Високоповажному Пановi Президентовi д-ровi Е.Бенешу

ВИСНОВКИ

Рейди вiддiлiв Української Повстанської Армiї були не тiльки ефективною формою партизанської боротьби, що постiйно дезорiєнтувала ворога та не давала йому можливостi здiйснити концентрований удар, також вони були i дiєвим засобом пропаганди. Учасники українського нацiонально-визвольного руху дуже широко застосовували такий специфiчний її вид, який набув у них особливого розвитку, як пропагандистськi рейди. Основним їх завданням було поширення iдей цього руху як в теренах України, неопанованих широкою партизанською боротьбою, так i далеко за її межами.

В СРСР та iнших країнах, що перебували пiд його впливом, в умовах тоталiтарного суспiльства, коли населення перебувало в постiйному страху перед репресiями каральних органiв, простого поширення листiвок чи пiдпiльної лiтератури серед народу з метою пiдняття його на боротьбу iз цiєю системою було занадто мало. Люди повиннi були бачити конкретну збройну силу, що є носiєм пропагованих iдей, i котра може, в разi потреби, стати для них за-хисником вiд сваволi загарбникiв. Такою силою мiг бути рейдуючий вiддiл УПА, що, крiм пропаганди серед населення з допомогою вiдповiдного матерiалу, впливав на нього самим своїм виглядом. Крiм того, в час, коли вся потута радянської пропаганди була звернена на дискредитацiю українських повстанцiв перед своїм народом, зображуючи їх бандитами, недобитками нiмецької армiї, прислужниками Гiтлера чи запроданцями американцiв, вкрай важливо було протиставитися цьому. Важливо хоча б тому, що без пiдтримки населення проведення партизанської боротьби ставало просто неможливим. Найкраще вдавалося протистояти цiй брехнi i доводити народу правду при безпосереднiх зустрiчах з ним. Саме тодi вiн мiг побачити у повстанських вiддiлах не бандитiв, а своїх братiв по кровi, що борються за загальне благо — свободу свого народу вiд окупантiв.

Зважаючи на це, пропагандистськi рейди дуже ретельно готувалися, до уваги бралося все: вiд зовнiшнього вигляду повстанцiв, якi повиннi були репрезентувати собою весь нацiонально-визвольний рух, до, що особливо було важливо, їх полiтичного вишколу. Кожен повстанець, учасник рейду, повинен був перед його початком досконало вивчити програмнi положення та основнi цiлi боротьби. Крiм того, його вчили подавати цю iнформацiю населенню, яке, можливо, вперше сприйматиме її, або, пiдготовлене попередньо ворожою пропагандою, ставитиметься до неї з упередженням. Певну специфiку мали рейди УПА за межi українських етнiчних територiй. Окрiм рiзницi умов, в яких доводилося працювати повстанцям в час таких акцiй, вони вирiзнялися ще й завданням.

Одним з таких стратегiчно важливих для українського визвольного руху завдань, виконати якi мали пропагандистськi рейди УПА, було поширення протикомунiстичної боротьби за межi України, особливо на країни так званої народної демократiї, де становлення тоталiтаризму перебувало щойно на початковому етапi. У керiвництвi українського руху розумiли, що саме через створення спiльного фронту боротьби всiх антикомунiстичних, антирадянських сил Схiдної Європи можна буде вберегти цей регiон вiд перетворення його у росiйську колонiю.

Спроби порозумiння з такими силами у Польщi (АК, НСЗ, ВІН), незважаючи на певнi епiзодичнi успiхи, загалом зазнали провалу, як через дуже сильнi антиукраїнськi настрої полякiв пiсля Другої свiтової вiйни загалом, так i через небажання керiвникiв конкретних органiзацiй позбутися своїх шовiнiстичних цiлей стосовно певних регiонiв України зокрема.

Тим часом у стосунках українцiв та iнших їх захiдних сусiдiв — словакiв не було таких проблем, що могли б завадити планованiй спiвпрацi. Навпаки, були причини, що спонукали до неї: значна частина словацького суспiльства була незадоволена ситуацiєю, котра склалася по закiнченнi вiйни i призвела знову до фактичного пiдпорядкування їхньої країни Чехiї. Зважаючи на те, що саме че-хи, в основному, i репрезентували в об'єднанiй Чехословацькiй Республiцi комунiстичну партiю, вiдверто пiдтримувану Радянським Союзом, це незадоволення приймало антикомунiстичний та антирадянський характер. А тому рейдам УПА на цi терени придiлялася особлива увага, i ретельна їх пiдготовка тривала досить довго: проводилися спецiальнi вишколи для бiйцiв i командирiв, що мали в час рейду працювати серед словацького населення, писалися листiвки, призначенi для поширення серед словакiв, перекладалися на словацьку та чеську мови уже готовi пропагандистськi матерiали тощо. Саме така пiдготовка дозволяла повстанцям пiзнiше, в час проведення акцiй, проробляти великий об'єм роботи.

Врештi, ми бачили результати дiяльностi українських повстанцiв на Словаччинi, що проявлялися в пiдтримцi мiсцевим населенням iдей, пропагованих УПА, у вiдсутностi боїв в час проходження рейдiв, що означало розумiння цих iдей i вiйськами, кинутими на припинення дiяльностi українських повстанцiв, у спалахах боротьби мiсцевих антикомунiстичних рухiв незабаром пiсля закiнчення рейдiв. Особливо показовими при оцiнцi дiяльностi вiддiлiв УПА на словацьких теренах є результати виборiв до парламенту Чехословаччини, котрi проходили пiсля другого словацького рейду у травнi 1946 року. Абсолютна перемога Словацької Демократичної партiї, активною агiтацiєю за яку займалися українськi повстанцi, засвiдчила значний вшшв УПА на внутрiшньополiтичне життя країни.

Однак перемога демократiв на виборах у Словаччинi не ста-ла тим чинником, який зумiв би протистояти поступовому перетворенню країни в сателiт Радянського Союзу. Проблема в тому, що i внутрiшня, i, тим паче, зовнiшня полiтика в цьому краю визначалася не в Братиславi, i навiть не в Празi, а в Москвi, яка, можливо, дещо повiльнiше, нiж у iнших країнах Схiдної Європи, проте й тут поступово просувала до влади своїх ставленикiв, що з часом стали цiлком керувати країною.

