Чим одиничні судження відрізняються від часткових? Яка схожа ознака характеризує одиничні і загальні судження?

Заняття 1

КАТЕГОРИЧНЕ СУДЖЕННЯ

( 2 години )

Методичні поради

Дане практичне заняття є першим у вивченні теми № 3 “ Судження “. Його метою є формування твердих навичок аналізу контекстів, які містять прості категоричні судження.

Формування згаданих навичок є необхідною умовою подальшого вивчення фахових дисциплін, і успішного вирішення завдань у практичній діяльності.

При аналізі структури простого категоричного судження важливо звернути увагу на те, що зв’язок між судженням та розповідним реченням не є однозначним. Судження – це ідеальна форма мислення, і його структура визначається об’єктивними зв’язками і відношеннями предметів і явищ дійсності та їх властивостями. Речення – це матеріальна, мовна, граматична форма вираження судження.

При характеристиці простих суджень виділяють судження властивості (атрибутивні ), судження з відношеннями (релятивні ) і судження існування (екзистенціальні ). Серед цих видів особливу пізнавальну і логічну роль виконують атрибутивні судження , які називають також категоричними.

Розглядаючи види категоричних суджень за якістю і кількістю (А, І, Е, О ), важлив, разом з характеристикою пізнавальної ролі кожного з них, звернути увагу на особливості розподіленості термінів ( S i P ) в цих судженнях, що тісно пов’язане з об’ємною інтерпретацією термінів судження.

Дане заняття складається з теоретичної частини та практичних задач (вправ). Ці вправи є типовими і їх необхідно розглянути при підготовці до заняття. В ході заняття крім згаданих вправ можуть бути запропоновано й інші вправи, які не входять до поданого переліку. У випадку необхідності більш повного контролю знань та навичок розв’язання задач може бути запропонована 15 – 20 – хвилинна самостійна робота в межах завдань практичного заняття.

Після практичних завдань заняття даються списки основної та додаткової літератури.

Теоретичні питання

1. Види простих суджень, їх коротка характеристика.

2. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за якістю і кількістю.

3. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

 

ВПРАВИ

1. Визначте структуру суджень ( знайдіть S , логічну зв’язку та Р ), висловлених такими реченнями:

а) відчай – найбільша з людських помилок;

б) тільки у великих людей бувають великими і вади;

в) незнання закону не являється виправданням;

г) “ Все тече, все змінюється “ – це вислів, який приписують Геракліту;

д) в науці нема широкої торованої дороги;

е) філософія – це форма суспільної свідомості;

ж) Ксантипа – дружина Сократа;

з) не приносить осінню плодів те дерево, яке не цвіло весною;

и) Буцефал – кінь Олександра Македонського;

і) будь-яке визначення є запереченням;

й) милосердя не буває надмірним.

2. Визначте якість таких висловлювань:

а) у нас вийшло не те, що було задумане;

б) нема добра без лиха;

г) у звичаях людських багато нерозумного;

д) і Цезар не вище граматиків;

е) мистецтво – в умінні приховувати мистецтво;

є) жодне А не є не - В;

ж) всі не - А суть В;

з) всі не - А не - суть не -В;

и) всі А суть не - В;

і) не всі А суть В;

й) більшість А не - суть В.

3. Визначте кількість таких суджень:

а) Л. М. Кравчук – перший президент України;

б) всі судження мають значення істинності;

в) розум завжди в дурнях у серця;

г) не все те, що дозволено, варте поваги;

д) бувають хиби схожі на істину;

е) гетьмана І. Мазепу зрозуміли й визнали лише деякі його сучасники;

є) страждання – це спонукання до діяльності;

ж) людина не може відпочити від життя;

з) не все однаково придатне для всіх;

и) вільна людина не буває заздрісною;

і) більшість студентів нашої групи – учасники наукових гуртків;

й) матерія не знає спокою.

Чим одиничні судження відрізняються від часткових? Яка схожа ознака характеризує одиничні і загальні судження?

