Методи навчання техніки читання.
Лекційне заняття №9
Тема:Формування англомовної орфографічної компетенції (4 год.).
Мета вивчення – набути декларативних знань про суть процесу засвоєння орфографічного матеріалу, етапи формування навичок техніки читання і письма та систему вправ.
План:
1. Зміст та завдання навчання техніки читання і письма.
2. Об’єктивні труднощі навчання читання та письма.
3. Методи навчання техніки читання.
4. Навчання техніки письма.
Література:
1. Бігич О.Б. Теорія і практика формування методичної компетенції вчителя іноземної мови початкової школи: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2006. – 200 с.
2. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / Кол. авторів під керівн. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.
3. Методика навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах: підручник / Л.С. Панова, І.Ф.Андрійко, С.В.Тезікова та ін. – К.: ВЦ «Академія», 2010. – 328 с.
4. Роман С.В. Методика навчання англійської мови у початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Ленвіт, 2005. – 208 с.
Зміст лекції
Зміст та завдання навчання техніки читання і письма.
Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них як окремо, так і в сукупності, підпорядкований смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту.
Складники змісту навчання техніки читання і письма:
1) Лінгвістичний
- Букви, буквосполучення, слова, словосполучення, речення;
- Графічна й орфографічна системи англійської мови.
2) Психологічний:
- Навички читання вголос і мовчки слів, словосполучень, речень тексту;
- Графічні й орфографічні навички під час виконання письмових завдань.
Завдання навчання техніки читання:
- Навчання конфігурації букв,
- Буквено-звукових і звуко-буквених зв’язків,
- Сприймання слова, його правильного озвучування і співвіднесення із значенням,
- Навчання основних правил читання,
- Читання слів, словосполучень, речень.
Завдання навчання техніки письма:
1) Навчання графіки:
- Графемно-фонемних відповідностей;
- Функціональних варіантів кожної букви.
2) Навчання каліграфії:
- Правильного та чіткого написання букв.
3) Навчання орфографії:
- Правильного написання слів.
Об’єктивні труднощі навчання читання та письма.
Об'єктивні труднощі навчання техніки читання і письма, зумовлені:
1) особливостями орфографічної й графічної систем англійської мови:
- кількісна невідповідність між буквами і звуками;
- різночитання однакових букв та буквосполучень;
- однакове читання букв, написаних по-різному;
- кількість букв алфавіту та кількість графем, які вони утворюють (26 букв, 104 графеми, 46 фонем);
- наявність німих букв у словах;
- передача одного і того ж звуку різними буквами і буквосполученнями.
2) мовною формою текстів:
- наявність багатозначних та конвертованих слів;
- інверсія (непрямий порядок слів);
- звороти з дієприкметниками та дієприслівниками;
- умовні безсполучникові речення;
- герундіальні звороти.
Методи навчання техніки читання.
Синтетичі методи (навчання відбувається від частини до цілого (від букв до складів і слів).
Алфавітний метод. Учні засвоюють назви букв, а потім навчаються читати склади й слова. Напр.: с – [si:], a – [ei], t - [ti:] cat [kat]
За звукового (фонетичного) методу назви букв не додаються, учні починають зі звука, який передається цією буквою. Напр.: c –[k], a – [ ], t – [t], ------- cat [kat]. Букви вводяться поступово, з їх появою у прочитуваних словах. Учням надається лише їх звукова відповідність: для голосних – їх коротке читання в закритому складі, для приголосних – звичайне або найбільш поширене звучання.
Повністю виключається різне читання тієї самої графеми.
Одним із принципів навчання техніки читання є принцип сконцентрованості навчального матеріалу. На перших уроках пред’являється велика кількість букв, які потім повторюються протягом всієї першої чверті: на уроці 1- 6 букв, урок 2 –4 букви; урок 3 –4 букви; урок 4 –4букви. Потім надходження букв уповільнюється. На п’ятому уроці - 3 нові букви, на шостому –2 нові букви, на сьомому – 1 нова буква, на восьмому – жодної, на дев’ятому й десятому –по 2 нові букви, на одинадцятому пред’являються букви Qq і Yy і вивчається пісенька-алфавіт.