Той факт, що в результатi рейдiв вiддiлiв УПА на терени Сло-ваччини таки не дiйшло до спiльної збройної боротьби словакiв та українцiв iз комунiстичним тоталiтаризмом, пояснюється не недолiками в пропагандистськiй роботi українських повстанцiв (хоча й такi були), а, перш за все, слабкiстю мiсцевих пiдпiльних збройних рухiв опору, що були представленi рiзними органiзацiями i не мали загального керiвництва, здатного очолити масову збройну боротьбу. Єдиний можливий реальний конкурент комунiстiв на полiтичнiй аренi Словаччини — Демократична партiя — волiла боротися зi своїми опонентами законними засобами, ефективними у нормальних демократичних суспiльствах, в жодному разi не вдаючись до збройної боротьби, на яку демократи могли б пiдняти словакiв, особливо селян, пiдтримка серед яких у них була найбiльшою. Врештi, Демократична партiя поплатилася за свою нерiшучiсть i нерозумiння реальної полiтичної ситуацiї своїм iснуванням. Незважаючи на те, що вона не проводила жодних переговорiв, чи, тим паче, узгоджувальних дiй iз керiвництвом українського нацiонально-визвольного руху, її було звинувачено у "змовi з бандерiвцями" i, таким чином, усунуто з полiтичної арени.

Найбiльш вагомим результатом пропагандистських акцiй УПА на теренах Чехословаччини слiд вважати небачений до того часу розголос, якого набула справа визвольної боротьби українцiв у цiлому свiтi. Саме завдяки тому, що акцiї широко висвiтлювалися в чехословацькiй пресi, ще не контрольованiй СРСР, iнформацiя про УПА та про визвольнi рухи на теренах Союзу взагалi, чи не вперше, потрапляє за "залiзну завiсу". Таким чином, територiя Чехословаччини була використана українськими повстанцями як арена для манiфестацiї своїх iдей у свiтi. Нарештi було прорвано iнформацiйну блокаду, утримувану Москвою довкола українського визвольного руху. Справжню лавину публiкацiй про УПА викликав безпосереднiй прихiд учасникiв збройної боротьби у вiльний свiт восени 1947 року. Тепер навiть тi, хто вважав героїчну боротьбу українського народу за свободу iз, здавалося б, непереможною Москвою вигадкою та мiфом, могли на власнi очi бачити її учасникiв, чути з їхнiх вуст правду про цей рух.

На жаль, досi чомусь iснує переконання, що свiтова громадськiсть нiчого не знала про завзятi змагання українського народу за свою незалежнiсть i вiрила Сталiновi, який стверджував, що iснує "єдиний радянський народ — будiвничий свiтлого комунiстичного майбутнього". Тим часом, як видно iз зiбраного мною матерiалу (а зiбрано, з об'єктивних причин, лише незначну його частину), вже з кiнця 1945 року в захiднiй пресi регулярно починають з'являтися публiкацiї, присвяченi збройним дiям УПА. Незважаючи на певнi неточностi, перекручення чи перебiльшення опублiкованої iнформацiї все ж було достатньо, щоб сформувати у громадськостi свiту загальне уявлення про реальний стан справ в Українi та масштаби збройної боротьби її народу з Москвою.

Чому ж свiт мовчав? Чому ж не пiдтримав борцiв, якi гинули за демократичнi, загальнолюдськi цiнностi, за право на свободу, право, до речi, деклароване дiючою тодi вже Органiзацiєю Об'єднаних Нацiй? Можливо, свiт просто боявся вiйни. Як цинiчно заявляв свого часу вiдомий англiйський драматург Бернард Шоу: "Нiхто не хоче розпочинати вiйну через країну, про яку точно й не знає, де вона знаходиться на мапi". Але це вже були тi причини, яких українськi повстанцi не могли змiнити.

З певнiстю можна сказати, що пропагандистськi рейди УПА на терени Чехословаччини 1945-1947 рокiв належать до найкраще пiдготовлених та проведених акцiй не тiльки всього українського нацiонально-визвольного руху, а й iнших пiдпiльних рухiв опору того часу, а тому вони чи не найбiльше заслуговують на подальше ретельне дослiдження та iсторичний аналiз. Вкрай необхiдним для продовження вивчення цiєї теми є розширення джерельної, особливо документальної, бази, що можливо за рахунок залучення до опрацювання додаткових архiвних матерiалiв, котрi мiстяться в Словаччинi та Чехiї, i поки що не використовувалися українськими дослiдниками.

Дана робота є першою спробою оцiнки значення цих акцiй для подальшого розвитку усiєї збройної боротьби українцiв пiсля закiнчення Другої свiтової вiйни. Фактично вперше пропагандистськi рейди стали об'єктом спецiальних iсторичних дослiджень, вiдповiдно, багато з висловлених у цiй роботi тверджень та мiркувань теж наводяться вперше, а отже, потребують додаткових доказiв, дослiджень, дискусiй, обговорень та, зрештою, й уточнень.

Короткі вказівки для тих, що йдуть в рейд на Словаччину

Відділи вирядити (убрання, взуття, зброя) по можності якнайбільш репрезентативно. Подати вичерпні пояснення воякам і командирам відносно політично-пропагандивної і боєвої тактики підчас рейду.

Ціль рейду: задемонструвати нашу збройну боротьбу проти большевицького гнобительського імперіялізму, розпропагувати нашу політичну постановку, кличі, ідею, факти гноблення большевиками усіх народів, зміст, факти і розміри боротьби українського і других народів і т.д.

Поведінка стрільців і командирів: супроти самих себе - товариська, але військово-дисциплінарна. Супроти тамошнього населення - культурна, ввічлива, бадьора, весела, - як пристало на синів культурного і лицарського 45-ти мільйонового українського народу та воїнів вкритої славою революпійної УПА. Харчі в більшості купувати. В конечності - звертатися до тамошніх голів громад, щоб вони зібрали харчі для відділу, або дозволили самим зібрати. При цьому (при збірці) належить вияснити цілі нашої боротьби. Коли стрільці збиратимуть самі, то не сміють жебрати, ані силою реквірувати. Вияснити населенню усе так, щоб воно само охоче жертувало. При цій нагоді вести в кожній хаті нашу пропаганду. За жертвування чемно подякувати. Невільно брати алькоголевих напитків, а пити тим більше. Колиб навіть угощували горілкою, заявити, що українські повстанці алькоголю не вживають.

