Шкільний словниковий запас

Лекційне заняття №6

Тема:Формування англомовної лексичної компетенції (2 год.).

Мета вивчення набути декларативних знань про суть процесу засвоєння лексичного матеріалу, етапи формування лексичної навички та систему вправ..

План:

1. Зміст навчання лексики.

2. Шкільний словниковий запас.

3. Труднощі засвоєння лексичних одиниць.

4. Етапи формування репродуктивної лексичної навички.

Література:

1. Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2006. – 200 с.

2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.

3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: підручник / Л.С. Панова, І.Ф.Андрійко, С.В.Тезікова та ін. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.

4. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2005. – 208 с.

Зміст лекції

Зміст навчання лексики

Зміст мовлення виражено у словах, тому вивчити англійську мову – це значить перш за все оволодіти необхідним запасом слів, щоб називати ними предмети, дії, стан.

Одиницею навчання лексичного матеріалу є лексична одиниця (ЛО), яка може бути не лише словом, але й сталим словосполученням і реченням-кліше.

Сторони лексичної одиниці:

· семантична;

· фонетична;

· граматична;

· графічна.

Іншомовне слово можна вважати засвоєним лише тоді, коли його матеріальний знак (звуковий, графічний) викликає в мозку образне уявлення про предмет, дію, явище, стан, який він позначає. У зв’язку з цим важливе значення має застосування предметної та зображувальної наочності у процесі запровадження слова та у вправах на його засвоєння.

Зміст навчання лексики:

1. Лексичний матеріал:

а) Активний лексичний мінімум – це той лексичний матеріал, яким учні повинні користуватися для вираження своїх думок в усній та письмовій формі.

б) Пасивний лексичний мінімум - це та лексика, яку учні мають лише розуміти при сприйманні чужих думок в усній формі (при аудіюванні) та письмовій формі (при читанні).

в) Потенціальний словник складають ті незнайомі слова, про значення яких читач/ слухач може здогадатися, зустрівшись з ними при читанні/аудіюванні.

2. Лексичні навички:

а) Репродуктивні лексичні навички - навички правильного вживання ЛО активного мінімуму в говорінні та письмі згідно з ситуацією спілкування і метою комунікації.

б) Рецептивні лексичні навички – навички розпізнавання і розуміння ЛО активного і пасивного мінімумів при читанні і аудіюванні.

г) Навички: обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць потенціального словника; користування різними видами словників.

Під час навчання іноземної мови повинні здійснюватися не дві, а три дії (операції):

1) ввести слова в довготривалу пам’ять;

2) активізувати їх;

3) спонукати до включення слова у зв’язне мовлення.

Таким чином, учень повинен:

а) зрозуміти і запам’ятати іншомовне слово, його значення, звукову і графічну форму;

б) вибрати саме його для здійснення певної комунікативної ситуації;

в) вміти вживати його у мовленні поряд з іншими словами.

Оволодіння формою слова та його змістом здійснюється під час цілеспрямованої навчальної діяльності, коли учні багаторазово вимовляють слова вголос у різноманітних ситуаціях. У процесі такої діяльності формуються лексичні навички говоріння. Для висловлення думки потрібно пригадати слова, які за значенням відповідають її змісту і образним уявленням. Зі словникового запасу, який зберігається у довготривалій пам’яті, слова для вираження думки надходять до оперативної пам’яті. Перша операція лексичної навички говоріння – автоматизоване добирання слів. Другою операцією лексичної навички є граматично правильне сполучення слів у реченні. Із методичною метою на початковому етапі їх можна навчати послідовно. Згодом операції мають поєднуватись в одну навичку.

Шкільний словниковий запас

Шкільний словниковий запас:

1) реальний словник (активний, пасивний лексичний мінімум);

2) потенціальний словник:

· інтернаціональні слова;

· складні та похідні слова, які складаються з відомих учням компонентів;

· конвертовані слова;

· нові значення відомих багатозначних слів;

· слова, про значення яких можна здогадатися з контексту.

Критерії відбору лексики потрібно розділяти на дві групи: основні і допоміжні.

До основних належать:

1.Сполучуваність, під якою розуміють здатність лексичних одиниць вступати в сполучення з іншими одиницями у процесі утворення фрази, яку використовують у мовленнєвому акті.

2.Семантична цілісність, під якою розуміють вибір лексичних одиниць, які виражають найважливіші поняття з різних сфер людської діяльності.

3.Стилістична необмеженість, у відповідності до якої при відборі словника-мінімума перевага надається нейтральному лексичному матеріалу, що враховує специфіку повсякденно-побутового мовлення і книжно-писемного стилю.

Це дозволяє залишити за межами мінімуму все, що тяжіє до вузько направлених і спеціалізованих сфер спілкування, в тому числі діалектизми, термінологію, архаїзми, арго.

Практика відбору показала, що слів, які відповідають цим трьом критеріям, дуже багато, так як вони не "вкладаються" у шкільний курс навчання. Тому необхідно продовжувати "просіювання" слів через сито додаткових критеріїв, до яких відносять: багатозначність, словотвірна здатність, частотність, будівельна спроможність.