Учні читають слова у такій послідовності:
а). Читання слів з голосними у закритому наголошеному складі;
б). Читання слів з буквосполученнями приголосних і голосних;
в). Вивчення назв голосних, їх читання у відкритому складі та інші випадки читання.
Аналітичні методи (навчання читання відбувається від цілого до частини, від складного до простого).
Метод цілих слів передбачає одночасне сприйняття всього слова, повторення його за вчителем. Згодом діти читають слова за аналогією і лише на подальших етапах навчаються виділяти в словах окремі букви. Цей метод особливо підходить для навчання читання слів-винятків, але може з успіхом застосовуватися до будь-яких інших слів.
Навчання починається з введення одразу кількох слів, наприклад, днів тижня. Слова демонструються на картках. Вчитель прочитує їх, учні повторюють. Потім вони прочитують слова без допомоги вчителя. Після цього на одному зі слів проводиться звуко-буквенний аналіз. Зі слів виділяються букви, демонструються на картках у різному порядку. Діти називають їх. Потім за допомогою карток вони складають слова.
Згідно з методом речень учень має починати читання з цілих речень, щоб привчатися схоплювати загальний зміст прочитаного. Окремі прийоми цього методу можуть бути використані в сучасній школі (наприклад, в інтенсивній методиці), однак не на початковому етапі, а тоді, коли учні оволодіють читанням слів.
Наведемо приклади вправ, у яких вчитель демонструє учням словосполучення та речення, написані на цупкому картоні.
1). Учні читають словосполучення on the desk, in the bag, a black bag etc.
2). Вчитель на 1-2 секунди показує учням речення, що містить ці ж словосполучення та пропонує прочитати його. Після цього він показує інше речення, яке відрізняється від попереднього одним елементом.
Напр.: The bag is in the desk. – The bag is on the desk.
Учні не тільки читають речення, але й визначають, чим воно відрізняється від попереднього.
3). Діти читають показане речення і записують його з пам’яті.
4). Учитель складає 3-4 речення, прикріплює їх на дошці, а потім показує малюнок.
Завдання учнів – прочитати або переписати в зошит речення, яке відповідає малюнкові. Ця вправа допомагає безперекладно розуміти речення, предметно сприймати прочитане.
5). На дошці – 15-20 слів. Завдання учнів - скласти з них речення, сказане вчителем один раз.
Метод текстів передбачає читання тексту, який пред’являється учням у вигляді таблиці. Текст читається хором та окремими учнями. Вчитель диригує роботою класу: визначає рухом указки темп читання (сповільнює або прискорює його). Учні за реакцією вчителя орієнтуються, наскільки правильно вони виконують вправу. У разі потреби вчитель вказує на окремі слова, буквосполучення, просить повторити їх. У таблиці можна виділити певні графеми - нові або складні для читання.
Учні починають читати невеликі тексти вже на п’ятому уроці. Спілкування в ігрових ситуаціях на кожному уроці активізує певну частину матеріалу, що міститься в цих текстах. Усне повторення лексики супроводжується показом малюнків з підписами. Кожен текст повинен містити ілюстрацію. Слова, які вперше зустрічаються в тексті, супроводжуються малюнками. Діти читають лише вголос. Кожен учень читає один-два рядки.
За читанням слід проводити аналіз тексту (пошук певного слова, рахування однакових слів тощо), а потім аналіз окремих слів. Діти знаходять в словах знайомі букви, складають слова з карток з буквами.
Аналітико-синтетичні методи передбачають поєднання, чергування аналізу й синтезу в залежності від етапу навчання техніки читання, від специфіки слова, яке читається.