Боєва тактика: коли ми увійдемо на територію чужої держави, то її власті, не знаючи, в чому річ, будуть старатися нас поборювати і усунути. Щоб спараліжувати і зневтралізувати виступ проти нас зі сторони тамошніх властей, належить з місця розгорнути масову роз'яснювальну акцію (листівки, кореспонденція, мітінги, індивідуальні розмови і т. д.) під кличем: приходимо до Вас не як ворог, а як гості і приятелі в таких і таких цілях.

Не вільно під ніякою умовою нападати на міліції, військо, магазини і т. д. не тільки там, де є чехи і словаки, але і большевики. Не вільно ліквідувати ніяких "типів". Навіть большевицьких емісарів не ліквідувати, бо також можемо зробити несправедливо вимір кари (ці люди можуть тішитися симпатією місцевого населення і не всі, як знаємо, щиро служать Сталінові).

По переході кордону розчленуватися на малі рухливі відділи, щоб одночасно обняти діяльністю більший терен. Це подиктоване потребою: бути всюди, говорити, роз'яснювати і дурити ворога щодо численности рейдуючого відділу. Примінити тактику рухливости: виринати і зникати. Не задержуватися довше на постоях в одній місцевості (хіба стільки, стільки конечно потрібно для відпочинку), щоб не об'їдати населення, більше зробити в інших місцевостях і здезорієнтувати ворога.

Зачіпних боїв абсолютно не вести. Коли на нас нападатимуть, тоді боронитися, маневрувати, прориватися, чи відв'язуватися й зникати. Коли наступатимуть чехи та словаки, тоді насамперед (якщо це можливе і не грозить підділові) старатися післанцем, окликами, білою хоругвою, чи іншим способом дати їм до зрозуміння і вияснити, що ми маємо супроти них зовсім приятельські наміри. Коли наступатимуть большевики, - бити силою всієї зброї і скоро відв'язуватися та зникати. Коли б наступали разом, - тоді до чехів і словаків, зайняти становище, як сказано вище, - роз'єднати з большевиками. Засадничо збройних сутичок уникати: маневрувати і відв'язуватися, - але ніколи панічно не втікати.

В сутичках, коли не вдасться уникнути маневруванням, битися героїчно, завзято. Пам'ятати тоді, що на вас дивиться ціла Словаччина і Чехія, а їхніми очима широка світова опінія. Пам'ятати, що тут у боях на чужій землі репрезентуємо всю УПА, усі криваві визвольні змагання українського народу. Тут на нас дивиться і нас оцінює широкий світ. Тут своєю боєвою поставою маємо нагоду скапіталізувати для нашої визвольної боротьби усі дотеперішні жертви. Отже: дійде до бою - мусимо вийти з нього з честю і славою, хоч би це коштувало нам найбільших жертв.

Політична пропаганда: масово кольпортувати наші листівки і літературу взагалі. Розгорнути масову кореспонденцію до впливових інтелігенів, поліційних станиць, адміністрації її. Листи вислати поштою (навіть до Праги, Братіслави і інших більших міст). Залучувати наші листівки і видання з коротенькою допискою, в яких цілях ми сюди прибули і хто висилає це письмо - значить українські Повстанці. Також висилати листи післанцями в поблизькому середовищі. Від словацького населення взяти (попросити і пояснити в яких цілях) адреси впливових урядових і приватних осіб, щоб вислати до них поштою наші посилки. Одночасно подавати листи "через чемність" через одних словаків до других, їхніх знакомих, - туди, куди пошта не сприяє. В селах через які переходимо, малювати тиром і фарбою (або на папері) на парканах, вітринах і т. д. наші кличі. Для малювання написів - кличів посилати ніччю спеціяльні ланки стрільців з місцевими провідниками (уважати на провокацію).

