Тема 2. Духовне життя Західної Європи в XV – першій

половині XVII століття (4 години)

План:

1. Поширення гуманістичних ідей в Європі.

2. Реформаційний рух у Західній Європі. Лютеранська, кальвіністська та королівська реформаційні церкви.

3. Контрреформація. Діяльність ордену єзуїтів.

4. Релігійні війни в Європі. Тридцятилітня війна.

Методичні поради:

У попередній темі Вами було розглянуто гуманізм як підсумок розвитку суспільної думки пізнього Середньовіччя і як початок становлення сучасного світогляду. Критикуючи релігійну картину світу, діячі Відродження так і не визначили своє місце між середньовічною вірою в чудеса і науковим підходом до аналізу дійсності. Вони швидше прагнули встановити паритетні відносини між ними. При цьому слід пам’ятати, що найпрогресивніші з них, прагнули до створення гармонійного світу, а передумовою цього вони вважали розкріпачення особистості. Саме на цьому шляху, стояла католицька церква, яка утримувала під своїм схоластичним впливом переважну більшість населення Європи.

На початку XVI століття в західноєвропейських країнах розпочався масовий рух, направлений на здійснення глибокої реформи католицької церкви – Реформація. Студенти повинні виокремити її різноманітні форм – теологічні диспути, виступи в газетах, народні повстання, релігійні війни, церковні розколи та утворення нових, непідвласних католицькій церкві, релігійних об’єднань і навіть нових церков. Вони доходять до висновку, що Реформація була направлена на оновлення віровчення, культу та організації діяльності католицької церкви.

На основі історичних документів, студенти повинні проаналізувати реформаторські ідеї Мартіна Лютера (монархізм) і Ульріха Цвінглі (республіканізм).

Інтерес аудиторії може викликати діяльність активного борця з католицизмом французького теолога Жана Кальвіна. Започаткований ним у Франції гугенотський рух привів до розколу єдиної церкви в країні.

Зазначимо, що в історії країн Західної Європи Реформація відіграла важливу роль. Окрім політичних і соціальних наслідків, вона стала справжнім переворотом у духовному житті суспільства, який змінив систему моральних орієнтирів людей. А лідери реформаційного руху запропонували такі норми і правила поведінки, які створили в суспільстві моральну атмосферу, найбільш сприятливу для розвитку капіталізму.

Розглядаючи третє питання теми, необхідно з’ясувати основний зміст Контрреформації, яка здійснювалася двома напрямами: оновлення самої католицької церкви засобами поміркованих реформ з метою повернення довіри людей і рішучої боротьби з протестантизмом. Ініціатором останньої був іспанський дворянин Ігнатій Лойола, який в 1540 році заснував орден єзуїтів. Аналізуючи його діяльність, радимо звернути увагу на такі основні засоби впливу єзуїтів на суспільство як виховання і державна служба.

Четверте питання практичного заняття присвячено аналізу основних рішень Тридентського собору 1545 року (католицька реформа), аналізу ситуації в англіканській церкві та боротьбі католиків з лютеранською церквою («релігійні війни»).

Аналізуючи міжнародні відносини першої половини XVII століття, студенти повинні з’ясувати основні причини та наслідки Тридцятилітньої війни 1618 – 1648 років, яка змінила ситуацію в міждержавних стосунках у Європі.

Література:

1. Балух В. О., Коцур В. П. Історія середніх віків : у 2 т. – Т.2 : Високе і пізнє середньовіччя : курс лекцій. – Чернівці, 2010.

2. Баткин Л. М. Итальянское Возрождение. Проблемы и люди. – М., 1995.

3. Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV–XV веков. – М., 1977.

4. Буркхардт Я. Культура Италии в эпоху Возрождения. – М., 1995.

5. Веджвуд С. В. Тридцатилетняя война. – М., 2011.

6. Всесвітня історія : навч. посіб. / Б.М. Гончар, В.М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко, С. П. Стельмах. – К., 2011.

7. Гарэн Э. Проблемы итальянского Возрождения. – М., 1986.

8. Год Б.В. Виховання в епоху європейського Відродження (середина XIV — початок XVII століття). — Полтава, 2004.

9. Год Б.В. Епоха європейського Відродження в особах (історико-педагогічні нариси). — Полтава, 2006.

10. Год Б.В. Європейське Відродження: історія, політика, педагогічна думка (нариси). — Полтава, 2008.

11. Год Б.В. Педагогічна думка доби європейського Відродження (XV —XVI ст.): [ навч. посіб.- практикум]. — Ч. 1. — Полтава, 2004.

12. Горфункель А. Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980.

13. Григулевич И. Р. Инквизиция. – М., 1985.

14. Гусарова Т. П. Город и деревня Италии на рубеже позднего средневековья. – М., 1983.

15. Гуттен Ульрих фон. Диалоги. Публицистика. Письма. – М., 1959.

16. История культуры Западной Европы в эпоху Возрождения / под ред. Л. М.Брагиной. – М., 1999.

17. Історія західноєвропейського Середньовіччя : хрестоматія / упоряд. М. О. Рудь. – К., 2005.

18. Історія сучасного світу. Соціально-політична історія ХV – початку ХХІ століть : навч. посіб. / За ред. Ю. А.Горбаня. – К., 2012.

19. Крижанівська О. О., Крижанівський О. П. Історія Середніх віків. Вступ до історії західноєвропейського Середньовіччя : курс лекцій – К., 2004.