5. Визначте кількість і якість таких висловлювань , звівши їх до одного з чотирьох типів: А (SP) , Е ( SP) , І (SP) , О (SP) :

а) блаженні миротворці;

б) діяння є живою єдністю теорії і практики;

в) ніхто не карається за думки;

г) супроти необхідності не владні і самі боги;

д) не всі звані є обраними;

е) у нашій групі є відмінники;

є) один у полі не воїн;

ж) провина не є злочином;

з) Леся Українка – видатна українська поетеса;

и) не хлібом одним живе людина;

і) нема таких А, які є одночасно і В;

й) дехто з нас не знає логіки.

6. В приведених прикладах визначте тип судження А(SP), E(SP), I(SP), O(SP), зобразіть відношення між термінами за допомогою діаграм Ейлера і визначте розподіленість термінів:

а) безглуздо заперечувати роль особи в історії;

б) електрон має негативний заряд;

в) ніщо не вічне під Сонцем;

г) нема нічого сказаного , що не було б сказане раніше;

д) усі ромб – правильні чотирикутники;

е) немає такої поганої книги , яка була б зовсім некорисною;

є) багато людей вегетаріанці;

ж) деякі військові – офіцери;

з) усі адвокати – юристи;

и) про небіжників або добре, або нічого.

7. Виконайте теж саме, що і в завданні 6:

а) найвище право часто є і найвищим злом;

б) зловживання не заперечує вживання;

в) є і такі помилки, які ми вибачаємо людям;

г) нема нічого такого в свідомості, чого не було б раніше у відчуттях;

д) нема таких істин, які б визнавались всім людством;

е) не може будь – яка земля породити будь-яку рослину;

є) багато чого може виникнути з того що, вже вмерло;

ж) незграбний друг не відрізняється від ворога;

з) іноді з недобрих схильностей виникають великі таланти;

и) без ідеї цілого нема філософії;

і) є людські вади, які походять від малої самоповаги;

й) не існує такої істини, яку б не спростовували.

8. Виконайте теж саме що і в завданні 6:

а) істинне щастя людини полягає тільки в мудрості;

б) людям подобаються навіть такі похвали, в щирість яких вони не вірять;

в) нема нічого дурнішого, ніж бажання завжди бути розумнішим за всіх;

г) багато неписаних законів значно сильніші всіх писаних;

д) ніщо не є вадою саме по собі;

е) рабський вчинок – не завжди вчинок раба;

є) тільки розум може дати спокій;

ж) не будь-яке продовження є розвитком;

з)співчуття – це горе з приводу чужого нещастя, заздрість – це горе з приводу чужого щастя;

и) найчастішою зовнішньою причиною щастя однієї людини є невігластво іншої;

і)будь-яке сказане слово не принесло стільки користі, скільки всі несказані;

й) немає більшої мудрості, ніж своєчасність.

9. Визначте можливі зміни розподіленості термінів при переході від одного висловлювання до іншого в таких чотирьох випадках. Використайте при цьому діаграми Ейлера, які зображають відношення між термінами:

а) всі освічені люди знають іноземні мови. Всі освічені українці знають іноземні мови. Я знаю іноземні мови;

б) багато хто з нас пішов у театр. Більшість з нас пішли в театр. Дехто з нас пішов у театр. Лише небагато хто з нас пішов у театр. Я пішов у театр;

в) всі з нас розв'язали цю задачу. Не всі з нас розв'язали цю задачу. Декотрі з нас розв'язали цю задачу. Лише небагато хто з нас розв'язав цю задачу. Навіть відмінники не розв'язали цієї задачі. Я не розв'язав цієї задачі;

г) всі тіла проводять електричний струм. Майже всі тіла проводять електричний струм. Деякі тіла не проводять електричного струму.

Подані терміни з вказуванням їх розподіленості. Побудуйте з них категоричні судження і зобразіть відношення між термінами за допомогою діаграм Ейлера. Якою буде логічна зв'язка в цих судженнях і чому ?

а) студенти(S-), першокурсники(P-);

б) метали(S-), рідини(P-);

в) люди(S-), віруючі(P+);

г) сенатори(S-), юристи(P-);

д) адвокати(S+), юристи(P-);

е) католики(S+), віруючі(P-);

є) слов'яни(S-), українці(P+);

ж) ялини(S+), берези(P+);

з) жінки(S-), військові(P+);

и) Київ(S+), столиця України(P+).