Кромі цього робити по селах мітинги, гутірки, товариські розмови, співати наші революційні пісні по всіх селах і хатах, де тільки перебуватимемо. Коли ж стрілець зобов'язаний вести пропаганду, а якщо не може, зогляду на слабе вироблення, вести розмови на політичні теми, тоді повинен розповідати про свої боєві пригоди і про життя УПА. Заходити до інтелігентів і роз'яснювати: чому ми проти большевизму - а защо боремося, нашу пропаганду, відношення до других народів і держав (прихильне), що ми за правдивою демократією, гуманністю та всіми іншими шляхотними людськими ідеалами, а проти шовінізму, імперіялізму, диктатури, деспотизму, тиранії і т. п. Переповідати факти боротьби українського народу, наслідки большевицької неволі, її форми та зміст, форми большевицького гноблення народів взагалі. Бити головно по сталінізмі і його антинародній і антидемократичній системі, але не виступати і не утотожнювати цього всього з російським народом. Підчеркиути, що власне хочемо співпрацювати і мирно жити з російським народом, тільки треба усунути большевизм і т. д. Не порушувати справ Закарпаття. Коли самі про це запитають, - відповісти: ми боремося за здобуття Украінської Самостійної Соборної Держави, а територіяльні спори наш уряд поладнає зі сусідами полюбовною дорогою, якщоб навіть певна частина українців перебувала в кордонах ЧСР, то це нічого неприємного, бо мали б вони рівні права і свободу всестороннього розвитку і т. д, (подавати факти взаїмного приятельського відношення між нашими народами). Пам'ятати, що чехи і словаки ненавидять мадярів, але до цих протимадярсьських розмов не треба мішатися, - сказати, що мадярів вже доля покарала за їх гріхи і що вони також повинні змагати до визволення з-під большевицького ярма, але різко підчеркати, що ми проти мадярського загарбництва і проти їх ролі германського сателіта. Не проповідувати пімсти. Висказувати, що ми наскрізь позитивно ставимося до польського народу, тільки з польської сторони є така поведінка... (вичислити факти польського терору проти нашого населення), але відносини наладнуються. Не вільно проповідувати шовінізму, а бути носіями якнайбільш гуманно-демократичних ідей. Ми йдемо в боротьбі поруч з іншими народами. Доказувати, що єдиною тривалою основою і реальною гарантією безпеки, незалежности і свободи чехів та словаків і інших народів слов'янських перед загррзою німецького, чи будьякого іншого імперіялізму - є не невільничий, вдержуваний терором СССР, але союз вільних, самостійних держав усіх слов'янських і східньо-европейських народів та кавказько-азійських. Такий союз самостійних держав, опертий на добровільності, приязні і дружбі, на політичній, мілітарній і господарській співпраці, а не на невільничих оковах, як СССР, - буде найкращою підставою реальної оборонної системи слов'янських та всіх інших волелюбних народів східньої Европи перед загарбництвом імперіялістичних хижаків. СССР побудований на насиллі і поневоленні, не дає нашим народам оборони перед германським імперіялізмом, але сам несе жорстоку імперіялістичну неволю і гніт. Остання війна проти гітлерівської Німеччини була з одної сторони оборонною боротьбою всіх слов'ян і других народів перед смертельною загрозою людожерного німецького імперіялізму, - а з другої сторони, - була конкуренційною боротьбою між імперіялізмами Берліна і Москви за те, хто з них має панувати над нашими народами. Пам'ятати, що чехи і словаки бачать в Росії єдину охорону і оборону перед германським наступом. Тому треба цього фальшивого "оборонця" розвінчати та заступити чим іншим (союз самостійних слов'янських держав). Наша пропаганда мусить бути побудована на правді, відповідати нашій генеральній політичній лінії і дихнути на тих запліснілих комунізмом і русофільством людей здоровим революційним, але демократичним духом. Якщо були б заграничні кореспонденти (треба розвідати), то обов'язково подати до них наші видання (так, щоб напевно одержали), або, як можливо, стрінутися особйсто і передати наше живе та друковане слово. При всіх розмовах зазначувати і документувати наше протигітлерівське і протифашистівське становище (подати факти протинімецької боротьби нашого народу і УПА і т. д). Роз'яснити, який вклад дала Україна в розгром гітлеризму та які понесла з цього приводу жертви. В розмовах з населенням про нашу боротьбу вияснювати, що ми не боїмося мілітарної могутності Червоної Армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами у майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Виказувати з яскравою переконливістю та полум'яною вірою, що ідея загально-людської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти. В рейд взяти відповідну кількість пропагандистів, добрих, головно таких, що знають чеську, словацьку та інші мови.

1945.

Кличi до устного поширення
й до написiв на видних мiсцях

Большевицькi iмперiалiсти готуються на пiдбiй цiлого культурного свiту!

Європi грозить большевицька деспотична неволя i терор НКВД!

Большевизм - це система диктатури, терору i тиранiї!

Італiйський фашизм, нiмецький гiтлеризм i московський большевизм - це подiбнi тоталiтарнi диктаторськi системи!

Гітлеризм - це нiмецький большевизм, а большевизм - це московський гiтлеризм!

Большевицькi iмперiалiсти потоптали усi права народiв i людини!

Большевицька демократiя - це брехня i обман!

Большевицька демократiя - це новiтня тиранiя i деспотiя!

Большевицькi вибори - це найбiльший фальш i глум над правдою i правом людини!

Чехи! Словаки! Чи знаєте, що в большевицькому режiмi немає свободи думки, слова, вiри, преси, зборiв, мистецтва i штуки, анi парламентарного права людини!

Большевики усунули всi здобутки великої французької революцiї про права людини!

В большевицьких виборах немає жодних виборiв - бо нема свободи, нема опозицiї, не можна нiчого вибирати - є тiльки однi примусовi лiсти. Кандидатiв не обираютї., але назначує партiйна верхiвка. Народ гонять до голосування на урядовi лiсти. Де нема свободи - там нема виборiв i демократiї!

Сталiнська конституцiя - це фальiii i узаконення монопартiйного тоталiтарного безправства!

Геть большевицьку монопартiйну диктатуру, тоталiтаризм i терор! Хай живе свобода людської думки, вiри, сумлiння, слова, преси, лiтератури, мистецтва i штуки - знищена в тоталiтарнiй системi большевизму!

Хай живе свобода зборiв, критики, полiтичних i суспiльних органiзацiй, парламентарних виборiв, свобiдне парламентарне представництво i парламентарна демократична влада, усунена i знищена в большевицькому режiмi!

Геть терор НКВД-НКГБ, геть масовi розстрiли, збiрну вiдповi-дальнiсть, масовi депортацiї населення на Сибiр i на Ледовий океан, концентрацiйнi лагери, побої i знущання. Хай живе право людини до свобiдного життя, хай живе незалежне судiвництво i справедливiсть!

НКВД-НКГБ - це большевицькi гестапо i СД!

Мiж большевицькою i гiтлерiвською терористичними системами нема жодної суттєвої рiзницi!

В большевикiв є концентрацiйнi лагери, збiрна вiдповiдальнiсть, масовi смертнi екзекуцiї, нацiональна нерiвнiсть i гнiт, соцiальна несправедливiсть, усе так само, як у гiтлерiвцiв, тiльки масковане пропагандою!

Большевицька диктатура пролетарiяту - це диктатура над пролетарiятом!

Робiтники i селяни терплять в большевицькому режiмi знущання i голод!

Большевицький режiм запровадить колгоспну i фабричну панщину-крiпацтво!

Большевики вiдiбрали селянам i землю, i волю, робiтникам вiдiбрали свободу працi i справедливий заробiток. Усiх громадян большевики обернули в безправних, тероризованих рабiв держави, в якiй рядить партiйна клiка нових червоних буржуїв!

Большевики знищили усi iдеали соцiалiзму i гуманiзму та запровадили державно-партiйний капiталiзм, визиск, нужду i голод. Народ тепер говорить: серп i молот - нужда i голод!

Большевицька партiйна клiка - це класа новiтнiх червоних буржуїв, капiталiстiв, полiцаїв, [слово не читається] i глитаїв - експлуататорiв, зненавиджена усiм трудовим працюючим народом!

