Отримання, виконання та перевірка домашніх завдань

Одним з основних видів самостійної роботи студентів є виконання домашніх завдань, які забезпечують регулярну роботу студента над матеріалом.

 

Кожен викладач розуміє, що знання студентів можуть бути твердими тільки у тому випадку, якщо вони закріплюються багаторазовим повторенням інформації і у різних ситуаціях. Домашні умови роботи суттєво відрізняються від тих, що створені у навчальному закладі. Те, що в аудиторії здавалося зрозумілим, вдома може викликати у студента безліч питань. Чому для вирішення завдання доведеться пригадати пояснення викладача, застосувати їх до нової вправи тощо. Крім того, вдома студент має можливість, не поспішаючи, ще І ще раз повторити прочитане або почуте в аудиторії.

 

Домашнє завдання може видаватись студентам у різних формах:

§ опрацювання окремих теоретичних положень на основі джерел, вказаних викладачем;

§ розв'язання задач;

§ виконання практичних завдань.

Але в усіх випадках воно повинно подаватися конкретно, чітко, зрозуміло для студентів.

 

Розрізняють наступні типи домашніх завдань:

Типи домашніх завдань:

• На засвоєння нових знань (теоретичні);

• На розвиток навичок і вмінь (емпіричні);

• На застосування знань, навичок і вмінь (практичні);

• На узагальнення і систематизацію (узагальнюючі);

• На підготовку до засвоєння нових знань (підготовчі).

 

Видаючи домашнє завдання, викладач рекомендує літературні джерела для подальшого вивчення курсу.

При цьому необхідно надати їх коротку характеристику, звертаючи увагу студентів на найважливіші питання, що розкриваються в них. Необхідно також пояснити, на які питання слід звернути особливу увагу, якою повинна бути послідовність роботи над матеріалом, методи роботи. Викладач зобов'язаний не тільки порекомендувати студентам найбільш раціональні методи роботи, а й на наступних заняттях перевірити ефективність самостійної роботи. Не можна допускати, щоб студенти зазубрювали матеріал, адже питання організації і ведення бухгалтерського обліку вимагають їх логічного розуміння.

 

Раціонально рекомендувати студентам підготовку конкретних прикладів, на яких вони будуть пояснювати матеріал під час відповіді. Наприклад, якщо студенти самостійно працюють вдома над методами калькулювання собівартості продукції, тоді їм доручається самостійно продумати і підготувати приклади, на яких вони будуть пояснювати матеріал в групі.

Зміст самостійної роботи студентів вдомаможе полягати і у виконанні практичних робіт:

· розв'язання задач,

· оформлення документів, записів у книгах тощо.

Важливо, щоб такі роботи виконувались студентами свідомо, розрахунки і записи повинні робитися не механічно, а супроводжуватися міркуваннями, аналізом виконання робіт.

 

Детально плануючи самостійну роботу, викладач зобов'язаний створити умови для її належного виконання. Для цього потрібен підвищений рівень мотивації виконання тієї чи іншої роботи, чітке визначення їх зв'язку з майбутньою практичною діяльністю, адже студенти засвоюють тільки те, чому саме бажають навчитися.

 

Контроль виконання самостійної роботи

Виконання домашніх завдань перевіряється на наступних заняттях. Викладач зобов'язаний зробити свої висновки і зауваження з усіх питань виконаної роботи.

В ході оцінки виконання успіхів самостійної роботи на перше місце повинна бути поставлена мета не механічного запам'ятовування, а творчого засвоєння знань. Отже, основним критерієм оцінки навчальної діяльності студента повинно бути не тільки те, скільки матеріалу він встиг "підготувати" до сесії, а наскільки активно та успішно він працював протягом всього семестру.

Система контролю самостійної роботи повинна відповідати таким основним вимогам:

а) контроль самостійної роботи студентів повинен бути складовою частиною навчального процесу, здійснюватися в органічному поєднанні з його логікою;

б) система контролю самостійної роботи студентів повинна бути оперативною;

в) організація систематичного контролю повинна стимулювати усі сторони навчальної діяльності студентів, підвищувати рівень навчально-методичної роботи викладачів і сприяти підвищенню якості підготовки спеціалістів.