Чи можна однозначно розв' язати всі приклади попередньої вправи, за умови, що не було б вказано, який з термінів є суб'єктом, а який - предикатом, але була б вказано логічна зв'язка і розподіленість термінів?

12. Сформулюйте ті висловлювання , які витікають з відношень S i P , зображених на поданих нижче діаграмах Ейлера:

 

 

S- адвокати S- істина

P- юристи P- хиба

       
 
   
 
 

 


S- домашні тварини S- коло

 
P- собаки P- ромб

 

S- жінки S- математики

P- лікарі P- логіки

 

S- педагоги S- юристи

P- чоловіки P- політики

13. Які категоричні судження може виражати кожна з приведених діаграм Ейлера?

А- квадрат правильний А- філолог

 
 

В-романо-

 
В- прямокутник германець

 

 

 
 


А- ромб

 

В-прямокутник

14. Скільки і яких категоричних висловлювань необхідно, щоб точно виразити зображені на діаграмах Ейлера відношення трьох термінів? Сформулюйте їх:

       
   


А-викладач А-депутат

В-доцент В-юрист

С- професор С- міністр юстиції

15. Використавши діаграми Ейлера , які зображають п'ять логічно можливих способів зв'язку двох непустих множин (див. вправу 12) , визначте:

а) якщо А(SP), то які ДВА взаємновиключаючі способи зв' язку між S та P?

б) якщо І(SP), то які ЧОТИРИ взаємновиключаючі способи зв' язку між S та P ?

в) якщо О(SP), то які ТРИ взаємновиключаючі способи зв' язку між S та P?

г) якщо Е(SP), то як зв' язані S i P?

16. Наведені категоричні висловлювання сформулюйте у вигляді умовних висловлювань:

а) вертикальні кути є рівними;

б) незнання не є аргументом;

в) сума внутрішніх сторін трикутника дорівнює 2d;

г) А є наслідком В.

17. Виразіть теореми у вигляді категоричних висловлювань:

а) якщо багатокутник правильний, то навкруги нього можна описати коло;

б) якщо дві прямі перпендикулярні до однієї і тої площини, то вони паралельні;

в) якщо два кути суміжні, то їх сума дорівнює 2d;

г) якщо фігура є прямокутником, то її діагоналі рівні.

18. Виходячи з діаграм Ейлера, які зображують п’ять логічно можливих способів зв’язку двох непорожніх множин, покажіть, що за визначенням:

а) Е(SP) і І(SP) – контрадикторні( і / х – несумісні);

б) А(SP) і Е(SP) – контрарні (і – несумісні);

в) І(SP) і О(SP) – субконтрарні (х – несумісні).

 

ЛІТЕРАТУРА

А.Основна

Гетманова А.Д. Логика. – М.: Новая школа, 1995. – с. 60 – 69.

Жеребкін В.Є. Логіка. – Харків: Основа, 1999. – с. 62 – 85.

Кириллов В. И., Старченко А.А. Логика – М.: Высшая школа, 1995. – с. 63 – 106.

Конверський А.Є. Логіка .– К.: Четверта хвиля, 1998. – с .170 – 192.

Иванов Е.А. Логика. – 1996. – с. 104 – 137.

Свинцов В.И. Логика. – М.: Скорина – Весь мир, 1998 .-– с. 80 – 101.

Б. Додаткова

Ивин А.А. Искусство правильно мыслить .– М.: Просвещение, 1990. – с. 154 – 209.

Карнап Р. Значение и необходимость .– М.: Наука, 1968. – с. 97 – 102.

Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник.– М.: Наука, 1975.– Статті:

высказывание, единичное суждение, категорическое суждение, логический квадрат, необходимости суждения, общеотрицательное суждение, общеутвердительное суждение, отношение между суждениями, простое суждение, сложное суждение, частноотрицательное суждение, частноутвердительное суждение.

Логические методы и формы научного познания – К.: Наукова думка, 1984 .– с 200.

Мельников В.Н. Логические задачи .– Киев – Одесса: Выща школа, 1989. – с. 117 – 126.