Большевицька стахановщина i соцзмагання, норми i "добровiльнi" збiльшення працi - це нечуваний визиск робочих сил, висмокту-вання поту i кровi робiтникiв, смертне виснаження працюючих!

Праця i продукцiя в СССР iде не на користь i добро працю-ючих, але на наживу нової парiiйної буржуазiї, на кремлiвськi бенкети i паради, на агентурну пiдривну роботу в цiлому свiтi, потрiбну для їхнiх iмперiалiстичних цiлей та найбiльше для приготування нових загарбницьких воєн!

Нар[о]ди i люди, якi прагнете свободи, миру, справедливостi i добробуту. Пам'ятайте, що большевики перевели тiльки штучну, поверхову демобiлiзацiю! Пам'ятайте, що большевики держать мiлiоновi армiї i вишколюють новi! Пам'ятайте, що большевики приготовляють на Уралi i в Сибiрi новi танки, гармати i бомби! Пам'ятайте, що большевики готують гарячково нову вiйну - нову рiзню народiв, бо хочуть загарбати i поневолити увесь свiт!

Усi поневоленi i загроженi народи єднайтесь проти зрадникiв соцiалiзму i гробокопателiв великих iдеалiв людської свободи, соцiяльної справедливостi, щастя i добробуту!

Україна, поневолена московсько-большевицьким iмперiалiзмом, позбавлена всiх прав - не кориться, але бореться за свою волю i державну незалежнiсть. Совєтськi республiки не мають жодних самостiйних прав. Це тiльки обман для зовнiшнього свiту. В большевицькiй системi нема на практицi жодних республiканських прав - є тiльки одна iмперiя з одним централiстичним, деспотичним режiмом!

Українська Повстанча Армiя (УПА) повстала i зорганiзувалася в боротьбi проти нiмецької окупацiї та здобула в тiй боротьбi великi успiхи i славу. Тепер УПА бореться проти большевицької окупацiї тому, що большевизм такий самий ворог України i ворог усiх волелюбних народiв, як i гiтлеризм!

Разом з УПА боряться повстанськi збройнi вiддiли iнших поневолених народiв СССР!

Хай живе сшльний протибольшевицький фронт усiх народiв, поневолених i загрожених московсько-большевицьким iмперiалiзмом!

Боротьбою УПА керує всеукраїнський демократичний уряд - Українська Головна Визвольна Рада (УГВР)! Як довго буде панувати в свiтi несправедливiсть, неволя, iмперiалiзм, ненависть i терор, нужда i голод - так довго не буде на землi i спокою! Тiльки по знищеннi всякого iмперiалiзму, всякого гнiту i визиску, всякого людоїдського фашизму, все одно, чи вiн родився i хрестився в Італiї, Нiмеччинi, чи Москвi, чи вiн чорний, брунатний, чи червоний - тiльки по знищеннi усiх iмперiалiстичних тоталiтарних систем настане золота доба людської свободи, миру, щастя i добробуту!

Большевизм - це червоний фашизм!

Большевизм - це варварство i темна реакцiя!

Боротьба проти большевизму - це боротьба за поступ, за найвищi прогресивнi iдеали людства!

Смерть тиранам i тиранiї! Хай живе правдива демократiя! Хай живе воля!

Хай живуть самостiйнi держави усiх народiв у взаїмному [нечiтке слово] братерствi i приязнi!

Хай живе вiльне, щасливе людство!

Постiй 20.1.1946.

Смерть тиранiї! Воля народам! Воля людинi!

До чеських i словацьких жовнiрiв

ЧЕХИ! СЛОВАКИ! ВОЯКИ!

Недалеко вас дiються страшнi речi. Кiлька дивiзiй польського i большевицького вiйська та полiцiї виганяє українське населення з його сiл, грабує усе майно, б'є безборонних людей, знущається, мордує десятками i цiлими сотнями, палить хати, кидає дiтей в вогонь. Пограбованих, насильно вигнаних, бiдних, нещасних селян везуть взимi, серед страшних морозiв, гiрше, чим худобу, на вигаання.

Кожний чоловiк, в якого є людське серце, мусить до краю обуритися тим нечуваним масовим людоїдським терором!

Ми, Українськi Повстанцi, виступили до збройної боротьби в оборонi свойого народу, в оборонi людського права i життя! Ми не дозволяємо щоби польсько-большевицькi банди i вiйсько грабували i мордували безкарно наших людей та щоби виганяли насильно з рiдної землi. Будемо боронитися всiма силами проти польсько-большевицьких червоних людоїдiв, якi наслiдують i продовжують ганебну винищувальну роботу Гiтлера. А там, де вимордують i виженуть наших батькiв зi своїх хат - спалимо до решти свої села, щоби лкгаш ворог-людоїд не користав з цих страшних здочинiв, якi доконують на нашому народовi червонi московськi тирани i їх польськi наймити.

ЧЕХИ i СЛОВАКИ! Коли станете на свойому кордонi в Карпатах, гляньте з гiр, як щоночi сотнями кiльометрiв горять хати i цiлi села на просторi 800 км вiд Хребтiв Карпат по долiшнiй Буг! Гляньте, як виганяють там на морбз i снiг та мордують людей, як втiкають там лiсами i ярами, на сйiгу i на морозi старцi, жiнки i дiти, гiрше, як за татарських часiв!

Такi самi жорстокi знущання, масовi морди мирного населення, арештування, розстрiли, вивози на Сибiр i на ледовий пiдбiгуновий океан, зсилки до безконечних концентрацiйних лагерiв, грабунки i терор дiяться сьогоднi в цiлiй Українi!

Хай це буде пересторогою для всiх народiв, якi ще не знають зблизька бiльшовицької практики! Пам'ятайте, що така сама страшна доля чекає в майбутньому i Вашi народи, коли затiсниться над Вами большевицьке ярмо! Бо московсько-большевицькi iмперiалiс-ти приготовляють таку долю для цiлої Європи. Тому сьогоднi перший обов'язок усiх волелюбних демократичних народiв - станути спiльно до оборони й боротьби проти цiєї небезпеки, проти загрози нової, червоної, фашистiвської тотальної тиранiї, яку несе усьому свiтовi московський iмперiалiзм.