20. Кудрявцев О. Ф. Ренессансный гуманизм и «Утопия». – М., 1991.

21. Лютер М. Избранные произведения. – СПб., 1994.

22. Малинин Ю. П. Общественно-политическая мысль позднесредневековой Франции XIV–XV вв. – СПб., 2000.

23. Немилов А. Н. Немецкие гуманисты XV века. – Л., 1979.

24. Орлова Т. В. Історія сучасного світу ХV – початку ХХІ століття : навч. посібник. – К., 2008.

25. Панофский Э. Ренессанс и «ренессансы» в искусстве Запада. – М., 1998.

26. Плешкова С. Л. Французская Реформація. – М., 1993.

27. Ревуненкова Н. В. Ренессансное свободомыслие и идеология Реформации. – М., 1989.

28. Ревякина Н. В. Человек в гуманизме итальянского Возрождения. – Иваново, 2000.

29. Рутенбург В. И. Италия и Европа накануне нового времени. – Л., 1974.

30. Смирин М. М. Германия епохи Реформации и Великой Крестьянской войны. – М., 1962.

31. Смирин М. М. Народная Реформация Томаса Мюнстера и Великая Крестьянская война. – М., 1955.

32. Техника в её историческом развитии. — М., 1979.

33. Шестель А. Искусство и гуманизм во Флоренции во времена Лоренцо Великолепного. – М., 2001.

34. Штекли А. Э. «Город Солнца»: утопия и наука. – М., 1978.

35. Эразм Роттердамский. Философские произведения. – М., 1986.

 

Тема 3. Основні тенденції розвитку країн Західної Європи в другій половині XVII – XVIII століттях (4 години)

План:

1. Початкове нагромадження капіталу.

2. Ранні форми капіталістичного виробництва:

а) проста капіталістична кооперація;

б) мануфактура (розсіяна, централізована, змішана).

3. Абсолютизм як форма державного правління. Особливості французького та англійського абсолютизму.

4. Протестантська етика та її роль у зародженні капіталізму (доповідь за працею М. Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»).

Методичні поради:

Розглядаючи перше питання теми, необхідно з’ясувати основні передумови процесу початкового нагромадження капіталу, що з’явилися в ході та за наслідками Великих географічних відкриттів. Вони чітко простежуються на прикладах з економічної історії Англії.

Друге питання практичного заняття має цілком теоретичний характер, оскільки передбачає глибокий аналіз студентами ранніх форм капіталістичного виробництва. Слід звернути увагу на особливості процесу підйому мануфактурного виробництва, особливо у XVIII столітті. Саме тоді централізовані мануфактури, засновані на розподілі праці, захоплювали сучасників значними масштабами виробництва, його раціональною організацією, високою якістю товарів. Ефективною формою організацією промисловості були й розсіяні мануфактури, а їхні організатори – підприємці – прагнули задовольнити попит на споживчому ринку.

При цьому слід звернути вагу й на те, що в другій половині XVIII століття розсіяна мануфактура в пошуках дешевої робочої сили розповсюдилася в сільській місцевості та набула ознак сільської домашньої промисловості.

Розкриваючи третє питання теми, необхідно пам’ятати, що абсолютизм почав складатися в ході формування єдиних централізованих держав у Європі XV-XVI століть. Проте, лише наприкінці XVII століття його теоретично обґрунтував у своїх працях французький єпископ Боссюе (1627 -1704). Він відстоював ідею господнього походження абсолютистської влади государя, його право на життя, майно та переконання підданих. На практиці абсолютизм часто був зовсім не тим, про що говорила теорія. Номінально він передбачав зосередження всієї суверенної, вищої влади в руках однієї особи, але сповна досягнути цього нікому не вдалося. У різних країнах було сформовано абсолютистські канони, що базувалися на місцевих традиціях, особливостях взаємин у середині громади.

Далі слід простежити еволюцію монархізму в Англії та розкрити передумови становлення та особливості діяльності «бюрократичної монархії» у Франції.

Четверте питання теми передбачає підготовку спеціального реферату за працею Макса Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму».

Література:

1. Бродель Ф. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм (XV-XVIIІ ст.). – К., 1995.

2. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV — XVIII cт.: У 3 т. — Т.1: Структура повсякденності: можливе і неможливе: [пер. з франц., Г. Філіпчук]. —К., 1995.

3. Бродель Фернан. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV — XVIII cт.: У 3 т. — Т.3: Час світу: [пер. з франц., Г. Філіпчук ]. — К., 1998.

4. Всемирная история. — Москва-Минск, 1998 — 2001.

5. Европа нового времени (ХVІІ — ХVІІІ века). — М., 1994

6. Вебер М. Протестантская этика и дух капитализма // Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

7. История средних веков (V-ХVІІ вв.): хрестоматия / сост. В.Е. Степанкова, А.Я. Шевеленко.– М., 1980. –Ч.2.

8. Маркс К. Капитал. – Т.1. – Гл. 24. // Маркс К, Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 23.

9. Мещерякова М.Я. Основные черты генезиса капитализма в промышленности Англии ХVІ — первой половине ХVІІ века. // Проблемы генезиса капитализма: [сб. статей ]. —М., 1978.

10. Практикум по истории средних веков / сост М.Л. Абрамсон, С.А. Сливко, М.М.Фрейденберг. – М., 1981. – Вып. 2.

11. Чистозвонов А.Н. Историческое место XVI в. в процессе генезиса капитализма в Европе // Средние века. – Вып. 38. – М., 1975.