеріальними (біологічними) засобами, зберігаються та перевозяться, як правило, в тарі або укритими.

У зв'язку з необхідністю підвищення автономності з'єднань і частин в бойових діях у сучасних умовах виявляється тенденція до зростання норм утримання запасів матеріальних засобів у різних ланках військового тилу.

Досвід командно-штабних навчань та навчань з військами показав, що установлені військові запаси з деяких видів, матеріальних засобів не забезпечують необхідної автономності бойових дій військ.

Відповідно до обстановки і бойового завдання з'єднання (частини, підрозділу) рішенням вищого командуючого (командира) можуть створюватись додаткові запаси боєприпасів, пального, а інколи і інших матеріальних засобів. По пальному, наприклад, вони створюються у тарі на бойових і транспортних машинах, а у необхідних випадках і в резервуарах (тарі) в транспортних засобах з'єднання, частини, підрозділу. Додаткові запаси боєприпасів створюються шляхом ущільненого завантаження тягачів і автомобільних підрозділів підвезення. Крім того, для артилерії і мінометів, які беруть участь у артилерійській підготовці, додаткові запаси боєприпасів викладаються на вогневих позиціях у розмірах, запланованих для втрати до зміни вогневих позицій. Додаткові запаси можуть створюватись і по інших видах матеріальних засобів.

Розміри додаткових запасів залежать від завдань, які виконуються з’єднанням (частиною, підрозділом), характеру можливих дій противника, можливостей транспортних засобів, а також від умов і місця утримання них запаси. Досвід навчань з військами показує, що додаткові запаси пального можуть утримуватись при машинах у розмірах: автомобільного бензину -0.2 - 0.25 запр. і більше (у дрібній тарі), дизельного палива - 0,4 запр. (у бочках на танках, де це передбачено).

Додаткові запаси боєприпасів, які спорюються ори артилерійських системах шляхом ущільненого завантаження артилерійських тягачів, у середньому можуть складати 0,25 бк, а на вогневих позиціях артилерійських батарей-до 1,0 бк і більше.

Військові запаси матеріальних засобів, які втрачені при підготовці і ході бою та знищені противником, поповнюються на підставі зведень по тилу, а також донесень і заявок, що подаються начальниками відповідних служб з'єднанні (частини). Командири підрозділів про витрата, втрати і . наївність матеріальних засобів, а також про потребу в них доповідають по команді. В ході бойових дій важливу роль у своєчасному і повному задоволенні потреби частин і підрозділів у матеріальних засобах буде грати маневр запасами матеріальних засобів. Основними формами маневру з пересуванням автомобільних підрозділів (колон) з матеріальними засобами, які знаходяться в дорозі; перерозподіл запасів між частинами (підрозділами), переключення всіх чи більшості транспортних засобів дивізійної (бригадної, полкової) ланки тилу на підвезених будь-якого одного, найбільш необхідного а даний момент виду матеріальних засобів (боєприпасів, пального тощо); тимчасове прикріплення частин, якам вкрай необхідні матеріальні засоби, на забезпечення із інших джерел.

Переадресування автомобільних підрозділів (колон) з матеріальними засобами, які знаходяться у дорозі, проводиться при різких змінах обстановки. Ця форма маневру запасами знаходиш» широке застосування у військовій ланці тилу, тому що вона дозволяє у короткі строки і ефективно впливати на поповнення запасів в частинах (підрозділах).

Перерозподіл запасів між частинами (підрозділами) у окремих випадках може бути єдино можливою і найбільш складною формою маневру запасами. Це пов'язано з вилученням і передачею матеріальних засобів з найбільш забезпечених частин (підрозділів) у ті, що забезпечені менше.

Переключення усіх або більшості транспортних засобів на підвезення якогось одного, найбільше необхідного у даний час виду матеріальних засобів, може бути викликане підвищеною потребою у ньому частин (підрозділів), великими втратами, перервою у підвезенні і т.п. Ця форма маневру запасами, може знайти широке застосування при обмеженій кількості транспортних засобів.

Тимчасове прикріплення частик (підрозділів), яким необхідні матеріальні засоби, на забезпечення з інших джерел моля здійснюватись у обстановці, що ускладнює чи виключає поповнення запасів матеріальних засобів раніше установленим порядком.

Централізовані поставки здійснюються через промислові підприємства всіх галузей господарства України, які виробляють необхідне озброєння, військову техніку та інші матеріальні засоби.

Раціональне використання кожного з перелічених джерел забезпечення, збереження і економні витрати матеріальних засобів дають можливість безперебійно, своєчасно і повністю забезпечувати ними частини і підрозділи.