Український народ перший впав жертвою московського червоного фашизму i перший вступив до боротьби проти нього. Сьо-годнi цiла Україна, i з нею всi другi краї величезної тюрми народiв СССР, горять в огнi революцiйної повстанської боротьби небувалих розмiрiв. В огнi цiєї боротьби повстає i твориться спiльний визвольний фронт усiх народiв поневолених, i загрожених большевицькою тиранiєю.

Україна кличе Вас, нашi Браття-сусiди, до цього великого дiла.

ЖОВНІРИ ЧЕСЬКО-СЛОВАЦЬКОЇ АРМІЇ!

Ви вояки, але у Вас людське серце i сумлiння. Ми знаємо, що Ви, чехи, i Ви, словаки, - сини культурних, демократичних, полiтично високорозвинених народiв, тому вiримо, що Ви станете разом з нами проти большевицько-польського варварства i людоїдства.

Коли Ви чеснi люди, коли Ви демократи - не слухайте большевицької брехливої пропаганди, не слухайте тих, якi вихваляють червоний тоталiтаризм i кажуть Вам виступати проти українцiв. Не слухайте їх, а допомагайте серцем i дiлом українському народовi в його горю i нещастю i в його героїчнiй боротьбi!

Ми українцi - Вашi найближчi сусiди i найближчi брати. У нас одна слов'янська кров i однаковi демократичнi переконання.

Не помагайте, отже, нiчим ворогам людської свободи, але допомагайте її оборонцям!

Пам'ятайте, що ми, Українськi Повстанцi, боремося за найвищi i найшляхетнiшi вселюдськi iдеали свободи, братерства i рiвноправности всiх народiв, ми боремося за нацiональне i соцiальне визволення, рiвнiсть i справедливiсть кожнього народу i кожньої людини! Ми кровавились за цi iдеали повних три роки в боротьбi проти нiмецької окупацiї - i тепер продовжуємо нашу боротьбу за тi самi iдеали проти окупацiї большевицької.

Не виступайте, отже, проти Українських Повстанцiв, не стрiляйте до нас, але єднайтесь з нами i допомагайте нам. Тим прислужитесь також своїй батькiвщинi, яка рiвно ж загрожена сьогоднi небезпекою большевицького iмперiалiзму.

Слава нашим волелюбним слов'янським братам - Чеським i Словацьким Демократам!

Хай живе спiвпраця i братерство наших народiв!

Хай живе Вiльна, Самостiйна Українська Держава!

Хай живуть вiльнi, самостiйнi держави усiх народiв у братерськiй дружбi i спiвпрацi!

Хай живе новий вiльний свiт на руїнах гiтлерiвської i большевицької тиранiї!

Геть чорний, брунатний i червоний фашизм - ворогiв людської свободи!

Хай живе воля, братерство i соцiяльна справедливiсть усiх народiв i усiх людей!

1946 р.

УКРАЇНСЬКІ ПОВСТАНЦІ

Друже Мирон!

Як вам вiдомо, Ви перебираєте командування рейдуючим вiддiлом. Цим берете на себе вiдповiдальнiсть за все, що буде дiятися пiд час походу. Знаючи Вас добре, вважаю, що Ви виконаєте все так, як має бути.

Наказую:

Детально вивчити "Короткi вказiвки", яких пiд час походу мусите дотримуватися.

Забезпечити вiдхiд всього вiддiлу з командирами та полiтвиховниками (вiддiли, якi до Вас прийшли, сформував я особисто) i дати їм детальну iнструкцiю, що можна, а що нi. Закiнчити пiдготовку (ремонт взуття, одягу, заготiвлю продуктiв, боєприпасiв, конвертiв, дьогтю або фарби для написання гасел), мiж загонами роздiлити пропагандистський матерiал, "Оголошення" та "Посвiдки". Пiсля короткого вiдпочинку вiддiлiв, якi прийдуть, дати негайну команду на вихiд. Перед самим вiдходом, але не вiдразу, переговорити iз стрiльцями та ознайомити їх зi всiма завданнями, якi мають виконати для звiльнення нашої держави. Одночасно повiдомити їм, що, якщо хтось з них пiд час походу, в бою, в поведiнцi, в розмовах та зустрiчах з мiсцевими жителями або мiж собою зробить щось нетактовне, буде суворо покараний. В цьому не можна допускати помилок.

Як тiльки дiйдете до зустрiчей з населенням, зразу почати акцiю (тiльки для обраних i освiчених). Ознайомити жителiв з метою нашого приходу, щоб тим нейтралiзувати чехословацьке вiйсько, якби бiльшовики хотiли вжити його проти нас. Закликати воякiв, щоб не дали спровокуватися та не намагалися виступити проти нас. "Повiдомлення" покласти в конверти та вислати його чехословацьким командирам, протибiльшовицьки налаштованим. Одночасно вислати "Повiдомлення" i лiтературу службовцям, мiлiцiї та iнтелiгенцiї, особливо священикам. До поважних громадян посилати словакiв з усними дорученнями. При тому всiм пояснити, що чехи i словаки повиннi переконувати своїх братiв в армiї та в мiлiцiї, щоб не виступали проти нас.

