Познач правильні відповіді. Виконай завдання.

Сини

У маленькій лікарні на околиці міста лежали дві матері – Чорнокоса і Білокоса. Вони народили синів в один день. Вони мріяли про майбутнє своїх синів.

- Я хочу, щоб мій син став видатною людиною, - казала Білокоса мати. – Музикантом або письменником, відомим усьому світові. Або інженером космічних кораблів…

- А я хочу, щоб мій син став доброю людиною, - сказала Чорнокоса мати. – Щоб ніколи не забував матері та рідного дому, любив Батьківщину й ненавидів ворогів.

Минуло тридцять років. У ту саму лікарню прийшли дві жінки – Чорнокоса і Білокоса. В їхніх косах вже сріблилася сивина, але жінки були такими ж гарними. Їх обох поклали в одну палату, щоб лікувати серце. Жінки впізнали одна одну, розговорилися.

- Ким же став твій син? – спитала нарешті Чорнокоса мати.

- Видатним музикантом, - з гордістю відповіла Білокоса. – Він тепер диригує оркестром, виступає в найбільшому театрі, часто буває за кордоном. – А твій ким став? – спитала Білокоса.

- Хліборобом. Механізатором. Син мій оре землю й сіє хліб, збирає врожай. Живемо ми в селі, у сина двоє дітей.

- А проте щастя тебе обминуло, - сказала білокоса. – Твій син став простою, нікому не відомою людиною…

І дня не минуло, а до Чорнокосої матері приїхав із села син. В очах неньки світилася радість, здавалося, вона в цю мить забула про всі болі.

- Видужуйте, мамо, - сказав син і на прощання поцілував її.

А до Білокосої матері ніхто не прийшов.

- У сина зараз концерт… - задумано мовила Білокоса.

Наступного дня до Чорнокосої матері знову приїхав син-хлібороб. Від щастя обличчя в жінки світилося і зморшки виправлялися. До Білокосої матері ніхто не приходив.

Минув місяць, до Білокосої матері так ніхто і не прийшов. Лікар сказав Чорнокосій: «Тепер ви здорові». А Білокосій тихо мовив: «Вам ще треба полежати. Звичайно, ви теж станете здоровою». За Чорнокосою матір’ю приїхав син. Він привіз букет великих червоних троянд. Прощаючись із Чорнокосою матір’ю, Білокоса попросила побути з нею кілька хвилин наодинці:

- Скажи, люба, як ти виховала такого сина? Ти щаслива, а я… - і вона заплакала.

- Син, якого я народила, помер, коли йому не було ще й року… А це… не кровний мій син, але рідний! Я усиновила його трирічним хлопчиком. Але я для нього – рідна мати. Ти це бачила своїми очима. Я щаслива. А ти, коли вийдеш з лікарні, піди до сина і скажи: його бездушність повернеться проти нього. Як він ставиться до матері, так і його діти ставитимуться до нього. Байдужість до батька – матері не прощається.

 

Василь Сухомлинський

Познач правильні відповіді. Виконай завдання.

1. Визнач жанр прочитаного твору.

А легенда Б казка

В оповідання Г наукова стаття

 

2. Про що мріяла Білокоса мати?

А щоб син став видатною людиною

Б щоб син виріс велетнем

В щоб син став доброю людиною

Г щоб син виріс красенем

3. Чому в очах Чорнокосої неньки світилася радість?

А бо її прийшли провідати подруги

Б бо до неї із села приїхав син

В бо їй приснився гарний сон

Г бо вона отримала лист від сина

4. Поясни значення висловів.

Сріблилася сивина - _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

В очах світилася радість - _____________________________________________________________

_____________________________________________________________

5. З’єднай стрілочками частини речень.

Матір мріяла про не прощається.

Їх обох поклали в одну палату, майбутнє своїх синів.

Байдужість до батька – матері щоб лікувати серце

6. Випиши із твору речення, у якому йдеться про гордість Білокосої матері за сина.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

7. Запиши основну думку твору.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

8. Склади міркування (5-6 речень). Мати – найдорожча людина.

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________