Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

Контекстне мовлення- зв'язне мовлення, зміст якого зрозумілий співрозмовнику на основі мовних засобів і не вимагає знання конкретної ситуації.

2. Соціальна ситуація розвитку дошкільника:

- Потреба в спілкуванні з дорослими та однолітками визначає становлення особистості дитини.

- Молодші дошкільники задають «тисячі» запитань. Вислуховуючи відповіді, дитина вимагає, щоб дорослий серйозно ставився до неї, як до партнера, товариша. Таке співробітництво дитини з дорослим отримало назву пізнавального спілкування.

- У дошкільному віці виникає й інша форма спілкування — особистісна, яка характеризується тим, що дитина намагається обговорювати з дорослими поведінку і вчинки інших людей і своїх власних з погляду моральних норм.

- Важливу роль у формуванні особистості дитини має потреба у спілкуванні з однолітками, в оточенні яких він знахо­диться з перших днів життя. Діти старшого дошкільного віку в сумісній діяльності вже засвоюють такі форми співробітництва: чергують і узгоджують дії; сумісно виконують одну операцію; контролюють дії партнера тощо.

- Дитина-дошкільник має велике бажання включитися в доросле життя, активно в ньому брати участь.

- На рубежі раннього і дошкільного віку виникають перші види дитячих ігор.

3. Гра — провідна діяльність в дошкільному віці, вона має значний вплив на психічний розвиток дитини.

4. Центральним компонентом в сюжетно-рольовій грі є роль, яку бере на себе дитина.

Б

5. –

6. Мислення розвивається від наочно-дійового до образного. Далі на основі образного мислення починає розвиватися образно-схематичне, яке є проміжним між образним і логічним мисленням. Образно-схематичне мислення дає можливість встановлювати зв'язки і співвідношення між предметами та їх властивостями.

Розвиток мислення дитини тісно пов'язаний з мовою.

7. У дошкільному віці в діяльності дитини з'являються елементи праці. В праці формуються моральні якості дитини, почуття обов'язку, поваги до людей.

8. –

9. –

10. В дошкільному дитинстві в основному завершується довгий і складний процес оволодіння мовою. До 7 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.

3)

1. –

2. б

3. в

4. а

5. б

6. –

7. б

8. –

9.г

10.-

11. б

12. а

13. б

14. –

15. в

16. в

Модульний контроль знань №2

1. Основним мотивом ігрової діяльності є найкраще виконання ролі, діяти "як дорослий". Цей мотив підпорядковує собі безпосередні стосунки дитини і є провідним. З цієї точки зору, дошкільний вік – період інтенсивного засвоєння людських взаємин – норм і правил поведінки, які існують у світі дорослих.

2. В

3. –

4. Гра – це провідна діяльність дитини дошкільного віку.

5. А

6. Дитина в ігровій діяльності формує моделі поведінки, які визначатимуть її майбутню діяльність у всіх сферах дорослого життя.

7. А

8. Б

9. В

10. В

11. Б

12. А

13. Б

14. А

15. В

16. Гра весь час змінюється і на кінець дошкільного віку досягає високого рівня розвитку. Для першої стадії (3—5 років) характерно відтворення логіки реальних дій людей; змістом гри є предметні дії. На другій стадії (5—7 років) моделюються реальні взаємини між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини.

17. Ігри дітей 5-7 років моделюються з реальних взаємин між людьми, і змістом гри стають соціальні взаємини, суспільна суть діяльності дорослої людини. Їх ігри також відрізняються довготривалістю і наявністю сюжету.

18. Б

 

Модуль 3

2)

1. Вікова криза — нетривалий за часом (до 1 року) період розвитку людини, що характеризується бурхливими психологічними змінами.
Кризи проявляються в негативних симптомах поведінки, фактах важкої виховуваності, тимчасового зниження навчальної працездатності, маючи не тільки негативне, а й позитивне значення у розвитку особистості. Психологічна готовність до шкільного навчання — це складне утворення, до структури якого входить особистісна, інтелекту­альна і соціально-психологічна готовність. Психологічна готов­ність включає здатність дитини до прийняття нової «соціальної позиції» — положення школяра, здатність управляти своєю поведінкою, своєю розумовою діяльністю, певний світогляд, готовність до оволодіння, провідною й молодшому шкільному віці діяльністю — учбовою.

2. –

3. У багатьох дітей навчальна активність спонукається інтересом до самого процесу навчання та його результатів, виступаючи для них як самоціль.

4. –

5. –

6. –

7. –

8. –

9. –

10. –

3)

1. г

2. б

3. г

4. б

5. б

6. а

7. б

8. г

9. –

10. –