Добитися того, щоб словаки i чехи самi розповiдали своїм землякам, що виступ проти нас їм би нашкодив, принiс би їм втрати. I був злочином проти нашої великої i святої справи. Притому потрiбно буде навiдувати багато будинкiв, зустрiчатися та розмовляти з багатьма людьми, пояснювати їм мету нашого приходу та нашої боротьби. Ця робота мусить бути виконана в першi години пiсля приходу, щоб з першим свiтанком рознеслося по цiлiй Чехословаччинi не лише те, що ми прийшли, але й, перш за все, хто ми та за що воюємо, про що говоримо, як ми одягненi та озброєнi, якої думки про нас населення, вiйсько та всi чехи та словаки. Щоб розповiдi про нас в перших днях i годинах не несли обману та не-правдивої большевицької пропаганди, мусимо розповiсти про себе правду вже на початку. На заходi Чехословаччини бiльшовики будуть про нас говорити, звичайно, що ми вороже ставимося до населення, б'ємо та тероризуємо його. Тому потрiбно буде демаскувати большевицьку брехню дiями. Наш прихiд має викликати в цiлiй Чехословаччинi не страх, а зацiкавлення до нас. Тому потрiбно буде вiдсилати чеську i словацьку протибольшевицьки налаштовану iнтелiгенцiю до всiх бiльших мiст (забезпечити їм дорогу), щоб вона говорила всiм про нас правду, активiзувала протибольшевицьки налаштованi елементи та масово поширювати протибольшевицьку пропаганду в цiлiй країнi. Бо там передвиборна гарячка, i протибольшевицькi сили могутнiють. Треба тiльки дати їм платформу, зактивiзувати їх, вдихнути в них революцiйного духу та додати вiдваги. Ще раз нагадую, не недооцiнюйте першi акцiї, бо першi враження мають засадниче значення, людина приймає їх з найбiльшою зацiкавленiстю, розкаже їх сусiдам та знайомим, вiдповiдно прикрасить їх та перебiльшить. Тому не смiйте економити матерiал для тих безплатних пропагандистiв, якi роблять нам велику роботу. Будемо iти лише по словацькiй землi, але наш матерiал та нашi акцiї мусять охопити цiлу Чехословаччину.

Вже на першiй зупинцi пiсля переходу кордону треба буде звернутися до якогось учителя або священика та попросити, щоб переклав гасла (доданi до "Коротких вказiвок") на словацьку та чеську мови, перш за все, на словацьку, бо коли йдеться про Словаччину, то не кожен словак розумiє добре чеську мову.

Малювати гасла дьогтем на будовах (адмiнiстративнi або нежитловi, якщо заселенi, то хiба з дозволу господаря), а загалом, на кожну свiтлу основу. Коли б не можливо було дiстати дьогтю чи чорної фарби, малювати вапном на чорну основу (плоти i темнi стiни будов). На допомогу покликати словакiв, щоб в написах не було помилок. На це звернути найпильнiшу увагу. Знайти таких словакiв та чехiв, якi б самi поширювали гасла мiж своїми земляками (так само, як iнший наш пропагандистський матерiал). Шукати спритних хлопцiв, якi хотiли-б йти в Прагу, в Братiславу i до iнших мiст i там малювати всi гасла. Листiвки "Чехи! Словаки! Вояки!" давати, головно, вiйську, але й цивiльному населенню читати їх на зборах (попросити якусь вiдому людину з рядiв словакiв, яка була б оратором i це прочитала). "Вiдкритий лист" роздавати населенню, органiзовувати його публiчне читання, поширити цей лист при допомозi словакiв по цiлiй Чехословаччинi. "Декларацiю" поширювати, головно, мiж iнтелiгенцiєю, особливо мiж католицьким членством Демократичної партiї. Члени цiєї партiї є проти-большевицьки налаштованi, наш матерiал радо приймуть i належно його використають. Попросити їх, щоб повiдомили адреси рiзних впливових осiб в Празi, Братиславi, Моравськiй Остравi, Брнi, Пiльзнi, Кошiцах та iнших мiстах, i вислати їм наш матерiал поштою. I коли навiть адресат не отримає його, хоча б його буде читати чи полiцiя, чи цензура на поштi.

Збори скликати в кожному селi, робити їх не лише для тих людей, якi тим цiкавляться. Краще буде робити менше зборiв, але кращих, як багато поганих. Збори скликати у вечiрнiх годинах (тодi кращий ефект). Не можна скликати людей на збори вночi, бо це мало б примусовий характер. Хто не хоче йти, того не примушувати. Основнi питання виступу перекласти на словацьку мову, для того покликати словака-iнтелiгента, що знав би нашу мову. Якщо не буде достатньо виступаючих, органiзувати бесiди. Не говорити високим професорським стилем, а короткими, зрозумiлими реченнями. Як приклади вживати факти та цифри (з останнього номера "Інформатора" виписати собi найголовнiше, вказати на факти розмаху нашої боротьби). Повiдомити жителiв, яку позицiю мали б зайняти на майбутнiх виборах в Чехословаччинi.

Стрiльцi повиннi поводитися зразково. Перед тим, як увiйти в будинок, мають постукати в дверi, коли запросять всередину, мусять вести себе гарно, привiтатися з господарем "Добридень" або iнакше (залежить вiд часу дня). При вiдходi з будинку мусить попрощатися тим самим способом. При перебуваннi в будинку мусять пiдтримувати взiрцевий порядок, чистоти мiсця та особистої. Не мають права плювати на пiдлогу, кожною дрiбничкою мусять доказувати свою культуру. До мiсцевих треба посилати (по продукти, з листiвками, малювати гасла, на мiсцевi розмови) розумних, кмiтливих та вмiлих стрiльцiв. Менш вмiлих долучати до вiйськової служби. Командири i полiтвиховники, як найздiбнiшi, повиннi проводити пропагандистську працю, перш за все, мiж iнтелiгенцiєю. Командири мусять бути уважними на кожному кроцi, щоб стрiлець не зробив якоїсь дурницi i не скомпрометувався. Тих, хто провинився, карати, але в жодному разi не перед народом. Населення має бачити в кожному стрiльцевi зразкового вояка, iнтелiгентну особу та натхненника української визвольної армiї. Ко-жен стрiлець повинен говорити про нашi справи та про нашу перемогу переконливо, з запалом i вiрою, щоб тому, хто слухає, йшов мороз по шкiрi, та щоб в кожному стрiльцевi бачив озброєного апостола наших iдей, який готовий йти в кожнiй хвилi до найтяжчого бою i навiть померти.

Дiяльнiсть мусить охопити якнайбiльшу територiю. До сiл з українським населенням ходити менше, бо цього разу йдеться про працю мiж чехами i словаками. При перебуваннях в селi, не випускати з сiл. Пояснити, що ми їм не вiримо, бо вони служать нашому вороговi, московським бiльшовикам. Не сварити їх, що стали на службу брехливiй полiтицi i пропагандi та катовi Сталiновi, стали служити проти свого народу. Сказати їм, щоб покинули комунiзм, гробаря людської свободи, iнакше хай чекають вiд народу кари, яка неодмiнно прийде.

За нiяких обставин недозволено вбивати жидiв та кривдити їх, а також вести антисемiтську пропаганду. Коли б в розмовах торкнулися цiєї теми потрiбно якнайбiльше засуджувати гiтлерiвськi звiрства. Пояснити, що в Українi, за яку воюємо, буде мати кожна людина, в тому числi i чеськi та словацькi жиди, рiвнi права та належну свободу. Якщо не буде потреби, не торкатися жидiвської проблеми взагалi.

Взяти з собою декiлька коней. Зразу по приходi продати їх та за отриманi грошi платити людям за продукти (все рахувати), особливо м'ясо i хлiб, якого не є там багато. Коли вдасться, купити бiльшу кiлькiсть консерв (багато їх надає там УНРРА). Інакше брати продукти в мiсцевих жителiв та давати за продукти пiдтвердження (дiстанете їх з собою). Коли б села видали продукти органiзовано, то потiм видати одне загальне пiдтвердження. Якби хтось з чехiв та словакiв хотiв би дати щось добровiльно, наприклад, грошi, папiр, лiки, боєприпаси, звичайно, приймати це, подякувати, видати пiдтвердження та пояснити, що це чергова цеглина будови храму волi, свободи, братерства та добробуту всiх слов'янських народiв. Цей момент подати так, щоб не виглядало, як збiр милостинi. Якщо б дiйшло до зустрiчi з вiйськом, правда в дружнiй обстановцi, спитатися, чи не могли б подарувати або передати боєприпаси та iншi вiйськовi речi. Взяти грошi на купiвлю лiкiв та паперу.

Кожен командир, всi полiтвиховники та стрiльцi повиннi уваж-но записувати все, що робилося пiд час походу: бої, пригоди, зустрiчi та розмови з населенням, перший наш прихiд та як ми вплинули на населення, як воно приймало нашi слова, агiтки, як на них реагувало, це все послати командировi Р[еновi]. Крiм того, зразу пiсля повернення подати звiт про похiд i про те, яку працю зроблено.

Одночасно посилаю лист президентовi Бенешовi. Потрiбно йому послати його такою дорогою, щоб вiн змiг його дiстати. Найкраще познайомитися з якимось iнтелiгентом (священиком або вчителем), ясна рiч з протибольшевицькими поглядами, та попросити його, щоб листа будь-яким чином доручив президентовi (прямою або непрямою дорогою). Про долю листа детально зареферувати пiсля повернення.

Час перебування не є обмеженим. Якщо большевики вас притиснуть до стiни, якнайшвидше зникнути. Якщо справи будуть iти добре, залишiться на 10 днiв. Мусимо з'явитися як метеор, зробити своє i зникнути. Нехай нас чекають в майбутньому. Все iнше Вам розкажуть тi, кого я особисто послав. Друже Мирон, мусите знати: Вам пiдпорядковано вiддiли та роботу, яку маєте зробити так, щоб про нас говорила (зрозумiло, в позитивному свiтлi) не лише Чехословаччина, а й Європа. Маєте показати свiтовi тих, якi протистоять злочинам комунiзму, якi увiнчали нашi прапори та iм'я нашої вiтчизни невмирущою славою. Виконайте завдання добре i чесно. Цим напишете чергову вiйськову сторiнку iсторiї славних чинiв УПА та нашої визвольної боротьби. Бажаю Вам, друже Мирон, та всiм, кого побачите, вiйськових успiхiв та багато вiйськового щастя.

Нехай Всемогутнiй оберiгає Вас i Вашу мету.

Слава Українi!

Н[аза]р.

Лист до президента Чехословаччини Е.Бенеша. (Квiтень 1946)

Високоповажному Пановi Президентовi д-ровi Е.Бенешу

Повiдомляємо Вас, Пане Президенте, що ми, українськi повстанцi, прийшли на Вашi землi. Прийшли не як вороги, але як гостi. Несемо Вашому народовi i населенню Вашої держави слова правди. Вас, пане Президенте, вже напевно повiдомили про наш прихiд, але те повiдомлення, ймовiрно, не було правдиве. Знаєте, що нас змальовують у найтемнiших кольорах. Ми з цiлим нашим народом не боремося нi за що iнше, тiльки за свою свободу. При цьому не маємо нiяких претензiй на чужi землi. Загальнолюдськi моральнi принципи вчать, що кожний народ, який бореться за своє звiльнення з-пiд чужого ярма, поступає чесно, благородно i згiдно з правом. Історiя не осуджує i не ганить народiв, якi боролися за своє звiльнення, а навпаки, надає їм за тi шляхетнi чини найкраще визнання. УПА є сьогоднi не тiльки найбiльшою партизанською армiєю в Європi, але, передусiм, є революцiйно-визвольною армiєю протибольшевицького фронту, яка бореться не тiльки за волю українського народу, але й за волю всiх народiв i всього людства, гнобленого i загроженого большевизмом. УПА - це армiя, яка стає знам'ям визвольної боротьби всiх поневолених большевиками народiв. Нас - українських повстанцiв i весь наш народ - не спинить той факт, що вiйна в свiтових масштабах закiнчилася, i ворог усi сили кинув проти нас. За свої святi права i правду будемо боротися до останнього подиху. Не вiдмовимося вiд боротьби, навiть коли би проти нас став цiлий свiт, Іiльки зi спiвчутгям вiдносимося до народiв, одурманених большевизмом. Така дiйснiсть у нас пiдсилює вiру, що нашi iдеали святi i наш шлях та методи нашої боротьби едино правильнi i дають нам запоруку перемога та житгя.

Вiримо, що Ви, Пане Президенте, належите до тих полiтичних дiячiв, якi правильно оцiнюють полiтичну ситуацiю в Європi. Сподiваємося, що Ви, Пане Президенте, i Ваш народ належно поставитеся до нашого визвольного фронту.

Дозвольте, Пане Президенте, передати Вам наше привiтання.

З глибокою пошаною - Українськi повстанцi.

(Подаємо переклад цього документа українською мовою,
здiйснений Іваном Кривуцьким i опублiкований у: Визвольний шлях. - 1999. - Кн.6. - С.699.)

Звернення до старшин рейдуючих вiддiлiв УПА